1. Підготовка учнів середніх загальноосвітніх шкіл до свідомого вибору професії є однією з актуальних соціально-педагогічних проблем сьогодення. Емпіричні результати дослідно-експериментальної роботи свідчать про те, що для значної частки випускників шкіл притаманною є несформованість знань та умінь, необхідних для прийняття обґрунтованого та самостійного рішення щодо свого професійного майбутнього. Більшість старшокласників не володіє об’єктивною та систематизованою інформацією щодо світу професійної праці та особливостей власної особистості, не знають шляхів та джерел її надбання. Як наслідок, вибір професії випускниками шкіл здійснюються переважно за зовнішніми ознаками професії, під впливом педагогічно неконтрольованого оточення, без порівняння вимог, які ставить професія до людини, без врахування особливостей власної особистості тощо. Значною мірою це стосується учнів, які пов’язують свою майбутню трудову діяльність з інженерно-технічними професіями, соціально-економічна значущість яких перманентно зростає. Для ефективного вирішення комплексу окреслених вище проблем школі необхідно здійснювати психолого-педагогічну підтримку процесу вибору учнем майбутньої професії. 2. Аналіз психолого-педагогічних досліджень, присвячених проблемі підготовки молоді до вибору майбутньої професії, свідчить про те, що основним результатом навчально-виховної роботи загальноосвітньої школи за цим напрямом можна розглядати сформованість у старшокласників певного рівня готовності до такого вибору. Під готовністю старшокласника до вибору майбутньої професії ми розуміємо стійке поліструктурне особистісне утворення, що формується у процесі цілеспрямованого педагогічного впливу та індивідуального розвитку особистості й яке у єдності розвитку своїх складових забезпечує обґрунтований вибір майбутньої професії. Структура готовності до вибору майбутньої професії містить низку взаємопов’язаних та взаємообумовлених компонентів, а саме мотиваційно-ціннісний, когнітивний, практичний та самооціночний. Мотиваційно-ціннісний компонент визначає ставлення старшокласника до майбутньої професії. Його показниками є мотиви вибору професії, професійні наміри, професійні інтереси та професійні ціннісні орієнтації. У когнітивному компоненті виділяється знання старшокласниками власних індивідуальних особливостей та профінформаційні знання. Як показниками цього компоненту ми розглядали здатність старшокласника до самоаналізу та здатність до аналізу професій. Практичний компонент характеризується наявністю профорієнтаційних знань та вмінь, необхідних для побудови особистого професійного плану, та наявністю знань та вмінь із загальноосвітніх шкільних дисциплін, які є профілюючими у процесі набуття обраної професії (для інженерно-технічних професій такими є математика, фізика, креслення, інформатика). Самооціночний компонент готовності старшокласника до вибору майбутньої професії характеризується рівнем розвитку його самооцінки та рівнем усвідомленості ступеню самостійності прийняття рішення щодо майбутньої професії. Виділення показників структурних компонентів готовності до вибору інженерно-технічних професій дозволило диференціювати його структурні компоненти за високим, середнім та низьким рівнями їх сформованості. Результати констатуючого етапу педагогічного експерименту засвідчили, що для переважної частини задіяних у ньому школярів, які по закінченню школи планували вступити до вищого технічного навчального закладу, притаманний низький рівень готовності до вибору інженерно-технічних професій. 3. Аналіз практики підготовки школярів до вибору технічних професій дозволив прийти до висновку щодо наявності значного невикористаного потенціалу для розв’язання зазначеної проблеми такої форми її здійснення, як довузівська підготовка старшокласників. Основним її недоліком, з точки зору вирішення проблеми підготовки до вибору професії, є переважна орієнтація на підготовку старшокласників до складання вступних іспитів до вищого навчального закладу, а не формування готовності до вибору відповідної професії. Урізноманітнення форм здійснення довузівської підготовки, зокрема створення ліцейних та спеціалізованих класів створили сприятливі умови для вирішення цієї проблеми й обумовили доцільність розробки змісту форм та методів спільної роботи середніх загальноосвітніх та вищих навчальних закладів, яка має за мету формування в учнів готовності до вибору майбутньої професії. Основними організаційно-педагогічними умовами такої роботи є: створення у структурі факультету довузівської підготовки ВНЗ формальної підструктури, яка б організовувала взаємодію середнього загальноосвітнього та вищого навчальних закладів з метою розв’язання комплексу проблем, пов’язаних з формуванням готовності старшокласників до вибору майбутньої професії; узгодження змісту та методики викладання загальноосвітніх дисциплін які є профілюючими для певних спеціальностей ВНЗ; здійснення комплексу профорієнтаційних заходів, спрямованих на формування в учнів структурних компонентів готовності до професій, за якими здійснює підготовку ВНЗ; створення умов для набуття учнями практичного досвіду, адекватного майбутній фаховій діяльності, зокрема шляхом ознайомлення з практичними застосуваннями знань та умінь з загальноосвітніх дисциплін у фаховій інженерно-технічній діяльності. 4. Результативність процесу підготовки старшокласників до вибору професії обумовлюється ефективністю профорієнтаційної роботи, яка має значний вплив на формування як окремих структурних компонентів готовності до вибору професії, так і цього утворення особистості в цілому. Інтегруючим елементом предметно-практичного середовища, в якому реалізовувалася профорієнтаційна робота, спрямована на формування у старшокласників готовності до вибору майбутньої професії, є факультативний курс „Твоя професія”, який викладався в спеціалізованих та ліцейних класах, які входять до складу факультету довузівської підготовки. Програма курсу була побудована за модульним принципом. До її інваріативної частини включено розділи „Світ професій”, „Особистість та професія”, „Вибір професії і планування кар’єри”, викладання яких спрямовано на формування в учнів загальної готовності до вибору професії. Зміст розділу „Твоя майбутня професія: інженерні професії” має за мету ознайомлення старшокласників з особливостями інженерно-технічних професій, тобто створює передумови для формування готовності до їх усвідомленого вибору. Така побудова програми дозволяє використовувати її для всіх профілів навчальної спеціалізації у старшій школі, оскільки перші три модулі є загальними для всіх профілів, а зміст навчального матеріалу модуля „Твоя майбутня професія” може формуватися відповідно до специфіки (профілю) навчальної спеціалізації конкретної загальноосвітньої установи. Підвищення ефективності профорієнтаційної роботи в експериментальних класах передбачало використання широкого спектру методів її активізації, під якими розумівся цілеспрямований педагогічний вплив на особистість учня, який актуалізує перед ним проблему вибору майбутньої професії і пов’язану з ним діяльність, насамперед - самостійну, спрямовану на самопізнання та ознайомлення зі світом професій, співставлення власних якостей особистості з вимогами, які ставить обрана професія до людини. До числа таких методів можна віднести метод проектів, профорієнтаційні ігри, ігрові профорієнтаційні вправи та мікроситуації, опитувальники, що активізують, тощо. Результати формуючого етапу експерименту дозволяють прийти до висновку, що результативність процесу формування готовності старшокласників до вибору інженерно-технічних професій підвищується при дотриманні зазначених вище організаційно-педагогічних умов взаємодії середнього загальноосвітнього та вищого навчального закладів. Проведене дослідження повною мірою не вичерпує порушеної проблеми. Важливими для педагогічної теорії та практики залишаються проблеми застосування інформаційних технологій у профорієнтаційній роботі з школярами, використання профорієнтаційного потенціалу загальноосвітніх предметів, виявлення особливостей формування готовності школярів до вибору майбутньої професій в умовах профільного навчання тощо. |
