Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Економічні науки / Економіка та управління науково-технічним прогресом


100. Гришина Лариса Олександрівна. Формування інноваційно-інвестиційної стратегії розвитку виробництва у машинобудуванні: дис... канд. екон. наук: 08.02.02 / НАН України; Інститут проблем ринку та економіко-екологічних досліджень. - О., 2005.



Анотація до роботи:

Гришина Л.О. Формування інноваційно-інвестиційної стратегії розвитку виробництва у машинобудуванні. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.02.02 – Економіка та управління науково-технічним прогресом. – Інституту проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України, Одеса, 2005

Дисертацію присвячено розробці теоретичних і методичних проблем формування інноваційно-інвестиційної стратегії розвитку машинобудівного виробництва. В роботі вивчено та узагальнено вітчизняний і світовий досвід розвитку інноваційно-інвестиційних процесів. Виявлено причини необхідності розробки стратегії розвитку вітчизняного виробництва на основі активізації інноваційно-інвестиційної діяльності. Запропоновано додаткові показники рівня інноваційного розвитку промислових суб’єктів господарювання відповідно до сучасних умов розвитку економіки. Наведено рекомендації щодо розробки інноваційно-інвестиційної стратегії розвитку машинобудівного виробництва. Визначено комплекс заходів стосовно забезпечення впровадження інноваційно-інвестиційної стратегії розвитку, економічного стимулювання її реалізації у промисловому виробництві.

В результаті аналізу наукових розробок і практики господарювання виявлено, що проблематика інноваційного розвитку в Україні потребує подальшого наукового узагальнення, розробки та обґрунтування рекомендацій щодо формування інноваційно-інвестиційної стратегії розвитку. Проведене в межах дисертаційної роботи дослідження проблем формування інноваційно-інвестиційної стратегії розвитку промислового виробництва дозволяє зробити такі висновки :

  1. В дисертації доведено, що інноваційно-інвестиційна стратегія розвитку є не просто комплексом заходів і прогнозованих показників , а виступає динамічним процесом ресурсного забезпечення розвитку промислового виробництва в складних умовах зовнішнього середовища на основі впровадження нових технологій , нових способів організації виробництва і управління. Вона виступає складовою загальної економічної стратегії розвитку економіки держави і відіграє провідну роль у визначенні конкурентних позицій, оскільки в умовах нестабільного ринкового середовища досягти підйому та зростання обсягів виробництва, підвищити продуктивність праці, забезпечити ефективний розподіл і використання ресурсів стає можливим завдяки впровадженню нових форм і методів інноваційної діяльності.

2 Автором визначено найбільш вагомимі об’єктивні причини вибору інноваційно-інвестиційної стратегії розвитку : глобальний прогрес суспільства обумовлює підвищення попиту на нові товари і продукцію, задоволення якого можливе на основі впровадження досягнень науково-технічного прогресу; поширення енергозберігаючих технологій, що призведе до економії витрат ресурсів як у виробника, так і у споживача продукції; застаріла техніко-технологічна база промислових підприємств обумовлює необхідність проведення їх реконструкції, модернізації , оновлення; недостатній рівень фінансових ресурсів обумовлює обмежені можливості у придбанні інновацій “на стороні”, що й буде виступати рушійною силою активізації власної інноваційної діяльності; підвищення конкурентної боротьби за ринки збуту заставить вітчизняні промислові підприємства виготовляти, виводити на ринок і просувати на ньому високоякісну продукцію; складні економічні умови, підвищення вимог до охорони навколишнього середовища є необхідним фактором оновлення асортименту продукції, технологічніх процесів у машинобудуванні відповідно до цих вимог.

3. В ході дисертаційного дослідження встановлено, що у виборі стратегічних альтернатив інноваційної діяльності одним з головних компонентів виступає стан інноваційного потенціалу промислових підприємств. Виходячи з цього, удосконалено систему показників оцінки інноваційного потенціалу, яку доповнено показниками, що узгоджуються з системою показників науково-технічного розвитку країн Європейського Союзу на рівні окремих суб’єктів господарювання. Зокрема, серед таких показників повинні бути: питома вага витрат підприємства на підвищення кваліфікації персоналу, питома вага витрат на НДДКР у доходах підприємств, частка витрат на інноваційну діяльність у обсязі реалізованої продукції.

4. Здобувачем виявлено, що протягом 1996-2003 рр. в інноваційній сфері економіки України відбувалися складні і суперечливі процеси, які в цілому мали скоріше негативний, ніж позитивний характер: скорочується кількість підприємств, що впроваджували інновації; зменшується кількість освоєних нових видів продукції, нових технологічних процесів. Така динаміка особливо небезпечна сьогодні, коли інновації і високі технології виступають важливими факторами забезпечення конкурентоспроможності продукції. Визначено одну з головних причин стримування інноваційної активності вітчизняних промислових підприємств – обмеженість інвестиційних ресурсів.

5. У роботі відзначено, що в результаті активізації інноваційно-інвестиційних процесів можна досягти підвищення ефективності виробництва за рахунок зниження собівартості продукції, економії трудових і матеріальних затрат, підвищення якості і конкурентоспроможності продукції, стабілізації фінансового стану промислових підприємств за рахунок росту рентабельності продукції, раціонального використання власних і залучених фінансових ресурсів.

6. Доведено існування суттєвої залежності між показниками обсягу виготовленої продукції і узагальненими показниками, які забезпечують реалізацію інноваційно-інвестиційних проектів. В результаті розрахунків отримується декілька варіантів інноваційного розвитку, на основі яких формується загальна інноваційно-інвестиційна стратегія розвитку машинобудівного виробництва, яка забезпечить його найкращий розвиток на основі активізації інноваційно-інвестиційних процесів.

7. В дисертації обґрунтовано впровадження організаційних заходів підвищення фінансового забезпечення реалізації інноваційної стратегії розвитку машинобудівних підприємств Миколаївщини. Формування інноваційно-інвестиційного фонду розвитку виробництва за рахунок об’єднання промислового, фінансового, інтелектуального капіталу надасть новий поштовх зацікавленості і можливості інвестування інноваційного розвитку машинобудівних підприємств.

8. Виявлено, що прискоренню впровадження у виробництво інноваційної моделі розвитку буде сприяти і створення сприятливого “інноваційно-інвестиційного клімату”, як сукупності політичних, економічних, соціальних та інших умов регулювання інноваційно-інвестиційної діяльності. Реалізація вибраної інноваційної стратегії розвитку виробництва стане ефективною, якщо буде створений дієвий мотиваційний механізм активізації інноваційної діяльності. Особлива увага в складних ринкових умовах функціонування національного виробництва має приділятись економічним методам стимулювання інноваційно-інвестиційної діяльності.

9. В роботі обґрунтована необхідність розробки і впровадження нової системи стимулювання праці персоналу конструкторсько-технологічного підрозділу підприємства. Джерелами формування додаткового фонду для стимулювання праці цієї категорії робітників машинобудівних підприємств визначено такі: оплата за розробку нових виробів і впровадження їх у виробництво; економія від зниження собівартості і здійснення заходів щодо підвищення ефективності виробництва; частина прибутку, отриманого від виконання науково-технічних робіт за договорами для сторонніх організацій; оплата частини затрат на розробку конструкторсько-технологічної документації окремих робіт, які включені в комплексний план-графік по ініціативі керівництва підприємства.

З метою підвищення зацікавленості персоналу в активізації інноваційної діяльності, організація матеріального стимулювання має передбачати врахування особистих оцінок і включати коефіцієнти трудового внеску і преміювання персоналу, зайнятого в інноваційній діяльності машинобудівних підприємств.

Отримані в роботі наукові і практичні результати сприятимуть активізації інноваційно-інвестиційних процесів, підвищенню на їх основі конкурентоспроможності та ефективності машинобудівного виробництва.

Публікації автора:

Статті у фахових виданнях

  1. Гришина Л.О. Стимулювання НТП як фактора перебудови економіки // Збірник наукових праць УДМТУ. – Миколаїв: УДМТУ, 2000.- № 6 (372) - С. 163-166.

  2. Гришина Л.О., Карась П.М. Чинники інноваційного розвитку промислових підприємств. // Збірник наукових праць УДМТУ. – Миколаїв: УДМТУ, 2002. - № 8(386). – С. 102-108. Особисто автору належить обґрунтування основних чинників розвитку інноваційної діяльності промислових підприємств.

  3. Гришина Л.О. Вплив інноваційно-інвестиційної політики на конкурентоспроможність виробництва // Экономические инновации. Выпуск 17: Структурные и институциональные преобразования современной экономики. Сборник научных трудов. – Одесса: Институт проблем рынка и экономико-экологических исследований НАН Украины, 2003. –С. 95-101

  4. Гришина Л.О. Фондовий ринок як інструмент залучення інвестицій в інноваційний розвиток промислового виробництва // Економіка: проблеми теорії і практики. Збірник наукових праць. Випуск 194: Том ІІІ. - Дніпропетровськ: ДНУ, 2004. – С. 661-667

  5. Гришина Л.О. Оцінка інноваційного потенціалу підприємства та ефективності його реалізації як складова вибору інноваційної стратегії розвитку // Труды Одесского политехнического университета: Научный и производственно-практический сборник по техническим и естественным наукам. – Одесса. 2004. – Спецвыпуск: в 3-х томах. – Т.2. – С. 52-54

  6. Буга Н.Ю., Гришина Л.О. Формування інфраструктури і потенціалу інноваційного розвитку // Економіка: проблеми теорії і практики. Збірник наукових праць. Випуск 195: Т. ІІІ. – Дніпропетровськ: ДНУ. - 2004. - С. 663-668. Особисто автору належить дослідження наявного потенціалу для розвитку інноваційної інфраструктури у промисловості Миколаївського регіону.

  7. Гришина Л.О., Тарасов І.В. Методичні аспекти формування інноваційно-інвестиційної стратегії розвитку промислового виробництва ( у друці). Особисто автору належить визначення принципів формування інноваційної стратегії, проведення оцінки інноваційних ресурсів узагальнених показників інноваційно-інвестиційної діяльності машинобудівних підприємств.

  8. Гришина Л.О. Мотивація праці, як фактор реалізації інноваційно-інвестиційної стратегії розвитку підприємства // Вісник Хмельницького інституту регіонального управління та права ( у друці).

  9. Гришина Л.О. Інституційне забезпечення реалізації інноваційно-інвестиційної стратегії розвитку промислового виробництва // Економіка України. – 2005. - №

( у друці)

Публікації в інших виданнях

1. Гришина Л.О. Теоретичні аспекти інноваційно-інвестиційних процесів. Монографія. - Миколаїв, 2004. – 51 с.

Матеріали і тези конференцій

1. Карась П.М., Гришина Л.О. Інноваційна стратегія – основа стійкого розвитку промислового підприємства // Спеціальний випуск матеріалів конференції „Інноваційний менеджмент: проблеми формування в умовах перехідної економіки”. Вип.. 3. - К.: МАУП. – 2002. - С. 16-21. Особисто автору належить аналіз інноваційних процесів у промисловості України.

2. Гришина Л.О. Інноваційний розвиток підприємств суднобудівної галузі // Кораблебудування: освіта, наука, виробництво. Матеріали міжнародної науково-технічної конференції: В 2т. – Миколаїв: УДМТУ, 2002. – Т. ІІ. – С. 274-27 3.Гришина Л.О. Математичні моделі у формуванні інноваційної стратегії розвитку підприємства // ІІ Відкриті науково-методичні читання „Математика для економіки та економістів: проблеми викладання і застосування”. Тези доповідей. - Херсон: Атлант, 2003. – С. 27-29