Анотація до роботи:

Петренко І.М. Еколого-економічні основи формування та використання рекреаційних територій в умовах міських агломерацій. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.08.01 – економіка природокористування і охорони павколишнього середовища. – Сумський державний університет, Суми, 2003.

Дисертацію присвячено вирішенню наукових і практичних проблем формування і розвитку природно-рекреаційного комплексу великих міст і міських агломерацій.

В дисертації визначена сутність і чинники формування природно-рекреаційного комплексу великих міст і міських агломерацій. Узагальнено, систематизовано та вдосконалено теоретико-методологічні основи та методичні засади комплексної економічної оцінки рекреаційних територій. Удосконалено методичні підходи з проведення еколого-економічної експертизи проектів розвитку міських рекреаційних територій. Обгрунтовано необхідність застосування програмно-цільового методу планування і управління як найважливішого інструмента управління рекреаційним комплексом великих міст і міських агломераций. Уточнено підходи з формування організаційно-економічного механізму управління програмами розвитку рекреаційних територій міста. Обгрунтовано основні напрями інвестиційної політики розвитку рекреаційних територій м. Києва.

Інтегральним результатом дисертаційної роботі є зформовані еколого-економічні основи формування, використання та розвитку рекреаційних територій в умовах великих міст і міських агломерацій

1. Урбанізація, значне погіршення якості довкілля в умовах великих міст і міських агломерацій, ускладнення виробництва, істотна зміна характеру життєдіяльності людини зформували суспільну потребу в рекреації, яка задовольняється в процесі рекреаційної діяльності. Рекреаційна діяльність виявляється у вигляді конкретних рекреаційних занять або циклів. За функціональними особливостями і цілями, рекреаційна діяльність класифікується на види: лікувально-профілактичний, оздоровчий, спортивний, утилітарний, пізнавальний.

2. Рекреаційна діяльність базується на комплексі природних компонентів, елементів і явищ, що виступають як природні чинники рекреації. Виходячи зі специфіки рекреаційної діяльності і масштабів її організації, ці природні чинники розглядаються або як природні рекреаційні ресурси або як рекреаційні ресурси. В процесі міської рекреації використовуються тільки цілеспрямовано зформовані рекреаційні ресурси на основі озеленених міських територій.

Рис. 2. Принципова схема системи управління реалізацією підпрограми "Рекреація"

3. В дисертації розглянуті й уточнені науково-методичні основи визначення єдиночасної рекреаційної ємності міських територій. Встановлено, що процес регулювання розвитку рекреаційних територій міста грунтується на узгодженні обсягу рекреаційних потреб місцевого населення і потенційного потоку туристів (вітчизняних і іноземних) з ємністю рекреаційних територій міста. Запропоновано використовувати для цієї мети метод граничного аналізу.

4. У роботі узагальнена, систематизована й удосконалена теоретико-методологічна база і методичні основи комплексної економічної оцінки міських рекреаційних територій на основі рентного підходу. Концептуальною основою економічної оцінки рекреаційних територій міста є теза про їх особливий соціально-економічний статус, відповідно до якого, вони не можуть виступати об'єктом купівлі-продажу. Виходячи з цього, основною метою економічної оцінки рекреаційних територій міста є економія витрат на їх комплексне освоєння і розвиток.

4. Для урахування наслідків негативного антропогенного впливу на природне середовище рекреаційних територій в роботі пропонується проводити еколого-економічну експертизу проектів розвитку рекреаційних територій міст. Метою еколого-економічної експертизи рекреаційних проектів є встановлення величини економічних витрат (або виграшів), що пов'язані із змінами природного середовища рекреаційних територій при реалізації проектів.

У якості критерію еколого-економічної оптимальності проектів розвитку рекреаційних територій пропонується розглядати мінімум сукупних витрат. Рішення про доцільність проекту приймається на основі зіставлення питомої еколого-економічної оцінки проекту розвитку рекреаційних територій міста (у розрахунку на одиницю рекреаційних послуг) із питомими еколого-економічними оцінками уже функціонуючих рекреаційних територій

5. Важливим для теорії та практики рекреаційного природокористування є встановлення меж рекреаційної сфери, як специфічного соціально-економічного утворення. Пропонується визначати межі рекреаційної сфери, включаючи в неї лише ті галузі сфери послуг, діяльність котрих прямо або побічно спрямована на задоволення рекреаційних потреб населення (у прибутках підприємств цих галузей витрати рекреаційного призначення є основними). Аналіз показав, що переважна економічна роль у рекреаційній сфері належить санаторно-курортним, готельним і туристичним закладам.

6. Обгрунтовано необхідність застосування програмно-цільового методу планування і управління як найважливішого інструмента управління рекреаційним комплексом великих міст і міських агломерацій. Уточнено підходи з формування організаційно - економічного механізму управління програмами розвитку рекреаційних територій міст. Обгрунтовано основні напрямки інвестиційної політики розвитку рекреаційних територій м. Києва.

Публікації автора:

Статті у наукових фахових журналах, збірниках

1. Петренко І.М. Методичні засади формування інвестиційної програми розвитку паркового господарства м. Києва // Механізм регулювання економіки, економіка природокористування, економіка підприємства та організація виробництва. – 2001. - № 3 – 4. – С. 161 – 165.

2. Петренко И.Н. Организационный механизм управления рекреационным комплексом города // Вісник Сумського національного аграрного університету. – 2002. - № 3 – 4. – С. 208 – 213.

3. Петренко І.М. Особливості формування організаційно-економічного механізму інвестування паркового господарства м. Києва // Механізм регулювання економіки, економіка природокористування, економіка підприємства та організація виробництва. – 2002. - № 1 – 2. – С. 207 – 211.

4. Кислый В.Н., Петренко И.Н. Методические основы эколого-экономической экспертизы проектов формирования и развития рекреационных территорий // Механізм регулювання економіки, економіка природокористування, економіка підприємства та організація виробництва. – 2002. - № 3 – 4. – С. 70 – 82 (0,74 д. а. – особисто автора)

5. Петренко И.Н. Природные факторы формирования рекреационных территорий города // Вісник Сумського державного ун-ту. – 2003. - № 5 (51).–С. 76–85.

Матеріали конференцій

6. Петренко И.Н. Методика экономической оценки рекреационных территорий города // Тези Другої щорічної Всеукраїнської наук. конф. "Екологічний менеджмент у загальній системі управління" (24 квітня 2002 р.). – Суми: Сум ДУ. – 2003. – С. 113 – 115.

7. Петренко И.Н. Оценка природно-рекреационного потенциала зеленых зон г. Киева // Тези 3-ої щорічної Всеукр. наук. конф. "Екологічний менеджмент у загальній системі управління" (23 квітня 2003 р.). – Суми: Сум ДУ. – 2003. – С. 131 – 135.

8. Петренко И.Н. К вопросу о типологии форм и видов рекреационной деятельности // Тезисы докл. Научно-технической конф. преподавателей, сотрудников, аспирантов и студентов ф-та экономики и менеджмента (15 - 25 апреля 2003 г.). - Сумы: Сум ГУ. – 2003. – С. 117 – 118.