Анотація до роботи:

Мазанний О.В. Фасціольозно-парамфістомозна інвазія великої рогатої худоби (особливості епізоотології, діагностика та заходи боротьби). – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наук за спеціальністю 16.00.11 – паразитологія, гельмінтологія. – Національний аграрний університет, Київ, 2006.

У дисертації викладено особливості епізоотології фасціольозу і парамфістомозу при моно- та мікстінвазії великої рогатої худоби у Харківській області. Основними збудниками фасціольозу на Сході України є Fasciola hepatica, парамфістомозу – Paramphistomum cervi (син. Liorchis scotiae).

Основними проміжними хазяями для F. hepatica є прісноводні молюски виду Lymnaea truncatula, для P. cervi – Planorbis planorbis.

Встановлено особливості взаємовідносин фасціол і парамфістом в організмі дефінітивного хазяїна та вивчено особливості патогенезу змішаної фасціольозно-парамфістомозної інвазії у великої рогатої худоби.

Проведено експериментальне дослідження ефективності трематодоцидів та розроблено схему лікувально-профілактичних заходів у боротьбі з фасціольозом і парамфістомозом при моноінвазіях та їх асоційованому перебігу.

1. У дисертації викладені матеріали досліджень щодо епізоотичної ситуації з фасціольозно-парамфістомозної інвазії великої рогатої худоби в умовах Сходу України; розроблено і запропоновано кількісний метод зажиттєвої діагностики трематодозів, за яким проведено експериментальний пошук ефективних антгельмінтних засобів та їх комбінацій; розроблено рекомендації щодо діагностики та заходів боротьби з цими інвазіями жуйних в умовах Сходу України.

2. Збудниками фасціольозно-парамфістомозної інвазії великої рогатої худоби на Сході України є Fasciola hepatica та Paramphistomum cervi (син. Liorchis scotiae). У окремих неблагополучних пунктах встановлено також низький ступінь ураження великої рогатої худоби Paramphistomum ichikawai (5,4%).

3. За результатами післязабійної експертизи внутрішніх органів в 11-ти із 16-ти районів Харківської області у великої рогатої худоби встановлено трематодозні інвазії, які у 63,6% виявлені у формі фасціольозно-парамфістомозного гельмінтоценозу; екстенсивність фасціольозної інвазії склала 17,5%, парамфістомозної – 7,1% і фасціольозно-парамфістомозної – 10,0%.

4. Фасціольозну інвазію у молодняка в зоні стаціонарного неблагополуччя копроскопічно реєстрували восени, після першого пасовищного сезону, парамфістомозну – після другого. Екстенсивність та інтенсивність інвазій зростали з віком і при обмеженості лікувально-профілактичних заходів за три роки ці інвазії охоплювали до 80–90% тварин.

5. Фасціольозно-парамфістомозний зоопаразитоценоз великої рогатої худоби характеризувався зростанням екстенсивності інвазування після закінчення пасовищного сезону за рахунок інвазованого молодняка поточного року та внаслідок збільшення кількості інвазованих серед старших вікових груп тварин з досягненням піку у листопаді – грудні. З другої половини грудня по другу половину березня зареєстровано різке зниження репродуктивної функції парамфістом. Інтенсивність парамфістомозної інвазії у великої рогатої худоби відновлювалася лише з другої половини березня і досягала максимуму у наступні весняні місяці.

6. Основними проміжними хазяями в умовах Сходу України є: для F. hepatica – малий ставковик – Lymnaea truncatula, для P. cervi – Planorbis planorbis. Найвищої щільності (136–302 екз./м²) популяції проміжних хазяїв досягають у серпні – жовтні. Паралельно зростала їх ураженість партенітами трематод, досягаючи 45,4–68,5%.

7. Перебіг фасціольозно-парамфістомозної інвазії у великої рогатої худоби супроводжується хронічним паренхіматозно-інтерстиціальним гепатитом та локальним атрофічним руменітом, які і обумовлювали у тварин більш тяжкий перебіг хвороби.

8. Хронічний перебіг фасціольозно-парамфістомозної інвазії у великої рогатої худоби супроводжувався зменшенням кількості еритроцитів, вмісту гемоглобіну та прискоренням ШОЕ. На фоні помірного лейкоцитозу (+14,5%) мали місце еозинофілія (+50,0%), нейтрофілія, моноцитоз та лімфопенія. З боку біохімічних показників крові спостерігали: підвищення рівня активності трансаміназ (АлАТ, АсАТ, ГГТ), збільшення в сироватці крові вмісту білірубіну (+76,1%), холестеролу (+64,9%), в-ліпопротеїнів (+77,6%), хондроїтинсульфатів, глікопротеїнів (+18,2%), зниження рівнів сечовини (-35,7%) та загального білка (-11,5%), що характеризує глибину деструктивних процесів у печінці та органах кровотворення інвазованих тварин.

9. Найвища протифасціольозна ефективність (100%) виявлена у комбітрема, застосованого у дозі 0,1 г/кг (5 мг триклабендазолу та 10 мг альбендазолу на 1 кг маси тварини), трематозола – в дозі 0,13 г/кг (40 мг бітіонола сульфоксиду на 1 кг маси тварини) та рафензолу – у дозі 0,125 см³/кг маси тварини (9,4 мг рафоксаніду та 9,4 мг фенбендазолу на 1 кг маси тварини). При парамфістомозі підтвердив свою високу ефективність бітіонол у дозі 70 мг/кг (ЕЕ = 94,4%, ІЕ = 96,2%). Найвищого лікувального ефекту при фасціольозно-парамфістомозній інвазії великої рогатої худоби досягнуто застосуванням комбітрему і бітіонолу у дозах відповідно 0,1 та 0,07 г/кг маси тварин, заданих з 6-ти добовим інтервалом.

Публікації автора:

1. Бирка В.І., Мазанний О.В. Фасціольозно-парамфістомідозна інвазія великої рогатої худоби // Зб. наук. праць Луганського НАУ. – Луганськ, 2003. – № 31/43, Т. 1: Вет. науки. – С. 71–75.

Диссертант особисто проаналізував епізоотологічну ситуацію щодо трематодозів жуйних на Харківщині.

2. Бирка В.І., Мазанний О.В., Березовський А.В. Комбітрем при фасціольозно-парамфістомідозній інвазії великої рогатої худоби // Вет. медицина: Міжвід. темат. наук. зб. – Х., 2004. – Вип. 83. – С. 16–18.

Диссертант особисто вивчив ефективність комбітрему при фасціольозно-парамфістомідозній інвазії великої рогатої худоби.

3. Деклараційний пат. 9265 Україна, МПК 7 G01N33/487. Спосіб кількісного визначення яєць гельмінтів / О.В. Мазанний, В.І. Бирка, Ю.О. Приходько (ХДЗВА). – № u 2005 02006; Заявл. 04.03.2005; Опубл. 15.09.2005, Бюл. 9.

Дисертант експериментально встановив оптимальний склад флотаційної рідини та відпрацював оптимальні режими центрифугування.

4. Зміни у крові корів при хронічному фасціольозі та фасціольозно-парамфістомідозній мікстінвазії / О.В. Мазанний, В.І. Бирка, Ф.С. Лєонтьєва та ін. // Вісник Сумського НАУ. – 2005. – Вип. 1–2 (13–14). – Серія “Вет. науки”. – С. 165–168.

Дисертант особисто провів копроскопічне обстеження великої рогатої худоби перед гематологічним дослідженням, формував дослідні групи, відбирав кров та приймав участь у лабораторному дослідженні проб крові.

5. Мазанний О.В. Зміни, спричинювані трематодами при хронічному перебігу фасціольозно-парамфістомідозної мікстінвазії у великої рогатої худоби // Зб. наук. праць Луганського НАУ. – Луганськ, 2005. – № 50/73, Т. 1: Вет. науки. – С. 118–123.

6. Мазанний О.В. Особливості епізоотології фасціольозу і парамфістомідозу великої рогатої худоби на Сході України // Вет. медицина: Міжвід. темат. наук. зб. – Х., 2005. – Вип. 85. – Т. 1. – С. 702–706.

7. Мазанний О.В. Репродуктивна функція трематод при фасціольозно-парамфістомідозній інвазії великої рогатої худоби // Вестник зоологии. – 2005. – № 19. – Ч. 2.– С. 219–220.

8. Мазанний О.В. Проміжні хазяї трематод жуйних в умовах зволожених пасовищ Сходу України // Науковий вісник Національного аграрного університету. – К., 2006. – Вип. 98. – С. 120–122.

9. Мазанный А.В., Бырка В.И. Фасциолёзно-парамфистомозная инвазия крупного рогатого скота в Харьковской области // Проблемы сельскохозяйственного производства на современном этапе и пути их решения: Матер. междун. науч.-практ. конф. – Белгород, 2006. – Т.ІІ. – С. 26.

10. Приходько Ю.О., Бирка В.І., Мазанний О.В. Рекомендації щодо діагностики та заходів боротьби з фасціольозно-парамфістомозними інвазіями жуйних тварин в умовах Сходу України. – Х., 2006. – 18 с.

Дисертант узагальнив літературні дані, розробив методи діагностики та заходи боротьби і профілактики з трематодозними інвазіями великої рогатої худоби.