1. У дисертації наведено теоретичне обґрунтування і нове вирішення проблеми внутрішньоматкового осіменіння свиней на підставі результатів вивчення морфо-функціональних взаємозв’язків різних відділів статевого апарату свиноматки з виживанням і запліднюючою здатністю сперміїв та визначення конкретної, оптимальної для введення сперми, ділянки фіксованої локалізації катетера у розі матки. 2. Виявлено існування трьох груп морфометричних показників статевого апарату свиноматок, кожна з яких характеризує обмежений анатомічний простір і свідчить про вплив вікової специфіки та минулих опоросів на розміри відділів статевого апарату, а саме: сильні кореляційні зв’язки (r > 0,7) між: довжиною лівого рогу та довжиною правого рогу (прямий) та загальною масою матки (прямий); довжиною правого рогу з довжиною передпіхви (прямий); довжиною тіла матки і довжиною піхви (зворотний) та довжиною передпіхви (прямий). Проведене порівняння морфометричних показників різних ділянок статевого апарату у свинок і свиноматок дає можливість реально судити про відповідність їм різних частин приладів для штучного осіменіння при їх конструюванні. 3 Виживання сперміїв у статевому апараті свині залежить від контакту їх з секретами різних відділів статевого тракту свині. Градієнт виживання сперміїв in vitro у змивах зі статевого тракту свині знижується у напрямі: яйцепровід ріг матки тіло матки шийка матки і залежить від ступеня розбавлення сперми змивами. Оптимальною для виживаності сперміїв є ділянка рогу матки на відстані 35 см від біфуркації рогів. 4. Явище фізіологічної асиметрії функції парних органів підтверджено на прикладі показників виживаності сперміїв у змивах лівого і правого яйцепроводів та рогів матки: незалежно від ступеня розбавлення змивів тривалість виживання сперміїв у лівому і правому яйцепроводах та рогах матки завжди неоднакова. 5. Введення в один ріг матки сперми викликає підвищення секреторної активності ендометрію обох рогів, в результаті чого кількість рідини у матці перевершує об’єм використаної спермодози у 1,5-2,5 рази, що одночасно з існуванням перистальтики і антиперистальтики міометрію забезпечує протягом максимум трьох годин транспорт сперміїв до обох яйцепроводів. 6. Виявлені морфометричні особливості статевого апарату свинок і свиноматок і визначена оптимальна для виживаності сперміїв ділянка рогу матки дають теоретичну підставу для використання розробленого нами методу локально-фіксованого внутрішньоматкового осіменіння свиней. 7. Локально-фіксоване внутрішньоматкове осіменіння свиней забезпечує повноцінне запліднення яйцеклітин на рівні 100% від числа вимитих, нормальний розвиток і виживання ембріонів. Виживання ембріонів до 30 дня ембріогенезу залежить від дози сперміїв для запліднення свиноматки, а саме: 80,8±3,8 % при дозі 2 млрд. сперміїв і 73,3±13,8 % - при дозі 1 млрд. сперміїв; виживання до 60 дня ембріогенезу при використанні зниженої спермодози 1 млрд. сперміїв досягало 55,0 %. 8. Закономірність розміщення ембріонів у рогах матки свідчить про нормальний процес запліднення яйцеклітин в обох яйцепроводах, підлягає фізіологічному феномену розподілу ембріонів по рогам шляхом міграції і не залежить від того, в який ріг вводили сперму: встановлено факт більшої кількості ембріонів у розі, ніж жовтих тіл у відповідному яєчнику. 9. При застосуванні внутрішньоматкового осіменіння головним фактором ефективності є фіксована локалізація внутрішнього катетера у розі матки. Конструкція розробленого з цією метою пристрою забезпечує введення спермодози у конкретно визначену ділянку рогу, що відбито у назві удосконаленого методу: локально-фіксоване ВМО. При цьому глибина 35 см від біфуркації рогів матки виявляється оптимальною для одержання від 83,3% до 93,3 % опоросів при дозі 2 млрд. сперміїв, і навіть використання мінімальної дози 0,250 млрд. сперміїв забезпечує 66,7% опоросів. 10. Виключення негативного впливу на спермії секретів шийки і тіла матки при локально-фіксованому внутрішньоматковому осіменінні сприяє дотримуванню сперміями нормальної запліднюючої здатності у процесі її зберігання поза організмом: використання збереженої сперми у дозі 2 млрд. сперміїв і 1 млрд. сперміїв забезпечило 86,7% та 80,0% опоросів, відповідно, проти 93,3% – при використанні свіжої сперми. 11. За показниками відсотку одержаних опоросів (88,0), фактичного багатопліддя (11,4±1,64) і великоплідності (1,21±0,08) спосіб локально-фіксованого ВМО не поступається стандартним цервікальним, при одночасній економії (p<0,05) витрат робочого часу на процедуру осіменіння і відсутності втрат сперми внаслідок експульсії її після осіменіння. Економічні переваги застосування локально-фіксованого ВМО полягають у підвищенні ефективності використання кнурів і одержанні додаткового прибутку від кожного з них протягом року на суму 70560 грн. за рахунок зменшення кратності осіменіння свиноматок. Додатковий прибуток від отриманих поросят на кожні 100 свиноматок складає 2970 грн. | 