У дисертації запропоновано розв’язання методичної проблеми формування системи понять про будову речовини в процесі фахової підготовки вчителя хімії, яке підтвердило гіпотезу і дозволило зробити такі висновки. Аналіз науково-методичної літератури довів, що методика формування системи понять про будову речовини в майбутніх учителів хімії недостатньо теоретично обґрунтована і розроблена. Вивчення стану проблеми в практиці навчання показало, що викладання фахових хімічних дисциплін сьогодні зорієнтовано на засвоєння певної суми знань і оволодіння рядом практичних умінь, які не завжди співвідносяться із майбутньою професійною діяльністю студентів. Тому проблема формування системи понять про будову речовини у майбутнього вчителя хімії залишається актуальною. Виявлено основні недоліки діючих навчальних програм, підручників і посібників: розрізненість теоретичних положень, відсутність чіткості у формулюванні визначень понять, відсутність системності та професійної спрямованості навчального матеріалу, недостатнє відображення внутрішньо-і міжпредметних зв’язків. У дисертаційній роботі визначено критерії і на їх основі проведено відбір навчального матеріалу з будови речовини. Головними критеріями обрано відповідність відібраного матеріалу сучасним науковим досягненням, фундаментальність, системність, педагогічну доцільність, доступність. Використання матричного методу теорії графів у процесі дослідження дало змогу скласти науково обґрунтовану логічну послідовність вивчення навчального матеріалу з будови речовини майбутніми вчителями хімії. На основі відібраного змісту й складеної послідовності його вивчення розроблено системні граф-схеми понять про будову речовини за рівнями її організації: субатомним, атомним, молекулярним і надмолекулярним, простежена ієрархія ускладнення структури системного категоріального поняття „будова речовини”. У процесі дослідження визначено педагогічні умови підвищення ефективності процесу формування системи понять про будову речовини в майбутніх учителів хімії, а саме: створена система понять, удосконалена логічна послідовність вивчення навчального матеріалу, поєднання процесу формування хімічних знань і професійно-педагогічних умінь, використання інноваційних технологій навчання. Для перевірки та доведення в процесі експериментального навчання доцільності й ефективності запропонованої методики було розроблено критерії та рівні сформованості понять про будову речовини в майбутніх учителів хімії. Про педагогічну ефективність удосконаленої методики свідчать результати, одержані дослідним шляхом. Кількість студентів, які мають високий і достатній рівні сформованості понять про будову речовини, у експериментальних групах зросла відповідно на 9,4% і 18,9%. Зменшення кількості студентів з низьким рівнем знань в експериментальних групах склало 10,1%. Показники для студентів контрольних груп також мали тенденцію до позитивних змін, але номінально вони були дещо нижчими. Доведено, що успішному здійсненню педагогічної діяльності передує формування готовності студентів застосовувати набуті знання у шкільній практиці, яка характеризується трьома основними компонентами: змістовим, мотиваційним й операційним. Для оцінювання сформованості цих компонентів розроблено рівні: низький, середній, достатній, високий. Дисертаційне дослідження показало, що підвищити рівні сформованості компонентів готовності до педагогічної діяльності у майбутніх учителів хімії можна через педагогічну орієнтацію змісту і вдосконалення методики вивчення хімічних дисциплін, зокрема будови речовини. Так, за змістовим компонентом зміна за рівнями готовності для студентів експериментальних груп перевищує 10%, у той час як у контрольних групах цей показник не більше 2,5%. Відбулося зменшення кількості студентів з низьким рівнем мотиваційного і операційного компонентів готовності, відповідно на 15,3% і на 16% та збільшення кількості студентів, які досягли достатнього рівня сформованості, відповідно на 12% і на 10%. У контрольних групах показники за мотиваційним компонентом майже не змінилися, за операційним компонентом зміна складала 2%. Таким чином, гіпотеза дослідження здобула своє підтвердження, що відкриває можливості для впровадження розробленої методики формування системи понять про будову речовини в інших вищих педагогічних закладах освіти. Розв’язання завдань дослідження дало підстави до створення навчально-методичного комплексу з будови речовини, який включає: тексти лекцій і структуру їх проведення; плани лабораторно-практичних занять, пакети модульних підсумкових атестацій з різнорівневими завданнями для здійснення контролю знань студентів; методичні рекомендації до вивчення атомного, молекулярного і надмолекулярного рівнів організації речовини, збірник задач і вправ різного рівня складності; комп’ютерну підтримку до користування моделюючою програмою “ArgusLab” під час вивчення понять молекулярного і надмолекулярного рівнів організації речовини. Водночас проведене педагогічне дослідження не вичерпує всього комплексу проблем щодо формування системи знань у процесі підготовки вчителя хімії. Потребує подальшого вивчення питання удосконалення методики вивчення інших курсів хімії у вищій педагогічній школі, розробки комп’ютерної підтримки навчання хімії з різних проблем будови речовини, методичних матеріалів для викладачів і навчальних посібників для студентів, підручників нового покоління, які за змістом і структурою враховуватимуть педагогічну спрямованість навчання фахових дисциплін. | 