В дисертаційній роботі науково і практично обгрунтовано вирішення актуальної проблеми геології нафти та газу, яка пов”язана з прогнозуванням покладів ВВВН та генетично пов”язаних з ними ПБ у різновікових різнофаціальних комплексах нафтогазовидобувних регіонів України. Дослідження закономірностей формування ВВВН – ПБ у зв`язку з оцінкою перспектив пошуків і освоєння їх у нафтогазоносних регіонах України дозволили прийти до наступних висновків. За генетичними, фізико-хімічними та технологічними властивостями ВВВН є проміжною ланкою між звичайними нафтами і ПБ. Нафтогазоносні регіони України характеризуються надзвичайно широким фазово-геохімічним діапазоном нафтидів (від сухих метанових газів, газоконденсатних і парогазових систем критичного стану до ВВВН, мальт, асфальтів тощо). Всі вони утворилися внаслідок єдиного за своєю природою процесу нафтидогенезу. Поклади ВВВН – ПБ в Західному, Південному та особливо Східному регіонах залягають в дуже широкому стратиграфічному (докембрій – кайнозой) діапазоні, пов`язані з різноманітними тектонічними умовами, контролюються різними типами пасток. ВВВН та їх похідні - мальти, асфальти тощо утворюються різними шляхами внаслідок різноманітних природних процесів, до яких належать: а) фазово-сепараційні явища (втрата легких вуглеводневих фракцій на невеликих глибинах, в зонах виклинювання колекторів, тектонічних порушень та підвищеної тріщинуватості, під зональними та локальними покришками підвищеної порової проникності); б) гідрогеохімічне та біохімічне окислення нафт у зонах палео- або сучасного гіпергенезу; в) взаємодія нафтових і газоконденсатних систем під час багатофазової міграції (випадіння збагачених смолисто-асфальтеновими сполуками нафтидів у вигляді ВВВН і утворення облямівок газоконденсатних покладів). Найбільш сприятливі умови для накопичення значних промислових скупчень ВВВН – ПБ притаманні перикратонним прогинам і западинам, що в першу чергу, стосується крайових частин докембрійських кратонів у зонах їх зчленування з рифтогенами та складчасто-орогенними спорудами. Саме тут здійснювалася взаємодія вищевказаних фазово-сепараційних, фазово-ретроградних та гіпергенних процесів з великими нафтовими палеопокладами в алювіально-дельтових і прибережно-морських відкладах. Геологічні умови нафтогазоносних регіонів України сприятливі для формування значних зон нагромадження ВВВН – ПБ. На заході України це стосується зокрема Більче-Волицької зони Передкарпатського прогину (пастки верхньоюрського рифогенно-карбонатного поясу) і Волино-Подільської нафтогазоносної області (рифогенні колектори верхнього силуру, кембрійські пісковики). У межах Азово-Чорноморського регіону до основних зон (ареалів) нагромадження ВВВН – ПБ відносяться Білоліський тектонічний блок Переддобрудзької нафтогазоносної області (середньопалеозойські карбонатні та сульфатно-карбонатні колектори) та Керченський півострів (піщані колектори майкопської серії). У ДДЗ та Донбасі основні перспективи пошуків ВВВН – ПБ пов`язані з нижньокам`яновугільними теригенними та карбонатними відкладами схилів Воронезького масиву та Українського щиту з суміжними частинами прибортових зон, північно-західної частини ДДЗ, а також окремих великих похованих палеоморфоструктур. При належному ступені розвіданості найбільш перспективних зон і ділянок нафтогазоносних регіонів України та застосуванні сучасних методів розробки зосереджених у них покладів (поєднання буріння горизонтальних і бокових стовбурів свердловин із різними фізичними та хімічними методами впливу на пласт) ВВВН – ПБ можуть стати важливим для вітчизняної промисловості додатковим джерелом вуглеводневої сировини. | 