Анотація до роботи:

Ганжий В. В. Хірургічна тактика при гастродуоденальных виразках, ускладнених шлунково–кишковою кровотечею. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук зі спеціальності 14.01.03 – хірургія. Інститут хірургії та трансплантології АМН України. – Київ, 2005.

В дисертаційній роботі автором проведений комплексний багатоплановий порівняльний аналіз результатів лікування 1491 хворого з гострою шлунково–кишковою кровотечею виразкової етіології. Виділені дві групи хворих (1224 – з пептичниою виразкою та 267 – з хронічними медикаментозними виразками шлунка та дванадцятипалої кишки). Вивчені етіологія, клінічні ознаки, специфіка діагностики, особливості хірургічного й консервативного лікування хронічних медикаментозних виразок гастродуоденальної зони.

На підставі аналізу результатів лікування розроблені лікувально–діагностичний і лікувально–тактичний алгоритми. Для лікаря–ендоскопіста розроблений протокол дослідження. Під час проведення ендоскопічного дослідження виявлені особливості кровотечі, що триває, у пацієнтів з хронічними медикаментозними виразками. Розроблений і впроваджений метод комбінованого ендоскопічного гемостазу, успішно застосований у 68,75% хворих.

Залежно від етіопатогенетичних чинників і клінічних проявів розроблена й впроваджена в клінічну практику робоча класифікація хронічних медикаментозних виразок гастродуоденальної зони, ускладнених гострою шлунково–кишковою кровотечею. Результати проведеного дослідження показали, що у виникненні хронічних медикаментозних виразок гелікобактерна контамінація не має важливого значення. Вивчені основні показники гуморального й клітинного імунітету у 54,62% хворих з пептичною виразкою та у 84,64% хворих з хронічними медикаментозними виразками. Отримані дані свідчили про значне зниження імунного захисту організму після виникнення кровотечі, особливо у пацієнтів з медикаментозними виразками.

При лікуванні пацієнтів використали тактику швидкого адекватного реагування, основану на прогнозуванні раннього рецидиву кровотечі, впровадженні методи оперативного втручання, спрямовані на збереження життя пацієнтів. Запропоновано робочу класифікацію операцій, уніфіковані показання до виконання втручань, спрямованих на збереження життя хворих.

Впровадження розробленої хірургічної тактики й комплексного хірургічного лікування з подальшою поетапною медичною реабілітацією сприяло істотному зменшенню частоти післяопераційних ускладнень, а отже, зниженню післяопераційної летальності до 1,8%, поліпшенню медичної, трудової, соціальної реабілітації і, відповідно, якості життя пацієнтів.

У дисертаційній роботі представлений науково обґрунтований новий напрямок невідкладної хірургії – тактика комплексного лікування пептичних і медикаментозних гастродуоденальних виразок, ускладнених шлунково–кишковою кровотечею.

1. Консервативна терапія з застосуванням антацидних, протигелікобактерних препаратів не забезпечила вагоме зниження частоти ускладнень виразкової хвороби. Кількість оперативних втручань, які виконують з приводу ускладнень виразкової хвороби шлунка і дванадцятипалої кишки, в Запорізькій області в останні роки має тенденцію до збільшення (у 1993 р. – 230 операцій, у 2002 р. – 1148).

2. В структурі пептичних виразок гастродуоденальної зони 20% становлять хронічні медикаментозні виразки, що виникають внаслідок застосування переважно нестероїдних протизапальних засобів при різних захворюваннях, що характеризуються морфологічними ознаками хронічної виразки, з утворенням широкої зони фібриноїдного некрозу у дні виразки, сегментарним або тотальним некрозом стінки судин і навколишньої сполучної тканини, відсутністю регенераторних процесів у крайових відділах, дні виразки і вираженого набряку підслизистого прошарку, що поширюється більш ніж на 2 см.

3. Впровадження розробленої програми раціонального хірургічного лікування пацієнтів з виразковою хворобою, ускладненою кровотечею, в основу якої покладений принцип швидкого реагування, може бути ефективним за умови синхронної роботи хірургічного та ендоскопічного відділень, лабораторної та діагностичної служб, а також відділень інтенсивної терапії і реанімації, організаційно об'єднаних у єдиний центр хірургії шлунково–кишкової кровотечі, що функціонує цілодобово.

4. Застосування розробленого алгоритму тактики лікування хворих з гастродуоденальними і хронічними медикаментозними виразками, ускладненими кровотечею, спрямованого на оптимізацію всіх ланок центру з надання допомоги хворим з шлунково–кишковою кровотечею, дозволяє знизити післяопераційну летальність при гострій шлунково–кишковій кровотечі з 10,5 до 1,7%.

5. Динамічний ендоскопічний моніторинг за умови прецизійного технічного виконання процедури дозволяє визначити джерело кровотечі і його локалізацію, характер виразкового субстрату, здійснити біопсію, остаточний або тимчасовий гемостаз, не обтяжує стан хворих і дає можливість оцінити доцільність подальшого спостереження або прийняття рішення про необхідність виконання невідкладного хірургічного втручання.

6. Комбінований ендоскопічний гемостаз з застосуванням розробленої методики, що включає кріокоагуляцію, діатермокоагуляцію та аплікацію плівкоутворювальних розчинів з подальшим активним клініко–еэндоскопічним спостереженням є ефективним засобом гемостазу і профілактики рецидиву кровотечі, особливо за наявності медикаментозних виразок, ускладнених кровотечею дозволяє у 86% хворих уникнути виконання невідкладного оперативного втручання.

7. Операція з приводу виразки шлунка і дванадцятипалої кишки, а також хронічних медикаментозних виразок, ускладнених кровотечею, повинна бути радикальною, малотравматичною, адекватною стану хворого. Цим принципам відповідають розроблені модифікації існуючих операцій, що застосовують у плановій хірургії, і запропоновані способи органозберігальних операцій, адаптованих до невідкладної хірургії, що забезпечило сприятливі результати у 98% хворих.

8. Хірургічну тактику і строки виконання оперативних втручань у хворих з гострою гастродуоденальною кровотечею виразкової етіології обирають на основі використання лікувально–діагностичного алгоритму, критеріями якого є: визначення ступеня операційного ризику з огляду на стан імунної системи, стан гемостазу в кратері виразки, імовірність виникнення рецидиву кровотечі, забезпечення надійного ендоскопічного гемостазу.

9. Оперативне лікування хворих з пілородуоденальною виразкою, ускладненою кровотечею, передбачає пріоритетність органозберігальних принципів, обов'язкове видалення виразкового субстрату, адекватну ваготомію і хірургічну корекцію порушень прохідності дуоденоєюнального переходу.

10. Масивна крововтрата спричиняє зниження основних показників імунітету, особливо його гуморальної ланки і фагоцитозу, найбільш повільно відновлюються показники імунного захисту організму після профузної кровотечі. Найбільш швидке відновлення імунореактивності відзначають після органозберігальних операцій у порівнянні з таким після застосування резекційних методів.

11. Застосування клітинно–тканинної терапії в перед– і післяопераційному періодах, що справляє імуномодулюючий, протизапальний і репаративний вплив, сприяє нормалізації клінічних і біохімічних показників крові, що дозволяє у 8 разів знизити частоту ускладнень, у 3 рази – післяопераційну летальність і тривалість лікування пацієнта у стаціонарі.

12. Індивідуалізація хірургічного лікування і медичної реабілітації за участю хірурга і терапевта–гастроентеролога, забезпечує поліпшення як найближчих, так і віддалених результатів оперативного втручання з приводу виразкової хвороби шлунка і дванадцятипалої кишки, а також хронічних медикаментозних виразок гастродуоденальної зони, ускладнених кровотечею, зниження в 1,5–2 рази кількості хворих з диспептичними явищами, яким показане надання лікарської допомоги. Застосування розробленої системи активної індивідуально–раціональної тактики лікування, спрямованої на збереження життя хворого, і цілеспрямованої гастроентерологічної, загальносоматичної і психологічної реабілітації сприяє відновленню основних показників гомеостазу і функціонального стану оперованого шлунка, поліпшуючи якість життя пацієнтів.

13. Впровадження розробленого підходу до лікування пацієнтів з виразковою хворобою шлунка і дванадцятипалої кишки, ускладненої кровотечею, основаного на органозберігальному принципі з огляду на корекцію порушень симпатоадреналових реакцій, імунного статусу, застосування противогелікобактерної терапії сприяло поліпшенню найближчих і віддалених результатів, післяопераційна летальність знизилася з 10,5 до 1,7%, частота післяопераційних ускладнень – з 21,8 до 5,3%, несприятливих результатів у віддаленому (1–6 років) періоді – з 29,5 до 5,2%, частота рецидивів – з 5,7 до 0,8%.

Публікації автора:

1. Ганжий В. В., Гавриленко Т. С. Организационо–тактические вопросы при желудочно–кишечных кровотечениях язвенной этиологии // Запорож. мед. журн. – 2000. – № 4 (6). – С. 42–45.

2. Ганжий В. В. Профилактика острого послеоперационного панкреатита при лечении гастродуоденальной язвы, осложненной кровотечением // Запорож. мед. журн. – 2001. – № 3–4 (11). – С .61–63.

3. Ганжий В. В. Выбор хирургической тактики при острых кровотечениях из гастродуоденальных язв // Запорож. мед. журн. – 2002. – № 4 (14). – С. 26–29.

4. Ганжий В. В. Тактика хирурга при гастродуоденальном язвенном кровотечении // Клін. хірургія. – 2002. – № 8. – С. ЗЗ–36.

5. Ганжий В. В. Хирургическое лечение гастродуоденальных кровотечений язвенной этиологии у больных с тяжелыми сопутствующими заболеваниями // Запорож. мед. журн. – 2002. – № 5 (15). – С. 19–22.

6. Ганжий В. В. Нові технології у хірургічному лікуванні гастродуоденальних виразок ускладнених кровотечею, у ревматологічних хворих // Альманах клін. медицини. – 2002. – Вип. № 2. – С. 55–58.

7. Ганжий В. В. Лечение операционной гнойной раны у больных с тяжелым желудочно–кишечным кровотечением язвенной этиологии // Клін. хірургія. – 2002. – № 11–12. – С. 18–19.

8. Ганжий В. В. Хирургическое лечение острокровоточащих гастродуоденальных язв, осложненных перфорацией // Запорож. мед. журн. – 2002. – № 6 (16). – С. 12–14.

9. Ганжий В. В. Послеоперационные осложнения у больных с кровоточащей гастродуоденальной язвой // Харк. хірург. школа. – 2002. – № 4 (5). – С. 13–16.

10. Ганжий В. В. Хирургическое лечение множественных язв желудка, осложненных желудочно–кишечным кровотечением // Хірургія України. – 2002. – № 4. – С. 19–21.

11. Ганжий В. В. Лечение панкреатогенного перитонита и острого послеоперационного панкреатита у больных с острым желудочно–кишечным кровотечением // Клін. хірургія. – 2003. – № 1. – С. 14–15.

12. Ганжий В. В. Хронические медикаментозные гастродуоденальные язвы, осложненные кровотечением // Запорож. мед. журн. – 2003. – № 1 (17). – С. 55–57.

13. Ганжий В. В. Раннее чреззондовое энтеральное питание у оперированных больных с острым желудочно–кишечным кровотечением язвенной этиологии // Клін. хірургія. – 2003. – № 4–5. – С. 78.

14. Ганжий В. В. Особенности хеликобактерной инфекции у больных с острым желудочно–кишечным кровотечением язвенной этиологии // Запорож. мед. журн. – 2003. – № 2–3 (18). – С. 25–28.

15. Ганжий В. В. Органосохраняющие подходы в хирургии сосочковых и постбульбарных язв осложненных острым кровотечением и механической желтухой // Вісн. морської медицини. – 2003. – № 2.– С. 82–86.

16. Ганжий В. В. Применение гастродуоденоскопии в диагностике и лечении изъязвления, осложненного гастродуоденальным кровотечением // Клін. хірургія. – 2003. – № 6. – С. 10–13.

17. Ганжий В. В. Нутриционная поддержка у больных с острым желудочно–кишечным кровотечением язвенной этиологии как метод коррекции метаболических нарушений // Запорож. мед. журн. – 2003. – № 4 (19). – С. 4–6.

18. Ганжий В. В. Выбор метода хирургического лечения язвенной болезни желудка, осложненной острым желудочно–кишечным кровотечением // Запорож. мед. журн. – 2003. – № 5 (20). – С. 20–23.

19. Ганжий В. В. Применение органосохраняющих операций в хирургическом лечении «трудных» язв двенадцатиперстной кишки, осложненных острым желудочно–кишечным кровотечением // Запорож. мед. журн. – 2003. – № 6 (21). – С. 237–239.

20. Ганжий В. В. Отдаленные результаты комплексного хирургического лечения больных язвенной болезнью желудка и двенадцатиперстной кишки, осложненной острым желудочно–кишечным кровотечением // Запорож. мед. журн. – 2004. – № 1 (22). – С. 11–13.

21. Ганжий В. В. Новые тактико–технические решения в лечении хронических медикаментозных язв, осложненных кровотечением // Хірургія України. – 2004. – № 2 (10). – С. 32–34.

22. Ганжий В. В. Реконструктивная хирургия оперированного желудка с рецидивными язвами, осложненными острым желудочно – кишечным кровотечением // Клін. хірургія. – 2004. – № 4–5. – С. 8–9.

23. Ганжий В. В. Оптимізація хірургічної тактики лікування виразкової хвороби, ускладненої кровотечею та перфорацією // Запорож. мед. журн. – 2004. – № 3 (24). – С. 40–42.

24. Ганжий В. В. Опыт применения клеточно–тканевой терапии в лечении острой постгеморрагической анемии и иммунодефицита у больных с желудочно–кишечным кровотечением язвенной этиологии // Запорож. мед. журн. – 2004. – № 5 (26). – С. 110–112.

25. Ганжий В. В. Иммунологические аспекты язвенной болезни и хронических медикаментозных язв, осложненных желудочно–кишечным кровотечением // Запорож. мед. журн. – 2004. – № 6 (27). – С. 4–6.

26. Ганжий В. В. Хирургическое лечение острого желудочно – кишечного кровотечения язвенной этиологии, осложненного синдромом Маллори – Вейсса // Зб. наук. праць співробітн. КМАПО ім. П. Л. Шупика. – К., 2004. – Кн. 1, вип. 13. – С. 30–35.

27. Ганжий В. В. Профилактика и лечение анастомозита у больных, оперированных по поводу язвенной болезни желудка и двенадцатиперстной кишки, осложненной желудочно–кишечным кровотечением // Клін. хірургія. – 2004. – № 11–12. – С. 18–19.

28. Ганжий В. В. Иммунный статус у больных с острым желудочно–кишечным кровотечением язвенной этиологии и роль клеточно–тканевой терапии в его коррекции // Хірургія України. – 2004. – № 4. – С. 54–56.

29. Ганжий В. В. Діагностично–тактичні аспекти хірургічного лікування виразкових гастродуоденальних кровотеч у хворих з цирозом печінки іпортальною гіпертензією // Запорож. мед. журн. – 2005. – № 1 (28). – С. 81–83.

30. Ганжий В. В. Выбор хирургической тактики при острых кровотечениях из медиогастральных язв // Запорож. мед. журн. – 2005. – № 2 (29). – С. 32–37.

31. Патент 53600А Україна, МПК А61В17/00. Спосіб резекції дванадцятипалої кишки / В. В. Ганжий (Україна). – Заявлено 15.11.02; Опубл. 15.01.03 // Бюл. №1.

32. Патент 54358А Україна, МПК А61В17/00. Спосіб висічення виразок задньобічних стінок пілородуоденального відділу шлунка і кишки, що кровоточать, сполучений з стовбуровою ваготомією / В. В. Ганжий (Україна). – Заявлено 17.12.02; Опубл. 17.02.03 // Бюл. № 2.

33. Баштан Л. П., Герасютенко Э. И., Ганжий В. В., Васильева Л. В., Бойко К. А., Герасютенко Д. Э. Наш опыт интенсивной терапии больных, оперированных по поводу острых желудочно–кишечных кровотечений язвенной этиологии // Укр. журн. екстремал. медицини ім. Г. О. Можаєва. – 2001. – Т. 2, № 3. – С. 54–56 (Матеріали Укр. наук.–практ. конф. “Екстренна медична допомога. Сучасні проблеми організації”.

34. Гусарев В. Ф., Ганжий В. В. Жизнесберегающая технология хирургического лечения больных с кровоточащими пилородуоденальными язвами // Материалы конф. “Современные технологии в общей хирургии”. – М., 2001. – С. 154–156.

35. Ганжий В. В. Жизнесберегающая технология хирургического лечения больных с кровоточащими язвами пилородуоденального отдела желудка // Матеріали XX з'їзду хірургів України. – Тернопіль, 2002. – Т. 1. – С. 239–240.

36. Ганжий В. В. Хирургическое лечение язвенных гастродуоденальных кровотечений у больных с циррозом печени и портальной гипертензией // Вестн. неотлож. и восстановит. медицины. – 2002. – Т. З, № 3. – С. 408–411.

37. Ганжий В. В. Применение пилоросохраняющих операций в лечении язвенной болезни двенадцатиперстной кишки, осложненной острым желудочно– кишечным кровотечением и стенозом // Актуальні питання фармацевтичної та медичної науки та практики: Збірник наук. статей. – Запоріжжя, 2003. – Вип. IX. – С. 222–228.

38. Баштан Л. П., Сырбу И. Ф., Ганжий В. В., Бойко К. А. Интенсивная терапия инфузионно–трансфузионная терапия при острых желудочно–кишечных кровотечениях язвенного генеза // Актуальні питання фармацевтичної та медичної науки та практики: Зб. наук. статей. – Запоріжжя, 2003. – Вип. IX. – С. 204–210.

39. Гусарев В. Ф., Ганжий В. В. Органосберегающие технологии лечения осложненных язв пилородуоденального отдела желудка // Актуальні проблеми відновної хірургії. – Запоріжжя, 2001. – С. 83–84.

40. Сырбу И. Ф., Ганжий В. В. Принципы оказания медицинской помощи больным с желудочно–кишечными кровотечениями // Актуальні проблеми відновної хірургії. – Запоріжжя. 2001. – С. 119–121.