Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Геолого-мінералогічні науки / Геологія, пошук та розвідка родовищ твердих горючих копалин


Жикаляк Микола Васильович. Геологічні чинники формування колекторських властивостей пісковиків південно-західної частини Донбасу : дис... канд. геол. наук: 04.00.16 / Інститут геотехнічної механіки ім. М.С.Полякова НАН України. — Д., 2005. — 186арк. — Бібліогр.: арк. 163-181.



Анотація до роботи:

Жикаляк М.В. Геологічні чинники формування колекторських властивостей пісковиків південно-західної частини Донбасу. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата геологічних наук за спеціальністю 04.00.16 – "Геологія твердих горючих копалин". – Національний гірничий університет України, Дніпропетровськ, 2005.

Дисертація присвячена питанням формування, зміни та прогнозування колекторських властивостей і газонасиченості пісковиків південно-західної частини Донбасу. Встановлено закономірності зміни колекторських властивостей пісковиків під дією тектонічних і літостатичних тисків. Визначено вплив речовинного складу та структурних характеристик пісковиків на їх колекторські властивості. Обґрунтований і розроблений розрахунковий метод визначення значень максимальної потенційний газонасиченості пісковиків, глибин залягання пісковиків з максимальною потенційною газонасиченістю та глибин відсутності газонасиченості в пісковиках. На основі отриманих наукових результатів запропонований комплексний підхід до прогнозної оцінки газонасиченості пісковиків з поровим колектором і визначення перспективних ділянок і товщ для попередньої дегазації і видобутку метану.

В дисертації дано нове рішення актуальної для геологорозвідувальної галузі України науково-практичної задачі прогнозної оцінки колекторських властивостей пісковиків вугленосних відкладів південно-західної частини Донбасу, яка полягає у встановленні закономірностей зміни відкритої пористості і максимальної потенційної газонасиченості пісковиків від їх структури, тектонічних умов і глибини залягання, що дозволило розробити комплексний підхід до визначення перспективних ділянок і товщ для попередньої дегазації пісковиків та видобутку метану.

При виконанні дисертаційної роботи отримані наступні наукові та практичні результати.

Вперше на підставі аналізу потужностей ізометаморфічних зон у різних районах Донбасу розроблено схематичну модель зміни палеогеотермічного градієнту у передінверсійний період. Доведено, що чим більшою була загальна потужність осадочних порід у передінверсійний період, тим меншим був палеогеотермічний градієнт і, відповідно, більшого літостатичного тиску зазнали породи, які вміщують вугілля однакової марки.

Запропоновано комплексний коефіцієнт Кк, який відображає сумісний вплив тектонічного та літостатичного тисків на колекторські властивості пісковиків і визначається з урахуванням коефіцієнтів складчастої порушеності, розривної порушеності та літостатичного тисків.

Встановлено, що речовинний склад та характер сортування зерен основних породоутворюючих мінералів пісковиків комплексно впливає на їх колекторські властивості.

Розроблено новий показник – коефіцієнт сортування уламкових зерен основних породоутворюючих мінералів (Кс), який вдосконалює вивчення структурних характеристик пісковиків.

Встановлено, що коефіцієнт сортування уламкових зерен основних породоутворюючих мінералів досліджених пісковиків Донбасу має прямий пропорційний зв’язок з головним показником колекторських властивостей – пористістю. Коефіцієнт кореляційного зв’язку між ними, оцінений з високою надійністю (m = 10,4), зменшується відповідно із ущільненням пісковиків від 0,46 в Красноармійському районі, до 0,43 в Донецько-Макіївському районі та 0,39 в Центральному районі.

Встановлено, що спільна дія тектонічних та літостатичних тисків на вугленосну товщу при формуванні сучасної структури південно-західної частини Донбасу обумовили закономірне зменшення відкритої пористості пісковиків із збільшенням сучасної глибини залягання. Вперше доведено, що градієнт зменшення відкритої пористості пісковиків вугленосної товщі південно-західної частини Донбасу складає, у середньому, 3,0 % на 1000 м. В напрямі від периферії басейну до його центральної частини, у міру збільшення гравітаційного і тангенційного тисків, зменшується градієнт відкритої пористості від 3,1 % на 1000 м 2,7 % на 1000 м.

Наведено, що характерне для пісковиків Донбасу і ДДЗ збільшення значень градієнту зміни відкритої пористості пісковиків з глибиною із збільшенням значень відкритої пористості на умовній глибині 0 м, обумовлено зменшенням впливу сучасного літостатичного тиску на ущільнення порід у міру збільшення ролі тектонічного тиску.

Встановлена закономірна зміна потенційної газонасиченості пісковиків з глибиною залягання за параболічною залежністю, та закономірне збільшення значень максимальної потенційної газонасиченості пісковиків та глибин залягання пісковиків з максимальною потенційною газонасиченістю від ділянок у Центральному геолого-промисловому районі до ділянок у Донецько-Макіївському і Красноармійському геолого-промислових районах із зменшенням впливу літостатичних та тектонічних тисків.

Вперше запропоновано розрахунковий метод визначення значень максимальної потенційної газонасиченості пісковиків, глибин залягання пісковиків з максимальною потенційною газонасиченістю та глибин відсутності газонасиченості у пісковиках, який покладено у комплексний підхід до прогнозної оцінки газонасиченості пісковиків з поровим колектором.

Отримані результати склали наукове підґрунтя для здійснення прогнозування найбільш перспективних для попередньої дегазації та видобутку метану товщ пісковиків на ділянці Кальміуський Рудник. Середня розрахункова глибина залягання пісковиків з максимальною потенційною газонасиченістю на ділянці Кальміуський Рудник складає 1470 м; максимальна потенційна газонасиченість 5,15 м3 газу на м3 породи. На підставі комплексного підходу, з урахуванням структурних характеристик пісковиків, на ділянці Кальміуський Рудник, визначено перспективною нижня частина пісковику m4Sm41 в інтервалі від 1244 до 1260 м.

Використання наведених наукових та практичних результатів при проведенні геологорозвідувальних робіт на площі південно-західної частини Донбасу сприятиме більш ефективній і цілеспрямованій організації робіт щодо визначення найбільш перспективних ділянок і товщ пісковиків для попередньої дегазації й видобутку метану та залучення його до паливно-енергетичного комплексу країни.

Основні положення дисертації опубліковані в наступних роботах:

  1. Голубев А.А., Жикаляк Н.В. Особенности методики изучения и подсчета запасов углеводородных газов в отечественной и зарубежной практике// Геотехническая механика. - Днепропетровск: ИГТМ НАН Украины.-2000.-Вып.17. -С.140-148.

  2. Жикаляк Н.В., Назаренко А.М., Михелис А.В. Природные энергоносители и экономика Украины: состояние, проблемы, перспективы// УгольУкраины.-2000.-№8.-С.14-19.

  3. Жикаляк М.В. Метан вугільних родовищ у локальній енергетиці Донбасу// Геотехническая механика. - Днепропетровск: ИГТМ НАН Украины.-2002.-Вып.32.-С.74-76.

  4. Жикаляк Н.В., Писковой М.А., Лишин В.П., Шайдорова И.М., Свербихин Ю.Г. Перспективы опережающей дегазации на шахтных полях Донбасса// Геотехническая механика.- Днепропетровск: ИГТМ НАН Украины.-2002.- Вып.33.-С.100-103.

  5. Жикаляк Н.В. Новый показатель газоносности песчаников// Геотехническая механика.-Днепропетровск: ИГТМ НАН Украины.-2003.-Вып.42.-С.238-246.

  6. Жикаляк М.В. Вплив катагенезу порід на газоємні властивості пісковиків// Геотехническая механика. -Днепропетровск: ИГТМ НАН Украины.-2004.-Вып.48.-С.267-274.

  7. Лукинов В.В., Жикаляк Н.В. Прогнозная оценка глубин максимальной газоносности песчаников// Геотехническая механика. - Днепропетровск: ИГТМ НАН Украины.-2005.-Вып.53.-С.13-20.

  8. Олексюк В.И., Бережной В.В., Джамалова Х.Ф., Тердовидов А.С., Жикаляк Н.В., Зося А.Н., Авдеева И.М. Промышленная газоносность отложений карбона отдельных тектонических блоков в пределах Кальмиус-Торецкой котловины Донбасса// Матеріали наук. практич. конф. "Нафта і газ України", 14-16 грудня 1996 р.-Т.1.-Харків: Українська нафтогазова академія.-1996.-С.180-182.

  9. Golubev A.A., Zhykalyak M.V., Nevzorov A.I. Geological stadies of the coalbed gas capacity at depth up to 3 km in the Donets basin. European Coal conference 97. 5-10 May 1997.-Izmir (Turkey).-P.19-20.

  10. Zhykalyak M.V., Piskovoi M.A., Golubev A.A., Nazarenko A.M., Pelipenko C.A. About nontraditional mineral resources perspective of Donetsk area// 4th European Coal conference, September 26-28, 2000.-Ustron (Poland).-P.73-74.

  11. Голубев А.А., Жикаляк Н.В. Сорбированные и свободные УВ-газы Донбасса и его окраин// Междунар. научн.-практич. конф. "Генезис нефти и газа и формирование их месторождений в Украине, как научная основа прогноза и поисков новых скоплений". Тезисы докладов. Ч.О. УкрГРИ.-Чернигов.-2001.-С.194-195.

Особистий внесок здобувача. Роботи [3,5,6] написані здобувачем особисто, в роботах [1,4,7,8,11] здобувачеві належать основні ідеї, щодо наукового обґрунтування впливу геологічних чинників на колекторські властивості пісковиків. У решті робіт внесок усіх співавторів однаковий.