Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Економічні науки / Економіка природокористування і охорони навколишнього середовища


Заремба Віталій Миколайович. "Інституціональний механізм раціонального аграрного природокористування в регіоні" : Дис... канд. наук: 08.00.06 - 2008.



Анотація до роботи:

Заремба В.М. Інституціональний механізм раціонального аграрного природокористування в регіоні. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.06 – економіка природокористування та охорони навколишнього середовища. – Національний університет водного господарства та природокористування, Рівне, 2008.

Дисертація присвячена вирішенню теоретико-прикладних проблем функціонування інституціонального механізму аграрного природокористування. У роботі визначено сутність інституціонального механізму аграрного природокористування на засадах сталого розвитку. Розроблено науково-методичний підхід щодо комплексного оцінювання рівня розвитку інституціонального середовища аграрного природокористування. Здійснено оцінку рівня розвитку інституціонального середовища аграрного природокористування в регіоні. Запропоновано систему моніторингу функціонування базових інститутів задля підвищення ефективності інституціонального механізму аграрного природокористування. Обґрунтовано необхідність програмно-цільового управління сферою аграрного природокористування. Розглянуто необхідність формування нових інституцій у сфері природокористування, що надасть можливість оперативно розпоряджатися фінансовими ресурсами для інвестування природоохоронних проектів і передбачає комплексний характер управління ризиками аграрного природокористування. Запропоновані підходи до трансформації економічних відносин у сфері використання меліоративних засобів. Виділено інститут екологічної культури та обґрунтовано його роль в розвитку інституціонального середовища аграрного природокористування. Запропоновано диверсифікацію послуг аграрних дорадчих служб, які мають враховувати екологічні імперативи природокористування.

У дисертаційній роботі здійснено теоретико-методологічне і прикладне узагальнення та обґрунтування вирішення наукового завдання, що полягає в удосконаленні інституціонального механізму раціонального використання, відтворення та охорони природних ресурсів в аграрній сфері економіки регіону. Результати проведеного дослідження дозволяють сформулювати такі висновки та пропозиції:

1.Трансформаційні процеси в аграрному секторі економіки позначилися на функціонуванні сфери аграрного природокористування. Нині вона перебуває на стадії системно-структурної модернізації, яка характеризує стан ринкових перетворень, що мають місце в економіці сільського господарства. Ці обставини вимагають зваженого підходу до визначення та реалізації окремих господарських пріоритетів у середовищі природокористування. Їх реалізація вимагає глибинного та зваженого аналізу всіх елементів інституціонального середовища раціонального аграрного природокористування.

2.Раціональне аграрне природокористування є системою використання природних ресурсів, яка базується на інституціональних нормах, що детермінують їх цільове призначення, забезпечують високу ефективність природокористування, його охорону, захищають права власників і користувачів природних ресурсів на умовах дієвого моніторингу формальних і неформальних інституцій. Системний підхід до активізації механізмів забезпечення сталого аграрного природокористування вимагає пошуку шляхів удосконалення інституціонального базису (механізму) аграрного природокористування. У контексті цього слід виділяти базисні, економічні, екологічні та соціальні інститути аграрного природокористування.

3.Саме інституціональна теорія сприяє ідентифікації магістральних напрямів розвитку аграрного природокористування. Інституціональне середовище є фундаментальною базою аграрного природокористування, яка визначає тісноту взаємозв’язку суб’єктів господарювання з природним середовищем та детермінує характер інституціональних змін у сфері використання природних ресурсів.

4.Вагомий вплив на забезпечення сталого розвитку сфери аграрного природокористування справляє інститут власності на природні ресурси. Функціональна стабільність інституту власності сприяє згладжуванню антагоністичних суперечностей між економічними та екологічними інтересами в системі природокористування. Чітке розмежування прав і обов’язків власників природних ресурсів і природокористувачів є основою дієвої системи противаг між державними, муніципальними, корпоративними та індивідуальними інтересами.

5. Результати діагностики використання природних ресурсів в умовах діючого інституціонального середовища аграрного природокористування Волинської області показали, що функціонуючі формальні інституції не завжди дотримуються норм і правил раціонального природокористування. Ряд неформальних інститутів не повністю адаптувалися до умов ринкової системи господарювання. Рівень платежів і зборів у сфері аграрного природокористування не сприяє достатньому накопиченню фінансових засобів. Відсутнє їх належне цільове використання. Незадовільне фінансове становище більшості сільськогосподарських товаровиробників каталізує процеси деградації природно-ресурсної сфери.

6.У роботі запропоновано модель та механізм функціонування сфери аграрного природокористування регіону, які базуються на розвитку інституціональних умов та інституцій, що забезпечують централізацію управління природоохоронною діяльністю за територіальним принципом. Використання комплексного оцінювання стану функціонування інституціонального середовища аграрного природокористування дає змогу визначити вплив базових, екологічних, економічних та соціальних інститутів на рівень розвитку інституціонального середовища.

7.Інституціональне забезпечення управління сферою аграрного природокористування полягає в розробці та обґрунтуванні програмно-цільового методу менеджменту природних ресурсів. Це дає змогу посилити роль інститутів аграрного природокористування в раціональному використанні природних ресурсів, сприяти екологізації аграрного виробництва та соціалізації природокористування, зменшити рівень бюрократизації інституцій природокористування, централізувати потоки природоохоронних інвестицій, сприяти адаптації регіонального інституціонального середовища аграрного природокористування до системи європейських екологічних цінностей.

8.Важливе значення для збереження функцій та цінностей природних ресурсів, які використовуються в сільськогосподарському виробництві має реновація меліоративної системи регіону. Пропонується передача меліоративних споруд внутрігосподарського призначення та агролісомеліоративних насаджень у власність місцевих територіальних громад. Особлива роль відводиться трансформації практики управління та зміни інституту економічних відносин, реалізації концесійного механізму їх використання. Перспективи реалізації екологічних програм, забезпечення міжсекторальної координації, централізації системи відповідальності й стимулювання потребують вдосконалення організаційних структур. Формування об’єднань природокористувачів-аграрників сприяє нагромадженню фінансових ресурсів та їх оперативному розпорядженню в процесі інвестування природоохоронних проектів та управління ризиками аграрного природокористування.

9.Систему формальних інститутів природокористування, які регламентовані законами, стандартами доповнює екологічна культура. Екологічну культуру аграрного природокористування слід розглядати як неформальний інститут природокористування, який визначає природну сутність людини, її поклик до гармонічного розвитку з довкіллям. Вона формує простір соціальної відповідальності аграрного бізнесу. Перш за все відповідальності за раціональне використання природних ресурсів, охорону навколишнього природного середовища, екологічну безпеку виробництва сільськогосподарської продукції. У контексті утвердження неформальних інститутів важливо диверсифікувати структуру послуг дорадчих служб, яка має враховувати екологічні імперативи природокористування і забезпечувати на цій основі реалізацію інформаційно-консультаційної функції інститутів.

10.Належне інформаційне забезпечення підтримки розвитку інституціонального середовища аграрного природокористування вимагає доповнення системи комплексного моніторингу природних ресурсів ще одним об’єктом спостереження. Пропонується запровадити систему моніторингу функціонування базових інститутів у сфері аграрного природокористування.

Публікації автора:

Монографії

1.Підвищення ефективності використання, відтворення і охорони земельних ресурсів регіону / Борщевський П.П., Чернюк М.О., Заремба В.М., Коренюк П.І., Князьков О.П. – К.: Аграрна наука, 1998. – 240 с. – 2,76 друк. арк. Особистий внесок здобувача – розглянуто стан використання сільськогосподарських земель регіону, економічні показники землекористування, з'ясовано рівень екологічної ефективності використання, відтворення і збереження земельних ресурсів, проаналізовані та запропоновані основні напрями і шляхи інституціонального вдосконалення земельних відносин і форм господарювання в АПК, визначено неформальні інститути підвищення ефективності використання, відтворення і збереження земельних ресурсів.

2.Павлов В.І., Заремба В.М., Савош Л.В. Реформування підприємств аграрної сфери регіону (за матеріалами Волинської області): Монографія. – Луцьк: Надстир’я, 1999. – 152 с. – 1,13 друк. арк. Особистий внесок здобувача – розглянуто методику паювання земель і майна сільськогосподарських підприємств як умови для трансформації інституціонального середовища АПК, визначено проблеми функціонування економічних, соціальних та екологічних інститутів аграрного сектору економіки регіону та запропоновано шляхи їх вдосконалення.

3.Павлов В.І., Фесіна Ю.Г., Заремба В.М., Мазурик С.М. Детермінація сільськогосподарських земель на ринку нерухомості: Монографія. – Луцьк: Надстир’я, 2006. – 364 с. – 3,18 друк. арк. Особистий внесок здобувача – розглянуто еволюцію економічної думки щодо інтитуту власності на земельні ресурси, визначено місце та динаміку сільськогосподарських угідь в системі землекористування, проведено оцінювання стану сільськогосподарського виробництва регіону в порівнянні з регіонами західної частини країни та в розрізі форм господарювання, визначено ефективність функціонування сільськогосподарських інституцій регіону.

Статті у наукових фахових виданнях

1.Заремба В.М. Актуальні проблеми розвитку сільського господарства в локальних рекреаційних комплексах // Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Рекреаційна індустрія: досвід, проблеми, перспективи розвитку: Щорічник наукових праць. / НАН України. Інститут регіональних досліджень. – Львів, 2000. – Вип. ХХІ. – С.117-119. – 0,13 друк. арк.

2.Заремба В.М. Ефективність функціонування аграрно-виробничих формувань регіону // Проблеми раціонального використання соціально-економічного та природно-ресурсного потенціалу регіону: Фінансова політика та інвестиції: Зб. наук. пр. – Луцьк: Надстир’я, 2001. – Вип. VІІ; № 2. – С. 26-35. – (сер. Підприємництво та зайнятість). – 0,56 друк. арк.

3.Заремба В.М. До питання раціонального використання природного потенціалу в аграрній сфері регіону // Проблеми раціонального використання соціально-економічного та природно-ресурсного потенціалу регіону: Фінансова політика та інвестиції: Зб. наук. пр. – Луцьк: Надстир’я, 2001. – Вип. VІІ; № 4. – С. 14-20. – (сер. Природокористування та ресурсозбереження). – 0,38 друк. арк.

4.Заремба В.М., Савош Л.В. Ресурсно-сировинна база переробних підприємств агробізнесу Волинської області // Проблеми раціонального використання соціально-економічного та природно-ресурсного потенціалу регіону: Фінансова політика та інвестиції: Зб. наук. пр. – Луцьк: Надстир’я, 2002. – Вип. VІІІ; № 4. – С. 87-96. – (сер. Природокористування, екологія та ресурсозбереження). – 0,25 друк. арк. Особистий внесок здобувача – розглянуто ресурсну характеристику переробних підприємств регіону.

5.Заремба В.М., Павлов В.І. Особливості структурної перебудови аграрної сфери регіону в умовах трансформації національної економіки // Науковий вісник: Сучасна економічна теорія та проблеми її застосування: Зб. наук. пр. – Львів, УкрДЛТУ, 2002. – Вип. 12.6. – С. 43-47. – 0,13 друк. арк. Особистий внесок автора – обґрунтовано інституційні складові структурної перебудови аграрної сфери регіону.

6.Заремба В.М. Стан та перспективи розвитку переробної сфери агробізнесу Волині // Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Регіональна політика сталого розвитку: принципи формування, механізми реалізації: Щорічник наукових праць. / НАН України. Інститут регіональних досліджень. – Львів, 2002. – Вип. V. – С. 504-511. – 0,44 друк. арк.

7.Заремба В.М. Передумови розвитку аграрної сфери регіону в процесі адміністративно-територіальної реформи в Україні // Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Регіональна політика в Україні: форми та методи реалізації: Щорічник наукових праць. / НАН України. Інститут регіональних досліджень. – Львів, 2005. – Вип. ІІ. – С. 597-603. – 0,38 друк. арк.

8.Заремба В.М., Мазурик С.М. Розвиток аграрного сектора економіки регіону // Проблеми раціонального використання соціально-економічного та природно-ресурсного потенціалу регіону: Фінансова політика та інвестиції: Зб. наук. пр. – Рівне: НУВГП, 2005. – Вип. ХІ; № 2. – С. 40-50. – (сер. Підприємництво, менеджмент та маркетинг). – 0,3 друк. арк. Особистий внесок автора – визначено сучасні інституціональні проблеми розвитку аграрної економіки регіону.

9.Заремба В.М., Павлов В.І. Проблеми розвитку та фінансового забезпечення сільських територій // Проблеми раціонального використання соціально-економічного та природно-ресурсного потенціалу регіону: Фінансова політика та інвестиції: Зб. наук. пр. – Рівне: НУВГП, 2006. – Вип. ХІІ; № 3. – С. 133-138. – (сер. Зайнятість та соціальна інфраструктура). – 0,1 друк. арк. Особистий внесок автора – розглянуто проблемні моменти функціонування інститутів розвитку сільських територій, визначено фактори зростання рівня соціально-економічного розвитку території.

10.Заремба В.М. Характеристика чинників розвитку сільських територій // Вісник національного університету водного господарства та природокористування: Економіка: Зб. наук. пр. – Рівне: НУВГП, 2007. – Вип. 2 (38). – С. 89-94. – 0,31 друк. арк.

11.Заремба В.М. Гармонізація інтересів як чинник підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва // Проблеми раціонального використання соціально-економічного та природно-ресурсного потенціалу регіону: Фінансова політика та інвестиції: Зб. наук. пр. – Рівне: НУВГП, 2007. – Вип. ХІІІ; № 1. – С. 204-210. – 0,38 друк. арк.

12.Заремба В.М. Інституціональні перетворення у контексті екологічно сталого розвитку аграрного природокористування // Проблеми раціонального використання соціально-економічного та природно-ресурсного потенціалу регіону: Фінансова політика та інвестиції: Зб. наук. пр. – Рівне: НУВГП, 2007. – Вип. ХІІІ; № 2. – С. 206-213. – 0,38 друк. арк.

13.Заремба В.М. Шляхи збалансування системи аграрного природокористування регіону // Проблеми раціонального використання соціально-економічного та природно-ресурсного потенціалу регіону: Фінансова політика та інвестиції: Зб. наук. пр. – Рівне: НУВГП, 2007. – Вип. ХІІІ; № 3. – С. 187-194. – 0,38 друк. арк.

14.Заремба В.М., Фесіна Ю.Г. Механізми використання природних ресурсів у контексті забезпечення дієздатності інституціональних засад аграрного природокористування // Економічні науки: Зб. наук. пр. / Луцький державний технічний університет. – Луцьк, 2007. – Вип. 4; Частина 2. – С. 104-110 (сер. Регіональна економіка). – 0,18 друк. арк. Особистий внесок автора – визначено принципи функціонування механізмів регулювання природоохоронної діяльності в сфері сільськогосподарського виробництва, запропоновано важелі та інструменти механізму використання природних ресурсів.