Анотація до роботи:

Машинник С.В. Ефективність застосування азотних добрив під яру м’яку пшеницю на чорноземі опідзоленому Правобережного Лісостепу України. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.04 – агрохімія. – Національний науковий центр „Інститут ґрунтознавства та агрохімії імені О.Н. Соколовського“, Харків, 2007.

Результати досліджень показали, що застосування азотних добрив на фосфорно-калійному фоні сприяє значному підвищенню вмісту мінерального азоту в ґрунті, накопиченню азоту в листках першого ярусу ярої м’якої пшениці та підвищує врожайність і якісні показники.

Обґрунтовано доцільність проведення розрахунку дози азотних добрив на запланований врожай за результатами ґрунтової діагностики перед сівбою ярої м’якої пшениці.

Уперше проведено експрес діагностику азотного живлення ярої м’якої пшениці сорту Колективна 3 у відповідальні фази росту. За результатами кореляційного аналізу між традиційною хімічною і експрес діагностикою виявлено тісний зв’язок, що дозволило розробити шкалу забезпеченості ярої м’якої пшениці азотом. Встановлено математичні моделі прогнозування якості зерна ярої м’якої пшениці за результатами експрес діагностики у фазу колосіння.

На чорноземі опідзоленому важкосуглинковому Правобережного Лісостепу України на фоні внесення 90 кг/га фосфору і калію в основне удобрення для одержання врожаю зерна ярої м’якої пшениці на рівні 4,0 – 5,0 т/га із показниками якості не нижче 2 класу найбільш ефективно вносити N₁₂₀ під передпосівну культивацію. При внесенні азотних добрив роздільно N₉₀ під передпосівну культивацію і N₃₀ у фазу кущіння відбувається незначне зниження врожаю зерна, однак підвищується вміст білка в зерні ярої м’якої пшениці.

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення питання застосування азотних добрив під яру м’яку пшеницю на чорноземі опідзоленому Правобережного Лісостепу України шляхом встановлення оптимальних доз і строків їх внесення з врахуванням даних ґрунтової і рослинної діагностики азотного живлення рослин, що виявляється в наступному:

1. Застосування азотних добрив у системі удобрення є головним чинником, який через мінеральне живлення впливає на реалізацію генетичного потенціалу продуктивності ярої м’якої пшениці. Особливістю ярої м’якої пшениці є те, що споживання азоту інтенсивно відбувається у першу половину вегетації і для оптимального живлення важливо створити необхідні запаси його у ґрунті. У період вегетації ярої м’якої пшениці доцільно проводити рослинну діагностику, що дає уявлення про її живлення азотом і вказує на доцільність проведення підживлення. Оскільки, проведення ґрунтової діагностики досить трудомістке, тому актуальним є розробка сучасних методів оперативної рослинної діагностики.

2. Залежно від погодних умов і доз азотних добрив уміст азоту мінеральних сполук у шарі ґрунту 0 – 60 см чорнозему опідзоленого у період сходів ярої м’якої пшениці змінюється від 57,6 до 91,5 мг/кг. Для отримання врожайності зерна на рівні 4,0 – 5,0 т/га його запаси перед сівбою у цьому шарі ґрунту повинні становити 150 – 200 кг/га (з урахуванням азоту добрив внесених під передпосівну культивацію).

3. Азотні добрива істотно не впливають на фосфорний і калійний режими ґрунту. Це свідчить про високі мобілізуючі властивості чорнозему опідзоленого і здатність його, при внесенні під основний обробіток ґрунту Р₉₀К₉₀, забезпечувати оптимальне живлення ярої м’якої пшениці фосфором і калієм.

4. У фазу колосіння, судячи за вмістом азоту в листках, оптимальні умови живлення ним ярої м’якої пшениці створюються лише у варіантах, де азотні добрива вносились у дозі вищій за N₈₀, а також у варіантах з роздільним її внесенням.

5. Між вмістом азоту в рослинах ярої м’якої пшениці і показниками приладу N – тестер у фазу кущіння та колосіння існує сильний кореляційний зв’язок (r = +0,987), а між його вмістом у листках у фазу колосіння та вмістом білка і клейковини в зерні він характеризується як сильний і відповідно становив r = +0,711 і r = +0,952.

6. У господарському виносі елементів мінерального живлення ярою м’якою пшеницею зерном найбільше відчужується азот і фосфор, а соломою – калій. При внесенні одноразово N₁₂₀ під передпосівну культивацію господарський винос всіх елементів живлення зростав, відповідно: N – до 140,6 кг/га, P₂O₅ – 45,1 і K₂O – до 114,8 кг/кг, з них зерном відповідно виноситься 72%, 64 і 20%.

7. За умови відчуження соломи з поля при вирощуванні ярої м’якої пшениці із внесенням добрив у дозі P₉₀К₉₀ + N_40-160 забезпечується лише позитивний баланс фосфору, а при залишенні її на полі бездефіцитний баланс основних елементів мінерального живлення забезпечується за одноразового внесення N₁₂₀ під передпосівну культивацію.

8. Відносний винос основних елементів мінерального живлення на 1 т зерна і відповідну кількість соломи становить для N – 27,3 – 32,4 кг, P₂O₅ – 8,9 – 10,2 і K₂O – 19,8 – 23,3 кг і залежить від рівня родючості чорнозему опідзоленого, що потрібно враховувати при розрахунку доз добрив у системі удобрення в сівозміні.

9. Внесення N₁₂₀ одноразово (Фон + N₁₂₀) і роздільно (Фон + N₉₀ + N₃₀) рівнозначне за коефіцієнтом використання азоту з добрив – відповідно 38 і 37%.

10. Сильніший вплив на коефіцієнт кущіння ярої м’якої пшениці має одноразове внесення N₁₂₀ під передпосівну культивацію. За роздільного внесення азотних добрив (Фон + N₉₀ + N₃₀) кущистість рослин ярої м’якої пшениці знижується, проте кількість продуктивних стебел отримана на однаковому рівні.

11. Оптимальні показники індексу листкової поверхні у стадію стеблування рослин ярої м’якої пшениці 5,0 – 6,0 створюються при внесенні азотних добрив як одноразово, так і роздільно у варіантах (Фон + N₁₂₀, Фон + N₁₆₀, Фон + N₆₀ + N₆₀, Фон + N₉₀ + N₃₀, Фон + N₃₀ + N₆₀ + N₃₀).

12. Азотні добрива сприяють підвищенню врожайності зерна ярої м’якої пшениці за рахунок покращення структури врожаю – збільшується кількість зерен у колосі та підвищується маса 1000 зерен.

13. За впливом на врожай зерна ярої м’якої пшениці найбільш оптимальним на фоні Р₉₀К₉₀ було одноразове внесення азотних добрив під передпосівну культивацію у дозі N₁₂₀. Роздільне внесення азотних добрив в усі роки досліджень мало суттєву перевагу за впливом на показники якості зерна ярої м’якої пшениці. При цьому кращим є внесення N₃₀ під передпосівну культивацію та N₉₀ у фазу кущіння.

14. У сприятливі за погодними умовами роки яра м’яка пшениця за врожайністю зерна поступається озимій. Проте з підвищенням рівня родючості ґрунту максимальна врожайність ярої м’якої пшениці лише на 10% нижча за врожайність озимої м’якої пшениці, а за збором білка з площі посіву з підвищенням рівня родючості ґрунту переважає її. Враховуючи безперечну перевагу ярої м’якої пшениці за якістю зерна, її доцільно розглядати як резерв стабільного виробництва зерна сильних пшениць.

15. Агрохімічна, економічна та енергетична ефективність застосування добрив під яру м’яку пшеницю досить висока. Окупність 1 кг азоту добрив зерном найбільш оптимальна за одноразового (Фон + N₁₂₀) і роздільного (Фон + N₉₀ + N₃₀) внесення, відповідно 9,6 і 8,5 кг. Найвищий умовно чистий прибуток з 1 га отримано за одноразового внесення N₁₂₀ під передпосівну культивацію – 315,5 грн, а за роздільного внесення цієї норми добрив кращим було N₉₀ під передпосівну культивацію та N₃₀ у фазу кущіння – 230,0 грн.

Публікації автора:

1. Машинник С.В. Ефективність і особливості застосування азотних добрив під яру пшеницю: Зб. наук. пр. Уманського ДАУ. – Умань, 2003. – Вип. 57. – С. 31-36.

2. Господаренко Г.М., Машинник С.В. Формування врожаю ярої м’якої пшениці залежно від різного рівня азотного живлення: Зб. наук. пр. Уманського ДАУ. – Умань, 2005. – Вип. 61. – С. 17-22 (закладено дослід, проведено дослідження, аналіз результатів, формулювання висновків).

3. Господаренко Г.М., Машинник С.В. Особливості діагностики азотного живлення ярої м’якої пшениці портативним приладом N-тестер // Вісник Полтавської ДАА. – 2006. – №4. – С. 129-133 (проведення досліджень та їх аналіз, написання статті).

4. Господаренко Г.М., Машинник С.В. Азотний режим чорнозему опідзоленого під ярою м’якою пшеницею за різних доз і строків внесення азотних добрив: Зб. наук. пр. Уманського ДАУ. – Умань, 2006. – Вип. 63. – С. 10-18 (отримання експериментальних даних та їх аналіз).

5. Господаренко Г.М., Машинник С.В. Економічна ефективність застосування азотних добрив під яру м’яку пшеницю: Зб. наук. пр. Луганського НАУ. – 2006. – №69 (92). – С. 26-29 (розрахунки показників та їх аналіз, написання статті).

6. Господаренко Г.М., Машинник С.В. Вплив азотних добрив на врожайність і якість ярої м’якої пшениці в умовах Правобережного Лісостепу // Аграрні вісті Білоцерківського ДАУ. – 2006. – №3. – С. 7-10 (проведення і аналіз експерименту, написання статті).

7. Машинник С.В. Вплив добрив на фосфорний і калійний режим чорнозему опідзоленого при вирощуванні ярої м’якої пшениці // Матеріали всеукраїнської наукової конференції молодих вчених. – Умань, УДАУ, 2006. – С. 48-49.

8. Господаренко Г.М., Машинник С.В. Використання портативного приладу N-тестер для проведення діагностики азотного живлення ярої м’якої пшениці // Тези III-ї Міжнародної наукової конференції „Інноваційні напрямки діяльності молодих вчених в галузі рослинництва” 20-22 червня 2006 р. – Харків, ІР ім. В.Я. Юр’єва. – 2006. – С. 145-147 (отримання експериментальних даних та їх аналіз).