Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Сільськогосподарські науки / Плодівництво


Гулько Богдан Іванович. Господарсько-біологічна оцінка клонових підщеп яблуні в умовах західного Лісостепу України : Дис... канд. с.-г. наук: 06.01.07 / Львівський держ. аграрний ун-т. — Л., 2003. — 192арк. — Бібліогр.: арк. 155-179.



Анотація до роботи:

Гулько Б.І. Господарсько-біологічна оцінка клонових підщеп яблуні в умовах західного Лісостепу України. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.07 – плодівництво. Національний аграрний університет. Київ, 2003.

Метою досліджень було вивчення 25 форм клонових карликових та напів-карликових підщеп яблуні в маточнику конкурсного випробування в умовах західного Лісостепу України. Особливу увагу приділено росту і розвитку надземної частини та кореневої системи відсадків. За комплексом господарсько-біологічних показників та економічною ефективністю виділено перспективні для виробництва та подальшого вивчення в розсаднику і саду карликові і напівкарликові підщепи.

За комплексом господарсько-біологічних показників у маточнику конкурсного випробування в умовах Західного Лісостепу України, суттєво переважали контроль форми карликових клонових підщеп яблуні: Д 70-456, Д 70-49, 62-396 і напівкарликових: 54-118, 64-194, 71-3-150.

У плані вдосконалення технологій вирощування відсадків клонових підщеп вивчали вплив загущених схем закладання маточника на параметри їх росту, розвитку кореневої системи, вихід стандартних відсадків та економічну ефективність їх продукції в таких насадженнях. Обґрунтовано переваги загущеного вирощування і застосування тирси для підгортання маточних кущів. Останнє сприяє покращенню проходження процесів коренеутворення та полегшує проведення технологічних операцій.

Рекомендовано виробництву кращі форми клонових підщеп, встановлені оптимальні схеми закладання маточника та придатність підщеп для вирощування в загущених насадженнях.

Вивчення нових форм клонових підщеп яблуні в маточнику конкурсного випробування, впливу різних схем їх розміщення та застосування субстрату на продуктивність та якість відсадків в умовах західного Лісостепу України впродовж 1998-2000 рр. дозволяє зробити наступні висновки.

  1. Найвищою пагоноутворювальною здатністю характеризуються карликові підщепи Д 70-456, Д 70-49 і 62-396 (11,0-12,6 шт./кущ) та напівкарликові 64-194 і 54-118 (11,8-12,3 шт./кущ).

  2. Галуження відсадків у маточнику зумовлено біологічними властивостями підщепи і віком насадження. Нижчим ступенем галуження характеризуються карликові форми Д 70-49, Д 69-135, 62-223, 62-396, Р 59 (1,2-1,3 бала) та напівкарликові 54-118, 64-194, ІС 1-10, ІС 2-9 (1,2-1,4 бала). З віком цей показник знижується. Середній бал галуження всіх форм зменшувався з кожним роком вирощування і складав за 1998-2000 рр. 1,6; 1,4 і 1,3 бала відповідно.

  3. Коротшою тривалістю періоду до початку коренеутворення (25,0-29,7 дня) характеризувалися карликові форми 62-396, Д 70-49, Д 70-456 та напів-карликова 54-118. Більш тривалий період коренеутворення (46-48 днів) був у карликових підщеп Д 1071 і Р 22 ніж у контролю М 9 (43,0 дні). Хоч у напівкарликових форм 71-3-195 та 69-21-5 коренеутворення і тривало 40,0-43,3 дня, все ж вони не поступалися за цим показником перед контролем – М 26 (47,0 днів). Вищим ступенем окорінення (3,6-4,0 бала) відзначалися форми Д 70-49, 62-396, Д 70-456, 64-194 та 54-118.

  4. Застосування тирси для підгортання маточних рослин покращує якість кореневої системи в 1,2 раза (з 3,4 до 4,0 балів) як у легкоокорінюваних, так і у форм з тривалим періодом коренеутворення. Вихід відсадків збільшився в 1,6 раза (з 6,7 до 11,3 відсадка з куща) в порівнянні до контролю, покращилася якість підгортання, полегшився технологічний процес їх відокремлення.

  5. Карликові форми підщеп Д 70-456, Д 69-135, Д 70-49 і 62-396 забезпечують вихід стандартних відсадків у маточнику 138,8-197,8, а напівкарликові 64-194, 54-118 і 71-3-150 – 133,3-148,9 тис.шт./га, або перевищують контроль (М 9 і М 26) у 2,0-2,9 і 1,2-1,6 раза відповідно.

  6. Найбільшою економічною та енергетичною ефективністю вирощування клонових підщеп у маточних насадженнях відзначаються форми з групи карли-кових Д 70-456, Д 70-49, Д 69-135 та 62-396, які забезпечують чистий прибуток 23,6-44,3 тис.грн./га. Рентабельність їх вирощування складає 61,7-81,0%, коефіцієнт енергетичної ефективності (КЕЕ) - 1,54-1,71. Серед напівкарликових найбільш прибутковими (25,0-29,7 тис.грн./га) виявилися підщепи 71-3-150, 54-118 та 64-194 при рентабельності 60,0-65,9% та значенні КЕЕ-1,51-1,58.

  7. Дослідження впливу різних схем садіння маточника, проведене з кращими клоновими підщепами яблуні показало, що пагоноутворювальна здатність підщеп залежить від біологічних особливостей форм, з тенденцією до збіль-шення з віком рослин. Так, при схемі 1,5 х 0,3 м вона зростала за період 1998-2000 рр. в 1,1-1,2 раза, при 1,2 х 0,2 м в 1,4-1,7 раза, при 0,8 х 0,2 м в 1,06-1,5 та при схемі садіння 0,4 х 0,12 м - в 1,2-1,3 раза відповідно. При збільшенні загущення маточних рослин цей показник підвищувався в середньому по всіх підщепах з 10,7 при схемі садіння 1,5 х 0,3 м до 11,1 шт./кущ при схемі 1,2 х 0,2 м, але знизився до 6,1 шт./кущ при схемі 0,4 х 0,12 м.

  8. Здатність до окорінення та утворення високоякісної кореневої системи відсадків є індивідуальною для кожної форми. Вона зумовлена генотипом підщепи, на реалізацію якого мають значний вплив грунтово-кліматичні умови вирощування та схеми садіння рослин. Коротким періодом коренеутворення, доброю якістю коріння характеризуються форми Д 70-49, Д 70-456, 62-396 і 54-118.

  9. Закладання маточника клонових підщеп яблуні методом вертикальних відсад-ків (для всіх форм підщеп) при розміщенні кущів за схемою 1,2 х 0,2 м збільшило вихід стандартних відсадків з одиниці площі в 2,1 раза а при схемі 0,8 х 0,2 м - у 2,7 раза порівняно з контролем. Перспективним виявилося садіння за схемою 0,4 х 0,12 м, оскільки воно забезпечує вихід відсадків у 4,5 раза вищий, ніж у контролі.

  10. Максимальну кількість відсадків підщепи 57-490 було отримано при закладанні маточника за схемою 0,8 х 0,2 м - 600,1 тис. шт./га. У решти форм цей показник був максимальним при схемі 0,4 х 0,12 м: М 9 - 625,0 тис.шт./га; 62-396 - 1041,7 тис.шт./га; Д 70-456 - 854,2 тис.шт./га; Д 70-49 - 541,7 тис.шт./га; Д 69-135 - 583,3 тис.шт./га; М 26 - 479,2 тис.шт./га; 54-118 - 854,2 тис.шт./га та ММ 106 - 562,5 тис.шт./га. Збільшення частки стандартних відсадків від їх загальної кількості з перевищенням показників контролю при схемі садіння 1,2 х 0,2 м відмічено у підщеп: 62-396 – 83,2%, Д 70-456 – 89,4%, Д 70-49 – 67,8%, Д 69-135 – 74,1%, 54-118 – 70,8% та 57-490 – 74,5%. У форми М 9 відсоток стандартних відсадків зростав пропорційно кількості висаджених маточних кущів.

  11. За комплексом господарсько-біологічних показників у маточнику конкурсного випробування протягом 1998-2000 рр. в умовах західного Лісостепу України, суттєво переважали показники контрольних варіантів (М 9 та М 26) форми карликових клонових підщеп яблуні - Д 70-456, Д 70-49, 62-396 і напів-карликових - 54-118, 64-194, 71-3-150.

Публікації автора:

  1. Гель І.М., Гулько Б.І. Господарсько-біологічна оцінка клонових підщеп яблуні в умовах Західного Лісостепу України // Вісник Львівського державного аграрного університету: Агрономія.-1996.- № 1.- С. 190-193 - (Власні результати досліджень з формами 62-396, Р 22, Д 70-456 та Д 70-49).- 0,25 друк. арк.

  2. Гулько Б.І. Агробіологічна та економічна оцінка нових клонових підщеп яблуні в маточнику // Вісник Львівського державного аграрного університету: Агрономія.-1998. - № 3.- С. 251-255. 0,34 друк. арк.

  3. Гулько І.П., Гулько Б.І. Інтенсивне екологічно-безпечне садівництво. Навчальний посібник // Львів: Львівський державний аграрний університет.- 1998. - С.12-29. - (Розділ “Результати вивчення клонових підщеп яблуні в Україні”).- 1 друк. арк.

  4. Гулько Б.І. Продуктивність маточника клонових підщеп яблуні на Львівщині // Новини садівництва.-1999.- № 2 (21).- С.17-18.- 0,12 друк. арк.

  5. Гулько Б.І. Продуктивність маточника клонових підщеп яблуні залежно від технології його закладання // Тези міжнар. наук.-практ. конф. “Теорія і практика розвитку агропромислового комплексу”: Львівський держагроуніверситет,- 1999. – С. 263-264.- 0,12 друк.арк.

  6. Гулько І., Гулько Б., Данилюк Т., та ін. Продуктивність клонових підщеп яблуні залежно від їх біологічних властивостей // Вісник Львівського державного аграрного університету: Агрономія.-1999. - № 4.- С. 153-159 - (Власні результати досліджень з формами М 9, М 26, Д 70-49, Д 70-456, Д 69-135, Д 1071, 57-490 та Р 22).- 0,44 друк. арк.

  7. Гулько І.П., Гулько Б.І. Клонові підщепи яблуні (Курс лекцій).- Львів, 2000.- С. 33-39 - (Розділи “Розмноження клонових підщеп яблуні”, “Суперінтенсивний маточник клонових підщеп”).- 0,44 друк. арк.

  8. Hulko I.P., Hulko B.I. Results of study of clonal apple rootstocks in stoolbeds and nurseries / Apple rootstocks for intensive orchards // Proc. of the Intern.
    Seminar- Warsaw, 1999.- Р. 41-42 - (Доповнення результатами власних дослід-жень про форми Д 69-135, Д 70-49, Д 70-456, 57-476, 62-223, Р22, 69-21-5, 71-3-150).- 0,12 друк.арк.