Анотація до роботи:

Мухаммед Х.Х. Альнаххаль. «Етіопатогенетичні аспекти негемолітичної жовтяниці доношених новонароджених та шляхи оптимізації її лікування». – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.10 – Педіатрія. – Харківська медична академія післядипломної освіти МОЗ України, Харків, 2006.

Дисертація присвячена проблемі підвищення ефективності профілактики і лікування гіпербілірубінемії у доношених немовлят в неонатальному періоді. Аналіз результатів обстеження дітей показав, що патологічна жовтяниця часто діагностується на тлі внутрішньоутробного інфікування плода вірусами сімейства Herpesviridae.

Доведено, що основним патогенетичним аспектом розвитку жовтяниці у немовлят була затримка дозрівання функціональної активності печінки, виражений гепатодепресивний і холестатичний синдроми, а також наявність дискінетичних порушень з боку шлунково-кишкового тракту з підвищенням ентерогепатичної циркуляції білірубіну. Патогенетично обґрунтовано включення в комплекс терапії энтеросгелю у сполученні з жовчогінними препаратами і пробіотиками, що сприяє швидкому усуненню гіпербілірубінемії, дозволяє скоротити обсяг інфузійної терапії і перебування дітей у відділенні патології новонароджених.

1. У дисертації проведено теоретичне узагальнення патогенетических аспектів розвитку неонатальної гіпербілірубінемії у доношених новонароджених і запропонований практичний напрямок рішення наукової задачі по оптимізації лікування даної патології в неонатальному періоді.

2. Встановлено, що доношені діти, у яких в неонатальному періоді розвилася гіпербілірубінемія, в 100% випадків народилися від матерів з високим перинатальным ризиком, що характеризувався високою частотою виявлення загрози переривання вагітності (60,%), хронічної фетоплацентарної недостатності (48%), наявністю гострих інфекційних захворювань під час вагітності (36%) і обтяженим репродуктивним анамнезом, у вигляді викиднів і штучного переривання вагітності.

3. Показано, що в 34,6% випадках доношені немовлята з вираженою неонатальною гіпербілірубінемією перинатально інфіковані вірусами сімейства Herpesviridae.

4. Доведено, що основним патогенетическим аспектом розвитку жовтяниці в доношених немовлят була затримка дозрівання функціональної активності печінки, виражений гепатодепресивний і холестатичний синдроми, які проявлялися пригніченням білоксинтезуючої, ферментативної і детоксикаційної функції цього органу, а також дискінетичними порушеннями з боку шлунково-кишкового тракту з підвищеною ентерогепатичною циркуляцією білірубіну у дітей в періоді новонародженості.

5. Виявлено, що в доношених новонароджених з неонатальною гіпербілірубінемією, внутрішньоутробно інфікованих вірусами сімейства Herpesviridae, у 2 рази частіше зустрічалася внутрішньоутробна гіпотрофія, у 3 рази частіше – внутрішньошлуночкові крововиливи, відмічалося більш глибоке ураження клітин печінки з розвитком цитолітичного, гепатодепресивного і холестатичного синдромів.

6. Патогенетично обґрунтоване включення в комплексну терапію неонатальної гіпербілірубінемії у доношених новонароджених препаратів, що сприяють перериванню ентерогепатичної циркуляції білірубіна, усуненню холестазу і відновленню моторики кишечнику. Призначення ентеросгелю в сполученні з жовчогінними препаратами і пробиотиками сприяє швидкому усуненню гіпербілірубінемії та відновленню функції шлунково-кишкового тракту, що дозволяє скоротити обсяг інфузійної терапії і перебування дітей у відділенні патології новонароджених.

Публікації автора:

1. Аналіз перинатального онтогенезу у доношених новонароджених з синдромом гіпербілірубінемії // Актуальні проблеми сучасної медицини. – 2003. – №3. – С. 89-91.

2. Эффективность патогенетической терапии гипербилирубинемии у доношенных детей в неонатальном периоде // Світ медицини та біології. – 2005. – №1. – С 98-103.

3. Патогенетичні аспекти розвитку кон’югаційної гіпербілірубінемії у новонароджених дітей // Вісник наукових досліджень. – 2005. – № 3. – С. 41-43 (співавт. Траверсе Г.М.). Здобувач проводив клінічне обстеження, статистичну обробку даних та їх аналіз.

4. Особенности функциональной активности печени в неонатальном периоде у детей с внутриутробным инфицированием вирусами герпеса // Врачебная практика. – 2005. – № 3. – С. 9-12 (співавт. Траверсе Г.М.). Здобувач проводив клінічне обстеження, статистичну обробку даних та їх аналіз, підбір літературних джерел, підготовку матеріалів до друку.

5. Патогенетические аспекты реабилитации новорожденных детей с неонатальными конъюгационными желтухами разной этиологии // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції «Актуальні питання медичної реабілітації дітей та підлітків». – 2005. – С. 43 (співавт. Траверсе Г.М.). Автор збирав фактичний матеріал, проводив узагальнення даних, підготовку матеріалу до друку.

6. Патогенетичні аспекти терапії кон’югаційних жовтяниць різної етіології у доношених новонароджених // Педіатрія, акушерство та гінекологія. – 2005. – № 3. – С. 46-47 (співавт. Траверсе Г.М.). Здобувач проводив клінічне обстеження новонароджених, аналіз клінічних даних, підготовку матеріалу до друку.

7. Анализ перинатального онтогенеза у новорожденных с синдромом гипербилирубинемии // Матеріали науково-практичної конференції «Актуальні проблеми організації медичної допомоги новонародженим». – Київ. – 2003. – С. 77-78 (співавт. Траверсе Г.М., Калюжка Е.А.). Дисертантом проведено статистичну обробку даних, їх аналіз.

8. Роль внутрішньоутробної герпетичної інфекції у розвитку геморагічних пошкоджень мозку та функції печінки у новонароджених // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції «Актуальні питання профілактики ранньої інвалідизації дітей на сучасному етапі розвитку медицини». – Полтава. – 2004. – С. 18-19 (співавт. Калюжка О.О.). Здобувач проводив обстеження немовлят, аналіз клінічних даних, підготовку матеріалу до друку.