Анотація до роботи:

Омельченко А.А. Економічні засади забезпечення природно-екологічної безпеки України. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.06 – економіка природокористування та охорони навколишнього середовища. – Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України, Київ, 2009.

У дисертаційній роботі досліджено теоретичні основи геопросторової організації природно-екологічної безпеки як економічної категорії. Розглянуто надзвичайні ситуацій природного характеру та їх класифікація. Проаналізовано динаміку і структуру надзвичайних ситуацій природного характеру України та її регіонів. Проведено еколого-економічну оцінку складових природно-екологічної безпеки, а також комплексну оцінку природно-екологічної небезпеки України, визначено рейтинги регіонів держави за її рівнем.

Обґрунтовані шляхи удосконалення ефективності управління природно-екологічною безпекою в умовах ринкової економіки і на основі цього підвищення її рівня.

Внаслідок проведеного дослідження отримані нові науково обґрунтовані результати, які розв’язують важливе наукове завдання – розроблення теоретико-методологічних і прикладних засад забезпечення природно-екологічної безпеки України та її регіонів у економічному вимірі. За результатами дослідження зроблені наступні висновки та надані практичні рекомендації.

1. Територія України характеризується дуже складними умовами, що визначає полігенетичний характер стихійних лих та певні просторові закономірності їх прояву в різних географічних зонах і районах. Безпека від стихійних явищ природи – це стан захищеності особистості, суспільства і держави від небезпечних природних процесів і явищ, які відбуваються незалежно від людини. Серед надзвичайних ситуацій природного походження в Україні найчастіше виникають: геологічні, гідрологічні, метеорологічні небезпечні явища, природні пожежі, масові інфекції та хвороби людей, тварин і рослин.

2. Обґрунтовано, що рівень природно-екологічної безпеки доцільно досліджувати в геопросторовому вимірі, оскільки небезпечні природні процеси і явища формуються і проявляються не просто на поверхні певної території чи акваторії (в такому випадку ми б говорили про територіальну організацію безпеки), але і в межах інших оболонок Землі, зокрема літосфери та атмосфери. Просторовий фактор визначається положенням об’єкта стосовно джерела небезпеки. Він пов’язаний з локальним характером прояву джерел небезпеки, випадковим розташуванням місць реалізації багатьох джерел небезпеки, послабленням впливу загрозливих факторів з віддаленням від осередка їх виникнення.

3. Проведено комплексну еколого-економічну оцінку природно-екологічної небезпеки України, що свідчить про значне варіювання рівня ризику природних небезпек у різних регіонах. Кількісна порівняльна оцінка природно-екологічної безпеки регіонів необхідна для управління безпекою населення шляхом надання рекомендацій по розподіленню бюджетних коштів між регіонами на попередження надзвичайних ситуацій і пом’якшення їх наслідків, розробку регіональних програм, направлених на підвищення безпеки життєдіяльності в найбільш небезпечних територіях. Комплексна оцінка природно-екологічної небезпеки України проводилась на основі аналізу таких складових: геологічної, гідрометеорологічної, гідрологічної, епідеміологічної небезпек та пожеж у природних екосистемах. За розрахованим агрегованим індикатором усі регіони України розподілились на 4 групи: І – з низьким рівнем природно-екологічної небезпеки (4 області та міста Київ і Севастополь), ІІ – із помірним (11 областей), ІІІ – із середнім (6 областей) та ІV – з високим рівнем ризику (4 області).

4. З’ясовано, що Україні притаманні дві особливості природно-екологічної небезпеки: збереження значних масштабів дії факторів природної небезпеки, котрі в цілому вирізняються своїм стабільним станом і зростаюча динаміка соціально небезпечних хвороб. Аналіз тенденцій виникнення стихійних лих та прогноз можливих небезпек показує, що на території України збережеться високий ступінь ризику виникнення масштабних надзвичайних ситуацій природно-екологічного характеру. Відмічається загострення глобальних проблем як джерела надзвичайних ситуацій. Наслідком зміни клімату може бути перерозподіл опадів на території України, збільшення кількості і сили засух, сезонний перерозподіл річкових стоків. Можливим є виникнення проблем забезпечення населення питною водою.

5. Територія України залежно від геологічної будови, геоморфологічних умов тощо схильна до ураження різними видами геологічних процесів і явищ, активізація яких може призводити до виникнення надзвичайних ситуацій геологічного походження. Україна за своїми фізико-географічними умовами не відноситься до територій з дуже високим ризиком виникнення стихійних лих. Однак погодні процеси над її територією нерідко спричиняють небезпечні явища, внаслідок яких виникають ускладнення в господарській діяльності, що, в свою чергу, можуть обумовлювати збитки. За багаторічними спостереженнями, на території більшості адміністративних областей найчастіше спостерігаються сильні дощі, сильні вітри, заморозки. Із зростанням кількості природних катастроф збільшуються і масштаби соціально-економічних їх наслідків. Це підтверджується паводком у липні 2008 року у західних регіонах України, яким завдано збитків близько 7 млрд. грн.

6. Володіючи інформацією про розміри ризику і його поширення на території, можна вирішувати важливе завдання - розробляти заходи щодо його зниження. Це досягається шляхом управління природними небезпеками, створенням систем попередження і зниження уразливості людей у соціальній і матеріальній сферах.

7. Розроблено економічний механізм регулювання природно-екологічної безпеки, основні принципи його функціонування і структуру. Розроблено прогноз природно-екологічної безпеки на довгострокову перспективу до 2015 р. як основу зниження ризику виникнення надзвичайних ситуацій природного характеру. Встановлено, що збережеться високий рівень небезпек природного походження, які дедалі частіше набувають синергетичного характеру (одне природне явище спричиняє низку інших, інколи більш катастрофічних процесів). Істотно підвищиться ймовірність того, що в зону ризику природних катастроф потраплятимуть території, насичені складними інженерними спорудами.

8. Обґрунтовано стратегію боротьби з природними катастрофами, в основу якої покладені принципи завчасного прогнозування і попередження катастроф замість принципу ліквідації їхніх наслідків. У новій стратегії визнано, що краще попередити стихійне лихо, ніж усунути його наслідки, і, що попередження є не тільки більш гуманним, порівняно з ліквідацією наслідків, але і значно дешевшим. Майже всіма країнами світу визнано, що єдиним правильним вирішенням проблеми зменшення впливу стихійних лих є оцінка й облік ризиків.

Публікації автора:

Розділи в колективних наукових виданнях:

1. Безпека регіонів України і стратегія її гарантування /
   [Данилишин Б.М., Степаненко А.В., Омельченко А.А. та ін.]: у 2-х т. – К.: Наукова думка, 2008. – Т.1: Природно-техногенна (екологічна) безпека. –
   С. 92–98, 103–108, 126–135, 153–161, 230–237, 245–252, 332–339 (особистий внесок: аналіз особливостей генезису і функціонування природної небезпеки, оцінка рівня комплексної природно-техногенної безпеки регіонів, розробка стратегій гарантування природно-техногенної безпеки Волинської, Житомирської, Одеської, Рівненської областей та м. Севастополь).

2. Омельченко А.А. Стратегія забезпечення природно-техногенної безпеки міста Севастополь // І.О. Ілляшенко. Стратегія забезпечення природно-техногенної (екологічної) безпеки у великих містах України. – К.: ПП «Еконт», 2005. – С. 59–75 (особистий внесок: аналіз природно-техногенних загроз в межах міста, розробка стратегії забезпечення природно-техногенної безпеки).

3. Природно-техногенна й економічна безпека / [Степаненко А.В.,
   Омельченко А.А., Костіна С.Г., Тихоновська А.Є.]. // Схема-прогноз розвитку і розміщення продуктивних сил Рівненської області на період до 2015 року. – К.: РВПС України НАН України, 2005. – С. 122–128 (особистий внесок: розробка стратегії гарантування природно-техногенної безпеки регіону).

4. Природно-техногенна й економічна безпека / [Данилишин Б.М.,
   Степаненко А.В., Омельченко А.А. та ін.]. // Схема-прогноз розвитку і розміщення продуктивних сил Житомирської області на період до 2015 року. – К.: РВПС України НАН України, 2005. – С. 113–117 (особистий внесок: оцінка основних природних загроз на території регіону).

5. Природно-техногенна (екологічна) безпека / [Степаненко А.В.,
   Волошин С.М., Омельченко А.А. та ін.] // Схема-прогноз розвитку і розміщення продуктивних сил Волинської області на період до 2015 року. – К.: РВПС України НАН України, 2005. – С. 133–139 (особистий внесок: розробка стратегії гарантування природно-техногенної безпеки регіону).

Статті у наукових фахових виданнях:

6. Омельченко А.А. Природно-екологічна безпека України та її регіонів у соціально-економічному аспекті / А.А. Омельченко // Економіка природокористування і охорона довкілля: [зб. наук. праць] – К.: РВПС України НАН України. – 2003. – С. 110 – 115.

7. Омельченко А.А. Кластерний аналіз геопросторової організації природно-екологічної безпеки України / А.А. Омельченко // Економіка природокористування і охорона довкілля: [зб. наук. праць] – К.: РВПС України НАН України. – 2007. – С.61 – 67.

8. Омельченко А.А. Вплив природних надзвичайних ситуацій на безпеку населення і господарських об’єктів / А.А. Омельченко // Економіка промисловості України: [зб. наук. праць] – К.: РВПС України НАН України. – 2007. – С. 110 – 114.

9. Омельченко А.А. Економіка стихійних природних явищ у сільськогосподарському виробництві / А.А. Омельченко // Агросвіт: [наук.-практ. журнал] – 2008. – №22. – С. 34 – 37.

Матеріали наукових конференцій:

10. Омельченко А.А. Моделювання природно-екологічної безпеки для цілей її прогнозування / А.А. Омельченко // Суспільно-географічні проблеми розвитку продуктивних сил України: тези допов. ІІІ всеукраїнської наук.-практ. конф., 20-21 квітня 2004 р.– К.: ВГЛ Обрії, 2004. – С. 222–223.

11. Омельченко А.А. Стратегія забезпечення економічної безпеки великих міст / А.А. Омельченко // Міжнар. форум молодих учених “Ринкова трансформація економіки постсоціалістичних країн”: тези допов. наук.-практ. конф., 19-20 травня 2005 р.: у 2 т.– Харків: ХНТУСГ, 2005. – Т.2. – С. 282.

12. Омельченко А.А. Вплив надзвичайних ситуацій природного характеру на населення та економіку України / А.А. Омельченко // Молодь, освіта, наука, культура і національна самосвідомість: тези допов. VIII Всеукраїнської конф. 12-13 травня 2005 р.: у 6 т. – К.: Видав. Європейського ун-ту, 2005. – Т. 6. – С. 132–134.

13. Омельченко А.А. Вплив надзвичайних ситуацій природного характеру на життєдіяльність населення України / А.А. Омельченко // Актуальні проблеми економічного розвитку України: тези допов. наук. конф. молодих учених РВПС України НАН України, 1 листопада 2005 р. – К.: РВПС України НАН України, 2006. – С. 58–59.

14. Омельченко А.А. Забезпечення природно-техногенної (екологічної) безпеки Волинської області / А.А. Омельченко // Конструктивна географія: становлення, сучасні досягнення та перспективи розвитку: тези допов. міжнар. наук.-практ. конф., 28-29 квітня 2006 р.: – К.: НПУ імені М.П. Драгоманова, 2006. – С. 163–164.

15. Омельченко А.А. Вплив природно-екологічної безпеки на склад і рівень інвестицій / А.А. Омельченко // Макроекономічне регулювання інвестиційних процесів та впровадження стратегії інновативно-інноваційного розвитку в Україні: тези допов. міжнар. наук.-практ. конф., 23-24 жовтня 2008 р.: у 3-х ч.:– К.: РВПС України НАН України, 2008. – Ч.2. – С. 298 – 301.

Статті в інших наукових виданнях:

16. Омельченко А.А. Стратегія забезпечення природно-техногенної безпеки Рівненської області / А.А. Омельченко, В.В. Головко // Науковий часопис. Серія 4. Географія і сучасність. – Випуск 15. – К.: НПУ імені М.П. Драгоманова, 2006.– С. 60–66. (особистий внесок: оцінка основних природних загроз та визначення рівня катастрофічності середовища життєдіяльності регіону).

17. Омельченко А.А. Управління ризиками виникнення техногенних і природних надзвичайних ситуацій / А.А. Омельченко, В.В.Головко // Науковий часопис. Серія 4. Географія і сучасність. – Випуск 16. – К.: НПУ імені М.П. Драгоманова, 2007. – С. 92–98. (особистий внесок: аналіз ризиків природного походження).