Анотація до роботи:

Комлєв О.О. Історико-динамічні басейнові геоморфосистеми геоморфологічних формацій Українського щита. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора географічних наук за спеціальністю 11.00.04 – геоморфологія та палеогеографія. – Інститут географії НАН України. Київ, 2005.

Теоретично, методологічно, методично обгрунтовано морфохронодинамічний підхід вивчення геоморфогенезу. На його основі досліджені просторово-часові закономірності формування історико-динамічних басейнових геоморфосистем геоморфологічних формацій цокольних рівнин Українського щита. Розроблені моделі їх просторово-часової організації на основі єдиного структурно-функціонального аналізу експонованих і похованих елементів рельєфу.

Встановлені етапність і циклічність розвитку історико-динамічних басейнових геоморфосистем корелюються з тектонічними на рівні макроциклів і мезоциклів, спричинені їх саморозвитком на рівні мікроциклів. На планетарні чинники накладались регіональні і локальні тектонічні. Уточнена регіональна модель інтегральної мегасистеми “земна поверхня-літосфера-астеносфера Гутенберга”.

Створені карти статики і динаміки історико-динамічних басейнових геоморфосистем, розроблені їх кількісні показники, складені класифікації.

Історико-динамічні басейнові геоморфосистеми взаємодіють з різними природними і техногенними об’єктами і системами, впливають на їх розвиток, що визначає їх практичне використання. Просторово-часові закономірності формування історико-динамічних басейнових геоморфосистем відображуються і в інших геолого-географічних об’єктах.

Історико-динамічні басейнові геоморфосистеми впливали на утворення покладів деяких осадочних корисних копалин, виникнення несприятливих екологічних ситуацій, техногенне забруднення території тощо.

В дисертації, вперше, на системній основі досліджено історико-динамічні басейнові геоморфосистеми наскрізної геоморфологічної формації цокольних рівнин Українського щита і суміжних западин. Використаний для цього морфохронодинамічний підхід розвиває теорію, методологію, провідну нині концепцію геоморфології, уявлення про історико-динамічну морфосистему Землі, інші геосистеми.

Головні наукові і практичні результати роботи.

Морфохронодинамічний підхід спирається на положення теорій нерівновісної термодинаміки і термодинамічної еволюції Землі щодо прогресивно еволюціонуючих систем і наукові концепції часу, метою його є просторово-часовий аналіз геоморфолітосфери – матеріалізованої історії, теперішнього, майбутнього історико-динамічної морфосистеми Землі. Геоморфолітосфера – геоморфологічне вираження нинішньої і древньої (гранітно-метаморфічний шар) стратисфер кори, конкретизує її просторово-часові рамки, дозволяє при її вивченні у повній мірі використати методологію теорії систем.

Історико-динамічні басейнові геоморфосистеми виділяються за морфологією рельєфу і палеогеоморфологічними даними, вони відображують еволюцію басейнової організації “рельєфу Землі" – одної з провідних впродовж геоморфологічного мегациклу розвитку. Вони утворюють єдиний структурний “каркас” морфолітодинамічного потоку геоморфологічної формації, що включає різні за поєднаннями структурних елементів і функціями літопотоки: відцентровий (висхідний літопотік) – поповнення систем речовиною і енергією; доцентровий (низхідний літопотік) – їх транзиту, накопичення і виведення з “рельєфу Землі" (платформні западини, геосинклінальні прогини, океанські жолоби).

Історико-динамічні басейнові геоморфосистеми наскрізної геоморфологічної формації цокольних рівнин Українського щита відображують її просторово-часову організацію впродовж мезозой-кайнозойського (геоморфологічного) мегациклу розвитку. Використаний у їх вивченні морфохронодинамічний підхід дозволив встановити системне (структурно-функціональне) єдинство різновікових експонованих і похованих морфологічних елементів, розширити межі цієї геоморфологічної формації, диференціювати її за умовами розвитку на підформації стійких піднятть, переважаючих опускань, чергування піднятть і опускань.

Морфохронодинамічний підхід розширює застосування методів комплексного палеогеоморфологічного аналізу, особливо картографічного, для вивчення статики, динаміки, історії, еволюції, взаємодії з зовнішним середовищем історико-динамічних систем рельєфу. Карти статики історико-динамічних басейнових геоморфосистем геоморфологічної формації Українського щита поєднаних з континентальними і морськими басейнами Прип’ятської, Дніпровсько-Донецької, Причорноморської западин, Дністрянського перикратонного прогину дозволили дослідити їх метрику, позиційність, конфігурацію, склад, будову, структуру, сусідство, межі, поверхні зовнішніх обмежувань і внутрішніх розмежувань їх тіл, скласти класифікації, встановити закономірності їх просторової організації. Показники планової конфігурації, видовженості, пропорційності, звивистості, зовнішньої і внутрішньої форми, накопичена і розподілена потенційна енергія, рисунки просторових угрупувань на картах конформності типів пластики обмежувальних поверхонь, дозволили виявити тенденції розвитку і теперішній динамічний потенціал – найбільший у систем, які єднають Український щит і Причорноморську, східну частину Прип’ятської, середню і південну Дніпровсько-Донецької западин, південно-східну Дністрянського прогину.

Історико-динамічні басейнові геоморфосистеми геоморфологічної формації Українського щита розвиваються впродовж 2 макроциклів, 5 мезоциклів, 9 мікроциклів геоморфологічного мегациклу направлено, циклічно, поєднано. Серед них виділяються відносно сталі (жорсткі), межі, структура і функції яких мало змінювались впродовж наступних мікроциклів (в підсистемах їх: Причорноморській їх 50 %, Дніпровсько-Донецькій, Дністрянській південно-східній – 35 %, Прип’ятській і Дністрянській північно-західній – 10-15 %), і несталі (відносно еластичні), яких більшість: вони закономірно або незакономірно розпадались, асимілювались, відновлювались, ускладнювались і спрощувались структурно. Впродовж циклів розвитку в них змінювались обстановки, умови, типи морфолітогенезу, співвідношення процесів денудації, транзиту, акумуляції. Поєднаність проявлялась в синхронності (асинхронності) розвитку.

Загальними рисами еволюції історико-динамічних басейнових геоморфосистем геоморфологічної формації Українського щита є прогресивно збільшення в них еволюційно-динамічної зони успадкованих негативних форм, просування її від центру до периферії і змикання з зонами інших систем, відсотку новоутворених меж, які у 2/5 систем перевищують 50 % їх довжини.

Просторово-часовий розподіл денудаційних, транзитних, акумулятивних форм рельєфу в історико-динамічних басейнових геоморфосистемах Українського щита відображує еволюційну динаміку їх дисипативних функцій - ініціальної, транзитної і термінальної. Ініціальна функція проявляється на ізометричних і видовжених ділянках і більше на межах систем на площі 10-25 % , термінальна - видовжених і площинних ділянках акумуляції на >50 % площі, транзитна – практично всюди, єднає (в систему) всі її частини або розпадається разом з нею.

Історико-динамічні басейнові геоморфосистеми геоморфологічної формації Українського щита зберігали впродовж геоморфологічного мегациклу усталені напрямки руху речовини і енергії. В більшості систем, в центральних їх частинах і в напрямку поєднаних з щитом западин ускладнюються будова, збільшуються потужність, зони успадкованих негативних форм і терміналів. Впродовж геоморфологічного мегациклу площі підсистем Українського щита змінювались (збільшувались або зменшувались) поєднано: Прип’ятської асинхронно з Дністрянськими (крім південно-східної Q циклу), Дніпровсько-Донецькою з K₁ (крім N_1-2), Причорноморською в J; Дніпровсько-Донецької асинхронно з Причорноморською (крім N_1-2), Дністрянськими (крім J, N_1-2 і Q циклів з південно-східною); Причорноморської асинхронно з Дністрянськими (крім J і Q циклів південно-східної); Дністрянських синхронно (крім Q циклу). Найбільш значні перебудови відбувались в історико-динамічних басейнових геоморфосистемах території на межі P-N, K-P і в Q цикл і добре корелюються з аналогічними тектоносфери. Здвоєні мікроцикли мезоциклів, ймовірно, викликала гіпергенна ізостазія.

Характер циклічності, синхронність і асинхронність розвитку історико-динамічних басейнових геоморфосистем, наростаюче проникнення ними в осьові частини щита терміналів, ускладнення будови морфолітокомплексів і переважання в них кайнозойських морфолітогоризонтів вказують на прогресуюче зменшення площі щита і збільшення платформних западин – Прип’ятської (з P_1-2) і Дніпровсько-Донецької (з К₁). З кінця мезозою зменшується вплив Карпатської геосинклінальної області (крім N₁ і Q циклів), а з P збільшуватись (крім N₁) Причорноморської підсистеми. Це викликало: асиметрію і перекоси поверхні щита і зміни її нахилів; активізацію систем стиснення-розтягнення в тектоносфері щита; стійке існування тут стабільних замкнутих сегментів і періодичне виникненню замкнутих ділянок в історико-динамічних басейнових геоморфосистемах.

Сучасну функціональну динаміку історико-динамічних басейнових геоморфосистем визначають співвідношення гіпергенного, верхнього і нижнього похованих горизонтів її морфолітодинамічного потоків (вертикальна структура), внутрішня форма морфолітокомплексів (горизонтальна структура), історико-функціональну динаміку характеризує співвідношення дисипативних функцій: інтенсивні (не інтенсивні); витримані (не витримані) напрямки транзиту; розвинуті (не, по різному розвинуті) термінали; без або із значними перебудовами, за якими вони поділяються на 7 категорій. Планетарні чинники, зокрема сила Коріоліса, викликали зміщення на захід елементів долинної формації в історико-динамічних басейнових геоморфосистемах Українського щита в мікроцикли розвитку, але це контролювалось регіональними і локальними чинниками (тектонічними).

Басейновий тип організації морфолітодинамічного потоку, проявлений в досліджених історико-динамічних геоморфосистемах передавався також літологічним, геохімічним, мінеральним, ландшафтним складникам геологічних і географічних систем.

Всюдність, просторова і структурна сталість історико-динамічних басейнових геоморфосистем відкриває значні можливості для їх практичного використання. Так, вони дозволяють складати більш обгрунтовані прогнози негативних наслідків господарської діяльності для навколишнього середовища, зокрема розповсюдження хімічних техногенних забруднень, виявленими в геоморфолітосфері морфолітотунелями, морфолітобар’єрами і морфолітопастками. Проведені дослідження показують, що в окремих підсистемах існує: Прип’ятській – середня і висока вірогідність їх накопичення та виносу на північ; Дніпровсько - Донецькій – накопичення та виносу в долину Дніпра; Причорноморській і південно-східній Дністрянській - значного виносу на південь; північно-західній Дністрянській підсистемі – переміщення їх річками і накопичення в четвертинному і на поверхні верхньокрейдового морфолітогоризонтів. Побудовані прогнозні карти техногенного забруднення, на наш погляд, необхідно враховувати і в окремих проектах і в загальній стратегії природокористування, природоохоронній діяльності тощо.

Вивчення будови і динаміки історико-динамічних басейнових геоморфосистем показують їх вплив на формування осадочних корисних копалин. Виявлені при цьому додаткові критерії повинні враховуватись при проведенні прогнозно-пошукових і розвідувальних робіт.

Публікації автора:

Статті:

1.Комлев А.А., Кошик Ю.А. Древние долинные комплексы - тип природной иерархической системы // Симметрия рельефа. Сб. научн. трудов. - М.: Наука. - 1992. - С.234-239 (автору належить класифікація долин).

2. Комлєв О.О., Кошик Ю.О., Тимофеєв В.М. Вираженість давніх похованих долин у сучасному рельєфі Житомирського Полісся // Вісник КДУ. Географія.-К.: 1989.-Вип.31.- С. 53-56 (автору належить класифікація долин).

3. Бортник С.Ю., Комлєв О.О., Кошик Ю.О., Тимофеєв В.М., Цвелих Є.М. Досвід проведення великомасштабних палеогеоморфологічних досліджень в межах 30-кілометрової зони ЧАЕС // Вісник КДУ. Географія. - 1993.- Вип.40 - С.63-69 (автору належить класифікація пасток).

4. Герасименко Т.І., Комлєв О.О., Кошик Ю. О. До питання про палеогеоморфологічні передумови міграції радіонуклідів // Укр. геогр. журн. -1995.-№1-2. - С. 44-47 (автору належить класифікація пасток).

5. Комлєв О.О. Мезозой-кайнозойський долинний морфолітогенез і “долинні формації” Українського щита: теоретичний, гносеологічний і прикладний аспекти // Вісник КУ. Географія. – 1995. - Вип. 41. - С.75-84.

6. Комлєв О.О. Про основні поняття і проблеми палеогеоморфології // Укр. геогр. журн. - 1997. - №3. - С. 59-63.

7. Погорільчук Н.М., Комлєв О.О., Філоненко Ю.М. Принципи складання, зміст і призначення еколого-палеогеоморфологічних карт // Вісн. КДУ. Географія. – 1997. - Вип.42. - С.41-47 (автору належить ідея створених карт).

8. Комлєв О.О. Планетарний морфолітогенез і геоморфолітосфера // Українська геоморфологія: стан і перспективи. Мат-ли наук. конф. - Львів: Меркатор.- 1997. - С. 41-45.

9. Комлєв О.О. Деякі результати досліджень мезозой-кайнозойської долинної формації рівнинно-платформної частини України // Вісник КНУ. Географія. – 1999. - Вип.44. - С.28-31.

10. Комлєв О.О. Про основні тенденції сучасної геоморфології і відповідність до них нових концепцій // Вісник КНУ. Географія. -1999. - Вип. 45.- С.49-50.

11. Комлєв О.О. До проблеми синтезу традиційних і нових напрямків в геоморфології // Геоморфологія в Україні: новітні напрямки і завдання. Зб. наук. праць. - К.: Знання. –1999. - С.31-41.

12. Комлєв О.О. Скрізні тенденції сучасної науки та їх вплив на розвиток геоморфології // Мат-ли УІІІ з’їзду ГТ України “Україна та глобальні процеси: географічний вимір”. - Київ-Луцьк: Вежа. - 2000. Т.1. - С.43-47.

13. Комлєв О.О. Складання карт басейнових історико-динамічних систем рельєфу – напрямок геоморфологічного картографування // Картографія та вища школа. - К.: 2001.- Вип.5. - С. 36-39.

14. Комлєв О.О., Філоненко Ю.М. Палеогеоморфологічні картографічні моделі басейнової організації мезозой-кайнозойського осадочного чохла Правобережжя Середнього Придніпров’я та прогноз його техногенного забруднення // Вісник КНУ. Географія. – 2001. - Вип.47- С.24-28 (автору належить ідея карт).

15. Комлєв О.О., Погорільчук Н.М. Вивчення похованого рельєфу районів АЕС України // Наукові вісті (інституту менеджменту та економіки, м. Івано-Франківськ). – 2002. - №2. - С.135-142 (автору належать висновки).

16. Комлєв О.О. Басейнові історико-динамічні морфолітосистеми: палеогідродинамічні реконструкції і екологічні експертизи водогосподарських проектів // Гідрологія, гідрохімія і гідроекологія. – 2001. - №2. - С.853-860.

17. Комлєв О.О., Погорільчук Н.М. Напрямки регіонального аналізу басейнових історико-динамічних систем морфолітогенезу Волино-Поділля // Вісн. Львів. ун-ту. Географія. – 2001. - Вип.28. - С.73-76 (автору належать висновки).

18. Комлєв О.О. Рельєф Землі, еволюція геосфер і проблеми довкілля // Захист довкілля від антропогенного навантаження. - Харків-Кременчук: 2001. – Вип.4(6). - С.11-20.

19. Комлєв О.О. Особливості гранулометричного і речовинного складу ільменіту титанових розсипів Волині і реконструкції палеорельєфів басейнових морфолітосистем // Вісн. КНУ. Геологія. - 2002. - № 21-22 - С.25-27.

20. Комлєв О.О. Карти статики геоморфолітосфери як основа її структурно-функціонального аналізу // Картографія та вища школа.-2002.- Вип.7. - с.32-35.

21. Комлєв О.О. Про зміст сучасної концепції геоморфології // Укр. геогр. журн. - 2002. - №2. - С.10 -16.

22. Комлєв О.О., Філоненко Ю.М. Формування структури і сучасна динаміка долинно-басейнових палеогеоморфологічних морфолітосистем Правобережжя Середнього Придніпров’я // Вісн. ДГУ. - 2002. - №4. - С. 47-52 (автору належать висновки).

23. Комлєв О.О. Про “об’єкти” геоморфології // Фіз. географія та геоморфологія. – 2001. - № 40. - С.73-81.

24. Комлєв О.О. Про астеносферні шари і автоколивальність рельєфу Землі // Фіз. географія та геоморфологія. – 2001. - № 41. - С. 26-36.

25. Комлєв О.О., Філоненко Ю.М. Еволюція давнього рельєфу Правобережжя Середнього Придніпров’я // Фіз. географія та геоморфологія. – 2002. - № 42.- С.108-111 (автору належить класифікація чинників еволюції давнього рельєфу).

26. Комлєв О.О. Умови розвитку геоморфолітосфери в гадеї і археї // Фіз. географія та геоморфологія. – 2002. - № 43 - С. 36-44.

27. Комлєв О.О., Погорільчук Н. М. Мезозой-кайнозойський осадовий покрив території Волино-Поділля та геоморфологічні моделі його організації // Вісн. КНУ. Географія. –2002. - Вип.48. - с.24-27 (автору належать висновки).

28. Комлєв О.О., Філоненко Ю.М. Соціально-економічні чинники техногенного забруднення мезозой-кайнозойського осадочного чохла Правобережжя Середнього Придніпров’я // Економічна і соціальна географія. –2002. - Вип.52. - С. 80-85 (автору належить аналіз природних умов).

29. Комлєв О.О. Рельєф Землі і геоморфологічна форма руху матерії // Фіз. географія та геоморфологія. – 2003. - № 44. - с.5-9.

30. Комлєв О.О., Возбранна О.М., Гулий Р.Г. Карти динаміки басейнових історико-динамічних систем рельєфу // Картографія та вища школа. – 2003. - Вип.9. – С. 109-112 (автору належить ідея створених карт динаміки).

31. Комлєв О.О. Про розвиток морфодинамічної концепції геоморфології // Мат-ли ІХ з’їзду ГТ України "Україна: географічні проблеми сталого розвитку". Т.2. К.: Обрії. - 2004.-С.60-62.

32. Комлєв О.О., Філоненко Ю.М., Возбранна О.М., Гулий Р.Г. Палеогеоморфологічні аспекти техногенного забруднення навколишнього середовища рівнинно-платформної частини України // Наук. зап. Терн. нац. пед. ун.ту. Сер. геогр. –2001. - №1. - С.35-39 (автору належать висновки).

33. Комлев А.А. Эволюционо-динамические басейновые системы рельефа (теория и методы регионального анализа) // Мат-лы ХХУІІІ пл. ГК РАН “Рельефообразующие процессы: теория, практика, методы исследования". - Новосибирск: 2004, С. 87-89.

Тези доповідей:

1. Комлев А.А., Кошик Ю.О. Мезозой-кайнозойский долинный морфолитогенез (основные типы и их эволюция) // Мат-лы научн. конф. “Экзогенный морфогенез в различных типах природной среды”. - М.: -1990.- С.98-99 (автору належить класифікація типів морфолітогенезу).

   Кошик Ю.О., Тимофеев В.М., Комлев А.А., Бортник С.Ю. Структурно-тектонический контроль формирования гляциодепрессий и грядово-холмистого рельефа Северной Украины // Труды УІІ Всесоюзн. совещ. “Краевые образования материковых оледенений”. - Минск: Наука и техника:- 1990. - С.124-125 (автору належать деякі висновки).

   Комлев А.А., Кошик Ю.О., Бортник С.Ю. Комплексное использование гидрологической, геоморфологической и палеогеоморфологической информации при проведении экологических экспертиз водохозяйственных мероприятий на реках // Труды 8 межвуз. совещ. “Проблемы эрозионных, русловых и устьевых процессов". - Воронеж: -1993.- С.51-53 (автору належить ідея і висновки).

   Комлев А.А., Кошик Ю.О., Тимофеев В.М. Информационные возможности кадастров и карт древних погребенных долин при экологическом прогнозировании последствий хозяйственной деятельности в районах, пострадавших от аварии на ЧАЭС // Мат-лы совещ. “Проблемы экологической оптимизации землепользования и водохозяйственного строительства в бассейне р. Днепр”. Вып.1. Ч.1. - К.: СОПС АН Украины. - 1993. - С. 116-117 (автору належать карти).

   Комлєв О.О. Стан і перспективи досліджень мезозой-кайнозойських “долинних формацій” Українського щита // Зб. наук. пр. конф. “Фундаментальні географічні дослідження (стан, проблеми, напрямки)”. - К.: -1994. - С.94-95.

   39. Комлєв О.О. Про використання палеогеоморфологічних узагальнень та концепцій в географічних дослідженнях України // Зб. наук. пр. конф. “Проблеми географії України”. – Львів: - 1994. - С.21-22.

   40. Комлєв О.О., Кошик Ю.О., Філоненко Ю.М. Місце палеогеоморфології в географічних дослідженнях України. Зб. наук. пр. - К.:-1995, С.18-19 (автору належить ідея).

   41. Комлєв О.О., Ремезова О.О. Застосування концепції морфолітогенезу в палеогеоморфологічних дослідженнях півночі Житомирської області. Зб. наук. праць. - К.: - 1995. - С. 212-213 (автору належить ідея).

   42. Комлев А.А. Экологические аспекты применения концепции мезозой-кайнозойских долинных формаций // Мат-лы межгос. конф. “Экологические аспекты теоретической и прикладной геоморфологии”. - М.: - 1995. – С.286-288.

   43. Комлєв О.О. Про сучасний стан і перспективи розвитку палеогеоморфології // Зб. наук. пр. конф. “Сучасний стан і перспективи розвитку геоморфології, неотектоніки, геології та палеогеографії". - К.: -1996. - С.69-71.

   44. Комлев А.А. Современные проблемы палеогеоморфологии и палеогеоморфологического картографирования // Мат-лы ХХІІІ пл. ГК РАН “Проблемы специализированного геоморфологического картографирования”. - Волгоград: - 1996. - С.72-74.

   45. Комлєв О.О., Погорільчук Н. М., Філоненко Ю.М. До проблеми структуризації та картографування геоморфолітосфери на палеогеоморфологічній основі // Зб. наук. пр. конф. “Українська геоморфологія: стан і перспективи”.- Львів: Меркатор. -1997. - С. 45-47 (автору належить ідея).

   46. Комлев А.А. Историко-динамические системы морфолитогенеза и их место в эволюции Земли // Мат-лы ХХ1У пл. ГК РАН “Геоморфология гор и равнин: взаимосвязи и взаимодействие". - Краснодар: - 1998. - С.34-36.

   47. Комлєв О.О., Погорільчук Н.М. Регіональні екологічні аспекти вивчення похованого рельєфу районів АЕС // Зб.наук. пр. конф. “Регіональні екологічні проблеми”. - К.: 2002. - С.73-75 (автору належать висновки).

   48. Комлєв О.О. Побудова сучасної концепції геоморфології // Зб.наук. пр. конф. “Геоморфологічні дослідження в Україні: минуле, сучасне, майбутнє". - Львів:-2002.- С.34-36.

   49. Комлєв О.О., Ремезова О.О., Тимофеєв В.М., Гулий Р.Г., Возбранна О.М. Карти прогнозу і речовинного складу розсипів та їх використання // Зб.наук. пр. конф. “Регіональні екологічні проблеми”.- К.:-2002.-С.345 (автор склав карти).

   50. Комлєв О.О., Ремезова О.О., Возбранна О.М., Гулий Р.Г. Древні поховані долини і питання екологічної безпеки // Наук. зап. Терн. нац. пед. ун.ту. Сер. геогр. - 2004. №1.- С.57 ( автору належать ідея і матеріали).

   Депоновані монографії

   51. Особенности вещественного состава росыпей древних погребенных долин Украинского щита и некоторые палеогеографические аспекты их формирования / Комлев А.А.; Киев. ун-т.-Киев, 1995.-49 с. -Укр.- Деп. в ГНТБ Украины 03.07 95,№1660-Ук95.

   52. Закономерности долинного морфолитогенеза в мезокайнозое Украинского щита/ Комлев А.А.; Киев. ун-т.-Киев, 1995.-183 с. - Укр.-Деп. в ГНТБ Украины 03.07.95,№1659- Ук 95.