Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Історичні науки / Всесвітня історія


Храновський Валерій Анатолійович. Етнічна історія стародавнього Еламу (V - cередина I тис. до н.е.) : дис... канд. іст. наук: 07.00.02 / НАН України; Інститут сходознавства ім. А.Кримського. — К., 2007. — 270арк. — Бібліогр.: арк. 188-199.



Анотація до роботи:

Храновський В.А. Етнічна історія стародавнього Еламу (V – середина І тис. до н. е.). – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за спеціальністю 07.00.02 – Всесвітня історія. Інститут сходознавства ім. А. Кримського НАН України. Київ, 2007.

Дисертація є першою комплексною роботою з етнічної історії стародавнього Еламу, що охоплює період з V тис. до н. е. до середини І тис. до н. е. Здійснено спробу розкрити процес етноконсолідації еламітів – давнього народу, що мешкав у доарійську епоху на Південному Заході Ірану та, поряд з шумерами й семітами-аккадцями, був творцем однієї з найдавніших у світі цивілізацій – месопотамської. Зроблено також спробу порівняльного аналізу даних різних наукових галузей: археології, лінгвістики, вивчення письмових, джерел для прояснення суті процесу етногенезу еламітів, етноконсолідації спільнот, що мали спільні елементи в культурі та спілкувалися еламськими діалектами, у відносно єдину для того часу етнічну спільноту; факторів, що сприяли етноконсолідації та збереженню цієї спільноти протягом тривалого історичного періоду (еламські писемні джерела з’являються наприкінці III тис. до н. е., а зникають у I тис. до н. е.).

За підсумками дисертаційного дослідження робиться висновок, що еламіти, завдяки сприятливим природно-географічним умовам і соціальному прогресу, створили багату культуру, проте, в силу свого сусідства з Дворіччям, держави якого прагнули до експансії на інші території внаслідок обмеженості природних ресурсів для розвитку цивілізації, що зародилась тут в епоху енеоліту, нерідко ставали не лише об’єктом політичної експансії, але й у значній мірі асимілювалися в культурному відношенні з давніми етносами Месопотамії. Джерелом еламської самобутності була гірська долина Аншану, у якій в епоху Ахеменідів знаходився Персеполь. Проте після розгрому Еламу асирійцями, Аншан захопили перси, і розпочався процес асиміляції еламітів. Причиною тому була слабка етнічна консолідація еламської спільноти, що мешкала у відносно ізольованих одне від одного гірських долинах і на Сузіанській рівнині, відсутність єдиного пантеону, єдиного релігійного центру, багатої літературної традиції, шумеризація и аккадизація еламітів.