Анотація до роботи:

Первий В.С. Фобічний синдром при невротичних і соматоформних розладах (діагностика, клініка, профілактика та лікування). – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за спеціальністю 14.01.16 – психіатрія. – Український науково-дослідний інститут соціальної і судової психіатрії та наркології МОЗ України, Київ, 2006.

Дисертацію присвячено вивченню особливостей виникнення та проявів фобічного синдрому у структурі невротичних та соматоформних розладів. Для дослідження використовувались критерії МКХ-10, метод напівструктурованого інтерв’ю, опитник виразності психопатологічної симптоматики (SCL-90-R), шкала особистісних проявів тривоги Тейлор, шкала самооцінки Спілбергера-Ханіна. Вперше у вітчизняній психіатрії наводяться відомості, щодо особливостей перебігу біохімічних процесів, властивих хворим з фобічним синдромом у структурі невротичних та соматоформних розладів. Викладаються різні методологічні та концептуальні підходи до пояснення фобій, розглядаються психологічні, соціальні та біохімічні фактори, які впливають на виникнення та клінічне оформлення фобічного синдрому невротичного регістру. Описуються клінічні прояви, особливості сексуального функціонування осіб із фобічними станами, методи первинної та диференційної діагностики. Запропоновані загальні методи лікування та профілактики з урахуванням клініко-психопатологічних, психологічних і лабораторних показників. Результати дослідження можуть бути використані в клінічній психіатрії з метою раннього виявлення та запобігання фобічного синдрому у структурі невротичних і соматоформних розладів, дозволять в значній мірі оптимізувати і індивідуалізувати лікувально-реабілітаційну допомогу даному контингенту хворих.

1. У дисертаційній роботі на підставі інтегративного (клініко-психопатологічного, соціально-психологічного і клініко-лабораторного) аналізу фобічного синдрому при невротичних і соматоформних розладах представлено теоретичне узагальнення та запропоновано нове вирішення актуальної діагностичної проблеми в психіатрії, яка полягає у вивченні особливостей клінічних проявів фобій у взаємозв’язку з біохімічними і соціально-психологічними показниками, описі структурно-компонентної архітектоніки фобічного синдрому з обґрунтуванням його диференційно-діагностичних критеріїв при невротичних і соматоформних розладах для оптимізації діагностичного процесу та підвищення якості лікувально-профілактичної допомоги даному контингенту хворих.

2. Клініко-психопатологічні співвідношення при фобічному синдромі у структурі невротичних і соматоформних розладів представлені в рамках континууму, на одному полюсі якого розташовується психічна патологія, яка облігатно включає тривожно-соматовегетативний комплекс, а на другому – соматоформні розлади, що ампліфіковані функціональними порушеннями. Центральна ланка континууму формує, власне, фобічний компонент, з одного боку, який приховує, відтісняє до рівня факультативних симптомів, соматоформні прояви, а з іншого – дублюючий (у вигляді кліше) симптомокомплекси невротичних розладів.

3. У генезі та клінічному оформленні фобічного синдрому при невротичних і соматоформних розладах беруть участь різні соціально-психологічні фактори (p < 0,05): соціальне походження, умови виховання та особи, які його здійснювали, сімейний стан, рівень освіти, інтенсивність статевого життя й задоволеність ним. Більшість пацієнтів (59,7 – 78,7%) є вихідцями з сімей службовців і виховувались, незалежно від повноти сім’ї, переважно представниками жіночої статі. Особи з вищою освітою превалюють в групах хворих на агорафобію (43,6%) і кардіальний невроз (39,1%). Більшість пацієнтів з соматоформними розладами (57,3%) є одруженими, на той час як хворі з невротичними розладами є розлученими або неодруженими, що особливо представлено у групі хворих на агорафобію (73,4%). Повне незадоволення сексуальними контактами частіше відмічається (p < 0,05) при агорафобії та інших фобічних тривожних розладах.

4. При наявності фобічного синдрому при невротичних і соматоформних розладах характерним є різне за часом «зберігання в таємниці» факту виникнення нав’язливих страхів. Найбільш короткий період утаювання від оточуючих факту наявності фобічної симптоматики відзначається при агорафобії та кардіальному неврозі (p < 0,001). Приховування факту виникнення фобії значно впливає (c2=426,0; p < 0,001) на особливості клінічних проявів фобічного синдрому та пов’язаних з ним дезадаптивних форм поведінки. У більшості випадків (90,9%, p < 0,05) провідний фобічний синдром призводить до розвитку в динаміці невротичних та соматоформних розладів інших страхів.

5. Характерним для хворих з фобічним синдромом у структурі невротичних розладів є наявність поліморфних і динамічних клінічних проявів. Психопатологічна структура в статиці має облігатні (власне фобічні прояви, переважно з щоденними панічними (58,1%) нападами, які поєднуються з виразними сомато-вегетативними (73,7%) і афективними (88,7%) порушеннями) та факультативні компоненти (депресивна симптоматика (68,1%), а також різноманітні нав’язливі страхи (81,1%), що посідають другорядне місце у клінічній картині та детерміновані ситуаційними особистісними значущими факторами. Клінічна картина фобічного синдрому при соматоформних розладах характеризується комплексом нейрокардіальних порушень, звичайно представлених кардіалгічним (84,5%) або дизритмічним (63,1%) синдромом, а також психопатологічними феноменами зі стрижневою кардіофобічною або танатофобічною симптоматикою у поєднанні з перманентними (59,7%) і пароксизмальними (40,3%) вегетативними порушеннями. Тілесні сенсації чіткі за характером і локалізацією, без елементів надуманості. Типовим є швидке приєднання вторинних фобій (96,0%), які супроводжуються депресивно-іпохондричною симптоматикою.

6. Наявність фобічного синдрому при невротичних і соматоформних розладах призводить до змін у сексуальному функціонуванні хворих (c2=58,5; p < 0,001), при якому спостерігається ураження не тільки психічної, але й нейрогуморальної складової копулятивного циклу внаслідок загальноневротичних явищ (астенія, тривога, вегетативні порушення та ін.) і корелятивного зменшення андрогенного насичення організму при стресових реакціях. Для всіх пацієнтів характерним є обмеження форм сексуальної активності, видозміна діапазону прийнятності та тривалості періоду статевого контакту. Відзначаються зміни виразності сексуального потягу, різні порушення готовності до появи сексуального збудження, трансформування темпу перебігу сексуальних реакцій та їх адекватності на зовнішню і внутрішню стимуляцію, в поєднанні з пригніченням здатності до досягнення повноцінного сексуального задоволення.

7. При всіх різновидах фобічного синдрому виявляються значні відхилення показників тривожності (p < 0,001) від конструктивного рівня, що клінічно проявляється у неоднаковій виразності тривоги у структурі фобій, а у психологічному плані – в соціальній дезадаптації, порушеннях поведінки та міжособистісного спілкування. Найбільш високі показники особистісної тривожності (p < 0,001) характерні хворим на кардіальний невроз (66,97 + 0,77 балів) та інші фобічні тривожні розлади (71,97 + 0,72 бала). Реактивна тривожність максимально проявляється при агорафобії (56,63 + 0,59 балів) та інших фобічних тривожних розладах (57,32 + 0,97 балів). За даними методики SCL–90–R характерним для всіх хворих (p < 0,001) є наявність: піку за шкалою фобічної тривожності, максимального у хворих на агорафобію (3,87 + 0,01 бала) і кардіальний невроз (3,67 + 0,01 бала); виразного піку за шкалою тривоги, найбільшого при соматоформних (3,61 + 0,02 бала) та інших фобічних тривожних розладах (3,51 + 0,03 бала). Відмінною особливістю хворих на кардіальний невроз є високе розташування шкали соматизації (3,60 + 0,01 бала). Депресивна симптоматика, яка супроводжує фобічні розлади, найбільш виразна у хворих на кардіальний невроз (3,09 + 0,01 бала) і на агорафобію (3,06 + 0,02 бала). Максимально виражений індекс складності симптомів є характерним для хворих на агорафобію (2,46 + 0,01), а максимальні значення індексу наявного симптоматичного дистресу відмічаються у пацієнтів з агорафобією (2,90 + 0,01) та кардіальним неврозом (2,80 + 0,01).

8. Типовою особливістю для хворих з фобічним синдромом у структурі невротичних розладів (p < 0,001) є десинхронізація біохімічних процесів, що відбуваються в гіпоталамо-гіпофізарно-наднирковій, -ендорфіновій, гістаміновій (найбільш виразне посилення синтезу кортикостероїдів і виплеску гістаміну в поєднанні з пригніченням процесів вивільнення -ендорфіну відмічається у хворих на агорафобію), гіпоталамо-гіпофізарно-гонадній (максимальне підвищення рівня тестостерону спостерігається у пацієнтів з іншими фобічними тривожними розладами) та ренін-ангіотензиновій (ангіотензин II досягає максимальних концентрацій у хворих на специфічні фобії) осях. Відмінною особливістю хворих з фобічним синдромом при соматоформних розладах (p < 0,001) є порушення біохімічного паралелізму у функціонуванні антиоксидантної системи (підвищення рівню малонового альдегіду в поєднанні з максимальним зниженням активності супероксиддисмутази), аргінін-вазопресиновій (різке підсилення синтезу антидіуретичного гормону) і катехоламіновій (значне підвищення концентрації адреналіну) осях.

9. Фобічний синдром являє собою складноорганізовану психопатологічну композицію, яка об’єднує п’ять облігатних і взаємопов’язаних компонентів (соматовегетативний, афективний, когнітивний, поведінковий та сенсорний) з різною клінічною представленістю і виразністю у структурі невротичних і соматоформних розладів.

10. Особливості функціонування різних підсистем дозволяють за допомогою методів математичного моделювання виділити найбільш інформативні критерії, а також побудувати аналітичні моделі для проведення як первинної, так і диференційної діагностики фобічного синдрому при невротичних і соматоформних розладах.

11. Терапевтична інтервенція при фобічному синдромі у структурі невротичних і соматоформних розладів повинна проводитися у відповідності з інтегративним аналізом взаємовідносин (у тому числі прихованих) клініко-психопатологічних, психологічних і біохімічних параметрів, що детермінують особливості етіопатогенезу та клінічного оформлення фобій. Спеціалізована допомога хворим з фобічним синдромом при невротичних і соматоформних розладах, незалежно від ступеня виразності фобій, а також умов, в яких вона надається, повинна одночасно складатися з психофармакологічних і психотерапевтичних методів впливу. Обсяг і тривалість терапевтичної інтервенції детермінуються психологічними рисами конкретного пацієнта, особливостями клінічних проявів та специфікою біохімічного функціонування.

Публікації автора:

1. Табачников С.И., Первый В.С. Фобии: клиника, диагностика, лечение, профилактика: Монография. – Д.: АРТ–ПРЕСС, 2005. – 348 с.

2. Аршава І.Ф., Первий В.С. Психопатологічні симптоми: Навчальний посібник. – Д.: РВВ ДДУ, 2000. – 48 с.

3. Фобии: русско-украинско-английский словарь-справочник /Под ред. В.С. Первого. – Д.: АРТ–ПРЕСС, 2003. – 80 с.

4. Первый В.С. Клинико-диагностические аспекты кардиального невроза //Арх. психіатрії. – 2004. – №2. – С. 91–94.

5. Первый В.С. Особенности сексуального поведения у больных невротическими фобиями и соматоформными расстройствами //Арх. психіатрії. – 2004. – №4. – С. 120–126.

6. Первый В.С. Современные этиопатогенетические аспекты невротических фобий: (Обзор) //Арх. психіатрії. – 2004. – №3.– С. 50–58.

7. Первый В.С. Биохимическая архитектоника невротических фобий //Таврич. журн. психиатрии. – 2005. – №2. – С. 13–17.

8. Первий В.С. Диагностические аспекты кардиального невроза //Укр. медичний альманах. – 2005. – №4. – С. 190–192.

9. Первый В.С. Клинико-диагностические аспекты фобий при невротических и соматоформных расстройствах //Вестник неотложной и восстановительной медицины. – 2005. – №2. – С. 349–353.

10. Первый В.С. Клинико-психологические и социально-психологические характеристики больных с фобическими состояниями //Запорожский мед. журн. – 2005. – №6. – С. 95–98.

11. Первый В.С. Клинико-психопатологический и биохимический статус больных агорафобией //Арх. психіатрії. – 2005. – №1. – С. 72–76.

12. Первий В.С. Клініко-психопатологічний та біохімічний статус хворих на алієнофобію //Психічне здоров’я. – 2005. – №3. – С. 26–30.

13. Первый В.С. Комплексная дифференциальная диагностика невротических фобий //Арх. психіатрії. – 2005. – №3. – С. 34–38.

14. Первый В.С. Метод дискретного анализа и его применение для дифференциальной диагностики фобического синдрома //Психічне здоров’я. – 2005. – №2. – С. 38–41.

15. Первый В.С. Основные принципы психотерапии невротических фобий //Таврич. журн. психиатрии. – 2005. – №1. – С. 16–21.

16. Первый В.С. Профилактика фобических состояний в структуре невротических и соматоформных расстройств //Вісн. психіатрії та психофармакотерапії. – 2005. – №2. – С. – 75–78.

17. Первый В.С. Психодиагностика фобического синдрома в структуре невротических и соматоформных расстройств //Запорожский мед. журн. – 2006. – №1. – С. 78–82.

18. Первый В.С. Ритуальные формы поведения больных невротическими фобиями //Укр. вісн. психоневрології. – 2005. – №4. – С. – 55– 59.

19. Первый В.С. Улучшение дифференциальной диагностики фобического синдрома с помощью метода дискретного анализа //Психічне здоров’я. – 2005. – №4. – С. 25–27.

20. Табачников С.И., Первый В.С. Клинико-диагностические аспекты фобий пространства //Укр. вісн. психоневрології. – 2005. – №2. – С. 45–48.

21. Табачников С.И., Первый В.С. Клинико-психопатологический и биохимический статус больных больных кардиальным неврозом //Укр. вісн. психоневрологіїї. – 2005. – №3. – С.44–48.

22. Табачников С.І., Первий В.С. Клініко-психопатологічний та біохімічний статус хворих специфічними фобіями //Вісн. Вінницького національного медичного університету. – 2005. – №1. – С. 151–154.

23. Табачников С.И., Первый В.С. Основные принципы психофармакотерапии фобического синдрома невротического регистра //Вісн. психіатрії та психофармакотерапії. – 2005. – №1. – С. 19–26.

24. Табачников С.И., Первый В.С. Проблема классификации фобий //Арх. психіатрії. – 2005. – №2. – С. 55–66.

25. Дзяк Г.В., Коваль Е.А., Первый В.С. и др. Оценка эффективности контроля артериального давления и лечения по результатам массового анкетирования больных с артериальной гипертензией в Днепропетровске //Укр. кардіологічний журн. – 2000. – №4. – С.14–18.

26. Задорожный В.З., Ерчкова Н.А., Первый В.С. Психодинамический подход к терапии психогенных сексуальных расстройств //История Сабуровой дачи. Успехи психиатрии, неврологии, нейрохирургии и наркологии. – Сб.научных трудов. – Том 3. – Харьков, 1996. – С.201–202.

27. Кривых О.Е., Малышко И.В., Первый В.С. и др. К вопросу о патоморфозе истерии //Вопросы клинической и социальной психиатрии и наркологии. – Тезисы докладов научно-практич.конф. – Д., 1996. – С.95–96.

28. Первый В.С. Психологические особенности больных, перенесших инфаркт миокарда //Вісн. Дніпропетровського університету. – 2002. – Вип.2. – С.92–95.

29. Клініко-лабораторна діагностика фобічних станів у структурі невротичних і соматоформних розладів у чоловіків: Метод. рекомендації. – Д.: АРТ–ПРЕС, 2005. – 48 с.

30. Сексологічні аспекти фобічних станів у структурі невротичних і соматоформних розладів у чоловіків: Метод. рекомендації. – Д.: АРТ–ПРЕС, 2005. – 44 с.