Дані отримані в ході теоретичного та експериментального дослідження в ціло-му підтвердили висунуту гіпотезу, що лежить у його основі, й дали підстави для та-ких висновків: 1.Медична підготовка майбутнього корекційного педагога становить структур-не утворення у системі загальної професійно-педагогічної підготовки і є “наскріз-ною ланкою”, яка пронизує всі її компоненти. Медична підготовка містить могутній когнітивний потенціал, формує ціннісно-мотиваційні засади професійної діяльності, суттєво збагачує креативні аспекти корекційно-реабілітаційної освіти, впливаючи на майбутнього фахівця. 2. Медична підготовка корекційного педагога і психолога як планомірний пе-дагоггічний процес грунтується на засадах гуманізації освіти, посилення ролі дис-циплін, що забезпечують підвищення медичної компетентності майбутнього фахів-ця, його теоретичної і практичної підготовки до корекційно-реабілітаційної діяль-ності, використання в навчальному процесі новітніх медико-біологічних здобутків, збагачення її кращими зразками вітчизняної медицини у їх зв’язках з професійно-дефектологічною діяльністю, відпрацювання та вдосконалення медичних умінь та навичок у позааудиторній роботі, на базі клінічних закладів та реабілітаційних цент-рів. 3. Вихід вищої дефектологічної освіти за традиційні межі спеціальних шкіл для дітей з порушеннями психофізичного розвитку і необхідність у сучасних умовах го-тувати фахівців для медико-психолого-педагогічних центрів, зростаючої мережі реа-білітаціних установ, корекційно-розвивальних та інших дошкільних і шкільних, зокрема інтегрованих закладів, вимагає оптимізації медичної підготовки як складо-вої фахового становлення корекційного педагога протягом усього періоду навчання у вищому навчальному закладі. 4. Медична готовність дефектолога до професійної діяльності визначається рів-нем сформованості її компонентів — цільового, змістового, особистісно-позиційно-го, діяльнісно-творчого — на основі відповідних показників. Для ціннісно-цільового — це мотиваційно-ціннісне ставлення до корекційно-педагогічної професії взагалі, медична налаштованість педагогічного мислення, відповідність гуманістичних цін-ностей потребам і меті особистості майбутнього корекційного педагога; для змісто-вого — здатність до клінічного аналізу патологічних процесів, явищ, закономір-ностей тощо; для діяльнісно-творчого — усвідомленість необхідності медичної ком-петентності в межах професії дефектолога та творчий індивідуальний стиль діяль-ності; для особистісно-позиційного — гуманна особиста педагогічна позиція, мора-льно-етична саморегуляція. Рівень сформованості медичної готовності до професій-ної діяльності розглядається як якісна характеристика досить стійких новоутворень у структурі особистості майбутнього вчителя і відбиває ступінь виявлення цих компонентів та узгодженість їх між собою. У дослідженні визначені рівні, які стали основою оцінки медичної готовності майбутнього корекційного педагога до профе-сійної діяльності: адаптаційний, розпізнавальний, відтворювальний, перетворюваль-ний, творчий. 5. Організація процесу медичної підготовки корекційного педагога в нашому дослідженні грунтується на особистісно орієнтованій моделі освіти, системна побу-дова якої з виділення проектно-методологічного, організаційно-змістового і техно-логічного блоків дала змогу реалізувати змістово-теоретичне та організаційно-мето-дичне забезпечення формування медичної компетентності майбутнього корекцій-ного педагога. Виокремлені з моделі адаптаційно-професійний, локально-професій-ний, системно-професійний етапи медичної підготовки відображають її послідов-ність, етапність, наступність, ієрархічну підпорядкованість, спрямованість на пості-йне вдосконалення медичного аналізу готовності майбутнього корекційного педаго-га до професійної діяльності — від рівня адаптації, сприйняття, входження у медич-ний зміст дефектологічної діяльності до рівня “впізнання” клінічної дефектології, введення медичних знань у контекст корекційної педагогіки, а від них до форму-вання медичної компетентності як супроводу корекційної діяльності. В моделі технологічно обґрунтовані цільові, змістові, організаційно-управлінські, результа-тивні характеристики процесу, комплекс педагогічних умов медичної підготовки майбутнього дефектолога. 6. Результати системного дослідження медичної підготовки корекційного педа-гога дали змогу виокремити і поставити на чільне місце медичну компетентність, яка сприяє належному професійному рівню випускників і задовольняє соціальні по-треби сучасного ринку, а також спрямована на поглиблення якості та кількості про-філізації окремих напрямів медичної підготовки дефектолога. Виходячи із системної впорядкованості медичної підготовки, ми змогли змоделювати процес викладання медичних дисциплін та сконструювати наступність і взаємозв’язок у їх вивченні як окремого спеціалізованого напрямку фахової підготовки корекційцного педагога. Послідовність і безперервність медичної підготовки в аспекті формування про-фесійної готовності корекційного педагога передбачає виділені нами рівні — допро-фесійної, базової загально-професійної, загальноспеціальної, спеціалізованої підго-товки та професійного вдосконалення. 7. Проведене теоретичне дослідження та аналіз результатів дослідно-експери-ментальної роботи підтвердили, що ефективність процесу медичної підготовки за безпечується сукупністю педагогічних умов, які притаманні цілісній педагогічній системі і реалізуються відповідною технологією. Результати формувального експе-рименту, спрямованого на апробацію розробленої моделі цілісного освітнього про-цесу медичної підготовки дефектологів та перевірка його оптимальних умов засвід-чили продуктивність розробленої критеріально-рівневої характеристики ціннісно-ці-льового, змістового, діяльнісно-творчого, особистісно-позиційного компонентів ме-дичної готовності до професійної діяльності, що дозволило простежити динаміку їх формування і дійти висновку, що впроваджена у практику система медичної підго-товки, технологічно реалізуючи особистісно орієнтовані освітні умови, забезпечує формування високого рівня медичної компетентності корекційного педагога і психолога. Позитивні якісні і кількісні зміни відбулися у показниках сформованості всіх компонентів зазначеної компетентності. Аналіз індивідуальних показників сфо-рмованості визначених компонентів зафіксував серед студентів, залучених до експе-риментального навчання, стійку тенденцію до підвищення рівня медичної підготов-ки від адаптаційного до творчого. 8. Проведене дослідження сприяло розробленню комплексної наскрізної про-грами медичної підготовки майбутнього корекційного педагога, перспективних пла-нів інтегративної організації навчального процесу з міжпредметними системами за безпечення єдності викладання дисциплін медико-біологічної, клінічної, психолого-педагогічної і спеціально-предметної підготовки на всіх курсах вузівського навчан-ня. |
