Узагальнення результатів дослідження дає підстави зробити такі висновки: 1. Рівень культури праці є важливою характеристикою особистості та основою її готовності до трудової діяльності. Потреба суспільства в особистості з високою культурою праці диктується вимогами науково-технічного та соціального прогресу, які визначають рівень підготовки молоді до самостійного трудового життя. Негативний стан в роботі школи з формування в учнів елементів культури праці викликає необхідність вдосконалення процесу підготовки школярів. Умови для ефективного вирішення даної проблеми можуть бути створені на уроках трудового навчання в процесі проектно-технологічної діяльності. 2. У процесі дослідження виявлено причини низького рівня культури праці в учнів 5-9 класів та фактори, які негативно впливають на процес формування даного особистісного утворення: порушення принципу добровільності; одноманітність та низький інтелектуальний потенціал багатьох видів праці; недостатній рівень самостійного планування та організації навчально-трудової діяльності; недостатнє врахування мотивації учнів. Поза увагою залишаються відносини учнів у колективі, розвиток аналітичних здібностей, навчання учнів загально трудовим операціям (аналіз, синтез, планування, контроль). 3. Уточнено сутність поняття “культура праці учнів”. Виявлено, що це складне особистісне утворення, яке виражає рівень оволодіння учнями певною системою знань та майстерності їх застосування у практично-перетворювальній діяльності. Процес формування культури праці учнів розглядається як відносно цілісна система, що включає мету, зміст роботи та організаційно-методичні умови. Культура праці є сукупністю взаємопов’язаних компонентів: наявність певної системи знань (про організацію сучасного виробництва, знань з економіки, екології, ергономіки, естетики, дизайну); вміння використовувати технічні можливості сучасної комп’ютерної техніки; вміння та навички з планування; раціональної організації процесу праці; вміння користуватися технічною документацією; раціонально використовувати засоби праці та матеріали; здатність контролювати якість виконання роботи з певною мірою точності; виконання правил техніки безпеки; досвід трудових відносин у колективі. 4. Доведено, що формування знань, умінь та навичок культури праці насамперед визначається майстерністю самих учителів трудового навчання, вмінням організувати процес навчання так, щоб пізнавальна і практична діяльність спонукала учнів до застосування комплексу вмінь та навичок, що характеризують культуру праці. 5. В дослідженні визначено чотири рівні сформованості в учнів умінь та навичок культури праці: найвищий, високий, середній, низький. Вони ґрунтуються на відмінності в знаннях щодо сутності та основних етапів проектно-технологічної діяльності; сформованості вмінь планувати майбутню проектно-технологічну діяльність, вмінь та навичок раціональної організації технологічного процесу виготовлення виробу, вмінь контролювати якість виробу і підводити підсумки за всіма показниками. 6. Обґрунтовано зміст культури праці відповідно до вимог нової навчальної програми. Доведено доцільність поетапного формування даного особистісного утворення в учнів 5-9 класів у процесі проектно-технологічної діяльності, що сприяє виробленню знань та практичних умінь, які характеризують культуру праці школярів, а саме: перший етап – оволодіння вихідними знаннями, вміннями та навичками, що проявляються у засвоєнні, маніпулюванні та самостійному їх застосуванні; другий – планування й організація виконання дій під контролем, який передбачає поділ навчально-трудового завдання на етапи, їх об’єднання і проведення невідомого завдання до вже відомого різновиду; третій етап – самостійне планування й організація виконання проектно-технологічної діяльності: пошук інформації, самостійна побудова програми дій, контроль, перенесення вмінь та навичок на новий вид завдань. 7. На основі проведеного дослідження виявлено, що ефективність формування культури праці залежить від організаційно-методичних умов, які полягають у наявності системи проектно-технологічних знань, умінь і навичок; стимулюванні до самостійного набуття знань; формуванні організаторських умінь та вмінь планувати, що складають основу високої культури праці і професійно важливих якостей особистості; наступності у формуванні культури праці; диференціації педагогічного впливу; наданні учням на кожному віковому етапі максимально можливої самостійності, активності, ініціативи; організації реальної участі школярів у цілісному процесі праці; систематичному включенні учнів у колективні форми проектно-технологічної діяльності і продуктивної праці; гармонізації інтелектуального, практичного та особистісного компонентів культури праці; підвищенні кваліфікації та методичному забезпеченні вчителів трудового навчання. 8. Експериментальна робота засвідчила, що за відповідної організації занять на уроках трудового навчання не тільки забезпечується розв’язання завдань з оволодіння знаннями, вміннями та навичками з планування та організації проектно-технологічної діяльності, а й створюються умови для формування культури праці у сукупності її компонентів: пізнавальних мотивів, творчого застосування знань, умінь та навичок, самостійності, самоконтролю, вмінь працювати в колективі. Дисертаційне дослідження не претендує на повне вирішення питань, пов’язаних з даною проблемою. Надалі потребують дослідження з наступності у формуванні культури праці учнів; підготовки вчителів трудового навчання до формування в учнів культури праці. |
