Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Політичні науки / Політична культура та ідеологія


Свентицкая Олеся Володимирівна. Інформаційний тероризм як феномен сучасної міжнародної політики : Дис... канд. наук: 23.00.03 - 2007.



Анотація до роботи:

Свентицька О.В. Інформаційний тероризм як феномен сучасної міжнародної політики. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата політичних наук за спеціальністю 23.00.03 – політична культура і ідеологія. – Інститут журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка. – Київ, 2007.

Дисертаційну роботу присвячено дослідженню феномена тероризму з урахуванням його інформаційного складника, визначенню характеру взаємозв’язків між засобами масової інформації та проявами тероризму в умовах культурної та інформаційної глобалізації.

У дисертації аналізується можливість використання терористами традиційних і новітніх ЗМІ, досліджуються особливості впливу на громадську думку матеріалів мас-медіа з терористичної тематики. Чималу увагу приділяється визначенню загальних засад політико-правового та морально-етичного регулювання ЗМІ в контексті боротьби з тероризмом.

Акцентується на необхідності комплексного підходу до проблеми профілактики тероризму, що об’єднує заходи культурного, інформаційного, політичного, соціального і правового характеру. Запропоновано рекомендації щодо політико-правової та інформаційної протидії тероризму.

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове розв’язання наукового завдання, що виявляється в обґрунтуванні ролі інформаційного складника в еволюції феномена тероризму та аналізі характеру взаємозв’язків між засобами масової інформації та проявами тероризму як діючими компонентами глобальної інформаційно-комунікативної системи. Основні наукові і практичні результати дисертації полягають у наступному.

По-перше, розроблено теоретико-методологічні засади аналізу виникнення та розвитку тероризму як соціально-політичного явища; з’ясовано сучасні підходи до визначення природи тероризму. Визначено, що унаслідок багатоплановості та комплексного характеру феномена тероризму в новий та новітній час під означеним явищем розуміли різні прояви політичного насильства, пов’язані або з масовими репресіями з боку офіційної влади, або з анархістською, революційною діяльністю різних радикально-екстремістських угрупувань. Однак, наприкінці ХХ сторіччя підходи до вивчення феномена тероризму зазнали значної трансформації в бік посилення символічності та персоніфікації найбільш гучних терористичних актів. Проаналізовано характерні особливості феномена тероризму на сучасному етапі його еволюції, пов’язані безпосередньо із зростанням ролі його інформаційного складника; запропоновано таке визначення “нового тероризму”: стратегія досягнення політичної мети за допомогою здійснення акту нелегітимного насильства та його безпосереднього і опосередкованого оприлюднення із використанням інструментарію мас-медіа.

По-друге, наголошено, що якісно новий етап у еволюції феномена тероризму визначається розвитком інформаційних технологій та глобальними механізмами міжнародної взаємодії. Відзначено, що багатовимірні процеси глобалізації безпосередньо впливають не тільки на політичну, економічну, соціальну сфери, але й на культурну площину життєдіяльності суспільства, проектуючись у різних її аспектах:

інформаційному: відзначається підвищенням ролі та значення інформаційного ресурсу; раніше наявна культура втрачає первісне значення та замінюється її віддзеркаленням у віртуальній гіперреальності;

гуманітарному: відбувається зміна парадигм світового розвитку, криза гуманітарних ідей та гуманітарних концепцій, “конфлікт цінностей”, що об’єктивно стають причиною ряду теророгенних ситуацій.

Виявлено такі результати зазначених процесів у культурному розвитку цивілізації:

активізація екстремістських та терористичних ідеологій як альтернативи ліберально-демократичній системі цінностей, що нав’язується країнам з релігійно-патріархальним устроєм життя;

суперечність у розвитку культури традиційних суспільств, які не здатні швидко інтегруватися в систему глобальних комунікацій;

“культурний шок” як потенційне джерело загрози здійснення актів тероризму.

Обґрунтовано, що зазначені тенденції значною мірою впливають на масштаби сучасного тероризму, який при цьому є своєрідною відповіддю на модернізацію та вестернізацію традиційних суспільств, і свідчать про перехід цього феномена на якісно новий інформаційний рівень.

По-третє, узагальнено та виокремлено фактори, які обумовлюють використання можливостей конвергенції традиційних і новітніх ЗМІ як інструменту міжнародного тероризму. Сучасні інформаційно-комунікативні технології забезпечують відносно невеликі терористичні групи могутньою та дієвою зброєю, своєрідним ретранслятором насильства. Терористи з максимальною ефективністю використовують потенціал ЗМІ для реалізації поставлених цілей та завдань. Журналістика означає для них можливість тиражувати жахіття та страх на необмежену аудиторію, впливати на громадську думку, та, врешті-решт, на ухвалення політичних рішень, унаслідок залежності влади від ЗМІ. Таким чином, саме в площині політичного насильства й тероризму відстежується тісний зв’язок між мас-медіа, громадською думкою та процесом прийняття політичних рішень з боку влади.

По-четверте, запропоновано заходи щодо запобігання загрози здійснення терористичних актів, серед яких значну увагу приділено:

створенню політико-правової бази боротьби з тероризмом, враховуючи необхідність ухвалення законів, що обмежують діяльність засобів масової інформації при висвітленні терористичних акцій;

розробленню універсального морально-етичного кодексу журналістів, у якому важливе місце відводиться необхідності самообмеження ЗМІ.

По-п’яте, здійснено аналіз політико-правової та соціокультурної ситуації в Україні, який засвідчив наявність ряду чинників, що можуть слугувати передумовами виникнення тероризму; досліджено діяльність державних та громадських структур в сфері протидії тероризму. Показано, що для країни в напрямі запобігання терористичній загрозі більш перспективним буде проведення профілактичних заходів шляхом залучення засобів масової інформації та неурядових організацій, які пріоритетом боротьби з тероризмом в Україні вважають саме гуманітарно-культурологічний та громадсько-освітній підходи у формуванні “антитерористичної свідомості”. При цьому наголошено, що система превентивних заходів повинна оформитися і на політико-правовому рівні (закріплення в чинному законодавстві), і на ідеологічному (вирішення проблем щодо формування в суспільстві активного неприйняття тероризму в будь-яких його формах та проявах).

У політико-правовому контексті боротьби з тероризмом запропоновано:

приведення національного законодавства до вимог міжнародного права щодо протидії тероризму з урахуванням важливості інформаційного складника феномена тероризму;

перегляд і доповнення Закону України “Про боротьбу з тероризмом” з урахуванням політичної природи феномена та нових тенденцій його розвитку. Для більш ефективного запобігання проявам тероризму в законі необхідно передбачити певні обмеження для засобів масової інформації, від яких значною мірою залежать політичні та соціальні наслідки терактів;

реалізація культурної політики як складника загальнодержавної політики профілактики тероризму, покликаної формувати толерантність як в стосунках між громадянами країни, так і в міжнародних відносинах;

сприяння активним політичним і громадським дебатам з проблеми тероризму з метою зміцнення в суспільстві стійкої думки про неприпустимість застосування терористичних методів як способу досягнення політичної мети.

В інформаційній сфері запропоновано:

впровадження ефективних інформаційних технологій, покликаних сприяти запобіганню терористичним і екстремістським проявам в Україні;

визнання засобів масової інформації як самостійних акторів, здатних брати активну участь у підтримці інформаційної безпеки держави в цілому і в боротьбі з тероризмом зокрема; передбачено також посилення відповідальності ЗМІ за можливе посилення напруги в суспільстві через надто яскраве зображення жахів терористичного акту;

розробка загальнодержавної системи інформаційної протидії тероризму шляхом чіткого визначення функцій та повноважень державних органів, громадських організацій, засобів масової інформації в комплексі заходів щодо інформаційної блокади будь-яких дій терористів;

формування за допомогою мас-медіа комплексу науково-просвітницьких програм, покликаних сприяти ідеології ненасильства, толерантної поведінки, формуванню “антитерористичної свідомості” в суспільстві, повазі культурного розмаїття. Міжкультурний діалог, що має реалізовуватися за допомогою мас-медіа, може допомогти уникнути виникнення різних видів екстремізму, насильства, ксенофобії, релігійної нетерпимості в державі.

Публікації автора:

  1. Рогова О.В. Культурно-цивілізаційний вимір сучасного тероризму в умовах глобалізації // Політологічний вісник. – 2005. – Вип. 20. – С. 311-319.

  2. Рогова О.В. Міжнародний тероризм в інформаційному полі мережевих засобів масової інформації // Нова парадигма. – 2005. – Вип. 47. – C. 118-126.

  3. Рогова О.В. Політико-правове регулювання діяльності засобів масової інформації в сфері боротьби з тероризмом // Нова парадигма. – 2006. – Вип. 56. – С. 162-174.

  4. Рогова О.В. Тероризм і ЗМІ: морально-етичний аспект конфлікту // Нова парадигма. – 2006. – Вип. 53. – С. 133-142.

  5. Рогова О.В. Особливості висвітлення засобами масової інформації актів тероризму // Нова парадигма. – 2007. – Вип. 64. – С. 119-127.

  6. Рогова О.В. Тероризм як вид інформаційних технологій // Культура народов Причерноморья. – 2004. – Т. 2, №49. – С. 70-72.

  7. Рогова О. В. Аудитория СМИ как объект социологического анализа: формирование общественного мнения по проблеме терроризма // Журналістыка – 2004. Матэрыалы 6-й Міжнародной навукова-практычнай канферэнцыі. Віп.6 / Рєдкал.: В.П. Вараб’ёу (адк. рэд). і інш. – Мн., 2004. – С. 267-269.

  8. Рогова О.В. Медіа-орієнтований тероризм як політичний феномен // Дні науки філософського факультету-2006: Міжнародна наукова конференція (12-13 квітня 2006 р.): Матеріали доповідей та виступів. – К.: Видавничо-поліграфічний центр “Київський університет”, 2006. – С. 116-117.

  9. Рогова О.В. Проблема тероризму в контексті розвитку інформаційного суспільства // Роль мас-медіа у формуванні інформаційного суспільства: Наук.-практ. конф. (8 лютого 2005 р.) / КНУ ім. Тараса Шевченка. – К.: Вид. гр. Інституту журналістики, 2005. – С. 101-105.

  10. Рогова О.В. СМИ и борьба с терроризмом // Журналистика в 2004 году. СМИ в многополярном мире Сборник материалов научно-практической конференции. Часть І. – М.: Факультет журналистики МГУ им. М.В. Ломоносова, 2005. – С. 255.

  11. Рогова О.В. Соціокультурні передумови розвитку тероризму на рубежі двох тисячоліть // Соціально-економічні, політичні та культурні оцінки і прогнози на рубежі двох тисячоліть: Тези доповідей IV міжнародної науково-теоретичної конференції студентів, аспірантів та молодих вчених. Частина 1 / Відп. ред. З.В. Гуцайлюк. – Тернопіль, 2006. – С. 71-72.

  12. Рогова О.В. Телерадиоэфир: проблема медиатерроризма // Средства массовой информации в современном мире. Петербургские чтения: Тезисы межвузовской научно-практической конференции / Под ред. В.И. Конькова. – СПб.: Роза мира, 2005. – С. 290-291.