Анотація до роботи:

Курило В.О. Гіпноз, акупунктура і гіпнопунктура в терапії хворих на артеріальну гіпертонію з пограничними психічними розладами. — Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.16. — Психіатрія. — Харківська медична академія післядипломної освіти, Харків, 2003.

Дисертація присвячена вивченню немедикаментозної терапії (гіпноз, акупунктура і гіпнопунктура) хворих на артеріальну гіпертонію з пограничними психічними розладами. У роботі при обстеженні 120 хворих на артеріальну гіпертонію з пограничними психічними розладами досліджені особливості особистості, стан нервово-психічної сфери. Визначено, що артеріальна гіпертонія із дебюту захворювання протікає із широким спектром пограничних психічних розладів у вигляді вузлового астенічного, цефалгічного, диссомнічного синдромів і алекситимії, доповнюючись і розширюючись надалі різними депресивними, іпохондричними, фобічними й іншими непсихотичними психічними розладами. Визначено залежність механізмів перебудови функціональної активності вищих відділів головного мозку в хворих внаслідок проведеного немедикаментозного лікування. Встановлено механізми вегетативного забезпечення психофізіологічної діяльності в результаті лікування. Обґрунтовано нові диференційовані підходи до немедикаментозної терапії артеріальної гіпертонії з пограничними психічними розладами, що дозволяє скоротити термін лікування і збільшити тривалість ремісії.

1. В дисертації надані результати аналізу, теоретичне узагальнення та нове рішення наукової задачі немедикаментозної терапії хворих на артеріальну гіпертонію з пограничними психічними розладами, розроблені критерії діагностики і новий спосіб лікування.

2. Артеріальна гіпертонія з дебюту захворювання протікає із широким спектром пограничних психічних розладів у вигляді провідної тріади синдромів: астенічного 86%, цефалгічного 73%, диссомнічного 78%, а також феномена алекситимії (56%). В залежності від етапу, характеру, плину та прогресування захворювання доповнюючись і розширюючись надалі депресивними (17%), іпохондричними (16%), фобічними (14%) неврозоподібними проявами та їх комбінацією.

3. ЕЕГ кореляти немедикаментозної терапії хворих на АГ із ППР дозволили встановити динамічні зміни функціонального стану головного мозку хворих, що відбувається внаслідок активації апаратів синхронізації біоелектричних процесів мозку і проявляється на ЕЕГ у вирівнюванні міжпівкульної асиметрії й активації швидкохвильових частот альфа-діапазону. Після проведеного лікування із застосуванням акупунктури у хворих на АГ число кривих з підвищеної міжпівкульної асиметрією зросло на 6%. Гіпнотерапія знижувала відносну кількість подібних записів на 8%. Якщо ж застосовувалася гіпнопунктура , то число таких кривих знижувалося відразу на 15%. Число ЕЕГ із правильним синусоїдальним альфа-ритмом збільшилося в 1-ій групі на 8%, у 2-ій на 7%, а в 3-ій відразу на 20%, що вказує на більш виражений ефект гіпнопунктури.

4. Немедикаментозні впливи стимулюють мотивацію досягнення у хворих на АГ із пограничними психічними розладами, адекватно знижують рівень домагань, вирівнюють співвідношення між рівнями домагань, можливостей і самооцінкою особистості, формують додаткові механізми захисту, як у системі «свідоме-неусвідомлене», так і в системі «неусвідомлене-неусвідомлене», що нейтралізують внутрішньоособистісний конфлікт. Гіпнопунктура особливо впливає на сферу цілепокладання і її зв’язок з вегетативними і психофізіологічними реакціями. Отримані дані підтверджують можливість регуляції і контролю розвитку депресивних і субдепресивних станів, пов’язаних зі зниженням мотивації досягнення і пошукової активності.

5. Інтегративна оцінка динаміки відзначених психофізіологічних показників дозволяє дати об’єктивну прогностичну оцінку різноманітних пограничних психічних розладів, що розвиваються у хворих на АГ. Динаміка сенсомоторних реакцій, швидкості переробки інформації, показників довгострокової пам’яті, стану уваги, сомато-сенсорного апарату показала більшу ефективність методу гіпнопунктури для хворих на АГ із ППР, незалежно від груп обстежених.

6. Проведені дослідження свідчать про можливості ефективного використання даних психофізіологічного обстеження з метою об’єктивного контролю стану хворих на АГ із пограничними психічними розладами під немедикаментозним впливом та для вироблення діагностичних критеріїв оцінки «лімітів» систем психофізіологічної адаптації. Виражена варіабельність «психофізіологічних портретів» (12 варіантів) хворих на АГ також відбиває діапазон пошукових реакцій адаптаційних систем. Немедикаментозна терапія в цілому нормалізує процеси вегетативного забезпечення цілеспрямованої діяльності і сприяє істотному підвищенню рівня психофізіологічної адаптації хворих на АГ. Гіпнопунктура істотно скорочує розмаїття «психофізіологічних портретів», залишивши тільки сім, формуючи такі їхні структури, що у ряді випадків відповідають нормі.

7. Хворим на АГ із ППР із домінуванням 1 шкали (невротичного надконтролю) за тестом СМИЛ, застосування гіпнозу являється найменш ефективним і може бути рекомендовано лише як симптоматичний засіб лікування супутнього астенічного синдрому.

8. Із застосованих немедикаментозних методів лікування хворих на АГ із ППР можуть бути використані всі, однак найбільш ефективним є метод гіпнопунктури. Тільки в цьому випадку виявляється можливим включення в повній мірі адаптогенних механізмів регуляції АТ зі стабілізацією психоемоційного стану хворих за рахунок активації інформаційно-енергетичних процесів лімбіко-неокортикальної системи, що забезпечує найбільш оптимальне функціонування апаратів адаптації і саморегуляції на всіх рівнях функціональної системи, а також включення нових механізмів психологічного захисту.

9. Розроблений і апробований новий метод терапії хворих на АГ із ППР — гіпнопунктура виявився доцільним для широкого застосування. Методика гіпнопунктури є однією з нових можливостей синтетичного впливу на пацієнта, при якому враховується не спільність механізмів, цих впливів, а їхня відмінність, що сприяє більш ефективному впливу на пацієнта і підвищує тим самим ефективність лікування на 25%. Дані 3-річного катамнезу говорять про збільшення тривалості ремісії в перебігу АГ із ППР вдвічі.

Публікації автора:

1. Курило В.О. Аналіз психосоматичних співвідношень у хворих на артеріальну гіпертензію на підставі вивчення мотивації досягнень та рівня притягань //Таврический журнал психиатрии. – 2002. – Т. 6, №1 (18). — С. 58-59.

2. Курило В.О. Пограничні психічні розлади у хворих на артеріальну гіпертензію //Український вісник психоневрології. – 2002. – Т. 10, вип. 2 (31). — С. 118-120.

3. Ахмедов Т.И., Курило В.А. Психосоматические взаимоотношения у больных артериальной гипертензией с учетом личностных (мотивационно-эмоциональных) особенностей, в динамике немедикаментозной терапии //Таврический журнал психиатрии. – 2001. – Т. 5, №2 (17). — С. 46-50. Внесок дисертанта — ініціація роботи, розробка плану, збирання первинного матеріалу, статистична обробка матеріалу, аналіз результатів дослідження, підготовка роботи до друку.

4. Ахмедов Т.И., Федоренко Н.А., Курило В.А. Метод лечения неврозов и психосоматических заболеваний методом самостимуляции (самомассажа) акупунктурных зон //Врачебная практика. – 2001. – № 6. — С. 56-60. Внесок дисертанта — розробка плану, збирання первинного матеріалу, статистична обробка матеріалу, аналіз результатів дослідження, підготовка роботи до друку.

5. Ахмедов Т.І., Курило В.О. Синтез гіпнозу і акупунктури — новий метод психотерапії: гіпнопунктура в лікуванні хворих на артеріальну гіпертензію з межевими психічними розладами //Український вісник психоневрології. – 2002. – Т. 10, вип. 1 (30). — С. 98-100. Внесок дисертанта — ініціація роботи, розробка плану, збирання первинного матеріалу, статистична обробка матеріалу, аналіз результатів дослідження, підготовка роботи до друку.

6. Ахмедов Т.І., Курило В.О. Електроенцефалографічні кореляти впливу немедикаментозної терапії у хворих на артеріальну гіпертензію з пограничними психічними розладами //Архів психіатрії. – 2002. – №2 (29). — С. 88-91. Внесок дисертанта — ініціація роботи, розробка плану, збирання первинного матеріалу, статистична обробка матеріалу, аналіз результатів дослідження, підготовка роботи до друку.

7. Ахмедов Т.І., Курило В.О. Гипнопунктура как адекватное лече ние больных артериальной гипертонией с пограничными психическими расстройствами //Свідоцтво про реєстрацію авторського права № 6234 від 18.09.2002. Внесок дисертанта — ініціація роботи, розробка плану, збирання первинного матеріалу, статистична обробка матеріалу, аналіз результатів дослідження, підготовка роботи до друку.

8. Ахмедов Т.І., Курило В.О. Психосоматичні співвідношення у структурі погранічних психічних розладів у хворих на ессенциіальну артеріальну гіпертонію //Проблеми медичної науки та освіти. – 2002. – №3. — С. 26-29. Внесок дисертанта — ініціація роботи, розробка плану, збирання первинного матеріалу, статистична обробка матеріалу, аналіз результатів дослідження, підготовка роботи до друку.

9. Ахмедов Т.І., Курило В.О. Методика сенсорного і вербального перевантаження в гіпносугестивної психотерапії хворих із психосоматичними захворюваннями (на прикладі артеріальної гіпертонії з пограничними психічними розладами) //Український медичний альманах. – 2002. – №2. — С. 16-18. Внесок дисертанта — ініціація роботи, розробка плану, збирання первинного матеріалу, статистична обробка матеріалу, аналіз результатів дослідження, підготовка роботи до друку.

10. Ахмедов Т.І., Курило В.О. Патент України №52561 А, МПК 7 А, А61Н39/00, А61М21/00. Спосіб лікування хворих на артеріальну гіпертонію. Заявка №2002118823 від 07.11.2002, публ. 16.12.2002. бул. №12, 2002. Внесок дисертанта — ініціація роботи, розробка плану, збирання первинного матеріалу, статистична обробка матеріалу, аналіз результатів дослідження, підготовка роботи до друку.

11. Курило В.О. Вплив гіпнопунктури на частотний спектр
електроенцефалограми здорових і хворих артеріальною гіпертензією з непсихотичними психічними розладами. Тези доп. на 2-му національному конгресі неврологів, психіатрів та наркологів України з міжнародною участю «Психоневрологія ХХ1 століття»//Український вісник психоневрології. - 2002. - Т. 10, вип. 1 (29, додаток). - С. 80.