Анотація до роботи:

Горбань В.В. Еколого-біологічні та консортивні особливості існування Aedes vexans (Diptera, Culicidae) в умовах заплавних дібров степового Придніпров’я. – Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 03.00.16 – екологія. Дніпропетровський національний університет, Дніпропетровськ, 2004.

У роботі досліджено еколого-біологічні та консортивні особливості існування Ae. vexans в умовах заплавних дібров степового Придніпров’я. Проаналізовано морфологічні параметри Ae. vexans на всіх фазах розвитку та показано сучасні тенденції в популяціях цих кровососів. У лабораторних умовах встановлено умови відродження личинок із яєць. Вивчено біотопи розвитку преімагінальних фаз цього виду. Досліджено трофоконсортивні зв’язки, хижаків та паразитів личинок. Вивчено екологічний спектр личинок Ae. vexans для району дослідження. Встановлено консортивні зв’язки личинок Ae. vexans у різних біотопах їх розвитку. Для імаго вивчено денні схованки, сезонну динаміку вікових груп, гонотрофічний вік і плодючість, а також сезонна динаміка активності нападу імаго кровососа, встановлено еколого-біологічні фактори, які на них впливають. Досліджено трофоконсортивні зв’язки і хижаки імаго Ae. vexans у заплавних дібровах рр. Самари та Дніпро. Уперше для заплавних дібров степового Придніпров’я проаналізовано санітарно-епідеміологічне значення комарів Ae. vexans і виділено з них два штами вірусу Західного Нілу та один штам вірусу Тягіня.

1. Відродження личинок із яєць в умовах заплавних дібров степового Придніпров’я відбувається як у цей же сезон, так і протягом наступних двох років, що забезпечує виплід як мінімум двох генерацій.

2. За морфологічними ознаками популяції личинок Ae. vexans характеризуються як “південні”. Кореляційний аналіз показав незначні відмінності у зв’язках між абсолютними розмірами личинок та їх вагою у різних біотопах розвитку. Простежується спільна для всіх популяцій тенденція домінування в популяціях особин із середніми розмірами за шириною голови.

3. У біотопах розвитку в живленні личинок переважає детрит аллохтонного походження. За способом живлення вони належать до безвибіркових фільтрувальників і зіскребувачів перифітону з субстрату. Вміст їх кишечника складається з бактеріальної мікрофлори, детриту, мінеральних часток і водоростей; видовий склад останніх змінюється за сезонами.

4. Оптимальна для розвитку личинок Ae. vexans щільність складає 350–1700 екз./м² . Більшість комарів (49,6–70,2 %) виплоджується у періодично існуючих водоймах. Личинки Ae. vexans – майже єдина жертва для зоофагів-мисливців і засадчиків.

5. Личинки Ae. vexans – консорти І концентру популяційних консорцій різних видів водоростей та видових консорцій наземних вищих рослин, опадом яких вони живляться. Найбільшу функціональну роль у виносі біомаси та мінеральних речовин у наземні біоценози вони відіграють у тимчасових і періодично існуючих водоймах, де складають 19–24 % від загальної біомаси консортів І та ІІ концентрів.

6. Імаго самиць Ae. vexans мають більші розміри, ніж самці, за всіма дослідженими морфологічними ознаками. Найбільша різниця у промірах між особинами різної статі відмічена за довжиною стегна передньої ноги та довжиною хоботка, а за довжиною, шириною крил і довжиною стегна задньої ноги – найменша.

7. Імаго Ae. vexans з’являються з ІІ декади травня, а зникають у ІІ декаді вересня. В умовах заплавних дібров степового Придніпров’я зафіксовано виліт двох генерацій, які характеризуються двома піками агресивності (з ІІ декади червня по ІІ декаду липня та з ІІІ декади липня по І декаду серпня). Перша генерація за чисельністю в 1,2–1,5 раза менша за другу. Упродовж усіх літніх місяців частка Ae. vexans серед інших видів кровосисних комарів складає до 95,5 %.

8. Денні схованки імаго Ae. vexans можна поділити на три типи залежно від кількості в них особин, відстані від біотопів розвитку та статевої структури. Чим ближче знаходяться денні схованки до місць виплоду, тим вища їх чисельність. Роїння комарів відбувається на території схованок першого типу (50–200 м від місць виплоду). Перехід самиць із схованок І типу у схованки ІІ (200–500 м від місць виплоду) та ІІІ (0,5–3,0 км і більше від місць виплоду) типів пов’язаний із пошуком здобичі. В останньому типі схованок відсутні самиці, які не пройшли хоча б одного гонотрофічного циклу.

9. Основні джерела вуглеводного живлення імаго Ae. vexans зосереджені поблизу їх схованок та представлені в районі дослідження 10 видами нектароносів. Основне джерело білкової їжі самиць Ae. vexans – кров коней, великої рогатої худоби, людини та птахів.

10. У заплавних дібровах степового Придніпров’я простежується зростання фактичної плодючості самиць із збільшенням їх фізіологічного віку, що пов’язано з підвищеною щільністю личинок у водоймах. Це призводить до вильоту самиць із недорозвиненими фолікулами яєчників і зі слабо розвиненим жировим тілом, що визначає низьку фактичну плодючість тільки-но народжених самиць. Із збільшенням частки яйцевих трубочок з дозрілими до І-ІІ чи ІІ фази фолікулами та набуттям достатніх жирових запасів зростає фактична плодючість самиць на наступних гонотрофічних циклах.

11. Масовий льот самиць, які пройшли два або більше гонотрофічних цикли, триває протягом усього липня та серпня. Починаючи з І декади липня, коли самиці Ae. vexans приступають до повторного кровоссання, виникає загроза зараження людини та тварин арбовірусними інфекціями.

Публікації автора:

1. Гоженко В.О., Воронова Н.В., Корж О.П., Горбань В.В. Личинки IV стадії розвитку кровосисних комарів як можливі біоіндикатори стану водних екосистем // Науковий вісник Уманського державного інституту імені Павла Тичини. Серія: Біологія. – К.: Науковий світ, 2000. – Вип. 3. – С. 20–26.

2. Горбань В.В. Екологічні основи циркуляції арбовірусів у зоні впливу Каховського водосховища // Питання біоіндикації та екології. – Запоріжжя, 2000. – Вип. 5., №1. – С. 113–118.

3. Бовт В.Д., Корж О.П., Воронова Н.В., Горбань В.В., Домбровський К.О., Золотаренко-Горбунова Л.М. Арбовірусні інфекції: сучасний стан і проблеми // Питання біоіндикації та екології. – Запоріжжя, 2002. – Вип. 7., №2–3. – С. 179–188.

4. Пахомов О.Є., Воронова Н.В., Горбань В.В. Сучасні проблеми вивчення арбовірусних інфекцій в Україні // Вісник Дніпропетровського національного університету. Серія: Біологія, екологія. – 2002. – Вип. 10., Т.2. – С. 131–137.

5. Воронова Н.В., Горбань В.В. Дослідження трофічних зв’язків кровосисних комарів з хребетними тваринами для з’ясування шляхів циркуляції арбовірусів у біоценозах // Екологія та ноосферологія. – 2003. – Т. 13., №1–2. – С. 113–118.

6. Пахомов О.Є., Воронова Н.В., Горбань В.В. Фізіологічний вік та плодючість кровосисних комарів Aedes vexans Meigen, 1830 // Проблеми екології та охорони природи техногенного регіону. – Донецьк: ДонНУ. – 2003. – Вип. 3. – С. 145–152.

7. Пат. 66612 А Україна, МПК А 01 М1/ 06, А 01 М5/05, Прилад для відлову комах / К.О. Домбровський, Н.В. Воронова, В.В. Горбань: Заявл. 5.08.03; Опубл. 17.05.04, Бюл. № 5.

8. Гоженко В.О., Воронова Н.В., Корж О.П., Горбань В.В. Аналіз морфологічних показників личинок IV стадії розвитку підродини Culicinae і їх значення для біоіндикації стану водних екосистем // Тези міжнародної конференції, “Проблеми сучасної екології”. – Запоріжжя, 2000. – С. 5.

9. Гоженко В.О., Воронова Н.В., Корж О.П., Горбань В.В. Можливість використання кровосисних комарів для біомоніторингу водних і навколоводних екосистем // Тези міжнародної конференції. “Проблеми сучасної екології”. – Запоріжжя, 2000. – С. 6.

10. Воронова Н.В., Горбань В.В., Домбровський К.О., Корж О.П. Кровососущие членистоногие, как фактор, который может лимитировать рекреационные возможности определенных территорий // Проблемы экологии Азово-Черноморского бассейна: современное состояние и прогноз. – Севастополь, 2001. – С. 134–135.

11. Воронова Н.В., Горбань В.В. Трофічні зв’язки імаго кровосисних комарів у зоні впливу Каховського водосховища // VІ з’їзд Українського ентомологічного товариства. – Біла Церква, 2003. – С. 26.

12. Воронова Н.В., Горбань В.В., Шкаропуд Є.О. Вивчення трофічних зв’язків кровосисних комарів з хребетними тваринами для з’ясування шляхів циркуляції арбовірусів у зоні впливу верхів’я Каховського водосховища // ІІ Міжнародна наукова конференція аспірантів та студентів “Охорона навколишнього середовища та раціональне використання природних ресурсів”. – Донецьк, 2003. – С. 23.

13. Воронова Н.В., Горбань В.В. Важливість збереження біорізноманіття хижаків у містах виплоду кровосисних комарів // Біорізноманіття як ключовий елемент збалансованого розвитку: регіональний. – Миколаїв, 2003. – С. 18–23.

14. Бойко Г.П., Білецька Г.В., Воронова Н.В., Горбань В.В., Куріс В.В. До питання про циркуляцію трансмісивних захворювань на території області // 43-тя обласна науково-практична конференція з питань забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення Запорізької області. – Запоріжжя, 2003. – С. 47–48.

15. Горбань В.В., Білецька Г.В., Лозинський І.М., Друль О.С., Рогочий Є.Г., Сєвальнєв А.І., Бойко Г.П., Бовт В.Д. Екологічні аспекти циркуляції арбовірусів в Запорізькій області // Актуальні питання контролю за особливо небезпечними та керованими інфекціями в Україні. – Львів, 2004. – С. 54–55.