Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Архітектура / Теорія архітектури, реставрація пам’яток архітектури


Пламеницька Ольга Анатоліївна. Еволюція середньовічного житла Кам'янця-Подільського в урбаністичному контексті : Дис... канд. наук: 18.00.01 - 2008.



Анотація до роботи:

Пламеницька Ольга Анатоліївна. Еволюція середньовічного житла Кам’янця-Подільського в урбаністичному контексті. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата архітектури за спеціальністю 18.00.01. – Теорія архітектури, реставрація пам’яток архітектури. – Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури, Київ, 2008.

В дисертації, присвяченій проблемі генезу та еволюції середньовічного житла Кам’янця-Подільського, викладено результати багатоаспектного комплексного аналізу історико-архівних джерел, натурних досліджень та фіксації виявлених об’єктів середньовічного житла Старого міста. Систематизовано функціонально-типологічні, архітектурно-стилістичні, конструктивні та технологічні особливості житлової забудови міста. Узагальнено результати системно-теоретичних досліджень метрологічних параметрів та середньовічних термінологічних характеристик середньовічного житла. Розроблено концепцію хронологічної еволюції урбаністичної структури та житлової забудови міста у хронологічному інтервалі ХІІ – ХVІІ ст. Критично переглянуто датування мурованого житла (ХVІ ст.) в бік заглиблення. Доведено існування автохтонної традиції і власного вектору розвитку мурованого житлобудівництва на землях Поділля з кін. ХІІІ ст. Спростовано тезу щодо прямого запозичення в ХV–ХVІ ст. кам’янецькими будівничими архітектурних типів житла, поширених у Центрально-Східній Європі.

1. В результаті дослідження встановлено, що містобудування і житлобудівництво Кам’янця-Подільського за часів пізнього середньовіччя демонструють тісний зв’язок з урбаністикою і будівельним мистецтвом Європи. У містобудівному розвитку Кам’янця норми європейської урбаністики проявилися через впровадження в розпланувальний каркас міста засад ортогональності ще за ординської доби.

2. Встановлено стійку тенденцію формування урбаністичної структури Кам’янця-Подільського відцентровим шляхом. З’ясовано, що поступове збільшення сельбищної території на острові Старого міста (у верхньому місті) відбувалося в ХІІІ – кін. ХV ст. за рахунок зменшення площі міських ринків, в ХVІ ст. – шляхом освоєння площі каньйону р.Смотрич (утворення нижнього міста), а у ХVІІ–ХVІІІ ст. – шляхом перерозподілу забудованих і незабудованих просторів в межах верхнього міста. Вперше в історіографії Кам’янця-Подільського опрацьовано концепцію еволюції містобудівної структури в хронологічному інтервалі ХІІ – ХVІІ ст.

3. Доведено, що формування житла було зумовлене комплексом чинників: особливостями містобудівної підоснови, змінами чисельності та національно-релігійної структури населення, наявністю автохтонного традиційного будівельного досвіду, урбаністичними та культурними впливами Сходу і Заходу, розвитком міського устрою, змінами функціональної організації житла, майновими стосунками тощо.

4. На підставі системно-структурного натурного та джерельного дослідження середньовічної житлової забудови Кам’янця-Подільського у контекстуальному зв’язку з урбаністичною еволюцією міста, вперше критично переглянуто попереднє датування житла в бік заглиблення. В роботі стверджується:

– наявність європейського вектору містобудівного розвитку Кам’янця у ХІІ – ХІІІ ст.;

– появу мурованого житла в місті наприкінці ХІІІ ст.;

наявність автохтонного досвіду житлобудівництва і власного шляху розпланувально- просторової еволюції житла.

5. Проведене дослідження дозволило вперше:

– опрацювати типологію середньовічного житла Кам’янця-Подільського;

дослідити конструктивні особливості, архітектурну стилістику, колористику, систему декоративного оздоблення середньовічного житла міста;

– визначити близько 100 термінологічних дефініцій пізньосередньовічних описів житла ХVІ – ХVІІ ст., складених старопольською, латинською та вірмено-кипчацькою мовами, на основі яких встановити відмінності між різними функціональними і архітектурними типами житла;

– опрацювати класифікацію та хронологічну періодизацію мурувальних технологій, уживаних при спорудженні житла в ХІІІ – кін. ХVІІ ст.;

– визначити основні метричні модулі, які застосовувалися при будівництві житла та пропорційні закономірності, побудовані на основі: а) вірменської метрологічної системи (прямокутний трикутник зі співвідношенням катетів 1 : 3); б) системи пропорцій на основі квадрату (1 : 2); в) системи пропорцій подвійного квадрату (1 : 5);

6. Опрацьовано хронологічну періодизацію житла ХІІ – кін. ХVІІ ст. за періодами, етапами та фазами. Періоди характеризують зміни ідеології житла (перехід від дерев’яного будівництва до мурованого). Етапи визначають зміни типології, архітектурно-просторової та конструктивної схем. Фази характеризують локальні структурні зміни, спричинені ускладненням функціональних програм житла. Встановлено два періоди еволюції: І – ХІІ – сер. ХІІІ ст.; ІІ – кін. ХІІІ – кін. ХVІІ ст. ІІ період включає три етапи: ординський (др. пол. ХІІІ – сер. ХІV ст.), литовський (сер. ХІV – пер. тр. ХV ст.) та польський. Останній в свою чергу ділиться на дві фази (др. тр. ХV – кін. ХV ст. та ХVІ – др. тр. ХVІІ ст.).

7. З’ясовано, що формування житла на Поділлі і, зокрема, у його столиці Кам’янці, відбувалося не через запозичення сформованих в країнах Центрально-Східної Європи схем одно-двохрядного три-чотиритрактового міського будинку, а шляхом поетапної еволюції на основі автохтонних традицій житлобудівництва, в яких асимілювалися впливи вірменської будівельної школи. Лише на завершальному ІІІ етапі еволюції, з огляду на спільність міського укладу життя, функціонально-просторові концепції розвинених форм європейського середньовічного житла виявили вплив на кристалізацію структури житла Поділля.

8. Встановлено, що архаїчна модель кам’янецького будинку з підсінням і передпоріжжям в європейському типологічному ряду не має аналогів. Якщо тип європейського купецького житла сформувався шляхом добудови підсіння з передпоріжжям до основного будинку, то кам’янецький тип демонструє наявність підсіння вже в початковій будівельній фазі, що свідчить про його первинність. З цього випливає логічний висновок про можливість поширення об’ємно-просторової схеми підсінньового житла зі південного сходу на північний захід і дозволяє ставити питання щодо вірогідності зворотного вектору впливів зі сходу на захід.

9. Дослідження показало, що теорія вторинності містобудівних явищ на землях Русі-України, зокрема прямого наслідування північноруської, а згодом західноєвропейської архітектурно-містобудівної культури не має підґрунтя. Розглянуті матеріали дозволяють стверджувати також існування автохтонної традиції житлобудівництва на землях Поділля і заперечувати тезу щодо прямого запозичення у сформованому вигляді архітектурних типів житла, поширених у Центрально-Східній Європі.

Публікації автора:

Монографії:

  1. Пламеницька О. Кам’янець-Подільський / Ольга Пламеницька. – К.: Абрис, 2004. – 256 с.

  2. Пламеницька О. Сакральна архітектура Кам’янця на Поділлі / Ольга Пламеницька. – Кам’янець-Подільський: Абетка, 2005. – 386 с.

Брошури:

  1. Пламеницкая О.А. Средневековое жилище Восточной Европы ХІІІ – ХVІІ вв. / О.А. Пламеницкая / Государственный комитет по архитектуре и градостроительству при Госстрое СССР. Всесоюзный научно-исследовательский институт теории архитектуры и градостроительства. – М., 1990. – Вып. 2. – 55 с. (Серия „Теория и история архитектуры и градостроительства. Система архитектурного образования. Обзорная информация”).

Статті у фахових збірниках, затверджених ВАК України:

  1. Пламеницька О.А. Регенерація історико-архітектурних заповідників: науково-методичні засади відтворення забудови / О.Пламеницька // Теорія та історія архітектури. – К., 1995. – № 1. – С. 150–163.

  2. Пламеницька О. Забудова Кам’янця-Подільського за мідьоритом К.Томашевича 1673 – 1679 рр.: до проблеми дослідження української ведути / О.Пламеницька // Архітектурна спадщина України. – К.: Українознавство, 1996. – Вип. 3. – Ч. 1. – С. 82–105.

  3. Пламеницька О. Деякі риси архітектури подільських міст і містечок (за матеріалами маловідомої колекції Миколи Топоркова) / О.Пламеницька // Архітектурна спадщина України. – К.: Українознавство, 1996.– Вип. 3. – Ч 2. – С. 189–198.

  4. Пламеницька О. Наукові проблеми реставрації та адаптації пам’яток архітектури / О.Пламеницька // Теорія та історія архітектури і містобудування. – К.: НДІТІАМ, 1998. – Вип. 2. – С. 130 – 133.

  5. Пламеницька О. Про подільську архітектурно-урбаністичну школу з погляду історичної географії / О.Пламеницька // Теорія та історія архітектури і містобудування. – К.: НДІТІАМ, 1999. – Вип. 4. – С. 145 – 155.

  6. Пламеницька О. Особливості еволюції містобудівної структури Кам’янця-Подільського у ХІ – ХVІІ ст. / О.Пламеницька // Архітектурна спадщина України. – К.: НДІТІАМ – Головкиївархітектура, 2002. – Вип. 5. – С. 28 – 50.

  7. Пламеницька О. Еволюція функціональної програми середньовічного житла Кам’янця-Подільського / О.Пламеницька // Теорія та історія архітектури. – К., 2002. – Вип. 5. – С. 246–255.

В інших збірниках, затверджених ВАК України:

  1. Пламеницька О.А. Середньовічна житлова забудова Кам’янця-Подільського / О.Пламеницька // Український історичний журнал. – 1987. – № 3. – С. 128–134.

В зарубіжних наукових виданнях:

  1. Пламеницкая О.А. Особенности средневековой застройки центра Каменца-Подольского / О.А.Пламеницкая // Архитектурное наследство. – М.: Стройиздат, 1985. – № 33. – С. 52–61.

  2. Пламеницкая О.А. Средневековая жилая застройка Каменца-Подольского / О.А.Пламеницкая // Архитектурное наследство. – Москва: Стройиздат, 1990. –№ 37. – С. 223–233.

  3. Пламеницкая О.А. К вопросу об эволюции планировочной структуры Каменца-Подольского / О.А.Пламеницкая // Архитектурное наследство. – М.: Стройиздат, 1990. – № 37. – С. 48–57.

  4. Pamienicka O.A. Zabudowa mieszczaska Kamieca Podolskiego w XVI – XVII w. Geneza – typologia – program funkcjonalny / Olga A. Pamienicka // Biuletyn Historii Sztuki. – 1995. – № 3–4. – S. 255–270.

В інших виданнях:

  1. Пламеницкая О.А. К вопросу исследования средневековой застройки Каменца-Подольского / О.А.Пламеницкая // Вопросы формообразования в современной архитектуре. – К., 1983. – С. 104–108.

  2. Пламеницкая О.А. Новые данные о средневековой жилой застройке Центральной площади Каменца-Подольского /О.Пламеницкая // Памятники архитектуры Украины. Новые исследования. – Киев, 1986. – С. 211– 217.

  3. Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР. Иллюстрированный справочник-каталог /О.А.Пламеницкая [в авторском коллективе]. – Т. 4. – Киев: Будівельник. – 1986. – С. 134 – 193.

  4. Пламеницкая О.А. Особенности планировки древнего Каменца-Подольского. К вопросу регенерации заповедника / О.А.Пламеницкая // Строительство и архитектура. – К., 1987. – № 10. – С. 19 – 20.

  5. Пламеницкая О.А. Основные итоги изучения градостроительного наследия средневекового Каменца-Подольского / О.А. Пламеницкая // Архитектурное творчество в Украинской ССР. (Архитектурно-строительная наука и практика. Сборник) – К., 1988. – С. 69–72.

  6. Пламеницька О. Місто на периферії Римської імперії. Найдавніша урбаністична структура і фортифікації Кам’янця на Поділлі / Ольга Пламеницька, Євгенія Пламеницька // Пам’ятки України: Історія та культура. – 1999. – № 1. – С. 1 – 80.