Анотація до роботи:

Починок І.Б. Ґенеза та потенціал ідеалу науковості гуманітарного знання. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наук зі спеціальності 09.00.09 – філософія науки. Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича.

У дисертаційному дослідженні проаналізовано становлення гуманітарного ідеалу науковості, його вплив на інтегративні процеси в сучасній науці та її гуманітаризацію. Ідеал науковості гуманітарного знання постає як синтез філософських уявлень про природу людини, суспільствознавчо-аналітичних описів і пояснень соціальних інтеракцій індивідів і власне гуманітарно-розуміючого осягнення духовних засад людського буття. Розкривається значення в утвердженні наукового статусу гуманітарного знання сцієнтистських, герменевтичних і аксіологічних обґрунтувань. Показано, що конституювання норм його науковості відбувається на основі ціннісно-смислової специфікації універсально-епістемних критеріїв та взаємодоповнюваності в ньому когнітивного і ціннісного, пояснювального і розуміючого моментів. Цим забезпечується як загальнонаукова ідентичність ідеалу знання про світ людини, так і його гуманітарна особливість. Значна увага приділяється питанням методологічного потенціалу гуманітарного ідеалу науковості, значущість якого розкривається в контексті актуалізації проблем людини і формування постнекласичної наукової раціональності.

У дисертації представлені результати дослідження, що визначаються темою, метою і завданнями дисертаційної роботи, та окреслені перспективи подальшої розробки проблеми.

1. Гуманітарний ідеал науковості системно конституюється на основі ідеї духовно-практичного самовизначення людини у світі як синтез філософських уявлень про природу людини, суспільствознавчо-аналітичних описів і пояснень соціальних інтеракцій індивідів і власне гуманітарного, інтерпретативно-розуміючого осягнення ціннісно-смислових засад людського буття.

2. Обґрунтування гуманітарного знання як передумова його наукової легітимації характеризується плюралізмом підходів: опора доведень на загальні ідеї, внаслідок чого науковість гуманітарного знання визначається його логічною несуперечливістю та системністю (натурфілософія); дедуктивне або індуктивне узгодження гуманітарного знання з підставою (законом, принципом) чи фактами за схемою “векторного” типу доведення (позитивізм); “м’яке” поєднання в обґрунтуванні гуманітарного знання когнітивного і ціннісного підходів як моментів “самоосмислення” життя (В.Дільтей); обґрунтування гуманітарного знання на основі процедур “віднесення до цінностей” (В.Віндельбанд, Г.Ріккерт).

3. Однією з важливих особливостей процесу формування ідеалу науковості гуманітарного знання є те, що в ньому універсальні критерії науковості зазнають суб’єктної специфікації. Така трансформація, з одного боку – свідчить про загальнонаукову ідентичність цього ідеалу, а з іншого – розкриває його гуманітарну специфіку.

4. У процесі становлення гуманітарного ідеалу науковості у співвідношенні пояснення і розуміння як його епістемних чинників головною є тенденція переходу від їх синкретичної єдності до протиставлення і, зрештою, взаємодоповнення. Гуманітарність цих підходів реалізується через їх взаємоопосередкування та вплив на гуманізацію людської життєдіяльності.

5. Вплив гуманітарного ідеалу науковості на інтегративні процеси в сучасній науці не зводиться до формальної реорганізації знання, його змістом і метою є ціннісно-смисловий діалог між науками, методологічна взаємодія принципів міждисциплінарних досліджень, поглиблення інтеграції науки і практики. При цьому якісної перебудови зазнають як світоглядно-методологічні засади науки, так і епістемні норми гуманітаристики.

6. Глибинною основою сумірності когнітивно-ціннісного потенціалу гуманітарного ідеалу науковості та процесів гуманітаризації науки є тенденція до універсалізації людської суб’єктивності, що особливо засвідчується ідеями синергетики, глобального еволюціонізму, екології, ноосфери. Гуманітаризація науки – це передусім реалізація методологічного потенціалу гуманітарного ідеалу знання у процесах становлення постнекласичної наукової раціональності, забезпеченні культуротворчої місії науки та її дієвої участі в гуманізації суспільного буття.

7. Попри те, що гуманітарний ідеал науковості перебуває на стадії становлення, його головний інваріант – знання про дійсність у її “віднесеності до цінностей” – викристалізувався чітко. Соціокультурна заангажованість характерна й для сучасної науки, але її епістемний ідеал все ще зазнає потужного впливу “ціннісно нейтральних” норм науковості класичної методології. Ця суперечність є головною причиною кризи гуманітарної сфери сучасної науки. З огляду на це можна припустити, що подальша значущість гуманітарного ідеалу науковості буде проявлятися саме в цьому проблемному полі.

Публікації автора:

1. Починок І.Б. У пошуках методологічної стратегії гуманітарного пізнання //Науковий вісник Чернівецького національного університету: Збірник наук. праць. – Вип.101. – Філософія. – Чернівці: Рута, 2001. – С.9-12

2. Починок І.Б. Гуманітарна реконструкція філософського знання Річардом Рорті //Матеріали науково-практичної конференції “Освітньо-виховний та професійний потенціал світоглядно-філософських дисциплін: класичні парадигми та альтернативи ХХІ століття”. – Чернівці: Рута, 2001. – С.13-16.

3. Починок І.Б. Становлення ідеї науковості гуманітарного знання //Науковий вісник Чернівецького університету: Збірник наук. праць. – Вип.130. – Філософія. – Чернівці: Рута, 2002. – С.27-31.

4. Починок І.Б. Проблема обґрунтування науковості гуманітарного знання у філософії Дільтея //Науковий вісник Чернівецького університету. Збірник наук. праць. – Вип.148-149. – Філософія. – Чернівці: Золоті литаври, 2003. – С.125-130.

5. Починок І.Б. Ціннісні засади методології гуманітарного пізнання у Баденському неокантіанстві //Вісник Черкаського університету. – Вип.51. – Серія Філософія. – Черкаси. – 2003. – С.57-68.

6. Починок І.Б. Гуманітарне знання в контексті ідеї громадянського суспільства //Науковий вісник Чернівецького університету: Збірник наук. праць. – Вип.203-204. – Філософія. – Чернівці: Золоті литаври, 2004. – С.31-36.

7. Починок І.Б. Гуманітарний аспект проблеми національної самоідентифікації //Матеріали V конгресу Міжнародної асоціації україністів: Соціально-гуманітарні науки /Упоряд. і відп. ред. В.Балух. – Чернівці: Рута, 2004. – С.26-28.

8. Починок І.Б. Критеріальність ціннісно-розуміючих підходів у гуманітарному пізнанні //Науковий вісник Чернівецького університету: Збірник наук. праць. – Вип.198. – Філософія. – Чернівці: Рута, 2004. – С.13-17.

9. Починок І.Б. Смисл як предмет розуміння //Науковий вісник Чернівецького університету: Збірник наук. праць. – Вип.242-243. – Філософія. – Чернівці: Рута, 2005. – С.105-110.

10. Починок І.Б. Взаємозв’язок пояснення й розуміння в гуманітарному пізнанні //Науковий вісник Чернівецького університету: Збірник наук. праць. – Вип.249-250. – Філософія. – Чернівці: Рута, 2005. – С.60-65.

11. Починок І.Б. Соціокультурні засади гуманітарного пізнання //Науковий вісник Чернівецького університету: Збірник наук. праць. – Вип.264-265. – Філософія. – Чернівці: Рута, 2005. – С.14-18.

12. Починок І. Проблема єдності когнітивного і ціннісного в гуманітарному знанні //Філософія гуманітарних наук: Актуальність і перспективи розвитку. Матеріали наукової конференції. 5-6 жовтня 2006 р. – Чернівці: Рута, 2006. – С. 127-129.

13. Починок І.Б. Істина як критерій науковості гуманітарного знання //Науковий вісник Чернівецького університету: Збірник наук. праць. – Вип.309-310. – Філософія. – Чернівці: Рута, 2006. – С.22-25.

14. Починок І.Б. Потенціал науковості гуманітарного ідеалу знання //Філософія, культура, життя. Міжвузівський збірник наукових праць. Випуск 27. – Дніпропетровськ: Дніпропетровська державна фінансова академія, 2006 р. – С. 124-129.