Анотація до роботи:

Брунець О.В. Helicobacter pylori в хірургії гастродуоденальних виразок. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеню кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.03 – хірургія. – Національна медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика, Київ 2006.

Дисертація присвячена питанню ролі Helicobacter pylori в етіопатогенезі гастродуоденальних виразок, хронічного гастриту типу В, дистального (некардіального) раку шлунка. У роботі на підставі проведеного комплексного обстеження хворих з гастродуоденальними захворюваннями встановлено, що гелікобактер відіграє одну із основних ролей у виникненні та розвитку патології органів гастродуоденальної області. При цьому встановлено, що тривала персистенція інфекції Helicobacter pylori в слизовій оболонці шлунка у частини

23

пацієнтів із встановленим діагнозом виразкової хвороби шлунка і дванадцятипалої кишки призводить до виникнення дисрегенераторних та морфологічних змін у шлунковому епітелії, які найбільш часто зустрічаються при раку шлунка і можуть слугувати “маркерами неблагополуччя” процесів регенерації шлункового епітелію.

Впровадження в клініку комплексного обстеження пацієнтів із виразковою хворобою шлунка і дванадцятипалої кишки, визначення наявності персистуючої інфекції Helicobacter pylori та пов’язаних із нею змін в слизовій оболонці шлунка дозволило покращити та індивідуалізувати підхід до вибору методу лікування хворих із гастродуоденальними виразками.

У роботі вирішується актуальне хірургічне завдання – розробка алгоритму комплексної діагностики та хірургічної тактики у пацієнтів із виразковою хворобою шлунка і дванадцятипалої кишки, що дозволить суттєво індивідуалізувати підхід до вибору методу консервативного та хірургічного лікування та покращити його результати.

1. Інфекція Helicobacter pylori є важливою у виникненні патології органів гастродуоденальної області та визначається у переважної більшості пацієнтів із цими захворюваннями В даному дослідженні гелікобактеріоз діагностовано у 79,2% хворих основної групи, в 93,1% хворих контрольної групи і в 67,2% пацієнтів порівняльної групи. Ступінь контамінації гелікобактером слизової оболонки шлунка оберненопропорційно залежить від низки чинників: глибини та вираженості пошкодження шлункового епітелію, дуодено-гастрального рефлюксу, стенозу вихідного відділу шлунка. Так, найбільш високий ступінь контамінації Helicobacter pylori діагностовано у пацієнтів, які склали контрольну групу – 61,1% інфікованих. В основній групі цей відсоток склав 30,8%, серед пацієнтів порівняльної групи – 5,3% .

2. Гелікобактерна інфекція у більшості обстежених пацієнтів була тривалою і визначала важкість перебігу захворювання. При вивченні анамнезу тривалий перебіг захворювання виявлено у 96,2% хворих основної групи, 56,9% контрольної та 61,1% - порівняльної груп. Крім того, з приводу

21

загострень та ускладнень гастродуоденальних захворювань в анамнезі перенесли оперативні втручання 18,5% осіб основної групи та 6,3% – порівняльної.

3. Серед пацієнтів, які увійшли в дане дослідження, переважну більшість склали особи молодого та середнього віку: в основній та контрольній групах їх було відповідно 80% та 86,2%. З огляду на можливість у них кумулятивного ризику виникнення та розвитку атрофічних та дисрегенераторних змін у шлунку, вони підлягали детальному обстеженню з визначенням наявності інфекції Helicobacter pylori, функціонального стану шлункової секреції та морфологічного дослідження слизової оболонки шлунка.

4. Дисрегенераторні та морфологічні зміни в слизовій оболонці шлунка найбільш виражені при новоутворах: серед пацієнтів порівняльної групи важка дисплазія епітелію діагностована в 40,7% випадків, неповна кишкова метаплазія – в 17,7%, атрофія епітелію шлунка – в 70,8% випадків. Подібні зміни діагностуються і при виразковій хворобі шлунка і дванадцятипалої кишки в 2,3%, 17,7% та 62,3% випадків відповідно.

5. В зв’язку із частим виявленням глибоких уражень слизової оболонки шлунка при гастродуоденальних виразках, вибір методу оперативних втручань повинен визначатись після комплексного обстеження хворих. При

виразкових ураженнях шлунка при супутніх морфологічних змінах у шлунковому епітелії з огляду на онкологічні аспекти рекомендовано застосовувати резективні методи для усунення пошкодженої частини органу.

6. Наявність в даному дослідженні серед хворих на рак шлунка 11,5% пацієнтів з виразковою хворобою дванадцятипалої кишки в анамнезі підтверджує те, що в окремих випадках хронічний антральний гелікобактерний гастрит, який супроводжує дуоденальну виразку, з часом прогресує в атрофічний з наступною кишковою метаплазією, дисплазією і, нарешті, еволюцією в рак шлунка.

7. З огляду на морфологічні зміни в шлунковому епітелії, викликані тривалою персистенцією Helicobacter pylori, та небезпеку виконання органозберігаючих операцій при первинно-виразковій формі раку шлунка при медіогастральних та поєднаних гастродуоденальних виразках пропонуємо застосовувати резективні методи в хірургічному лікуванні; при виразках дванадцятипалої кишки органозберігаючі операції показані за відсутності виражених атрофічних та дисрегенераторних змін в шлунковому епітелії.

8. Повне і адекватне передопераційне обстеження пацієнтів (ретельне вивчення анамнезу, виконуваних лікувальних заходів, визначення наявності інфекції Helicobacter pylori, рентгенологічного та ендоскопічного дослідження, доповненого множинними прицільними біопсіями з подальшим їх морфологічним вивченням, дослідження шлункової секреції) дозволило серед пацієнтів порівняльної групи встановити діагноз раку

22

шлунка на ранніх стадіях у 5 із 57 хворих, оперованих з приводу новоутвора шлунка.

Публікації автора:

1. Мамчич В.І., Брунець О.В. Вплив інфекції Helicobacter pylori на слизову оболонку контамінованого шлунка у хворих на виразкову хворобу дванадцятипалої кишки. // Хірургія України. – 2002. - №4. – С. 51 – 56.

(особистий внесок здобувача: реферування джерел наукової інформації, підбір та обробка клінічного матеріалу).

2. Мамчич В.І., Брунець О.В. Лікування інфекції Helicobacter pylori. // Хірургія України. – 2003. - №3 (7). – С. 144 – 147.

(особистий внесок здобувача: реферування джерел наукової інформації, написання основної частини статті).

3. Мамчич В.І., Брунець О.В. Клініко-морфологічна характеристика раку шлунка у хворих різних вікових груп. // Хірургія України. – 2004. - №1 (9). – С. 34 – 38.

(особистий внесок здобувача: реферування джерел наукової інформації, ретроспективний аналіз історій хвороб, підбір та обробка клінічного матеріалу, статистична обробка).

4. Трач В.М., Брунець О.В., Сироїд О.М. Хірургічне лікування пацієнтів з ускладненим перебігом виразкової хвороби шлунка і дванадцятипалої кишки в сучасних умовах // Хірургія України. – 2004. - №2 (10). – С. 47 – 50.

(особистий внесок здобувача: реферування джерел наукової інформації, ретроспективний аналіз історій хвороб, підбір та обробка клінічного матеріалу).

5. Брунець О.В. Роль Helicobacter pylori в етіопатогенезі гастродуоденальних захворювань. // Збірник наукових праць співробітників КМАПО ім. П.Л. Шупика. – 2000. – Вип. 9. – Книга 4. – С. 832 – 850.