Дослідження концептуальних підходів до проблем формування та реалізації грошово-кредитної політики в умовах трансформаційних перетворень в Україні дозволило зробити такі висновки: 1. Доведено, що доцільним для України є перехід до таргетування інфляції як найбільш ефективного режиму грошово-кредитної політики, який дозволяє створити умови для середньострокової підтримки макроекономічної та цінової стабільності економіки. Автор вважає, що в якості умови успіху реалізації даного режиму в Україні виступає визначення пріоритетності інфляційної мети, а не її абсолютності по відношенню до інших цілей, які можуть ставитись і досягатися при розумінні їх другорядності по відношенню до планових показників інфляції. За такого підходу НБУ може також встановлювати контроль за обмінним курсом та грошовими показниками. 2. Запропоновано методологічні підходи до формування механізму практичної реалізації режиму таргетування інфляції в Україні, що враховує особливості сучасного стану грошово-кредитної політики та сприяє забезпеченню сталого економічного зростання. В основу розробленої методології покладено принцип поетапності переходу до режиму таргетування інфляції. Поетапність переходу дозволить уникнути радикальності і негативних наслідків в змінах існуючої системи грошово-кредитного регулювання. В якості однієї з головних умов успіху режиму інфляційного таргетування пропонується повна незалежність Національного банку України, яка на сьогодні відсутня. 3. Уточнено сутність грошово-кредитної політики через структуризацію притаманних їй функцій. Це дало можливість визначити грошово-кредитну політику як комплекс взаємопов’язаних, скоординованих, чітко визначених економічних та адміністративних заходів щодо регулювання грошового ринку, які реалізує держава через свій центральний банк і які спрямовані на забезпечення стабільності національної грошової системи та економіки в цілому. Таке визначення грошово-кредитної політики всебічно розкриває її складну сутність. 4. Узагальнення світового досвіду реалізації проміжних цілей грошово-кредитної політики та проведення критичного аналізу застосування існуючих режимів грошово-кредитної політики дозволило виявити їх негативні та позитивні сторони, а також вплив на цінову стабільність в державах. Проведений аналіз також дозволив оцінити можливості використання найбільш раціонального режиму в Україні. 5. Виявлено позитивні риси грошово-кредитної політики, заснованої на утримуванні темпів інфляції в запланованих межах на основі аналізу режиму таргетування інфляції в країнах з перехідною економікою, до яких відносяться: встановлення номінального якоря грошово-кредитної політики, найбільш адекватного ціновій політиці, якщо досягнення останньої є пріоритетним завданням; поява чіткого критерію діяльності органів державного регулювання, підвищення прозорості політичних процедур і стабілізація інфляційних очікувань; гнучкість у виборі інструментів грошово-кредитної політики. Це дало можливість довести ефективність режиму таргетування інфляції і його перспективну реалізацію в Україні. 6. В результаті аналізу практики використання інструментів грошово-кредитної політики в Україні розкрито їх недоліки та виявлені протиріччя між ними, які призводять до деформації трансмісійних грошових каналів та провокують інфляцію. Виявлені недоліки та протиріччя дозволили автору аргументовано довести, що при реалізації режиму інфляційного таргетування в якості основного інструменту грошово-кредитної політики центральному банку доцільно використовувати операції на відкритому ринку. В Україні це можуть бути операції з прямим або зворотнім викупом (РЕПО). 7. В роботі обгрунтуванно необхідність використання показника інфляції в якості “номінального якоря” при реалізації грошово-кредитної політики в Україні, що дозволить в перспективі досягти відповідної цінової стабільності в державі і утримувати показник інфляції у запланованих межах. 8. В якості показника інфляції, за яким встановлюватиметься контроль Національним банком України, в роботі запропоновано використовувати індекс споживчих цін (ІСЦ), який характеризує темпи зростання цін в економіці держави. Водночас необхідно здійснювати контроль за базовим показником інфляції, що дозволить краще прогнозувати ІСЦ майбутніх періодів. | 