Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Філософські науки / Соціальна філософія та філософія історії


Бабенко Валерій Михайлович. Історіософські ідеї доби Київської Русі (на матеріалах книжної культури): дисертація канд. філос. наук: 09.00.03 / Донецький національний ун-т. - Донецьк, 2003.



Анотація до роботи:

Бабенко В.М. Історіософські ідеї доби Київської Русі (на матеріалах книжної культури). — Рукопис (185 стор.).

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наук за спеціальністю 09.00.03 — соціальна філософія та філософія історії. Донецький національний університет. — Донецьк, 2003.

У дисертації здійснено системний соціально-філософський аналіз відображених у книжній культурі Київської Русі історіософських ідей в межах категоріальної структури мислення цієї доби. Визначено етапи і особливості процесу становлення філософсько-історичного мислення в давньоруському суспільстві.

На прикладі розвитку основних історіософських категорій показано його специфічні особливості, прослідковано головні тенденції формування та напрямки трансформації історіософських поглядів населення епохи.

Типологізовані історіософські ідеї, що представлені у дисертації категоріями “простір”, “час”, “сенс життя” та визначальні риси нового архетипу мислення по відмінностях їх змісту.

Схарактеризовано вплив особливостей східнохристиянського православного світосприймання на зміст і структуру філософсько-історичної парадигми давньоруського суспільства.

Ключеві слова: поганство, християнство, історіософські категорії, простір, час, сенс життя, трансформація, міф, мислення, архетип.

. У дисертації узагальнено, обґрунтовано і вирішено проблему сутності історіософських ідей доби Київської Русі на існуючих матеріалах книжної культури. Дослідження процесу формування історіософських ідей показало, що в його основі лежали загальні принципи християнської світоглядної парадигми, а визначальне місце в їх зародженні відігравало прийняття й утвердження християнства. Подальший розвиток філософсько-історичного уявлення під упливом таких факторів, як поглиблення протистояння між західним і східним християнством, занепад і розпад єдиної Київської держави, відродження давньоруських язичницьких вірувань, набув міфологічних рис. Наслідком цього стало формування нового архетипу мислення. Значення цього культурно-історичного факту непересічне, оскільки саме він став світоглядним фундаментом розвитку української національної ідеї. Окрім того, підсумовуючи викладене в дисертації, можна запропонувати такі узагальнюючі положення. —

1. Початок процесу зародження історіософських уявлень пов’язаний з виникненням у давньоруського населення основ державності в ІХ столітті, а згодом і прийняття Володимиром Великим християнства як державної релігії. Розквіт Київської Русі, її поступовий занепад та розпад у середині ХІІ століття визначали етапи утвердження нової віри та її історіософських засад у свідомості мислителів Давньоруської держави.

2. Через аналіз основних історіософських категорій і процесу трансформації їх змісту були визначені три етапи розвитку філософсько-історичного мислення давньоруського населення: а) етап спонтанного визрівання історичного мислення та його окремих категорій; б) етап парадигматичного формування філософсько-історичного сприйняття християнсько-світоглядної картини буття; в) етап міфологізації філософсько-історичного мислення як наслідок трансформації християнської свідомості у ході її остаточної адаптації до нових умов розвитку після занепаду Київської Русі.

3. Процес оволодіння самою історіософською парадигмою як на регіональному, так і на етноментальному й особистісному рівнях відзначається суб’єктивізацією. Цим доводиться хибність того вкоріненого уявлення, відповідно до якого процеси міфологізації суспільної свідомості та її ж суб’єктивізації протиставлялись і вважались антагоністичними.

4. Результати типологізації парадигматичних рис історіософських поглядів на основі категорій “простір”, “час”, “сенс життя” свідчать про більш глибоке єство давньоруської філософсько-історичної культури та надідеологічну єдність у ній елементів західно- і східно-християнського історіософського мислення.

5. Елементи історіософських поглядів нового світоглядного архетипу мислення, що почав формуватись на руїнах давньоруської культури, типологізовано відносно тих історичних процесів, які відбувались у цілому християнському світі та охопили культурні центри інших цивілізаційних регіонів. Активізацію поганських впливів на культуру Русі ХІІ — ХІІІ століття позначено як “язичницьке відродження” та ідентифіковано в рамках теорії всесвітнього культурного відродження, розробленої в працях Й.Брагинського, В.Жирмунського, Н.Конрада, О.Лосєва, А.Меца, Ш.Нуцубідзе, В.Чалояна тощо.

6. Обсяг виділених понять “унія”, “утопія”, “гуманізм” своїм динамічним характером реалізує захований в їх культурно-історичних формах глибинний архетипний зміст. Просторовий катафатизм унії та часовий апофатизм утопії створили єдину напівреальну міфічну вісь координат, у центрі якої перебувала Людина. Реальне життя абсолютно сакралізовано і набуває стану, коли все сутнє може бути інтерпретовано як “диво”.

7. Виділені аспекти історіософського мислення мають тісний взаємозв’язок з наступними процесами духовно-культурного розвитку українського народу в епоху пізнього Середньовіччя. Завдяки цьому відкриваються можливості проведення подальшої роботи щодо типологізації історіософських поглядів стародавніх українців.

Публікації автора:

1. Бабенко В. Апофатизм філософії історії України//Доповіді наукової конференції. Ч.І.—Львів: ТНВ ім. П.Могили, 1992. — С. 33 — 36.

2. Бабенко В. Апофатизм у контексті культури та його методологічне значення // Доповіді наукової конференції. Ч.ІІ. — Львів: ТНВ ім. П.Могили, 1993. — С. 70 — 71.

3. Бабенко В. Декалог канонічної “стійкості” російського православ’я та його критика // Наука. Релігія. Суспільство. — Донецьк, 2001. — №1. — С. 38 — 46.

4. Бабенко В. Історіософський зміст поняття “Руська земля” в книжній культурі Давньої Русі ХІ — ХІІІ ст. // Наука. Релігія. Суспільство. — Донецьк, 2001. — №2. — С. 150 — 159.

5. Бабенко В.М. Погляд на деякі ідеї “Слова о полку Ігоревім” у зв’язку зі змінами бачення історії Київської Русі // Словознавчі студії: Науково методичний збірник. — Слов’янськ: СДПІ, 2001. — С. 10 — 13.

6. Бабенко В. На зорі української філософської думки: митрополит Іларіон (деякі аспекти поглядів давньоруського мислителя в контексті християнських історіософських концепцій // Наука. Релігія. Суспільство. — Донецьк, 2002. — №2. — С. 40 — 47.

7. Бабенко В.М. На шляху до хрещення давньоруського суспільства (від Аскольда до Ярополка Святославича) // Наука. Релігія. Суспільство. — Донецьк, 2002. — №4. — С. 52 — 63.

8. Бабенко В. Феномен сучасної релігійності населення Східної України // ІV наукова студентська конференція “Феномен сучасної релігійності — богословсько-філософський, історичний, соціологічний та правничий аспект”. — Львів: Інститут релігії та суспільствознавства, 2002. — С. 77 — 81.