У дисертації наведено теоретичне узагальнення й нове вирішення педагогічної проблеми, що виявляється в теоретичному обґрунтуванні системи формування інформаційно-комунікаційної компетентності майбутніх фахівців з аграрних спеціальностей. Одержані в ході виконаного дослідження результати підтверджують гіпотезу, покладену до його основи, а реалізована мета і завдання дослідження дають можливість сформулювати основні висновки й рекомендації, що мають теоретичне і практичне значення. 1. На основі порівняльного, системного аналізу нормативних документів та наукової літератури визначено, що існують поодинокі праці з проблеми формування ІК- компетентності майбутніх фахівців, але недостатньо наукових напрацювань щодо підготовки майбутніх фахівців з аграрних спеціальностей. Дослідження підходів до формування ІК-компетентності в аграрних університетах України та інших країн виявили недостатність уваги до формування ІК-компетентності студентів аграрних спеціальностей в університетах, розбіжності у змісті навчальних дисциплін, відсутність єдиного підходу до ІК-компетентності майбутніх фахівців. Основною проблемою є визначення мети, форм, методів та змісту процесу формування ІК-компетентності для студентів аграрних спеціальностей. Отже, актуальною проблемою визначено формування ІК-компетентності майбутніх фахівців з аграрних спеціальностей з метою їх підготовки до подальшого навчання та майбутньої професійної діяльності з використанням засобів ІКТ. 2. Узагальнення науково-практичних підходів у літературі та інших джерелах інформації за темою дослідження дозволило теоретично осмислити поняття «компетентність», «ІК-компетентність», теоретичні основи компетентнісного підходу у вищій освіті, стан формування ІК-компетентності фахівців спеціальностей, зокрема аграрних, для яких інформатика та інформаційні технології не є профільними. Розглянуто особливості застосування поняття «компетентність» щодо використання ІКТ у навчанні, професійній діяльності та особистому житті. Світова практика свідчить, що рівень комп’ютерної підготовки сучасних фахівців, зокрема аграрного профілю, значною мірою впливає на ефективність майбутньої практичної роботи, забезпечує використання прогресивних методів пошуку, обробки і передавання інформації. У процесі пошуково-дослідницької роботи теоретично обґрунтовано доцільність формування в майбутніх фахівців аграрних спеціальностей готовності до використання ІКТ у подальшому навчанні та майбутній професійній діяльності. Визначено поняття: «формування інформаційно-комунікаційної компетентності» (як процес), уточнено дефініцію: «інформаційно-комунікаційна компетентність» (як складову сучасної професійної освіти). 3. Розроблено модель формування інформаційно-комунікаційної компетентності майбутніх фахівців з аграрних спеціальностей. Модель складається з мотиваційного, когнітивного та креативного компонентів. Аналіз основних вимог до базових компетентностей майбутніх фахівців з аграрних спеціальностей та цільового сегменту ринку працевлаштування дозволив визначити рівні оцінювання сформованості ІК-компетентності майбутніх фахівців. Таких рівнів виявлено три – достатній, задовільний, низький. Достатній рівень характеризується глибоким розумінням доцільності використання ПЕОМ, взаємозв’язків апаратного і програмного забезпечення, інтеграційних можливостей інформації, впевненим орієнтуванням у різновидах її представлення, усвідомленим використанням сучасних технологій оброблення інформації. Задовільний рівень характеризується впевненими базовими навичками та частковим уявленням про способи комплексного використання ПЕОМ при вирішенні різноманітних завдань, низький рівень – нечітким уявленням про можливості сучасної обчислювальної техніки, відсутністю базових навичок її використання. 4. На основі теоретичних досліджень і запропонованої моделі створено систему формування ІК-компетентності майбутніх фахівців з аграрних спеціальностей, складовими якої є: проектна технологія вивчення дисциплін циклу інформаційно-комп’ютерної підготовки, критерії обрання тем навчальних проектів, класифікація навчальних проектів, критерії оцінювання навчальних проектів. Взаємозв’язок фахових дисциплін та дисциплін циклу інформаційно-комп’ютерної підготовки забезпечується системою міжпредметних зв’язків, реалізованою через спільну тематику навчальних проектів і перехресне оцінювання. Розроблено перелік напрямів тематики проектів з фахових дисциплін, доступних для виконання при вивченні дисциплін циклу інформаційно-комп’ютерної підготовки. 5. Удосконалено форми, прийоми і методи застосування проектної технології до вивчення дисциплін циклу інформаційно-комп’ютерної підготовки; розроблено навчальну програму, навчальні посібники (у паперовому та електронному варіантах), цикл практичних занять, навчальні, контрольні, тестові завдання та вправи. За результатами дослідження актуальною формою організації навчального процесу при вивченні дисциплін циклу інформаційно-комп’ютерної підготовки визнано лабораторно-практичне заняття з виконання окремих фаз навчального проекту за індивідуальним завданням. Форми і прийоми навчальної роботи орієнтовано на індивідуалізацію навчальної діяльності студентів і досягнення основної мети – опанування інформаційно-комунікаційною компетентністю на рівні, достатньому для подальшого навчання та професійної діяльності фахівця з аграрної галузі економіки. 6. Експериментально перевірено створену модель та авторську систему формування ІК-компетентності майбутніх фахівців з аграрних спеціальностей. Виявлено, що сформованість ІК-компетентності студентів експериментальних груп зросла на 27,5% порівняно зі студентами контрольних груп. Підвищення рівня сформованості ІК-компетентності з низького до задовільного виявлено у 58,6% студентів експериментальної групи проти 34,8% у контрольній. Достатнього рівня сформованості ІК-компетентності в експериментальній групі досягли на 7% більше студентів контрольної групи, що свідчить про ефективність запропонованої системи. Аналізом успішності з фахових дисциплін встановлено більш високу успішність з профільних дисциплін у студентів експериментальної групи, зокрема результати тестування з фахових дисциплін на 20-25% віщі, ніж в студентів контрольної групи. Отже, результатами проведених експериментів ефективність авторської системи формування ІК-компетентності підтверджено. На нашу думку, доцільним є використання системи з метою формування ІК-компетентності у студентів непрофільних спеціальностей університетів, найефективніше у першому семестрі. Запропонована система проста у використанні та може бути запровадженою будь-яким викладачем відповідної кваліфікації за наявності необхідних умов і технічних засобів навчання. Опрацьована технологія та навчальні посібники можуть бути розроблені викладачами самостійно для будь-якого програмного забезпечення, запланованого для вивчення, або можуть бути використані готові розробки автора. На основі результатів дослідження вважаємо за доцільне висловити рекомендації: Міністерству аграрної політики України щодо оптимізації навчального процесу майбутніх фахівців з аграрних спеціальностей, Науково-методичному центру аграрної освіти щодо розроблення методичних матеріалів з фахових дисциплін для реалізації міжпредметних зв’язків з інструментальними дисциплінами, зокрема, циклу інформаційно-комп’ютерної підготовки; Міністерству освіти в науки України щодо інтенсифікації інформатизації навчального процесу. Проведене дослідження не вичерпує всіх проблем підготовки фахівців з аграрних спеціальностей у галузі інформаційних технологій. Подальшого дослідження потребують проблеми створення концептуальних основ ступеневої підготовки студентів до використання ІКТ у професійній діяльності, системи вивчення спеціалізованих аграрних інформаційних технологій та їх засобів, індивідуалізації навчання в залежності від наявного замовлення на фахівців та особливості їх спеціалізації, запровадження сучасних форм навчання та спеціалізованих курсів фахово-спрямованих ІКТ. |
