Анотація до роботи:

Кравець Н.Б. Формування системних знань про живу природу в учнів основної школи. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.09 – теорія навчання. – Інститут педагогіки АПН України, Київ, 2007.

В дисертації конкретизовано підхід до формування системних знань школярів про живу природу, що ґрунтується на відображені у змісті навчального матеріалу структури об’єктивної реальності. Обґрунтовано теоретичні основи організації взаємоузгодженого вивчення програмового матеріалу та методологічних знань: структурні рівні системних знань, дидактичні умови та етапи формування системних знань, послідовність та критерії відбору інформації про методологічні знання, етапи її включення до змісту навчання.

Розроблена модель формування системних знань учнів основної школи про живу природу, в основу якої покладено ідею взаємоузгодженого вивчення предметних та методологічних знань та залучення школярів до рефлексивної діяльності. Експериментально перевірена методика реалізації відповідної моделі, яка забезпечує ефективне формування системних знань про живу природу в учнів основної школи і може використовуватись у навчально-виховному процесі сучасної школи.

1. Результати дослідження дають підстави стверджувати, що проблема формування системних знань про живу природу отримала належне опрацювання на рівнях проектованого змісту шкільної освіти. Існує декілька концептуальних підходів до її вирішення. Для формування системних знань про живу природу в учнів основної школи найбільш адекватним є підхід, який грунтується на відображенні у змісті навчального матеріалу структури об’єктивної реальності. Згідно такого підходу, системні знання – це знання, приведені в систему відповідно до логіки системного пізнання об’єктів живої природи. Системно засвоєні знання про факти і поняття, які відображають лише певний компонент знань про відповідні об’єкти, відповідають структурно-логічним схемам опису даних видів знань. Вони характеризуються такими показниками повноцінно засвоєних знань, як повнота, усвідомленість, узагальненість, систематичність та системність. На рівнях реалізації змісту освіти проблема вирішена недостатньо якісно.

Специфіка формування системних знань про живу природу в учнів основної школи зумовлена специфікою змісту відповідного навчального матеріалу та психологічними особливостями учнів даної вікової групи. Проектування взаємоузгодженого вивчення методологічних знань та програмового матеріалу, процесуальних етапів систематизації і узагальнення знань про об’єкти живої природи доцільно здійснювати на основі структурних рівнів системних знань учнів про живу природу.

2. Озброєння школярів методологічними знаннями є необхідним чинником формування системних знань про живу природу. Розкриття сутнісних характеристик методологічних знань (знань про знання) як виду знань і способу діяльності доцільно здійснювати у тісному взаємозв’язку з вивчення програмового матеріалу про об’єкти живої природи. Ефективною є поетапна систематизація та узагальнення знань школярів на основі застосування структурно-логічних схем опису видів знань (для фактів. понять) і структури системного пізнання і перетворення світу (для систем живої природи різного рівня) із залученням учнів до рефлексивної діяльності.

3. Реалізація зазначеного шляху формування системних знань про живу природу можлива при наявності необхідного комплексу методологічних знань та відповідної системи завдань. Доцільно формувати в учнів знання про елементи “системної мови” та “знання про знання” (факти, поняття, структурно-логічні схеми їх опису та структуру системного пізнання світу) за такими етапами: пропедевтично-акумуляційний, мотиваційно-цільовий, інформаційно-процесуальний, рефлексивно-корекційний. Використання розробленої системи завдань дозволяє побудувати процес навчання із засвоєння методологічних знань, первинного усвідомлення програмового матеріалу на основі структурно-логічних схемопису видів знань та структури системного пізнання світу, а також узагальнення і систематизацію навчального матеріалу на основі рефлексивного управління.

4. Розроблена модель формування системних знань про живу природу в учнів основної школи враховує в комплексі обґрунтовані теоретичні основи (структурні рівні системних знань, дидактичні умови, засоби, етапи навчально-пізнавальної діяльності, етапи формування методологічних знань, етапи формування системних знань, середовище функціонування системи). В її основі лежить синергетична система, кожен компоненти якої виконує лише певну функцію, а усі разом вони забезпечують високий рівень кінцевого результату – формування системних знань.

Експериментальна перевірка методики формування системних знань про живу природу в учнів основної школи, яка реалізовує запропоновану модель, підтвердила її позитивний вплив на сформованість у школярів відповідної якості повноцінно засвоєних знань. Якісний і кількісний аналіз здобутих даних засвідчив позитивні зміни показників сформованості системних знань. Після завершення експериментального навчання кількість учнів шостого класу, у яких сформовані системні знання високого рівня, становить 11,11%, на достатньому – 59,26%, на середньому – 25,93%, на низькому – 3,7%. При тому, що на початок експерименту кількісні показники становили: на високому рівні – 0%, на достатньому – 2,08%, на середньому – 58,33%, на низькому – 39,59%. Достовірність здобутих даних підтверджена репрезентативністю вибірки учнів та методами математичної статистики, які використовувались в ході дослідження.

5. У методичних рекомендаціях, підготовлених для педагогічних працівників загальноосвітніх навчальних закладів та студентів ВНЗ щодо методики формування системних знань про живу природу в учнів основної школи, підкреслено особливість запропонованого підходу, подано конкретні вказівки щодо здійснення цілеспрямованої діяльності із формування відповідної якості повноцінно засвоєних знань на кожному занятті із вивчення живої природи в шостому класі.

Перспективи подальшого дослідження проблеми пов’язані із вивченням умов та обґрунтуванням методики формування у школярів системного мислення та біосферної етики, підготовкою майбутніх учителів до формування у школярів відповідної якості повноцінно засвоєних знань.

Публікації автора:

1. Кравець Н.Б. Формування системності знань школярів про природу: реалії та перспективи // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету. Серія: Педагогіка. – 2001. – № 6. – С. 149-152.

2. Кравець Н.Б. Формування системних знань школярів у профільних класах біологічного спрямування // Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Серія: Педагогіка і психологія. – 2004. – Вип. 11. – С. 131-134.

3. Кравець Н.Б. Формування системних знань школярів про живу природу при профільному навчанні // Збірник наукових праць. Педагогічні науки. – Херсон: ХДУ, 2005. – Вип. 38. – С. 84-88.

4. Кравець Н.Б. Висвітлення об’єктів живої природи як систем в шкільному курсі біології // Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Серія: Педагогіка і психологія. – 2005. – №14. – С. 27-29.

5. Кравець Н.Б. Діагностика рівнів сформованості системних знань про живу природу // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету. Серія: Педагогіка. – 2006. – №4. – С. 64-68.

6. Кравець Н.Б. Формування системних знань про живу природу в учнів основної школи // Біологія і хімія в школі. – 2006. – №5. – С. 45-47.

7. Кравець Н.Б. Методика формування системних знань про живу природу в учнів основної школи. Методичні рекомендації для вчителів. – Тернопіль: ТНПУ. – 2004. – 40 с.

8. Кравець Н.Б. Формування системності знань як умова реалізації особистісно-орієнтованого навчання // Матер. Міжнарод. конф. “Педагогічні засади формування гуманістичних цінностей природничої освіти, її спрямованості та розвиток особистості”. – Полтава: АСМІ, 2003. – С. 332-333.

9. Кравець Н.Б. Системність знань школярів – умова здобуття природничо-наукової освіти // Матер. Всеукр. науково-практичної конф. “Природничо-наукова освіта школярів: реалії та перспективи”. – Тернопіль: Підручники і посібники, 2003. – С. 38-40.

10. Кравець Н.Б. Узагальнення та систематизація як загально функціональна спрямованість процесу навчання // Матер. ІІІ Міжнарод. науково-практичної конф. “Динаміка наукових досліджень’2004”. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2004. –Т. 29. – С. 53-54.

11. Кравець Н.Б. Формування системних знань школярів про живу природу в класах профільного рівня // Матеріали Всеукр. науково-практичної конференції “Особливості підготовки вчителів природничо-математичних дисциплін в умовах переходу школи на профільне навчання”. – Херсон, 2004. – С. 19-21.