Анотація до роботи:

Ковалюк О.В. Інтерфероногенні властивості ротавірусів та стан системи інтерферону у новонароджених дітей при ротавірусній інфекції.- Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 03.00.06 — вірусологія.- Національний медичний університет імені О. О. Богомольця, Київ, 2004.

Дисертація присвячена вивченню функціонального стану системи ІФН за допомогою комплексу оціночних тестів, об’єднаних поняттям “ІФН статус” у новонароджених дітей з ротавірусною інфекцією та визначенню інтерфероногенних властивостей збудника.

Надано відомості про ІФН статус у новонароджених з клінічно вираженою та безсимптомною ротавірусною інфекцією. Визначена динаміка циркуляції ендогеного ІФН, здатність лейкоцитів крові новонароджених продукувати a- та g-ІФН залежно від періоду захворювання.

Встановлено, що у новонароджених в гострому періоді ротавірусної інфекції спостерігається підвищення рівня сироваткового ІФН, пригнічення здатності лейкоцитів крові до продукції - та -ІФН. В періоді реконвалесценції рівень ІФН в сироватці крові знижувався, інтерферонпродукуюча здатність лейкоцитів крові не досягала рівнів, визначених для здорових новонароджених.

Обгрунтовано застосування препаратів рекомбінантного ₂-ІФН в комплексній терапії ротавірусної інфекції у новонароджених.

Одержані дані про інтерфероногенні властивості ротавірусів в експерименті
in vivo. Встановлена наявність слабких інтерфероногенних властивостей у інфекційно активних ротавірусів. Інактивація ротавірусу штаму SA-11 макромолекулярним комплексом платини, сприяла підвищенню його інтерфероногенних властивостей.

У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове розв’язання наукового завдання, що виявляється у визначенні функціонального стану системи ІФН через комплекс оціночних тестів, об’єднаних поняттям “інтерфероновий статус” у новонароджених з гострою ротавірусною інфекцією та оцінці інтерфероногенних властивостей збудника для наукового обгрунтування застосування вітчизняних препаратів рекомбінантного ₂-ІФН в комплексній терапії ротавірусної інфекції у новонароджених дітей.

1. Встановлено, що у новонароджених дітей віком від 5 до 30 доби життя з масою тіла при народжені 0,8–3,2 кг в гострому періоді ротавірусної інфекції спостерігається достовірне (р<0,01) підвищення рівня сироваткового ІФН (3,47±0,16 log₂МО/мл), пригнічення здатності лейкоцитів крові до продукції a-(2,14±0,14 log2МО/мл) та g-ІФН (1,36±0,10 log₂МО/мл). В періоді реконвалесценції на 7–8 добу рівень ІФН в сироватці крові достовірно (р<0,01) знижувався до 2,43±0,26 log₂МО/мл, при цьому інтерферонпродукуюча здатність лейкоцитів крові не досягала рівнів, визначених для здорових новонароджених дітей, і становила для -ІФН 2,52±0,26 log₂МО/мл, а для
-ІФН — 1,43±0,01 log₂МО/мл.

2. Доведено клінічну ефективність та позитивний вплив інтерферонотерапії препаратами рекомбінантного ₂-ІФН в добовій дозі 50 000–100 000 МО/кг маси тіла упродовж 3–5 днів при ректальному введенні на перебіг ротавірусної інфекції у новонароджених та нормалізацію показників ІФН статусу. Встановлено, що тривалість інтоксикації зменшилася в 1,8 разів; гастроінтестинальні розлади — в 1,5 разів; діарея — в 1,4 разів; частота розвитку некротичного ентероколіту — в 1,7 разів; тривалість перебування в стаціонарі — в 1,6 разів. Встановлено достовірне (р<0,01) підвищення продукції -ІФН (3,12±0,25 log₂МО/мл) та -ІФН (2,13±0,20 log₂МО/мл) і нормалізація цих показників до рівнів у здорових немовлят.

3. Показано, що комплексна терапія ротавірусної інфекції у новонароджених дітей повинна здійснюватись під контролем оціночних тестів ІФН статусу, вірусологічним контролем за виділенням ротавірусів для об’єктивної оцінки клінічної ефективності проведеного лікування.

4. Запропоновані діагностичний алгоритм із застосуванням експресних, специфічних та чутливих методів дослідження, вірусологічний моніторинг за ротавірусною інфекцією, модифікація мікрометоду визначення ІФН статусу у новонароджених дітей.

5. Отримані новітні данні в експерименті in vivo на мишах про інтерфероногенні властивості інфекційно активного та інактивованого ротавірусів людини (штам HRV-134) і тварин (штамів SA-11, Лінкольн, Тіверваль, К). Встановлено, що всі інфекційно активні

16

ротавіруси мають слабкі інтерфероногенні властивості в організмі, що характеризує їх як слабкі інтерфероногени. Визначено, що інтерфероногенні властивості інактивованого ротавірусу були достовірно (р<0,05) вищими, ніж у інфекційного вірусу.

6. Pозроблено новий метод інактивації ротавірусів макромолекулярним комплексом платини. Інактивація в такий спосіб призводила до підвищення інтерфероногенних властивостей ротавірусів у 100 разів. Одержані результати відкривають перспективи направленого синтезу нової групи індукторів інтерферонів за участю макромолекулярного комплексу платини.

Публікації автора:

Періодичні фахові видання, затверджені ВАК України:

1. Шунько Є.Є., Дзюблик І.В., Тунда І.П., Барбова Г.І., Ковалюк О.В. Ротавірусна інфекція в пологовому будинку за даними вірусологічних обстежень //Український медичний часопис.- 2000.- № 5/19.- С.72–76.

Здобувачем проведена лабораторна діагностика ротавірусної інфекції у 43 новонароджених дітей з перинатальною патологією. Отримані дані про динаміку частоти виділення ротавірусів в клінічному матеріалі. Встановлена тривалість виділення ротавірусів. Зроблено висновок про можливість інфікування новонароджених ротавірусами та їх нозокомеальне поширення в стаціонарі.

2. Благодатный В.Н., Дзюблик И.В., Шунько Е.Е., Тунда И.П., Ковалюк Е.В. ДВС-синдром при ротавирусной инфекции //Збірник наукових праць співробітників КМАПО.- 2000.- Вып. 9.- Кн.-4.- С.1096–1104.

Здобувачем проведена лабораторна діагностика ротавірусної інфекції і показано, що поєднання ротавірусної та респіраторно-синцитіальної вірусної інфекції сприяло більш важкому перебігу патологічного процесу та розвитку ДВЗ-синдрому. Здобувач брала участь у статистичній обробці результатів та самостійно підготувала статтю до публікації.

3. Дзюблик І.В., Шунько Є.Є., Ковалюк О.В., Каніболоцька М.Б. Інтерфероновий статус та особливості клінічного перебігу ротавірусної інфекції у новонароджених //Збірник наукових праць співробітників КМАПО.- 2001.- Вип.10.- Кн.-2.- С.36–41.

Здобувачем самостійно проведена лабораторна діагностика ротавірусної інфекції та визначені показникі інтерферонового статусу у новонароджених дітей з перинатальною патологією в динаміці. Виконано статистичну обробку результатів та підготовлено статтю до публікації.

4. Ковалюк О.В., Дзюблик І.В., Вернер О.М. Епідеміологічні та клінічні особливості ротавірусної інфекції у новонароджених //Збірник наукових праць співробітників КМАПО.- 2001.- Вип. 10.- Кн.-3.- С.1118–1127.

Здобувачем в огляді висвітлені сучасні погляди на проблему ротавірусного гастроентериту у новонароджених дітей. Самостійно підготовлено статтю до публікації.

17

5. Дзюблик І.В., Кривохатська Л.Д., Трохименко О.П., Ковалюк О.В. Мікрометод визначення інтерферонового статусу людини у пробах цільної крові //Лабораторна діагностика.- 2001.- №1.- С.34–37.

Здобувачем модифіковано мікрометод визначення інтерферонового статуса, який має ряд переваг перед відомим макрометодом. Здобувач самостійно підготувала статтю до публікації.

6. Дзюблик І.В., Трохименко О.П., Ковалюк О.В. Експериментальні дослідження інтерфероногенних властивостей ротавірусів //Збірник наукових праць співробітників КМАПО.- 2002.- Вип. 11.- Кн.-3.- С.685–694.

Здобувачем особисто проведенні експериментальні дослідження при визначенні інтерфероногенних властивостей ротавірусів, накопичення вірусвмісного матеріалу. Охарактеризовані 5 штамів ротавірусів, проведено порівняльний аналіз інтерфероногенних властивостей ротавірусів з класичними індукторами ІФН. Здобувач брала участь у статистичній обробці результатів.

7. Дзюблик І.В., Трохименко О.П., Ковалюк О.В., Вороненко С.Г. Принципи та методи лабораторної діагностики ротавірусної інфекції //Український хіміотерапевтичний журнал.- 2003.- №1.- С.54–60.

Здобувачем наведені сучасні принципи та методи лабораторної діагностики ротавірусної інфекції, розроблені та представлені алгоритми проведення досліджень у людей різних вікових груп. Здобувач самостійно підготувала статтю до публікації.

Тези доповідей:

1. Дзюблик І.В., Трохименко О.П., Ковалюк О.В. Інтерфероногенні властивості ротавірусів: живого та інактивованого макромолекулярними комплексами платини //Тези ІІІ-ї Міжнародної конференції “Біоресурси та віруси”.- Київ.-2001.- С.41.

2. Гирін В.М., Дзюблик І.В., Вороненко С.Г., Ковалишин Г.Г., Порохниць-
кий В.Г., Бойко І.І., Трохименко О.П., Ковалюк О.В. Досвід організації та проведення практичних занять з лабораторної діагностики вірусних інфекцій //Проблеми підготовки медичних та фармацевтичних кадрів в Україні.- Дніпропетровськ.-2001.- С.373–374.

3. Дзюблик І.В., Порохницький В.Г., Вороненко С.Г., Ковалишин Г.Г., Трохименко О.П., Бойко І.І., Ковалюк О.В., Плугатир В.М. Лабораторна діагностика ротавірусної інфекції //Матеріали наради-семінару з актуальних питань роботи епідеміологічних відділів і вірусологічних лабораторій установ державної санепідслужби МОЗ України.- Дніпропетровськ.- 2002.- С.73–74.

4. Girin V.N., Dzyublik I.V., Trorhimenko E.P., Kovalyuk E.V., Bilotcach E.M. Searcn and creation of immunopotentiating components for rotavirus antigenes //International conference «New technologies of isolation and application of biologically active substances (Abstracts).- Alushta.- 2002.- P.106–107.

18