Анотація до роботи:

Олексенко О.В. Епідеміологія лептоспірозу в Північному регіоні України. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю14.02.02 – епідеміологія. – Інститут епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л.В. Громашевського АМН України, Київ, 2005.

У дисертації представлено матеріали, що відображають багаторічну динаміку захворюваності на лептоспіроз в Північному регіоні України. Показане значне поширення природних і антропургічних осередків лептоспірозу в регіоні та проаналізовано його етіологічну структуру. Розглянуто питання щодо епізоотичних наслідків антропогенної трансформації ландшафту відносно лептоспірозу. Встановлено, що гідромеліорація змінює просторову, видову й етіологічну структуру природних осередків лептоспірозу.

Проведено ретроспективний епідеміологічний аналіз захворюваності на лептоспіроз в Північному регіоні України з інтервалом 50 років. На підставі отриманих результатів з’ясовано закономірності зміни етіологічної структури збудників лептоспірозу, висловлені припущення щодо можливих причин активізації сучасного епідемічного процесу лептоспірозу. Встановлено зв’язок підвищення захворюваності на лептоспіроз з антропогенним впливом на довкілля. Показано, що ризик інфікування лептоспірами залежить від біологічних особливостей джерел збудника інфекції та механізмів його передачі.

1. На основі вивчення епідеміологічних та епізоотологічних проявів лептоспірозної інфекції в Північному регіоні України на протязі 1999-2004 років удосконалено систему епідеміологічного нагляду, яка включає в себе найбільш вагомі показники інформаційної, діагностичної та управлінської підсистем.

2. Встановлена закономірність виникнення зон епідемічного ризику в регіоні, пов’язана з антропогенною трансформацією екологічних систем, яка обумовила створення сприятливих умов для існування синантропних та екологічно пластичних видів гризунів.

3. Визначена ведуча роль гризунів як джерел лептоспірозної інфекції в Північному регіоні України, показана домінуюча роль в Придніпровських областях тих видів гризунів, що є джерелами лептоспір серогруп Icterohaemorrhagiae, Hebdomadis.

4. Доведена наявність закономірного зв’язку між рівнем інфікованості збудниками лептоспірозу сільськогосподарських тварин і системою ведення сільського господарства, показане переважне інфікування сільськогосподарських тварин в Північному регіоні України лептоспірами серогруп Icterohaemorrhagiae, Hebdomadis.

5. Встановлене співвідношення між показниками захворюваності на лептоспіроз та питомою вагою серопозитивних осіб, доведено, що лептоспіроз в регіоні має, в основному латентний перебіг з переважанням атипових та субклінічних форм.

6. Визначено зв’язок питомої ваги серопозитивних осіб в декретованій групі населення з характером і культурою виробництва, доведено пряму залежність числа серопозитивних осіб від стажу роботи за фахом та від технологічних особливостей виробничого процесу.

7. Встановлено прямий сильний і достовірний кореляційний зв’язок між результатами серологічного дослідження на лептоспіроз в реакції непрямої гемаглютинації з полівалентним еритроцитарним лептоспірозним діагностикумом (ПЕД) та в реакції мікроаглютинації, що дозволяє використовувати цей діагностикум в процесі моніторингу за лептоспірозною інфекцією.

-16-

Публікації автора:

1. Гавура В.В., Олексенко О.В. Еволюція епідемічного процесу лептоспірозу в Північному регіоні України // Ліки України. – 2003. - №7-8. – С. 51-52.

Встановлено причини еволюції епідемічного процесу лептоспірозу, показано їх зв’язок з антропогенною трансформацією екосистем, розкрито наслідки осушувальної меліорації в Українському Поліссі.

2. Гавура В.В., Олексенко О.В. Особливості епідемічного процесу лептоспірозу в Придніпровському регіоні України // Інфекційні хвороби. – 2003. - №2. – С. 62-65.

Визначено наслідки гідротехнічного будівництва на Дніпрі, пов’язані з перетворенням Дніпра на каскад ГЕС і водосховищ, та створенням перезволожених біотопів в інтразональних ландшафтах водосховищ.

3. Олексенко О.В. Особливості епідемічного процесу лептоспірозу в Чернігівській області // Збірник наукових праць співробітників КМАПО ім. П.Л. Шупика. – К.: “Здоров’я”. – 2003. – Т.2. – С.770-775.

4. Гавура В.В., Олексенко О.В. Використання електронних картограм для епідеміологічного нагляду за лептоспірозом // Інформаційні технології в охороні здоров’я та практичній медицині: Матеріали 4 конференції з міжнародною участю 26-28 травня 2004 р. – Київ: “Аметист”. – 2004. – С. 72-73.

Показана можливість побудови електронних картограм в програмі Excel, розкрито можливості застосування таких картограм для епіданалізу при вивченні епідеміології лептоспірозу.

5. Олексенко О.В. Прихований епідемічний процес лептоспірозу в Чернігівській області // Ліки України. – 2004. - №9. – С. 142-143.

6. Олексенко О.В. Закономірності епідемічного процесу лептоспірозу в Україні // Збірник наукових праць співробітників КМАПО ім. П.Л. Шупика. – К.: “Здоров’я”, 2004. – Т.1. – С.690-694.

7. Гавура В.В., Олексенко О.В. Інфікованість збудниками лептоспірозу контингентів групи ризику в Чернігівській області // Збірник наукових праць співробітників КМАПО ім. П.Л. Шупика. – К.: “Здоров’я”, 2004. – Т.2. – С.402-406.

Проведено аналіз інфікованості декретованої групи збудниками лептоспірозу, виявлено професії, що мають значний ризик інфікування.

8. Олексенко О.В. Кліматичні особливості захворюваності на лептоспіроз в Україні // Збірник наукових праць співробітників КМАПО ім. П.Л. Шупика. – К.: “Здоров’я”, 2004. – Т.3. – С.423-427.

-17-