Ісаков Леонід Васильович. Геолого-структурні закономірності формування полів гранітних пегматитів Східноукраїнської пегматитової області. : Дис... д-ра наук: 04.00.01 - 2009.
Анотація до роботи:
Ісаков Л. В. Геолого-структурні закономірності формування полів гранітних пегматитів Східноукраїнської пегматитової області. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора геологічних наук за спеціальністю 04.00.01 – загальна та регіональна геологія. Львівський національний університет імені Івана Франка, Львів, 2009.
Уперше для УЩ на прикладі Східноукраїнської пегматитової області (Західноприазовський та Середньопридніпровський блоки Українського щита) на підставі опрацювання значного об’єму фактичного матеріалу із застосуванням сучасних методів досліджень та використання комп’ютерних технологій побудови карт виявлено геолого-структурні закономірності формування полів гранітних пегматитів. Виділено головні типи та асоціації пегматитів, розвинутих у межах мегаблоків східної частини щита, доведено приналежність окремих асоціацій пегматитів до відповідних гранітоїдних комплексів та приуроченість їх до різних геолого-структурних обстановок і породних формаційних комплексів. Виконано районування дослідженої території в ранзі пегматитової області, виділено два пегматитоносні райони – Західноприазовський та Середньопридніпровський. Виділено два етапи формування пегматитів: 1) формування пегматитових полів у процесі ультраметаморфічних перетворень порід найдавніших структурно-формаційних комплексів; 2) стадійне, відповідно до формування багатофазних інтрузивних гранітних комплексів, формування полів керамічних, рідкісноземельних, рідкіснометалевих мусковіт-польовошпатових та рідкіснометалевих пегматитів під час інтрузивного магматизму, який супроводжував становлення зеленокам’яних структур. Визначено головні етапи і періоди розвитку пегматитів у межах мегаблоків. Розроблено класифікацію пегматитів докембрійських породних комплексів та систематизовано комплекс геологічних і металогенічних чинників прогнозування продуктивних пегматитових полів та вузлів.
1. Середньопридніпровський та Західноприазовський геоблоки є єдиною Східноукраїнською пегматитовою областю, в межах якої виділено два пегматитові райони – Середньопридніпровський і Західноприазовський, що складені асоціаціями пегматитів, які формують пегматитові вузли, поля та пояси.
Середньопридніпровський район об’єднує асоціації рідкіснометалевих, рідкіснометалевих мусковіт-польовошпатових і рідкісноземельних пегматитів Комендантівсько-Жовтоводсько-Мокромосковського пегматитового поясу (Комендантівське, Жовтоводське, Миколаївське, Ганнівське, Мокромосковське, Карнаухівське, Орільське, Грушево-Рудицинське, Паньківське пегматитові поля) та асоціації керамічних кварц-польовошпатових пегматитів Базавлуцького, Дніпропетровського, Токмацького і П’ятихатського пегматитових полів.
Західноприазовський район об’єднує асоціації рідкіснометалевих і рідкісноземельних пегматитів Шевченківсько-Віслинського (Шевченківське, Федорiвське, Вовчанське, Дібровське, Павлівське та Віслинське пегматитові поля) і Сорокинсько-Гайчурського (Сорокинське, Драгунське, Куйбишевське, Чистопільське і Гайчурське пегматитові поля) пегматитових поясів та асоціації керамічних кварц-польовошпатових пегматитів Єлисеївського, Токмачанського, Гуляйпільського, Темрюк-Корсацького і Каменсько-Вовчанського пегматитових полів.
2. Процес пегматитоутворення в межах Східноукраїнської пегматитової області УЩ відбувався двоетапно за такою схемою: перший етап – формування пегматитових полів у процесі ультраметаморфічних та метасоматичних перетворень порід найдавнішого фундаменту; другий етап – стадійне, генетично пов’язане з багатофазними інтрузивними гранітними комплексами формування полів керамічних, рідкісноземельних, рідкіснометалевих і рідкіснометалевих мусковіт-польовошпатових пегматитів у межах трогових структур.
Ультраметаморфічні керамічні пегматити розташовані в межах гранітних куполів, утворюють значні ізометричні поля серед високометаморфізованих ультраметаморфічно змінених найдавніших дозеленокам’яних утворень. Пегматити є результатом безпосередніх ультраметаморфічних, зрідка метасоматичних перетворень метаморфічних товщ та дериватами найдавніших ультраметаморфогенних плагіогранітоїдів.
Пегматитові поля керамічної, рідкіснометалевої, рідкіснометалевої мусковіт-польовошпатової та рідкісноземельної спеціалізації, сформовані під час другого етапу, локалізовані в межах вузьких лінійно витягнутих трогових структур (часто зеленокам’яного типу), приурочених до глибинних тектонічних зон, які облямовують гранітогнейсові куполи. Тектонічні зони простягаються на сотні кілометрів, а приурочені до них пегматитовмісні структури мають протяжність до 30 км і більше. Пегматитові поля лінійно витягнуті і складені серіями зближених розгалужених плитоподібних або еліпсоїдних округлих тіл, які дискретно розташовані у вигляді пучків. Дані пегматити є дериватами постзеленокам’яних високодиференційованих інтрузій плагіоклазових і двопольовошпатових гранітів, пов’язані з гранітоїдами третього структурного поверху. В межах Західноприазовської шовної зони простежується такий ряд пегматитоносних гранітних інтрузивних комплексів та їх фазових складових: плагіограніти, діорити, гранодіорити шевченківського комплексу меланократові біотитові граніти, нормальні біотитові граніти двослюдяні, мусковітові граніти лейкократові сублужні граніти (январський та салтичанський комплекси). Цей ряд повністю присутній у межах Салтичанського комплексного гранітного масиву і Воскресенівського багатофазного інтрузиву. Для Середньопридніпровського мегаблоку характерний такий ряд пегматитоносних гранітних інтрузивних комплексів та їх фазових складових: плагіограніти (сурський, саксаганський комплекси і хортицька асоціація) нормальні біотитові граніти мусковіт-біотитові, мусковітові граніти сублужні лейкократові граніти (демуринський, мокромосковський та токівський комплекси). Ці комплекси в межах мегаблоку утворюють складнопобудовані розгалужені багатофазні гранітні масиви, які супроводжують зеленокам’яні структури.
3. Комендантівське пегматитове поле приурочене до Комендантівської зеленокам’яної структури, яка, за аналогією з Жовторіченською, Високопільською та іншими структурами, оперяє Криворізько-Кременчуцьку зону.
4. Пегматити Базавлуцького поля керамічних пегматитів є гетерогенним продуктом ультраметаморфічних перетворень гнейсово-амфіболітових товщ аульської серії та специфічною асоціацією у складі дніпропетровського гранітоїдного комплексу.
5. Процес пегматитоутворення цілком залежить від геолого-структурних обстановок і чітко підпорядкований розвитку головних геологічних структур. Геолого-стуктурні обстановки визначають спеціалізацію пегматитових асоціацій і сформованих ними пегматитових полів та поясів. Розвиток гранітогнейсових куполів супроводжувався глибокими процесами метаморфізму, метасоматозу, ультраметаморфізму та автохтонного й частково алохтонного магматизму, які слугували джерелом глибинних кварц-польовошпатових пегматитів керамічної безрудної асоціації. З формуванням трогових структур тісно пов’язаний процес плагіогранітного та гранітного магматизму, який супроводжувався розвитком пегматитового процесу керамічної, рідкіснометалевої та рідкісноземельної спеціалізації і призвів до формування відповідних асоціацій керамічних, рідкіснометалевих рідкіснометалевих мусковіт-польовошпатових та рідкісноземельних пегматитів. З областями платформної активізації пов’язані великі гранітні батоліти, які супроводжуються асоціацією камерних пегматитів. У зонах високих тектонічних стресових напруг були поширені метаморфогенно-метасоматичні процеси, які супроводжувались утворенням асоціацій берил-мусковітових та мусковітових пегматитів.
6. Розроблено класифікацію пегматитів докембрійських породних комплексів. Серед пегматитів цих комплексів виділено три генетичні групи пегматитів – ультраметаморфогенні, магматогенні та метаморфогенно-метасоматичні; чотири геолого-структурні групи пегматитів – гранітогнейсових куполів; міжкупольних прогинів і трогових структур; протоплатформ; специфічних тектонічних зон стресових напруг; п’ять генетичних асоціацій пегматитів – мігматитові; автохтонних і алохтонних гранітних масивів гранітогнейсових куполів; багатофазних інтрузивів міжкупольних прогинів і трогових структур; багатофазних платформних плутонів та метаморфогенно-метасоматично заміщені й утворені пегматити; одинадцять мінералого-геохімічних асоціацій пегматитів; ряди мінералогічних та геохімічно-металогенічних типів пегматитів.
7. За принципом поступового наближення до розшукуваного об’єкта систематизовано прогнозно-розшукові критерії та ознаки рідкіснометалевої й рідкісноземельної, а також керамічної асоціацій пегматитів. Виділено чотири групи критеріїв та ознак зруденіння: 1) геохронологічні та мегаструктурні критерії, які засвідчують зв’язок пегматитів зі значними епохами в розвитку Землі, приуроченість їх до великих структурних елементів, мегазональність і спеціалізацію великих пегматитових структур; 2) регіональні критерії: тектоноструктурні, магматичні та метаморфічні; 3) локальні критерії: літологічні, фізико-хімічні, мінералогічні та мікроструктурні особливості вмісних комплексів (літологічні, фізико-хімічні, мінералогічні та структурні критерії), а також критерії структурної будови й мінералого-геохімічної зональності пегматитових полів і пучків; 4)критерії та ознаки спеціалізації пегматитових тіл, що їх можна виявити під час безпосереднього вивчення пегматитів та мінералів, якими вони складені: структурно-текстурні, мінералого-геохімічні, петрохімічні, термобарогеохімічні, термолюмінесцентні, хіміко-структурні, радіоспектроскопічні тощо.
8. Надано конкретні рекомендації щодо постановки геологорозвідувальних робіт у межах Східноукраїнської пегматитової області:
виконати попередній детальний науковий аналіз пегматитової області та скласти прогнозні карти;
виконати геолого-прогнозне картування масштабу 1:25 000 пегматитовмісних структур. I-ий етап – картування Комендантівської, Жовтоводської, Конкської, Шевченківсько-Федорівської, Павлівської, Берестівської та Сорокинської структур; II-ий етап – картування Гайчурської, Вовчанської, Дібровської, Куйбишевської, Драгунської, Паньківської, Східноганнівської та Миколаївської структур;
виконати розшуково-оцінні роботи в межах вузлів рідкіснометалевих пегматитів – Воскресенського, Воскресенського-2, Мокроялинського, “Голубі Скелі”, Комендантівського і Жовтянського;
виконати переоцінку запасів і ресурсів керамічних пегматитів Єлисеївського та Базавлуцького пегматитових полів.
Публікації автора:
Монографія
Ісаков Л. В. Поля гранітних пегматитів Західного Приазов’я / Л. В. Ісаков. – К. : УкрДГРІ, 2007. – 134 с.
Статті у наукових фахових виданнях
Перспективы освоения минерально-сырьевой базы лития в Украине / А. Х. Бакаржиев, О. Ф. Макивчук, Б. Н. Иванов, Г. К. Ерёменко, Л. В. Исаков, Ю. М. Рябухин, Н. Н. Койгушский // Рідкісні метали України – погляд у майбутнє: [Збірник наук. праць ІГН НАН України]. – К., 2001. – С. 10–11.
Ісаков Л. В. Зв’язок різних типів пегматитів з гранітоїдними утвореннями Західного Приазов’я / Л. В. Ісаков, О. Б. Бобров // Рідкісні метали України – погляд у майбутнє: [Збірник наук. праць ІГН НАН України]. – К., 2001. – С. 55–57.
Gold mineralization in Sura greenstont belt / O. B. Bobrov, V. V. Sukach, M. M. Malykh, L. V. Isakov, B. I. Malyuk // Main types of rock complexes and mineral deposits in the Ukrainian shield: Geological excursion guidebook. – Kyiv: Geografika, 2002. – P. 123–127.
Pegmatite rare-metals deposit Balka Kruta / S. M. Strekosov, M. A. Kosar, O. B. Bobrov, D. S. Gurskiy, V. I. Kalinin, L. V. Isakov, V. V. Galitskiy, V. M. Bugaenko // Main types of rock complexes and mineral deposits in the Ukrainian shield: Geological excursion guidebook. – Kyiv: Geografika, 2002. – P. 155–157.
Deposits of uranium, rare and rare-earth metals in the Ukrainian Shield / S. V. Nechaev, D. S. Gurskiy, A. Kh. Baqkarzhiev, A. S. Voinovsky, L. V. Isakov, O. F. Makivthuk // Mineral. Journ. (Ukraine). – 2002. – Vol. 24, N 4.– P. 5–19.
Ісаков Л. В. Геологічні умови та роль магматичних процесів у формуванні пегматитів Західного Приазов’я / Л. В. Ісаков // Зб. наук. праць УкрДГРІ. – 2005. – № 1. – С. 116–127.
Ісаков Л. В.Про одну із особливостей рідкіснометалевих пегматитів вузла “Крута Балка” / Л. В. Ісаков // Мін. ресурси України. – 2005. – № 2. – С. 21–22.
Ісаков Л. В. Про закономірності розміщення, взаємозв’язку та внутрішньої будови рідкіснометалевих пегматитів Шевченківсько-Федорівської структури (Західне Приазов’я) / Л. В. Ісаков // Зб. наук. праць УкрДГРІ. – 2005. – № 2. – С. 51–56.
Сукач В. В. Тектоніка північно-східної частини Придніпровського мегаблоку УЩ / В. В. Сукач, Л. В. Ісаков, В. О. Шпильчак // Наук. вісн. Нац. гірн. ун-ту. – 2005. – № 6. – С. 25–28.
Сукач В. В. Типізація золоторудних об’єктів Солонянського рудного поля / В. В. Сукач, Л. В. Ісаков, М. Т. Цима // Наук. вісн. Нац. гірн. ун-ту. – 2005. – № 9. – С. 10–15.
Ісаков Л. В. Рекомендації на проведення в межах Західного Приазов’я геологорозвідувальних робіт на рідкісні метали, які пов’язані з пегматитами / Л. В. Ісаков, О. Б. Бобров, С. М. Стрекозов, В. О. Шпильчак // Мін. ресурси України. – 2005. – № 4. – С. 26–29.
Ісаков Л. В. Стислий огляд прогнозно-пошукових критеріїв та ознак рідкіснометалевого зруденіння, пов’язаного з пегматитами Західного Приазов’я / Л. В. Ісаков // Зб. наук. праць УкрДГРІ. – 2006. – № 2. – С. 8–15.
Ісаков Л. В. Деякі геолого-структурні особливості перспектив Середньопридніпровського мегаблоку на рідкіснометалеві пегматити / Л. В. Ісаков // Геол.-мінерал. вісн. – 2006. – № 2 (16). – С. 66–70.
Sergiivske gold deposit / O. B. Bobrov, V. V. Sukach, M. M. Malykh, L. V. Isakov, M. A. Kosar, B. I. Malyuk // Ukraine: Carpathians and Ukrainian Shield : Geological excursion guidebook.– Kyiv; Lviv: ZUKC, 2006. – P. 139–145.
Balka Zolota gold deposit / O. B. Bobrov, V. V. Sukach, M. M. Malykh, L. V. Isakov, M. A. Kosar, B. I. Malyuk // Ukraine: Carpathians and Ukrainian Shield: Geological excursion guidebook.– Kyiv; Lviv : ZUKC, 2006. – P. 147–149.
Ісаков Л. В. До питання генезису та класифікації гранітних пегматитів докембрійських щитів / Л. В. Ісаков // Зб. наук. праць УкрДГРІ. – 2006. – № 4. – C. 37–45.
Ісаков Л. В. Геолого-промислові типи родовищ корисних копалин України, пов’язаних з пегматитами / Л. В. Ісаков, А. П. Василенко, О. Б. Бобров // Зб. наук. праць УкрДГРІ. – 2007. – № 1. – С. 24–34.
Ісаков Л. В. Геолого-структурні та магматичні чинники формування пегматитів Східноукраїнської граніт-зеленокам’яної області Українського щита / Л. В. Ісаков // Геол.-мінерал. вісн. – 2007. – № 1 (17). – С. 47–58.
Нові дані про речовинний склад та формаційну належність плагіогранітоїдів Саксаганського куполу (Середньопридніпровський мегаблок Українського щита) / Л. В. Ісаков, В. В. Сукач, О. О. Курочка, Ю. С. Кандала, А. Ю. Шалдаїсова // Зб. наук. праць УкрДГРІ. – 2007. – № 2. – С. 90–97.
Ісаков Л. В. Пегматитові поля Середньопридніпровського пегматитового району та основні геологічні чинники їх формування / Л. В. Ісаков, О. Б. Бобров // Зб. наук. праць УкрДГРІ. – 2007. – № 3. – С. 35–45.
Ісаков Л. В. Особливості мінерального складу, внутрішньої будови та структурної позиції рідкісноземельних пегматитів Гайчурського пегматитового поля / Л. В. Ісаков, В. О. Шпильчак, В. В. Сукач // Наук. вісн. Нац. гірн. ун-ту. – 2007. – № 12. – С. 42–46.
Комендантівська структура – нова зеленокам’яна структура Середньопридніпровського мегаблоку Українського щита / О. Б. Бобров, Л. В. Ісаков, В. В. Сукач, В. М. Кічурчак, О. К. Маліновський, В. О. Шпильчак // Зб. наук. праць УкрДГРІ. – 2007. – № 4. – С. 10–25.
Ісаков Л. В. Закономірності формування пегматитів Східноукраїнської пегматитової області Українського щита / Л. В. Ісаков // Мін. ресурси України. – 2008. – № 1. – С. 18–19.
Ісаков Л. В. Структурна позиція та внутрішня будова Мокромосковського пегматитового поля (Середньопридніпровський мегаблок) / Л. В. Ісаков, О. М. Бестужев, В. Д. Кузь, М. М. Шурко // Зб. наук. праць УкрДГРІ. – 2008. – № 1. – С. 40–49.
Surskiy Greenstone Belt. / L. M. Stepanyuk, I. E. Merkushyn, B. I. Malyuk, V. V. Sukach, L. V. Isakov, M. V. Foshchiy, M. A. Kozar // Geology, Radiological Age, Metallogeny of Greenstone Complexes in the Ukrainian Shield: Geological Excursion No 52: [33d Intern. Geol. Congr.]. – Lviv: ZUKC LLP, 2008. – P. 45–56.
Sorokynskiy and Kosivtsivskiy Greenstone Belts. / L. M. Stepanyuk, O. A. Lysenko, I. E. Merkushyn, O. V. Voloshyn, B. I. Malyuk, L. V. Isakov // Geology, Radiological Age, Metallogeny of Greenstone Complexes in the Ukrainian Shield : Geological Excursion No 52: [33d Intern. Geol. Congr.]. – Lviv: ZUKC LLP, 2008. – P. 57–66.
Геологія та радіологічний вік тоналітів Сурського масиву (Середнє Придніпров’я) / О. Б. Бобров, Л. М. Степанюк, В. М. Скобелєв, С. М. Пресняков, С. А. Сергєєв, Л. В. Ісаков // Зб. наук. праць УкрДГРІ. – 2008. – № 3. – С. 17–32.
До питання формаційного розчленування аульського структурно-формаційного комплексу Середньопридніпровського мегаблоку Українського щита / В. В. Сукач, І. С. Паранько, Л. В. Ісаков, О. О. Курочка, Ю. С. Кандала // Зб. наук. праць УкрДГРІ. – 2008. – № 4. – С. 63–74.
Матеріали і тези доповідей конференцій
Бобров А. Б. Геология и геохронология Сорокинской зеленокаменной структуры (Приазовье, Украинский щит) / А. Б. Бобров, Л. М. Степанюк, А. А. Лысенко, Л. В. Исаков // Беломорский подвижный пояс и его аналоги: геология, геохронология, геодинамика, минералогия: науч. конф.: материалы и путеводитель экскурсии. – Петрозаводск, 2005. – С. 113–115.
Исаков Л. В. О локализации редкометальных пегматитов в зеленокаменном поясе Западноприазовского блоку Украинского щита / Л. В. Исаков // Беломорский подвижный пояс и его аналоги: геология, геохронология, геодинамика, минералогия: науч. конф.: материалы и путеводитель экскурсии. – Петрозаводск, 2005. – С. 173–174.
Ісаков Л. В. Деякі висновки та рекомендації щодо геологічних досліджень пегматитоносних територій / Л. В. Ісаков // Сучасний стан і задачі розвитку регіональних геологічних досліджень: 3 наук.-виробн. нарада геологів-зйомщиків України, 8–12 вересня 2005 р.: матеріали. – К., 2005. – С. 113–117.
Речовинний склад та формаційна належність плутонічних плагіогранітоїдів Саксаганського куполу (Середньопридніпровський мегаблок УЩ) / Л. В. Ісаков, В. В. Сукач, О. О. Курочка, Ю. С. Кандала, А. Ю. Шалдаїсова // Прикладна геологічна наука сьогодні: здобутки та проблеми : міжнар. наук.-практ. конф., 5–6 липня 2007 р.: матеріали. – К., 2007. – С. 160–161.
Перспективы развития минерально-сырьевой базы полевошпатового сырья в Приазовье / А. Н. Гребенюк, П. Г. Приймак, Л. В. Исаков, С. Н. Стрекозов, О. П. Дзядук // Сировинна база для виробництва фарфору, фаянсу та будівельної кераміки. Стан та перспективи розвитку: 2-а міжгалузева наук.-практ. нарада, 2–7 жовтня 2006 р.: матеріали. – К., 2007. – C. 90–93.
До питання виділення Комендантівської зеленокам’яної структури / О. Б. Бобров, Л. В. Ісаков, В. В. Сукач, О. К. Маліновський, В. О. Шпильчак // Геологія та питання геологічного картування і вивчення докембрійських утворень Українського щита: 4 наук.-виробн. нарада геологів-зйомщиків України, 8–12 жовтня 2007 р.: матеріали. – Кривий Ріг; Дніпропетровськ, 2007. – С. 51–52.
Ісаков Л. В. Пегматитові поля Середнього Придніпров’я / Л. В. Ісаков // Геологія та питання геологічного картування і вивчення докембрійських утворень Українського щита : 4 наук.-виробн. нарада геологів-зйомщиків України, 8–12 жовтня 2007 р.: матеріали. – Кривий Ріг; Дніпропетровськ, 2007. – С. 126–127.
