Дисертаційне дослідження, проведене автором, дає підгрунття для висновків, які можуть суттєво доповнити концептуальні підходи до формування суспільної свідомості та системи здійснення геостратегії сучасної України: 1. Важливість поняття “геополітична свідомість” для соціальної філософії полягає в тому, що воно виражає, фіксує і функціонує як невід’ємний аспект суспільної свідомості та існування суспільства в цілому. Теоретичний та буденно практичний рівні геополітичної свідомості, що знайшли своє відповідне місце в геополітичних кодах держави та геополітичній формулі суспільної свідомості, зумовлюють формування світоглядних орієнтирів здійснення геостратегії сучасної держави. Суттєвим у визначенні поняття “геополітика” є сприйняття її як складного і багатовимірного явища, яке у різних площинах суспільного життя повинно набувати відповідних змісту й форми. Встановлено, що соціально-філософська структуризація геополітики включає в себе такі складові як: 1) філософсько-світоглядну концепцію геополітики; 2) геополітику як політичний принцип; 3) геополітику як політичну практику. Визначено, що поняття “геостратегія” виражає функціональний аспект трансформації геополітичного знання в системі практичної діяльності, зокрема у зовнішній політиці, а опредметнення цих знань відбувається за конкретних умов, у способах та формах, що детермінуються суб’єктом діяльності. 2. Приймаючи до уваги перебіг соціальних змін другої половини ХХ століття, а саме зміну парадигм цивілізації, міжнародних відносин та війни можна констатувати, що це корінним чином уплинуло на філософсько-просторове осмислення буття та спричинило відхід від “лінійно-осьового” часу та перенесення подій у внутрішній простір і внутрішній контекст, що характеризується гетерогенним світосприйняттям. Це, в свою чергу, впливає на концептуальні основи формування геополітичної свідомості, яка розглядається, на відміну від геополітичного знання, як аспект суспільної свідомості в її спонукальній іпостасі. При цьому традиційна матриця геополітичної свідомості ґрунтується на усвідомленні світу як диференційованого на сфери впливу, де кожна держава керується у своїх діях силовими підходами. Нова матриця геополітичної свідомості передбачає переструктурування традиційної матриці геополітичної свідомості відповідно до контексту інформаційного суспільства. Своєрідними полюсами геополітичної свідомісті є геополітизм та мондіалізм, які відображають основну політичну суперечність сучасного світу. 3. Соціально-філософський аналіз розвитку геополітичних теорій показує, що сучасні геополітичні моделі найбільш поширені в літературі вже нерелевантні в контексті сучасних уявлень про світовий порядок. Відповідно центральним атрибутом соціально-філософського осмислення світового устрою і людського буття виступає геогенезис. 4. Специфіка функціонування геополітичної свідомості та механізму регулювання геостратегічних процесів в США, КНР, СРСР / РФ в контексті цивілізаційних трансформацій другої половини ХХ століття полягає в тому, що методологічними та теоретичними засадами змісту механізму трансформації геополітичних знань у системі формування геостратегії є два підходи щодо темпів поглинання регіонів-конкурентів. Підгрунттям поступової інтеграції регіонів-конкурентів є стратегії, що ґрунтуються на геополітичних концепціях однополярного та біполярного світу, а форсованої інтеграції – стратегії, що ґрунтуються на геополітичних концепціях багатополярного світу. Наукове розуміння геостратегії як складного та багатогранного явища органічно поєднує вище окреслені підходи. 5. Геостратегія держав індустріальної цивілізації ґрунтується на геополітичній парадигмі міжнародних відносин, що передбачає планомірне широкомасштабне здійснення заходів спрямованих на досягнення концентрації управління у регіонах світу з метою встановлення контролю над планетарними ресурсами. Силові маневри цих держав традиційно пов’язані із веденням “гарячих та холодних” війн. Геостратегія держав постіндустріальної цивілізації, міжнародні відносини яких ґрунтуються на геоекономічній парадигмі, вже не пов'язана із завоюванням територій, а націлена на нав'язування оточенню своєї політичної волі і бачення майбутнього, на встановлення і досягнення стратегічних горизонтів, які визначаються геоекономічною конкуренцією й масштабами управління ризиками. Ці держави будуть вести переважно геоекономічні війни, в яких пряме застосування військової сили пов’язане із геополітичною функцією дестабілізації простору, який вони готують до геоекономічного засвоєння. 6. Особливостями перехідних геополітичних процесів в Україні є системна криза колективної ідентичності та синдром “лімітрофності”, які можуть бути подолані через визначення магістрального напрямку суспільного розвитку та через зняття дилеми “Схід – Захід” шляхом здійснення геополітичної самоідентифікації. При такому аспекті розгляду актуальна геополітична ідентичність є одним з основних генеруючих механізмів, що пов’язані з внутрішніми настановами, механізмами, схемами та оцінками, які проходять переструктурування і тісно пов’язані з об’єктивними соціальними та геополітичними зв’язками та схемами. Дисертант пропонує виокремлювати чотири фази здійснення геополітичної ідентифікації: а) дифузія геополітичної ідентичності; б) дзеркальна геополітична ідентичність; в) відстрочена геополітична ідентичність; г) зріла геополітична ідентичність. 7. Основними факторами, що зумовлюють специфіку системи формування геополітичної свідомості державними та громадськими інституціями сучасної України є: а) глобальні фактори - розпад СРСР та створення незалежної держави України, здійснення геополітичного інформаційного протиборства сучасними центрами впливу; б) регіональні фактори - миротворча діяльність по блокуванню поширення збройних конфліктів, збройні конфлікти на територіях сусідніх держав, вирішення спірних питань між Україною та іншими державами; в) суспільно-державні фактори – синдром “лімітрофності” та системна криза колективної ідентичності. 8. За умов постання України як суверенної держави, українській геополітичній свідомості необхідно не лише визнати себе європейською державою, але й відмовитися від догматичного стереотипу геополітичного мислення та застарілих форм організації свого геополітичного простору. Виправити таке становище, на нашу думку, могло б критичне геополітичне мислення, яке поволі поширюється в Україні і з часом може перетворитися на домінуючу парадигму суспільної свідомості. 9. Найважливішими структурними елементами, які впливають на формування геополітичної свідомості українських військових кадрів є глобалізація менталітету і необхідність засвоєння нової філософії взаємовідносин людини з природою та нових філософських підходів до вирішення проблем війни та миру. Безпосередніми суб’єктами механізму впливу геополітичного аспекту ідеології розвитку сучасного українського суспільства є держава та громадянське суспільство. |
