Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Медичні науки / Серцево-судинна хірургія


Карпенко Василь Георгійович. Хірургічна корекція коарктації аорти у дітей першого року життя: дисертація канд. мед. наук: 14.01.04 / АМН України; Інститут серцево-судинної хірургії ім. М.М.Амосова. - К., 2003. : табл. - На обкл. загл.: Хіурргічна....



Анотація до роботи:

Карпенко В.Г. Хірургічна корекція коарктації аорти у дітей першого року життя. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.04 – серцево-судинна хірургія. – Інститут серцево-судинної хірургії ім. М.М.Амосова АМН України, Київ, 2003.

Дисертаційна робота присвячена актуальним питанням хірургічного лікування коарктації аорти у дітей першого року життя. Проаналізовано безпосередні та віддалені результати корекції вади у 184 послідовних пацієнтів віком до 1 року, прооперованих в ІССХ ім. М.М.Амосова АМН України з 1991 р. по 2002 р. Досліджена гемодинаміка та морфометрія серця і аорти у хворих з коарктацією аорти. Визначені найбільш ефективні методи діагностики. Доведено, що доплер-ЕхоКГ є ефективним методом діагностики коарктації аорти у даній віковій групі, на основі якого можна визначати показання до оперативного лікування. Проаналізовані безпосередні і віддалені результати різних методів хірургічного лікування коарктації аорти у дітей до 1 року життя.

Встановлено, що оптимальний вік для проведення оперативного втручання складає 1-3 місяців. У віці до 1 місяця показаннями до операції можуть бути лише невідкладна корекція складних ВВС (прогресуюча легенева гіпертензія, порушення гемодинаміки). Серед різних методів визначений найбільш оптимальний метод хірургічної корекції вади – резекція коарктації аорти з розширеним анастомозом, що дозволяє найбільш повно усунути гіпоплазію сегментів А и В, забезпечити оптимальні умови гемодинаміки (низький залишковий градієнт на НГА) на госпітальному етапі.

1. У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукових завдань, ов”язаних з розробкою та впровадженням методів, що підвищують ефективність хірургічного лікування коарктації аорти у дітей першого року життя.

2. Для пацієнтів з коарктацією аорти на першому році життя найбільш характерним порушенням гемодинаміки є погіршення скоротливої функції лівого шлуночка, внаслідок чого у 17,9% наших хворих розвинулася виражена серцева недостатність.

3. Основними ехокардіографічними показниками діагностики порушення скоротливої функції лівого шлуночка у дітей з коарктацією аорти є КДО, КСО і фракція викиду. Існує тенденція до зниження фракції викиду в залежності від збільшення віку дитини, в якому було вперше встановлено діагноз. Серед дітей у віці до 3 місяців частота випадків пониженої фракції викиду складала 6,1%, в той час як у хворих більш старшого віку вона досягала 29,3% (в 4,5 рази частіше).

4. При дослідженні морфометричних і функціональних особливостей серця і аорти у пацієнтів з коарктацією аорти було виявлено зниження скоротливості міокарда лівого шлуночка в 31% випадків, гіпоплазію лівого шлуночка в 10% випадків, гіпоплазію перешийка аорти в 22,8% випадків і гіпоплазію дуги аорти в 14,7% випадків.

5. Найбільш оптимальним терміном корекції вади слід вважати вік від 1 до 3 місяців. У віці до 1 місяця показаннями до операції може бути поєднання коарктації аорти зі складними ВВС, наявність високої легеневої гіпертензії або ознак порушення скоротливої спроможності міокарду лівого шлуночка.

6. Найбільш оптимальним методом корекції коарктації аорти у дітей першого року життя варто вважати резекцію коарктації аорти з розширеним анастомозом. Така методика корекції забезпечує низьку вірогідність (6,8%) виникнення рекоарктації аорти у віддалені строки після виконання.

7. Основними чинниками ризику шпитальної летальності слід вважати: наявність високої легеневої гіпертензії, гіпоплазію дуги аорти на ділянці В, діаметр якої по відношенню до сегменту С складає менше 0,6, наявність супутніх складних ВВС, низьку скорочувальну спроможність лівого шлуночка з фракцією викиду менше 44%, гіпоплазію лівого шлуночка з КСІ < 14 мл/м2.

8. Чинниками ризику поганого результату у віддаленому періоді у дітей, які перенесли корекцію КА на протязі першого року життя, слід вважати: наявність супутніх складних ВВС, наявність високої легеневої гіпертензії (50% і більше), ознак вторинної дилатаційної кардіоміопатії, залишкового градієнту на місці корекції КА більше 20 мм.рт.ст.

9. Оптимізація показань до операції, поліпшення методик корекції вади, визначення чинників ризику на шпитальному етапі і профілактика специфічних ускладнень дозволили зменшити показник шпитальної летальності під час корекції КА у дітей на першому році життя з 15,4% до 4,2%.

Публікації автора:

1. Игнатовский В.Ю., Карпенко В.Г., Сегал Е.В., Руденко Н.Н., Жовнир В.А., Криштоф Е.А., Тодуров Б.М., Романюк А.Н., Емец И.Н. Хирургическое лечение коарктации аорты у детей первого года жизни со значительно сниженой сократительной функцией левого желудочка // Клиническая хирургия. – 1999. – № 6. – C. 9-11. (Здобувачем особисто узагальнені результати хірургічного лікування).

2. Емець І.М., Ігнатовський В.Ю., Мазур А.П., Руденко Н.М., Шовківська І.С., Карпенко В.Г., Сегал Е.В., Бойченко О.М., Жовнир В.А., Криштоф Е.А., Перепека О.М. Хірургічне лікування дітей першого року життя з природженими вадами серця // Педіатрія и гінекологія. – 1999. – № 3. – С. 12-15. (Здобувачем особисто проведено аналіз архівного матеріалу).

3. Карпенко В.Г., Лазоришенец В.В., Бешляга В.М. К вопросу диагностики коарктации аорты у новорожденных и грудных детей по данным ЭхоКГ // Серцево-судинна хірургія. Щорічник наукових праць Асоціації серцево-судинних хірургів України. – 2001. – Вип. 9. – С. 141-144. (Здобувачем особисто проведено клінічне обстеження хворих та аналіз ехокардіограм, статистичну обробку отриманих даних і підготовку публікації до друку. Аналіз та інтерпретація отриманих результатів здійснені разом з співавторами).

4. Антощенко А.А., Дыкуха С.Е., Наумова Л.Р., Карпенко В.Г., Захарова В.П., Осадовская И.А., Дуплякина В.Е., Ситар Л.Л. Аневризмообразование после реконструктивных операций по поводу коарктации аорты методом непрямой истмопластики // Серцево-судинна хірургія. Щорічник наукових праць Асоціації серцево-судинних хірургів України. – 2000. – Вип. 8. – С. 9-11. (Здобувачем особисто проведено аналіз архівного матеріалу).

5. Дикуха С.О., КарпенкоВ.Г., Хірургічне значення гіпоплазіі аортальної дуги при коарктації аорти // Серцево-судинна хірургія. Щорічник наукових праць Асоціації серцево-судинних хірургів України. – 2000. – Вип. 8. – С. 59-61. (Здобувачем особисто проведено аналіз архівного матеріалу).

6. Ситар Л.Л., Антощенко А.А., Попов В.В., Кравченко И.Н., Бешляга В.М., Дикуха С.О., Наумова Л.Р., Захарова В.П., Карпенко В.Г. Аневризмообрание после реконструктивных операций по поводу коарктации аорты // Серцево-судинна хірургія. Щорічник наукових праць Асоціації серцево-судинних хірургів України. – 2001. – Вип. 9. – С. 279-281. (Здобувачем особисто проведено аналіз архівного матеріалу).

7. Карпенко В.Г., Глагола М.Д., Лазоришинец В.В. Результаты хирургического лечения коарктации аорты и гипоплазии дуги аорты у новорожденных и грудных детей // Серцево-судинна хірургія. Щорічник наукових праць Асоціації серцево-судинних хірургів України. – 2002. – Вип. 10. – С. 100-102.