Анотація до роботи:

Зарицька В.В. Формування у старшокласників здатності до самореалізації. – Рукопис.

Дисертація на здобуття вченого ступеня кандидата психологічних наук за фахом 19.00.07 – педагогічна та вікова психологія. – Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, Харків, 2006.

Дисертація присвячена психолого-педагогічному дослідженню проблеми формування у старшокласників здатності до самореалізації.

У роботі представлено теоретичне обґрунтування феномену “самореалізація особистості старшокласника”, аналізується сутність та зміст життєвої компетентності як суттєвої детермінанти самореалізації, виділено сукупність ключових компетенцій, які забезпечують здатність до самореалізації, обґрунтовується доцільність цілеспрямованого формування цієї здатності саме в старшому шкільному віці. Причому, система роботи з формування здатності старшокласників до самореалізації розробляється на базі дослідження рівня розвитку основних компетенцій на кінець навчання у 9 класі, а основними етапами послідовного циклу формування цієї здатності вибрано самоактуалізацію, самовизначення та самопрезентацію, як етапи у самовдосконаленні та самореалізації особистості старшокласника.

Психологічний інструментарій цього процесу включає модель і технологію формуючого експерименту, а також програму для старшокласників і методичні рекомендації для шкільних психологів і педагогів.

У дисертації розглянуто поняття „самореалізація особистості старшокласника” через оволодіння сукупністю ключових компетенцій, виділено старший шкільний вік як сензитивний період для формування здатності до самореалізації, висвітлено процес її формування, який здійснюється за допомогою послідовного циклу при наявності відповідного психологічного інструментарію та підтримки психологів і педагогів.

1. Поняття “самореалізація особистості старшокласника” в науковій літературі не має однозначного визначення і потребує уточнення. Самореалізація особистості – це процес і результат застосування особистістю у повсякденному житті і праці набутих компетенцій, удосконалення і розвиток їх включенням особистості до творчої особистісно значущої діяльності і отримання від неї не тільки користі для себе та інших, а й внутрішнього задоволення.

2. Встановлено, що старший шкільний вік є сензитивним періодом для формування здатності до самореалізації.

3. Виділено сукупність компетенцій, оволодіння якими учнями середньої загальноосвітньої школи забезпечить здатність до самореалізації, і структуровано за основними сферами життєдіяльності: 1) компетенції у пізнавальній сфері; 2) компетенції у мотиваційній сфері; 3) компетенції у емоційно-вольовій сфері; 4) компетенції у сфері спілкування і поведінки; 5) компетенції у сфері ставлення до себе; 6) компетенції профільного спрямування.

4. Доведено залежність між рівнем життєвої компетентності і повнотою самореалізації особистості. Соціально виправданий життєвий шлях особистість обирає в міру сформованості в неї життєвої компетентності та здатності використати її для самореалізації.

5. Доведено, що цілеспрямований розвиток здатності до самореалізації у старшокласників є більш ефективним, ніж стихійний, якщо він здійснюється за програмою, яка побудована згідно послідовного циклу (самоактуалізація, самовизначення та самопрезентація).

6. Побудована модель формування здатності до самореалізації забезпечує чітке уявлення про структуру цього процесу і залежність між її елементами, а саме: сукупність компетенцій, необхідних для самореалізації, послідовний цикл їх формування, технологію здійснення при відповідній підтримці та допомозі психологів і педагогів.

7. Послідовний цикл формування здатності до самореалізації містить три етапи, а саме самоактуалізацію, самовизначення та самопрезентацію. Самоактуалізація є невід’ємною частиною процесу формування у старшокласників здатності до самореалізації і спричинює підвищений інтерес особистості до самої себе як цінності; сприяє усвідомленню своєї значущості серед інших; висвітлює здібності і кращі людські якості, які дозволяють їй адекватно оцінювати свої можливості і виважено підходити до процесу самовизначення у житті та подальшій професійній діяльності. Самовизначення для старшокласника виступає як системотвірний чинник, який забезпечує перехід від позиції того, кого ведуть, до позиції суб’єкта власної діяльності. Орієнтиром у цілеспрямованому і усвідомленому самовизначенні учнів слугувала розроблена спеціальна програма формування здатності до самореалізації, успішне здійснення якої забезпечується відповідною психолого-педагогічною підтримкою та допомогою з боку шкільних психологів і педагогів. Самопрезентація досвіду, якого старшокласники набувають саме в школі, демонструючи перед іншими учнями, психологами і педагогами свої досягнення, формує впевненість у своїх силах, людську гідність, особистісну цінність, реальну можливість прогнозувати своє майбутнє. Чим вагоміший буде цей досвід, тим більше надій випускник буде покладати на самого себе, бо глибше буде усвідомлювати рівень розвитку ключових компетенцій, досконаліше знати власні потенційні можливості, що і визначить його здатність до самореалізації.

Таким чином школа має широкі можливості для успішного розвитку компетентності учнів у найважливіших сферах людської життєдіяльності і здатна створювати необхідні умови для самопрезентації ними власних досягнень як першого досвіду самореалізації.

Дане дисертаційне дослідження не вичерпує всіх аспектів проблеми. У подальшій дослідницькій роботі більш глибоко буде розкриватися динаміка і технологія формування ключових компетенцій учнів, починаючи з першого класу загальноосвітньої середньої школи, щоб якомога краще забезпечити їх готовність до самореалізації.

Публікації автора:

1. Зарицька В.В. Соціальне та профільне самовизначення учнів // Інноваційні наскрізні програми та методика їх впровадження / Укл. В.В. Зарицька. – Запоріжжя: ГУ “ЗІДМУ”, 2003. – 56 с.

2. Зарицька В.В. Формування здатності до самореалізації. Програма для старшокласника / Укл. В.В. Зарицька. – Запоріжжя: Час, 2004. – 24с.

3. Зарицька В.В. Мотивація досягнення та мотивація схвалення як детермінанти формування у старшокласників здатності до самореалізації // Соціальні технології (Київський національний університет імені Тараса Шевченка). – 2004. – Вип. 22. – С. 108-117.

4. Зарицька В.В. Виділення необхідної і достатньої сукупності ключових компетенцій як передумова формування здатності особистості до самореалізації // Соціальні технології (Київський національний університет імені Тараса Шевченка). – 2004. – Вип. 23. – С. 99-107.

5. Зарицька В.В. Старший шкільний вік як найдоцільніша вікова категорія для формування здатності до самореалізації // Актуальні проблеми психології. Екологічна психологія. Зб. наукових праць Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України./ За ред. Максименка С.Д.- К.: 2004, Т. 7. – Вип. 3. – С. 311-321.

6. Зарицька В.В. Розроблення комплексної програми формування у старшокласників здатності до самореалізації та результати її впровадження // Проблеми загальної та педагогічної психології. Зб. наукових праць Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України./ За ред. Максименка С.Д. - К.: 2005, Т. VІ. – Вип. 8. – С. 120-128.

7. Зарицька В.В. Вивчення життєвих планів старшокласників // Педагогіка і психологія формування творчої особистості: проблеми і пошуки: Зб. наук. пр. – Київ-Запоріжжя. – 2002 – Вип. 23. – С. 70-74.

8. Зарицька В.В. Психологічна підтримка учнів у їх соціальному і профільному самовизначенні // Педагогіка і психологія формування творчої особистості: проблеми і пошуки: Зб. наук. пр. – Київ-Запоріжжя. – 2002 – Вип. 24. – С. 112-115.

9. Зарицька В.В. Дослідження готовності старшокласників до вибору професії // Педагогіка і психологія формування творчої особистості: проблеми і пошуки: Зб. наук. пр. – Київ-Запоріжжя. – 2002 – Вип. 25. – С.140-144.

10. Зарицька В.В. Дослідження навчальних можливостей і особистісних ресурсів старшокласників // Теоретико-методичні проблеми виховання дітей та учнівської молоді. – Зб. наук. пр. – Київ, 2002. – Кн. І.- С. 105-110.

11. Зарицька В.В. Дослідження мотивації досягнення та мотивації схвалення у старшокласників // Теоретико-методичні проблеми виховання дітей та учнівської молоді. – Зб. наук. пр. – Київ, 2002. – Кн. І.- С. 292-296.

12. Зарицька В.В. Життєва компетентність випускника загальноосвітньої школи як соціально-педагогічна проблема // Наука і вища освіта: М-ли міжвуз. наук.-практ. конф., 12 травня 2000 року / Гуманітарний університет “Запорізький інститут державного та муніципального управління” – Вип. 4. – Запоріжжя, 2001. – С. 130-132.

13. Зарицька В.В. Формування життєвої компетентності учнів як соціально-педагогічна проблема // Молодь в умовах нової соціальної перспективи: матеріали ІІІ Міжнародної науково-практичної конференції. Житомир, 18-19 квітня 2001 року / Житомир, 2001.- С. 133-134.

14. Зарицька В.В. Психологічна підтримка учнів як один із механізмів їх підготовки до самореалізації // Збірник тез доповідей учасників “Тижня науки” в Гуманітарному університеті “ЗІДМУ”: В 3 т. – Т. 1, ч. 2: Науково-практична конференція “Психологічна наука в системі регіонального управління”. 30-31 жовтня 2003 р. – Запоріжжя: ГУ “ЗІДМУ”, 2003. – С. 9-10.

15. Зарицька В.В. Соціальне становлення старшокласника як гарант його психологічної рівноваги // Збірник тез доповідей учасників “Тижня науки” в Гуманітарному університеті “ЗІДМУ”: В 3 т. – Т. 1, ч. 2: Науково-практична конференція “Психологічна наука в системі регіонального управління”. 28-29 жовтня 2004 р. – Запоріжжя: ГУ “ЗІДМУ”, 2004. – С. 208-209.

16. Зарицька В.В. Дослідження стану розвитку профільної спрямованості учнів // Збірник тез доповідей учасників “Тижня науки” в Гуманітарному університеті “ЗІДМУ”: В 3 т. – Т. 1, ч. 2: Науково-практична конференція “Психологічна наука в системі регіонального управління”. 27-28 жовтня 2005 р. – Запоріжжя: ГУ “ЗІДМУ”, 2005. – С. 304-305.