Анотація до роботи:

Мельник С.О. Еколого-економічні аспекти реформування лісового господарства України. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.08.01 - економіка природокористування і охорони навколишнього середовища. – Український державний лісотехнічний університет, Львів, 2003.

Дисертаційна робота присвячена вдосконаленню лісової політики України. На прикладі підприємств ДЛГО “Львівліс” здійснено аналіз екологічних, економічних і соціальних аспектів лісокористування. Автором запропонована класифікація інструментів для лiсової полiтики України, спрямованої на розвиток регульованих державою ринкових відносин в лісовому господарстві. Сформовані концепція формування інструментів лісової політики і принципи реформування лісового господарства України, враховуючи зарубіжний досвід застосування інструментів лісової політики та сучасні екологічні, економічні і соціальні умови лісокористування. Вдосконалені системи оподаткування, державного управління лісового господарства і прав власності на ліси, які створюють передумови для ^{сталого розвитку лісового господарства України.}

У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове розв’язання наукового завдання, що виявляється у розробленні теоретичних положень вдосконалення економіко-правового механізму охорони, відтворення і використання лісових ресурсів в Україні, що в сукупності дозволило зробити такі висновки:

1. В Україні склалися екологічні, економічні і соціальні передумови для реформування лісового господарства. Метою реформи лісового господарства в Україні повинно стати створення передумов для сталого розвитку багатоцільового лісового менеджменту.

2. Невідповідність системи прав власності на ліси і державного управління лісовим господарством умовам ринку стало причиною спотворення функцій цін, податків і фінансового механізму. Розвиток регульованих державою ринкових відносин в лісовому господарстві України вимагає реформування в першу чергу системи прав власності на ліси і державного управління процесами лісокористування, які визначають економічну модель лісокористування і не повинні зазнавати у майбутньому кардинальних змін.

3. Усунути спотворення функцій механізмів ціноутворення, оподаткування та фінансування можна лише після створення сумісних із законами ринкової економіки систем прав власності на ліси і державного управління процесами лісокористування.

4. Удосконалено класифікацію інструментів лiсової полiтики України, спрямованої на розвиток регульованих державою ринкових відносин в лісовому господарстві. В умовах ринкової економіки вплив на поведінку лісокористувачів необхідно здійснювати за допомогою інструментів примусу (обов’язкових) і стимулів (добровільних).

5. В процесі формування системи інструментів лісової політики України необхідно використовувати принципи, які дозволяють оптимізувати критерії її реалізації, а саме: дієвість, ефективність і справедливість (рівність).

6. Досвід країн, які активно розвивають екологічну сертифікацію лісів, свідчить, що на ринки екологічно чистої продукції лісоматеріали потрапляють лише у тому випадку, коли ліси, з яких вони походять, сертифіковані за схемою, якій довіряють споживачі. Визнані в усьому світі схеми сертифікації є добровільними. Тому, незважаючи на державну монополію на ліси, Україні варто орієнтуватися на розроблення і впровадження саме добровільної схеми національної екологічної сертифікації лісів.

7. Розроблений механізм справляння земельного податку для лісових земель, на відміну від нині діючого в Україні, безпосередньо не залежить від результатів лісокористування завдяки тому, що база оподаткування визначається в умовних кадастрових гектарах на основі рентної концепції економічної оцінки природних ресурсів з врахуванням лісогосподарського районування і лісової типології.

8. Передбачені в законодавстві для власників лісових ресурсів межі прав визначають види і форми власності, становлення і розвиток яких вимагає багато часу. В процесі реформування системи прав власності на ліси потрібно утриматися від приватизації державних лісів і майна лісогосподарських підприємств, оскільки традиції приватного лісоволодіння в Україні сьогодні відсутні.

9. Приватні лісові власники повинні формуватися головним чином за рахунок платного або безплатного отримання у власність малопридатних і непридатних для сільськогосподарського використання земель та їх заліснення.

10. Перехід від командно-адміністративних методів управління в лісовому господарстві до ринкових вимагає розмежування функцій управління та децентралізації повноважень. Організацію ведення лісового господарства повинні здійснювати суб’єкти господарської діяльності, які не пов’язані з органами влади, уповноваженими здійснювати державне управління і контроль в галузі лісокористування.

11. Заміна прямого податку на прибуток при оподаткуванні доходів лісових підприємств від лісовирощування і лісогосподарського виробництва непрямим податком з обороту, передбачення пільг для лісового господарства у механізмі податків, вилучення платежів за спеціальне використання лісових ресурсів із складу податкової системи забезпечать удосконалення фіскальних інструментів лісової політики, що виявляється у посиленні функції стимулювання сталого лісокористування.

Публікації автора:

Статті у наукових фахових виданнях

1. Мельник С.О. Система iнструментiв лісової полiтики (зарубiжний досвiд) // Науковий вісник: збірник науково-технічних праць. – Львів: УкрДЛТУ. – 1999. – Вип. 9.13. – С. 270-274.

2. Мельник С. Лісова політика України щодо оподаткування лісового господарства (критичний аналіз) // Науковий вісник: збірник науково-технічних праць. – Львів: УкрДЛТУ. – 2001. – Вип. 11.1. – С. 145-150.

3. Мельник С.О. Принципи реформування лісового господарства України // Регіональна економіка. – 2001. - №4(22). – С. 215-222.

4. Мельник С.О. Аналіз системи прав власності на лісові ресурси і земельні ділянки лісового фонду в Україні // Лісове господарство, лісова, паперова і деревообробна промисловість. – Львів: УкрДЛТУ. – 2002. – С. 123-129.

Матеріали наукових конференцій та інші видання

5. Синякевич I.М., Мельник С.О. Лісова політика європейських країн щодо оподаткування лісового господарства (уроки для України) // Науковий вісник: збірник науково-технічних праць. – Львів: УкрДЛТУ. – 1999. – Вип. 9.13. – С. 254-259. Особистий внесок здобувача: опрацювання досвіду оподаткування лісового господарства в країнах Європи.

6. Синякевич І., Мельник С., Соловій І., Холявка В., Ковалишин В. Лісовий кодекс України (Альтернативний проект) // Деревообробник. – 2002. - №15(57) – Ст. 4-7. Особистий внесок здобувача: запропоновані основні види і форми прав власності на лісові ресурси і землі лісового фонду, викладений механізм застосування податку на доходи лісового господарства.

7. Мельник С.О. Концепція реформування лісового господарства // Тези доповідей III-ї Всеукраїнської науково-практичної конференції студентів, аспірантів та молодих вчених “Екологія. Людина. Суспільство”. – К.: НТУУ “КПІ”. - 2000. – С. 62.

8. Мельник С.О. Лісова політика європейських країн щодо оподаткування лісового господарства. – Україна в XXI столітті: концепції та моделі економічного розвитку // Матеріали доповідей V-го Міжнародного конгресу українських економістів. Частина II. – Львів: Інститут регіональних досліджень НАН України. – 2000. – С. 570-572.

9. Мельник С.О. Оподаткування як інструмент лісової політики України // Тези доповідей IV Міжнародної науково-практичної конференції студентів, аспірантів та молодих вчених “Екологія. Людина. Суспільство”. – К.: НТУУ “КПІ”. - 2001. – С. 83.

10. Мельник С.О. Реформирование налогообложения предприятий лесного хозяйства Украины // Сборник научных трудов Международной научно-технической конференции «Лес-2002». – Выпуск 5. – Брянск: Брянская государственная инженерно-техническая академия. – 2002. – С. 120-123.