У дисертаційній роботі обґрунтовано теоретичні положення і розроблені практичні рекомендації з формування стратегії фінансування інвестиційних програм птахівницьких підприємств і оцінки її ефективності. Основні науково-практичні результати дослідження дозволили зробити наступні висновки і пропозиції: 1. Найважливішою умовою динамічного розвитку сучасних галузей сільського господарства є розробка інвестиційної стратегії через здійснення інвестиційних програм підприємств, як комплексної гармонізації інвестиційної діяльності, спрямованої на економічне зростання підприємства з метою досягнення синергії внаслідок системної реалізації декількох проектів. 2. Одним з елементів інвестиційної програми є стратегія фінансування - система цілей і організаційно-економічних засобів їх досягнення, що полягають у пошуку і залученні джерел фінансування в інвестиційний процес, а також визначенні їх структури і вартості, розробці оптимальних схем фінансування, які дозволяють мінімізувати ризики і витрати фінансування. Слід також розрізняти такі основні типи стратегій фінансування інвестиційних програм підприємств: самофінансування (фінансування винятково за рахунок власних джерел); акціонування (винятково за рахунок зовнішнього капіталу); фінансування при ефективному використанні співвідношення власного і позикового капіталу; використання власних джерел фінансування сукупно з можливістю залучення бюджетних ресурсів. 3. З метою підвищення об’єктивності оцінок ефективності інвестиційних програм підприємств необхідно використовувати алгоритм і процедури оцінки їх ефективності, які відображають принципові відмінності змісту інвестиційних програм від інвестиційних проектів. Виходячи з даного підходу, обґрунтовано фундаментальні методичні принципи та засади розподілу критеріїв по ієрархічності, а також систему показників оцінки ефективності інвестиційних програм підприємств (обґрунтування дисконтних ставок, визначення грошових потоків повернення інвестицій з урахуванням логістичного і синергічного ефектів, оцінки порівняльних значень норми прибутковості і тривалості програми з метою забезпечення конкурентної переваги). 4. З метою визначення обсягів інвестицій, які забезпечують сучасний технологічний, зоотехнічний і санітарний рівень розвитку галузі в регіоні, запропоновано використати методику оцінки інвестиційної потреби виходячи з індексів співвідношення сучасного рівня виробництва і його якісних характеристик птахівничої галузі у Криму й Україні з нормами і рівнями її розвитку у сучасній світовій практиці. На підставі цієї методики визначений обсяг інвестицій, необхідний для забезпечення відповідних показників розвитку птахівництва в АР Крим, має бути збільшений за рахунок стратегічних інвестицій по м'ясному напрямку в 3,9 раза, а по яєчному напрямку - в 3,7 раза. В обох напрямках найбільші інвестиції мають бути спрямовані на забезпечення підвищення продуктивності праці за рахунок повної модернізації виробництва, заміни застарілого устаткування і переходу на нові технології. 5. При оцінках інвестиційної привабливості підприємств галузі слід використовувати інтегровану систему коефіцієнтів, що включає такі основні показники: платоспроможність, стан майна, ділову активність, фінансову стійкість і прибутковість. Згідно із запропонованою рейтинговою оцінкою основних підприємств регіону, які забезпечують виробництво близько 90% продукції птахівництва в Криму, встановлено, що одне підприємство має високу інвестиційну привабливість; два - інвестиційно привабливі, одне – з низькою привабливістю і два інвестиційно непривабливі. 6. Для адекватної оцінки рівня фінансового забезпечення інвестиційного процесу і виявлення основних його позицій запропоновано використовувати методику комплексної системної оцінки. Вона базується на експертній його оцінці рівня обумовленого в матриці парних порівнянь, із застосуванням шкали полярних профілів. У результаті застосування цієї методики обґрунтовано висновок про низький рівень забезпеченості джерелами фінансування інвестицій у птахівницьких підприємствах АР Крим. Фінансування здійснюється в основному за рахунок власних ресурсів підприємств. Упорядкований ранжований ряд проблем дозволив систематизувати їх по предметній області, значимості, логічній і технологічній співпідпорядкованості, які можна розділити на п'ять блоків пріоритетної послідовності рішення: нормативно-правових умов процесу інвестування; внутрішніх фінансових проблем; внутрішніх управлінських і організаційно-правових проблем; зовнішніх економічних проблем; внутрішніх економічних і виробничих проблем. 7. При формуванні інвестиційних програм птахівницьких підприємств і системи їх фінансування запропоновано використовувати методику, яка враховує макроекономічні і мікроекономічні фактори, які впливають на їх ефективність. Вона поєднує послідовно виконані оптимальні рішення в рамках восьми блоків: визначення стратегічних умов розвитку підприємства; вибору стратегії розвитку підприємства; розробки інвестиційної стратегії підприємства; оцінки інвестиційного потенціалу підприємства; розробки стратегії фінансування підприємства; визначення оптимальної структури і якості джерел фінансування; визначення послідовності залучення джерел фінансування; засоби управління реалізацією інвестиційної програми. 8. Відповідно до особливостей інвестиційних програм слід застосовувати удосконалену нами методику оцінки їх ефективності, що відрізняється від методик оцінки ефективності окремих проектів. Сформульовано поняття стратегічного періоду, тривалість якого може бути визначена на основі побудови сітьового графіка в умовах невизначеності (характеризується числовими характеристиками – середнім значенням, або математичним чеканням і дисперсією). В умовах відсутності розвинутого фондового ринку і неможливості визначення ставки дисконтування за інвестиційною програмою методами статистичного аналізу, її здійснення може бути визначене за нашими дослідженнями на основі обгрунтування необхідної норми прибутку. Ця норма прибутку повинна забезпечувати розширене відтворення і зростання відрахувань на споживання. При цьому ставка дисконтування визначається як відношення розрахованого необхідного прибутку до суми вартості основних виробничих засобів і потреби додаткових засобів на поповнення обігових коштів. Основним критерієм оцінки ефективності інвестиційних програм має бути інтегральний чистий приведений доход, розрахований за середньою ставкою дисконтування, чистим грошовим потоком у кожному році програми за стратегічний період програми. 9. При розробці інвестиційних програм у птахівництві доцільно забезпечити оптимізацію грошового потоку. Для реалізації цієї мети в роботі запропоновано модель оптимізації обсягів і структури фінансування інвестиційної програми, яка реалізована програмно і дозволяє здійснити вибір найбільш ефективних проектів інвестиційної програми з найкращим розподілом за часом початку інвестування кожного проекту, уточнювати структуру фінансування і календарний план взаємозалежних проектів, приймати рішення про інвестування одних проектів за рахунок попередньої реалізації інших. Інтерактивний вибір варіантів можна здійснювати за допомогою розробленого інструментарію, орієнтованого на користувача у вигляді програми оптимізації інвестиційних ресурсів (ОІР). Оптимізація в умовах обмеженості ресурсів дозволяє прискорити окупність інвестицій шляхом поетапного введення і гармонізації проектів, що вимагає менших інвестицій. | 