У дисертації на основі проведених досліджень вирішено актуальну наукову задачу, що полягає в узагальненні та розвитку науково-методичних основ, удосконаленні інструментарію та розробці практичних рекомендацій щодо вдосконалення процесу формування еколого-економічних результатів діяльності гірничо-збагачувальних комбінатів в умовах підвищення техногенного навантаження на довкілля. Основні наукові результати, які отримані при використанні наукових методів дослідження, зведено до наступного: 1. Систематизація науково-практичних методів управління екологізацією виробничих процесів віддзеркалює зорієнтованість більшості робіт науковців на підвищення вимог до забруднювачів стосовно інтерналізації екологічних витрат шляхом впровадження попереджувальних та компенсаційних природоохоронних заходів. Узагальнення результатів огляду досліджень щодо взаємозалежності економічних та екологічних результатів діяльності підприємств-забруднювачів надало підстави зробити висновок про необхідність розмежування змісту природоохоронних заходів на мікро- і макрорівнях, що призводить до індивідуалізації сфер відповідальності суб'єктів господарювання при розробці родовищ корисних копалин. Аналіз нормативних документів, які регулюють діяльність гірничо-збагачувальних комбінатів в сфері природокористування, дозволив встановити, що ефективність їх виробництва підпорядковується державним стратегічним цілям, які ставляться і реалізуються відповідно до програм розвитку мінерально-сировинної бази та збереження природних ресурсів. Відокремлення внутрішньої ефективності природоохоронних заходів та ефективності екологічної діяльності суспільства надає підстави визначати напрямки управління техногенним впливом гірничо-збагачувального виробництва шляхом змінювання структури екологічних витрат та характеристик їх інтерналізації. 2. На підставі оцінки взаємозв'язку екологічних та економічних результатів гірничо-збагачувальній діяльності в кон'юнктурі сучасного ринку залізорудної сировини визначено, що пріоритет стратегій збільшення обсягів виробництва залізорудної сировини призводить до виснаження національної мінерально-сировинної бази та погіршення стану довкілля. Позитивна динаміка основних техніко-економічних показників криворізьких гірничо-збагачувальних комбінатів формує передумови для впровадження ресурсозберігаючих технологій, проте структура операційних витрат комбінатів свідчить про низький рівень інтерналізації екологічних витрат. 3. Дослідження змісту теоретичних підходів до оцінки природних ресурсів дозволило стверджувати, що в основі визначення їх теперішньої та майбутньої споживчих вартостей мають бути враховані суми заподіяних збитків та витрат на ліквідацію екстернального впливу, який виникає внаслідок виснаження невідновлюваних ресурсів мінеральної сировини гірничо-збагачувальним комбінатом та погіршення стану довкілля. З урахуванням цього обґрунтовані методичні підходи до планування природоохоронної діяльності гірничо-збагачувальних комбінатів, які базуються на запропонованій інтерпретації правила основного капіталу (яке є реверсним та відбиває пріоритетність розвитку людського капіталу, спрямованого на пошук можливостей збереження природних ресурсів) та передбачають, що зміст та масштаби природоохоронних заходів слід визначати відповідно стадії життєвого циклу продукції залізорудного комбінату, що базується на розмежуванні його короткострокового та довгострокового техногенного впливу на довкілля. 4. Аналіз підходів до побудови системи екологічного менеджменту та її імплементації в загальну систему управління гірничо-збагачувальних комбінатів дозволив визначити концептуальні засади щодо обґрунтування та реалізації природоохоронних заходів, відповідно яким при формуванні екологічної політики підприємства-забруднювача необхідно розрізняти формальну та функціональну спрямованість його природоохоронних цілей, що віддзеркалює рівень відповідальності забруднювача за утворені негативні екстерналії. Дослідження традиційних ознак природоохоронних заходів (за терміном реалізації, обов'язковістю та принципами їх здійснення) дозволили розширити їх класифікацію з урахуванням додаткових характеристик, що забезпечує більш обґрунтоване визначення можливості їх реалізації в межах мікрорівневих компетенцій гірничо-збагачувального комбінату (технічний рівень та доступність природоохоронних технологій; рівень потреб та джерела фінансування; необхідність формування спільних дій зацікавлених сторін; суб'єкти управління природоохоронним заходом; очікуваний екологічний ефект та спосіб його формування; зміст впливу заходу на потенціал комбінату та ризик невпровадження проекту). 5. Узагальненням науково-практичних підходів до організації природоохоронної діяльності гірничо-збагачувального комбінату доведено, що досягнення паритету його економічних та екологічних завдань при збереженні функціонального поділу праці можливе за умов застосування запропонованого принципу паралельно-інтегровавного управління бізнес-портфелем гірничо-збагачувального комбінату, що реалізується в еколого-функціональній матричній структурі управління. Розподіл інвестиційних ресурсів, спрямованих на розвиток виробничої діяльності гірничо-збагачувального комбінату, за умов паралельно-інтегрованого підходу до управління результатами його еколого-бізнесовою діяльністю, здійснюється з використанням методу динамічного програмування виходячи зі зворотної залежності прибутку комбінату в довгостроковій перспективі від обсягу превентивних екологічних витрат, що мінімізуватимуть його екологічні збитки та відповідатимуть рівню техногенного впливу. | 