Анотація до роботи:

Материнський П.В. Формування продуктивності кормових бобів залежно від впливу інокуляції, доз мінеральних добрив та позакореневих підживлень в умовах Центрального Лісостепу України. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.09 – рослинництво. – Вінницький державний аграрний університет, Вінниця, 2004 р.

У дисертаційній роботі викладено результати досліджень з вивчення особливостей росту, розвитку та формування фотосинтетичної, симбіотичної та зернової продуктивності рослин кормових бобів залежно від впливу інокуляції насіння ризоторфіном, доз мінеральних добрив та позакореневих підживлень, а також дана економічна та енергетична оцінка технологій вирощування кормових бобів елементами яких є використання мінеральних і бактеріальних добрив.

Одержаний і узагальнений матеріал дає можливість рекомендувати до запровадження у виробництво зональну технологію вирощування кормових бобів, яка забезпечує стале отримання урожаю зерна на рівні 3,5-4,1 т/га у господарствах Центрального Лісостепу України з різним рівнем ресурсного забезпечення.

У дисертаційній роботі розроблено та теоретично обгрунтовано шляхи вирішення важливої наукової проблеми управління процесами росту, розвитку та формування продуктивності рослин кормових бобів, що базуються на застосуванні інокуляції насіння ризоторфіном, внесенні мінеральних добрив та проведенні позакореневих підживлень, з врахуванням специфіки грунтово-кліматичних умов та ресурсного забезпечення технологій в умовах Центрального Лісостепу України.

1. Встановлено, що інокуляція насіння ризоторфіном, внесення мінеральних добрив у дозі N₆₀P₆₀K₉₀ та проведення двох позакореневих підживлень N₁₀P₁₀K₁₀S_3,6 у поєднанні з стимулятором росту ДГ-75А (перше – у фазі бутонізації, друге – через 8-10 днів після першого) сприяє більш повному та раціональному використанню запасів продуктивної вологи в метровому шарі грунту посівами кормових бобів, які протягом вегетаційного періоду змінювалися в межах від 131,6 мм у фазі повних сходів до 72,1 мм у фазі повної стиглості. При цьому, сумарне водоспоживання кормових бобів підвищувалося – до 2799 т/га, а коефіцієнти водоспоживання знизилися до 294,3, що забезпечило формування максимального урожаю сухої речовини у досліді – 9,51 т/га.

2. Виявлено позитивний вплив цих факторів на польову схожість і виживаність рослин кормових бобів. Так, оптимізація поживного режиму за рахунок застосування інокуляцію насіння ризоторфіном, внесення мінеральних добрив у дозі N₆₀P₆₀K₉₀ і проведення двох позакореневих підживлення N₁₀P₁₀K₁₀S_3,6 у поєднанні з стимулятором росту ДГ-75А сприяло підвищенню польової схожості – до 83,6% і виживаності рослин кормових бобів – до 91,1%. Тоді як, на ділянках контрольного варіанту показники польової схожості і виживаності рослин відповідно складали – 74,9 і 83,5%.

3. На ділянках де створено оптимальні умови в агробіоценозі кормових бобів тривалість вегетаційного періоду рослин складала 108 днів. При цьому, інокуляція насіння ризоторфіном збільшувала тривалість вегетаційного періоду рослин кормових бобів – на 2-3 дні, внесення мінеральних добрив в дозі N₃₀P₆₀K₉₀ – на 3-4 дні або N₆₀P₆₀K₉₀ – на 7-8 днів, а позакореневі підживлення N₁₀P₁₀K₁₀S_3,6 у поєднанні з стимулятором росту ДГ-75А при одноразовому застосуванні – на 1-2 дні та дворазовому – на 3-4 дні.

4. Оптимізація умов мінерального живлення рослин кормових бобів забезпечила максимальні середньодобові лінійні прирости за вегетаційний період – 1,19 см/добу та сприяла формуванню максимальної висоти рослин – 137 см, що більше на 38,3 см при порівнянні з ділянками контрольного варіанту.

5. Найбільша площа асиміляційної поверхні листків кормових бобів – 71,1 тис. м ²/га відмічена у фазі наливання насіння на ділянках, де створено сприятливі умови для росту і розвитку рослин. На цих варіантах досліду відмічено і максимальні показники фотосинтетичного потенціалу - 3,589 млн. м²днів/га та накопичення сухої речовини – 13,0 т/га. При цьому показники чистої продуктивності фотосинтезу були найнижчими і змінювались від 7,80 г/м² за добу у період повні сходи – бутонізація до 0,92 г/м² за добу у період фізіологічна спілість – повна спілість.

6. Створення сприятливих умов для активного симбіозу рослин кормових бобів і бульбочкових бактерій, шляхом інокуляції насіння ризоторфіном, внесення фосфорно-калійних добрив у дозі P₆₀K₉₀ і проведення двох позакореневих підживлень N₁₀P₁₀K₁₀S_3,6 у поєднанні з стимулятором росту ДГ-75А забезпечило збільшення його тривалості до 90 днів. При цьому інокуляція насіння подовжувала тривалість активного симбіозу на 5-9 днів, а позакореневі підживлення – ще на 2-6 днів. На цих варіантах досліду відмічена і максимальна кількість активних бульбочок – 51,3 шт./рослину та їх маса – 1,03 г/ рослину, що формується у фазі утворення зелених бобів. Поряд з цим, показники загального (ЗСП) і активного симбіотичного потенціалів (АСП) збільшувалися до рівня 24372 і 19848 кгднів/га, що забезпечило фіксацію максимальної кількості біологічного азоту з повітря – 125 кг/га. Відмічено, що внесення мінеральних добрив в дозі N₃₀P₆₀K₉₀ або N₆₀P₆₀K₉₀ інгібувало процес біологічної фіксації азоту, що обумовило зменшення тривалості активного симбіозу до 70 днів, кількості активних бульбочок – до 10,8 шт./рослину і їх маси – до 0,23 г/рослину, показників ЗСП і АСП до 7016 і 3052 кгднів/ га, а кількості біологічно фіксованого азоту – до 28,8 кг/ га.

7. Формування репродуктивних органів у рослин кормових бобів залежало від впливу інокуляції, доз мінеральних добрив та позакореневих підживлень. Так, створення оптимальних умов мінерального живлення кормових бобів сприяло формуванню максимальної кількості квіток – 101,8, зав’язей – 34,1 та бобів – 10,8 шт./рослину, що відповідно на 10,4, 5,5 і 3,9 шт./рослину більше ніж на контролі.

8. Індивідуальна продуктивність рослин кормових бобів варіювала під впливом гідротермічних умов у роки досліджень і факторів, що були поставлені на вивчення. Створення оптимальних умов для росту і розвитку рослин кормових бобів забезпечувало формування максимальних показників індивідуальної продуктивності: кількість бобів – 10,8 шт./рослину, кількість насінин – 30,9 шт./рослину, їх маса – 12,26 г/рослину, маса 1000 насінин – 396,8 г, які відмічені у варіанті досліду, де застосовували інокуляцію насіння ризоторфіном, вносили мінеральні добрива в дозі N₆₀P₆₀K₉₀ і проводили два позакореневих підживлення повним мінеральним добривом N₁₀P₁₀K₁₀S_3,6 у поєднанні з стимулятором росту ДГ-75А. Тоді як на ділянках контролю ці показники відповідно становили: кількість бобів – 7,2 шт./рослину, кількість насінин – 24,3 шт./рослину, їх маса – 9,02 г/рослину і маса 1000 насінин – 371,2 г.

9. Максимальний рівень урожаю зерна кормових бобів – 4,11 т/га формується за оптимальних умов мінерального живлення рослин, що на 1,3 т/га більше порівняно з контролем. При цьому, інокуляція насіння ризоторфіном забезпечувала додаткове одержання 0,32-0,39 т/га зерна кормових бобів, внесення мінеральних добрив у дозі N₃₀P₆₀K₉₀ або N₆₀P₆₀K₉₀ – відповідно 0,28-0,33 т/га і 0,62-0,68 т/га, а проведення позакореневих підживлень N₁₀P₁₀K₁₀S_3,6 у поєднанні з стимулятором росту ДГ-75А – 0,17-0,34 т/ га, що є достовірним на п’ятивідсотковому рівні значимості.

10. Найбільше накопичення азоту в зерні кормових бобів відмічено у фазі повної стиглості – 4,38% на ділянках, де застосовували інокуляцію насіння ризоторфіном, вносили мінеральні добрива в дозі N₆₀P₆₀K₉₀ та проводили два позакореневих підживлення N₁₀P₁₀K₁₀S_3,6 у поєднанні з стимулятором росту ДГ-75А. На цих ділянках відмічено і максимальний вміст – 27,35% та збір сирого протеїну – 1,11 т/га. Тоді як на ділянках контрольного варіанту, де вносили лише фосфорно-калійні добрива в дозі P₆₀K₉₀ ці показники відповідно становили – 25,42% і 0,71 т/га.

11. Економічна оцінка технологій вирощування кормових бобів показала, що застосування інокуляції насіння ризоторфіном і внесення мінеральних добрив у дозі N₆₀P₆₀K₉₀ забезпечувало зниження собівартості продукції – до 277 грн./т, отримання чистого прибутку на рівні – 1563 грн./га, при виробничих витрат – 1004 грн./га, що формує найвищий рівень рентабельності у досліді – 163%. При цьому енергетична оцінка технології вирощування кормових бобів показала, що найвищий коефіцієнт енергетичної – 6,03 і біоенергетичної ефективності – 7,03 формується при застосуванні інокуляції насіння ризоторфіном і внесенні мінеральних добрив в дозі P₆₀K₉₀. Це забезпечило отримання чистого енергетичного прибутку на рівні – 50909 МДж/га, при енерговитратах – 8437 МДж/га та зниження енергетичної собівартості продукції – до 2678 МДж/га.

Публікації автора:

1. Материнський П.В. Шляхи підвищення продуктивності кормових бобів в умовах Центрального Лісостепу України. // Корми і кормовиробництво. – К.: Аграрна наука. – Вип. 47. – 2001. – С. 126-127

2. Материнський П.В. Фактори інтенсифікації виробництва зерна кормових бобів в умовах Центрального Лісостепу України. // Збірник наукових праць Вінницького державного аграрного університету. – Вінниця. - Вип.9. – 2001. – С. 70-74.

3. Материнський П.В. Вплив бактеріальних і мінеральних добрив та стимуляторів росту на урожайність зерна кормових бобів. // Збірник матеріалів першої наукової міжвузівської конференції аспірантів і молодих викладачів “Сучасна аграрна наука: напрями досліджень, стан і перспективи” – Вінниця. – 2001. – С. 4-5.

4. Петриченко В.Ф., Материнський П.В. Фотосинтетична діяльність і продуктивність кормових бобів залежно від факторів інтенсифікації в умовах Лісостепу України. // Корми і кормовиробництво. – К.: Аграрна наука. – Вип. 48. – 2002. – С. 143-147.

5. Материнський П.В. Способи підвищення продуктивності кормових бобів в умовах Лісостепу. // Збірник наукових праць Інституту землеробства Української академії аграрних наук. – Київ. – Вип. 3-4. – 2002. –– С. 103-105.

6. Материнський П.В. Вплив інокуляції, мінеральних добрив та стимуляторів росту на продуктивність кормових бобів в умовах Центрального Лісостепу України. // Збірник матеріалів другої міжвузівської науково-практичної конференції аспірантів “Сучасна аграрна наука: напрями досліджень, стан і перспективи” – Вінниця: ВДАУ. - 2002. – С. 4-5.

7. Петриченко В.Ф., Бернадзіковський С.А., Материнський П.В. Сучасна технологія вирощування кормових бобів на зерно. // Завершені наукові розробки “Регіональний центр наукового забезпечення - виробництву”. – Вінниця. – 2002. – С. 64.

8. Материнський П.В. Інокуляція насіння ризоторфіном крок до екологічно безпечної технології вирощування кормових бобів. // Матеріали міжнародної наукової конференції “Сталий розвиток агроекосистем” – Вінниця, 2002. – С.176-178.

9. Материнський П.В. Агротехнічні основи підвищення продуктивності кормових бобів у Центральному Лісостепу України. // Матеріали науково-практичної конференції молодих вчених “Проблеми сучасного землекористування” – Київ – Чабани. – 2002. – С. 104-105.

10. Материнський П.В. Формування індивідуальної продуктивності кормових бобів залежно від впливу бактеріальних та мінеральних добрив в умовах Центрального Лісостепу України. // Корми і кормовиробництво. – Вінниця: “Тезис”. – Вип. 51. – 2003. –– С. 139-142.1

1