Анотація до роботи:

Трофименко А. О. Формування навчальних компетентностей у майбутніх учителів предметів гуманітарного циклу. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04 – теорія і методика професійної освіти. – Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка, м. Тернопіль, 2008.

У дисертації визначено сутність поняття “навчальна компетентність майбутнього вчителя”, структуру і функції досліджуваного феномена, критерії і показники рівнів його сформованості у майбутнього вчителя гуманітарного профілю.

Теоретично обґрунтовано модель системи формування навчальних компетентностей. До її основних компонентів належать: мета, завдання, фактори, що забезпечують компетентнісну спрямованість професійної підготовки (соціальні вимоги, ОКХ, ОКР, освітні стандарти; навчально-інформаційне середовище і діяльність; власні інтелектуальні і психофізіологічні можливості), специфічні принципи, зміст і технології організації навчальної діяльності, критерії (інформаційно-змістовий, ціннісно-мотиваційний, когнітивно-технологічний, самоосвітній) і показники сформованості навчальних компетентностей, результат, що виявляється у сформованості професійних та особистісних якостей, знань, умінь і навичок, досвіду.

Обґрунтовано та експериментально перевірено сукупність педагогічних умов, що забезпечують ефективність реалізації цільових, змістових і технологічних компонентів системи за конкретним фахом.

У дослідженні здійснено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми формування навчальних компетентностей майбутнього вчителя гуманітарних дисциплін, що виявляється в обґрунтуванні теоретичних засад і структури навчальної компетентності, експериментальній перевірці педагогічних умов і компонентів системи формування досліджуваного феномена.

1. Результати аналізу психолого-педагогічної і методичної літератури, навчальних програм, підручників і посібників, досвіду підготовки вчителів свідчать, що для їх професійного становлення важливе значення має сформованість навчальних компетентностей. Орієнтація на компетентність докорінно змінює суть системи професійної освіти особливо в умовах становлення кредитно-трансферної системи професійної підготовки вчителя. Саме в умовах цієї технології можна якісно підготувати вчителя-гуманітарія, оскільки вона створює простір для активізації пізнавальної діяльності, налагодження контактів, організації самоосвіти і самовиховання.

Предмети гуманітарного циклу дають можливість студенту осмислити себе в контексті різних культур, інтерпретувати свої навчальні і професійні позиції, життєві пріоритети скрізь призму цінностей, які властиві іншим суб’єктам і культурам.

2. На основі результатів аналізу наукових джерел визначено суть поняття «навчальна компетентність майбутнього вчителя» як категорії педагогічної науки та особистісної інтегративної характеристики суб’єкта навчання, який володіє сукупністю знань, умінь і навичок цілепокладання, цілездійснення навчальної діяльності, має певний досвід її організації й аналізу результатів з визначенням перспектив розвитку.

В умовах професійної підготовки у ВНЗ студент має реальну можливість формувати навчальні компетентності як в контексті вивчення змістового компонента навчальної теми (модуля), над якою він працює, так і формування вміння самостійно вчитися, а значить і вміння самостійно працювати.

3. На основі результатів аналізу наукової літератури та емпіричного досвіду підготовки майбутнього вчителя гуманітарних дисциплін розроблено структуру навчальної компетентності майбутнього фахівця-гуманітарія, як єдність діяльнісних та особистісних сторін, взаємодію мотиваційно-цільового, когнітивного, соціального, поведінкового, технологічного, емоційно-вольового компонентів та їх функцій: стимулююче-мотиваційної, діагностико-корекційної, програмувально-перетворювальної, самосуб’єктного впливу, інформаційної, управлінської. Основним системотвірним компонентом навчальної компетентності є мотиваційно-цільовий, який визначається суспільними вимогами, освітньо-кваліфікаційними характеристиками, освітніми стандартами.

Навчальна компетентність студента є цілісною інтегральною характеристикою майбутнього фахівця, яка органічно поєднує в собі загальнонавчальні компетенції (організаційні інтелектуальні, інформаційні, комунікативні, лінгво-дидактичні), рівні компетенцій (ключові або життєві, міжпредметні, навчальні), види компетентностей (соціально-психологічна, комунікативна, професійно-педагогічна). Результативна складова навчальної компетентності передбачає сформованість знань, умінь і навичок, професійних та особистісних якостей і досвіду. Особливе значення для навчальної компетентності майбутнього вчителя має самоаналіз результатів навчальної діяльності, який забезпечує розвиток навчальної активності і формування адекватної самооцінки.

4. На основі результатів аналізу психолого-педагогічної літератури, структури навчальної діяльності і навчальної компетентності, даних експериментальної роботи розроблено модель системи формування навчальної компетентності майбутнього вчителя гуманітарних дисциплін.

Важливими компонентами системи формування навчальної компетентності майбутнього вчителя гуманітарного профілю є мета, завдання, домінантні фактори (мета професійної підготовки; ОКХ, ОКР, освітні стандарти; навчально-інформаційне середовище і діяльність; власні інтелектуальні і психофізіологічні можливості), методологічні підходи (системний, акмеологічний, компетентнісний, особистісно-орієнтований), загальні і специфічні принципи; структурні компоненти навчальної компетентності майбутнього вчителя; зміст, основу якого становлять предмети гуманітарного і педагогічного циклів, модульна організація змісту навчального матеріалу, накопичення кредитів, підсистема дидактико-технологічних і лінгво-дидактичних знань і комунікативних, інформаційних, інтелектуальних та організаційних умінь; технології (кредитно-трансферна, проектна, інформаційна); педагогічні умови; етапи; критерії, показники, рівні сформованості і результат.

5. На основі вивчення теоретичних положень, структури професійної компетентності майбутнього вчителя та результатів емпіричного дослідження, визначено основні критерії, показники та рівні сформованості професійної компетентності майбутнього фахівця.

Виділено чотири базові критерії, що визначають рівень сформованості навчальної компетентності студента в процесі вивчення педагогічних та філологічних дисциплін. Вони слугують критеріями оцінювання навчальних досягнень студента: інформаційно-змістовий; когнітивно-технологічний; ціннісно-мотиваційний; самоосвітній.

Згідно з критеріями визначено рівні сформованості навчальної компетентності студента: елементарний (F), низький (FX), середній (DE), високий (BC), досконалий (A).

6. Реалізація системи формування навчальних компетентностей в умовах аудиторної, позааудиторної, індивідуальної і самостійної роботи передбачала використання: а) проблемних ситуацій; б) діагностичних методик; в) практичних занять, на яких використовувалися активні методи психолого-педагогічної роботи (ділова, рольова гра, мозковий штурм, дискусія, груповий аналіз ситуацій, підготовка і захист проектів, усні журнали, презентація та ін); г) індивідуальних співбесід та консультацій, роботи в мікрогрупах, тренінгу, науково-дослідної роботи. Для узагальнення та систематизації здобутих знань студента використовувалися підсумкові тести, проектна робота, портфоліо, рейтингове оцінювання.

З’ясовано, що ефективність формування навчальних компетентностей підвищується у процесі реалізації таких педагогічних умов: формування ціннісного ставлення до цілей, змісту і результатів власної навчально-пізнавальної діяльності; організація засвоєння студентами компонентів навчальної діяльності на основі проектної технології; забезпечення індивідуального підходу у навчанні; організація самостійної роботи в умовах кредитно-трансферної системи. Комплекс педагогічних умов забезпечує взаємозв’язки між основними компонентами системи формування навчальних компетентностей, суб’єктами навчально-виховного процесу, елементами навчально-пізнавальної діяльності студентів.

7. Результати формувального експерименту підтверджують, що розроблена система формування навчальних компетентностей майбутніх учителів гуманітарних дисциплін оптимізує навчальний процес, забезпечуючи вищий рівень сформованості досліджуваного феномена.

Рівень навчальної компетентності студентів-випускників в експериментальних групах зріс на 18%, водночас у контрольних групах він зріс лише на 8%. До початку формувального експерименту середній показник сформованості навчальної компетентності студентів контрольних груп відповідав середньому рівню (CD). Результати формувального експерименту свідчать про те, що відбулися якісні зміни у рівні сформованості навчальних компетентностей студентів експериментальних груп. Цей показник за результатами формувального експерименту став відповідати високому (BC) рівню сформованості навчальної компетентності.

Перспективи подальших досліджень полягають у теоретичному обґрунтуванні інтеграції змісту педагогічних і спеціальних дисциплін у вищій педагогічній школі, дослідженні технологій самоорганізації навчальної і педагогічної діяльності, формування творчої особистості майбутнього вчителя в умовах кредитно-трансферної системи організації навчання.

Публікації автора:

Монографії, навчальні посібники, програми і методичні рекомендації

1. Уманець А. В. Формування професійної компетентності майбутнього вчителя іноземних мов в умовах кредитно-модульної технології навчання : навч. посіб. / А. В. Уманець, А. О. Трофименко. – Кам’янець-Подільський : ПП Мошак М. І., 2008. – 136 с. – (Рекомендовано Міністерством освіти і науки України)

Статті у фахових виданнях

2. Трофименко А. О. Основи діагностики професійної компетентності майбутнього вчителя в навчальному процесі // Проблеми сучасної педагогічної освіти. Сер. педагогіка і психологія : [зб. статей]. – Ялта, 2006. – Вип. 12, Ч. ІІ. – С. 46-54.

3. Трофименко А. О. Формування навчальних компетентностей майбутнього вчителя гуманітарних дисциплін: зміст і результати дослідно-експериментальної роботи / А. О. Трофименко // Науковий вісник Чернівецького національного університету ім. Ю. Федьковича. Педагогіка та психологія. – Чернівці, 2008. – Вип. 405. – С. 179-187.

4. Франчук Т. Й. Базові компетенції як основа формування особистісно орієнтованої концепції майбутньої професійної діяльності педагога / Т. Й. Франчук, А. О. Трофименко // Наукові записки ТНПУ ім. В. Гнатюка. Сер. Педагогіка. – Тернопіль, 2005. – Вип. 5. – С. 63-68.

5. Франчук Т. Й. Продуктивність кредитно-модульної системи навчання: навчальні компетенції студента / Т. Й. Франчук, А. О. Трофименко // Педагогічний процес: теорія і практика : зб. наук. праць. – К., 2007. – Вип. 3. – С. 242-251.

6. Чайка В. М. Концептуальні основи визначення компетенцій майбутнього вчителя в процесі його професійного становлення / В. М. Чайка , А. О. Трофименко // Наукові записки ТНПУ ім. В. Гнатюка. Сер. Педагогіка. – Тернопіль, 2006. – Вип. 2. – С. 28-33.

Інші публікації

7. Трофименко А. О. Компетентність як базовий критерій визначення рівня професійної готовності майбутнього вчителя іноземної мови / А. О. Трофименко // Сучасні проблеми лінгвістики та навчання іноземних мов у контексті Болонського процесу : зб. наук. праць. – Хмельницький, 2005. – С. 167-170.

8. Трофименко А. О. Компетентність в контексті основних освітніх стандартів (за кредитно-модульною системою освіти) / А. О. Трофименко // Наукові праці Кам’янець-Подільського державного університету : зб. за підсумками звітної наук. конф. викладачів і аспірантів, 6-7 квітня 2005 р.. – Кам’янець-Подільський, 2005. – Вип. 4, Т. 2. – С. 85.

9. Трофименко А. О. Основи діагностики професійної компетентності майбутнього вчителя в навчальному процесі / А. А. Трофименко // Професіоналізм педагога у контексті Європейського вибору України : матеріали всеукр. наук.-практ. конф., 25-28 вересня 2006 р. – Ялта, 2006. – Ч. 2. – С. 10-13.

10. Трофименко А. А. Диагностика личностных новообразований в структуре общей профессиональной компетентности / А. А. Трофименко // Качество жизни в социокультурном контексте России и Запада: методология, опыт эмпирического исследования. – Екатеринбург, 2006. – Ч. 2. – С. 143-144.

11. Трофименко А. О. Визначення рівня сформованості критично-рефлексивного стилю професійного мислення / А. О. Трофименко // Наукові праці Кам’янець-Подільського державного університету : зб. за підсумками звітної наук. конф. викладачів і аспірантів, 17-18 жовтня 2006 р. – Кам’янець-Подільський, 2006. – Вип. 5, Т. 2. – С. 88-89.

12. Трофименко А. О. Оцінювання успішності студентів на сучасному етапі розвитку освіти в Україні / А. О. Трофименко // Наукові праці Кам’янець-Подільського державного університету : зб. за підсумками звітної наук. конф. викладачів і аспірантів, 18-19 квітня 2007 р.. – Кам’янець-Подільський, 2007. – Вип. 6, Т. 2. – С. 82-83.