Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Економічні науки / Світове господарство і міжнародні економічні відносини


Кахович Юлія Олександрівна. Формування та ефективне використання інноваційного потенціалу економічних систем : Дис... канд. наук: 08.00.03 - 2008.



Анотація до роботи:

Кахович Ю.О. Формування та ефективне використання інноваційного потенціалу економічних систем. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.03 – економіка та управління національним господарством. – Академія митної служби України, Державна митна служба України, Дніпропетровськ, 2007.

У дисертації розроблені теоретико-методичні основи і практичні підходи щодо удосконалення формування та ефективного використання інноваційного потенціалу економічних систем.

В роботі запропоновано теоретичні засади оцінки рівня інноваційності на основі визначення доступності наявних в науково-технічному сегменті інноваційного потенціалу новинок, які потребують споживачі.

Доповнено методичні підходи до оцінки величини інноваційного потенціалу з урахуванням обмежень загального характеру, економічних обмежень та формальної методології.

Обґрунтовано основні теоретичні підходи щодо обліку впливу факторів на інноваційну діяльність та теоретичні підходи щодо визначення інноваційного потенціалу економічних систем.

В дисертаційній роботі наведені теоретичні узагальнення й вирішено актуальну задачу удосконалення та обґрунтування методичних засад і практичних рекомендацій щодо формування та ефективного використання інноваційного потенціалу економічних систем. На підставі проведеного дослідження зроблено висновки та запропоновані такі рекомендації, які мають теоретичне і практичне значення:

1. Запропоновано під інноваційною діяльністю розуміти процес переходу економічної системи до нового рівня кількісного і якісного стану, яким вона характеризується. Поняття інноваційного потенціалу слід пов’язувати з механізмом, що регулює масштаби і швидкість практичного використання новацій в макроекономічній системі. При цьому новації в подальшому можуть бути використані іншими галузями економіки і сферами суспільного виробництва. В подальшому необхідно відокремити ту частину діяльності, яка пов’язана із створенням самої новинки. Виходячи з того, що тільки нововведення значно змінюють економічні результати функціонування господарюючого суб’єкта, в роботі виділено наступні основні поняття: горизонтальна інноваційна диверсифікація і вертикальна інноваційна диверсифікація, еволюційне нововведення і радикальне нововведення.

Обґрунтовано, що під інноваційним потенціалом національної економіки необхідно вважати не лише можливе створення нововведень, але і готовність суспільного виробництва сприйняти ці нововведення для ефективного використання. При цьому слід враховувати не лише кількісні характеристики, але й якісний аспект розмірів інноваційного потенціалу. Дослідження інноваційного потенціалу економічних систем здійснені на міжгалузевому та міжсистемному рівні. Це передбачає системний розгляд комплексу питань, що визначають формування і наступне ефективне використання інноваційного потенціалу стосовно всіх можливих учасників інноваційного процесу.

2. Виділено ряд зауважень, що стосуються обліку впливу факторів на інноваційну діяльність, частина з яких носить загальний характер, а інша частина відноситься безпосередньо до національних особливостей України.

3. Визначено, що тільки інноваційний розвиток може забезпечити зміну виробничої функції, тобто змінити структуру ресурсів, що використовуються у виробництві продукції. Висновок ґрунтується на таких позиціях: в результаті зміни виробничої функції виник економічний ріст, зміна структури ресурсів не обов’язково пов’язана з інноваційною діяльністю, зміна виробничої функції пов’язана не тільки і не стільки з окремими науково-технічними досягненнями і інноваціями, скільки з масштабами їх здійсненнях, врахування концепції обмеженої раціональності, чіткого розуміння сутності даного поняття.

Запропоновано під поняттям «швидкість інноваційної діяльності» розуміти швидкість заміни діючих матеріальних і нематеріальних активів, що використовуються господарюючим суб’єктом новинками. Це дозволяє здійснювати подібні розрахунки більш просто, оскільки швидкість введення новинок можна вимірювати за зміною питомої ваги інновацій в загальних розмірах використовуваного виробничого апарату.

4. Сформовано ряд важливих наслідків і їх теоретичних параметрів на основі визначення рівня інноваційності, який запропоновано визначати доступністю в науково-технічному сегменті інноваційного потенціалу новинок. Перший наслідок - розміри інноваційного потенціалу промислового підприємства визначені загальним розміром ресурсів, які воно може направити на свій розвиток. Параметри - обмеженість за розмірами ресурсів і масштабів споживання. Другий наслідок - величина інноваційного потенціалу визначається не стільки науково-технічним сегментом макросистеми, скільки її інвестиційним і освітнім секторами, які власне і визначають масштаби інноваційної діяльності. Параметри - розміри інноваційного потенціалу визначаються кількістю створених чи наявних новинок, можливістю їх використання господарюючими суб’єктами, величиною економічних результатів використання новинок. Третій наслідок - наявність інноваційних ресурсів чи власне інноваційний потенціал, визначений не лише загальним станом підприємства і рівнем його розвитку, але і затребуванням даних ресурсів суб’єктами економічної діяльності. Параметр – ступінь інноваційності системи.

5. Визначено, що інноваційний потенціал макросистеми складається з наступних сегментів: науково-технічний, освітній, інвестиційний. При цьому під інноваційним потенціалом слід вважати не просто кількість ресурсів, яким суспільство володіє для свого перспективного розвитку, а тільки ту їх частину, яка може бути використана для збільшення обсягів або покращення якості кінцевого споживання. Запропоновано доповнити дану систему споживчим сегментом, до якого включено всіх фізичних і юридичних осіб, які є, з одного боку, споживачами запропонованих новинок, а, з іншого, через формування нових потреб, ініціюють подальшу діяльність інших сегментів. Інертність даного сектора приводить макросистему спочатку до стагнації, а потім до кризи.

6. Запропоновано методичний підхід до оцінки величини інноваційного потенціалу, який представляє собою співставлення фактичного рівня інноваційного розвитку з гіпотетичною еталонною (теоретичною) величиною. Дана еталонна величина представляє сукупність засобів, що дозволять врахувати кращі в світі варіанти економічної діяльності. Одночасно вирішується задача находження максимуму функції багатьох змінних. Змінними в даному випадку виступають рівні ресурсного забезпечення інноваційної діяльності в досліджуваних сегментах інноваційного потенціалу: науково-технічному, освітньому та інвестиційному секторах.

Публікації автора:

Статті в наукових фахових виданнях:

1. Кахович Ю.О. Методологія оцінки інноваційного потенціалу // Економіка та держава. - 2007 . - № 7 – С .40-41.

2. Кахович Ю.О. Інновація і інноваційна діяльність: сутність і визначення // Інвестиції: практика та досвід. - 2007.- №3.- С.- 32-34.

3. Кахович Ю.О. Інноваційний потенціал: сутність і основні складові // АгроСвіт. - 2007. - №3.- С. 34-36.

4. Кахович Ю.О. Науково-технічний розвиток як засіб забезпечення потреб економічних систем // Економіка та держава. - 2007.- №6 - С. 41-46.

5. Кахович Ю.О. Швидкість інноваційного розвитку та її вплив на економічний розвиток країни // Вісник Академії митної служби України. – Дніпропетровськ: видавничій центр АМСУ. - 2007.-№3. – С. 25- 26.

Матеріали науково-практичних конференцій:

6. Кахович Ю.О. Конкурентна стратегія України на міжнародному ринку // Український державний хіміко-технологічний університет. Дніпропетровський національний університет. Варшавський технологічний університет. Радомська політехніка. І Міжнародна науково-технічна конференція студентів і аспірантів. Хімія і сучасні технології. 26-28 травня 2003 р. Дніпропетровськ. - С.321-322.

7. Кахович Ю.О., Коновалова Ю.В, Ольховик Ю.Л., Разумей М.М. Проблеми і перспективи інвестиційної політики в регіонах України.// Дніпропетровський національний університет Інститут економіки. Матеріали 5 Всеукраїнської науково-практичної конференції «Фінансово-економічні проблеми розвитку регіонів України». Наука і освіта. Дніпропетровськ. Том ІІІ. 26 жовтня 2004 р. – С.131 -132.

Особистий внесок здобувача: проблема формування механізмів інноваційного розвитку територій, яка нерозривно повязана із залученням іноземних інвестицій.

8. Кахович Ю.О. Кахович О.О. Вплив інвестиційно-інноваційних заходів на підприємства України // Київський національний університет технологій та дизайну Рада молодих вчених КНУТД. Наукові розробки молоді на сучасному етапі. Том ІІ. Київ. - 2004 р.- С.161.

Особистий внесок здобувача: визначено вплив інноваційних заходів на підприємства України.

9. Кахович Ю.О. Актуальні питання інноваційного розвитку підприємств України // Митна політика та актуальні проблеми економічної безпеки України на сучасному етапі. Матеріали науково-практичної конференції курсантів, студентів та молодих науковців. Дніпропетровськ. 2007 р. - С.85-86.