Важнича Олена Митрофанівна. Ефективність засобів з ноотропною дією і регуляторних пептидів при стресі (експериментальне дослідження): дисертація д-ра мед. наук: 14.03.05 / АМН України; Інститут фармакології та токсикології. - К., 2003. , табл.
Анотація до роботи:
Важнича О.М. Ефективність засобів з ноотропною дією і регуляторних пептидів при стресі (експериментальне дослідження) - Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за спеціальністю 14.03.05 – фармакологія. - Інститут фармакології та токсикології АМН України, Київ, 2003.
Дисертація присвячена вивченню ефективності ноотропів (мексидолу і пірацетаму) і регуляторних пептидів (пітуїтрину, окситоцину, тироліберину, церебролізину, екстракту неокортексу SNC) стосовно зрушень у лімфоїдних органах, кістковому мозку і крові при стресі. Встановлено захисний вплив мексидолу і пірацетаму на лімфоїдні органи і клітини крові при стресі, який зумовлений зменшенням активності надниркових залоз, модифікацією перекисного окислення ліпідів і обміну глюкози. Показано наявність протективної дії пітуїтрину і церебролізину при гострому стресі, яка стосується міграції лімфоцитів і апоптозу. Встановлено, що регуляторні пептиди в складі SNC мають стреспротективну дію. Вплив SNC на лімфоїдні органи грунтується на опіатергічних механізмах. Він створює основу для попередження стресорної імунодепресії. Комплекси пептидів є більш ефективними стреспротективними засобами, ніж окремі пептиди (окситоцин і тироліберин). Доведено, що стреспротективна дія ноотропів і регуляторних пептидів у системі крові має кількісний еквівалент, доступний методам системного аналізу. Це дозволило порівняти ефективність фармакологічних засобів при стресі і встановити, що мексидол є найбільш активним препаратом для профілактики стресорних порушень у кровотворних органах і крові.
У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми – профілактики порушень у кровотворних органах і крові, викликаних гострим і хронічним стресом, шляхом застосування препаратів з ноотропною дією і регуляторних пептидів.
1. Гострий стрес у стадії тривоги викликає у білих щурів і мишей клітинні порушення в лімфоїдних органах, кістковому мозку і крові: вірогідне зменшення цитозу тимусу на 49%, збільшення вмісту великих тимоцитів і бластів на 62%, зниження цитозу селезінки на 24% і зростання в ній вмісту Т-лімфоцитів, збільшення цитозу кісткового мозку на 62%, лімфопенію, еозинопенію та нейтрофільоз. Одним із механізмів зниження цитозу тимусу і селезінки при гострому стресі є посилення апоптозу, яке виявляється міжнуклеосомною фрагментацією ДНК. Зміни функціонального стану лімфоцитів характеризуються посиленням експресії їх поверхневих глікопротеїнів на 33% (р<0,05). Рання реакція гранулоцитів на стресорний вплив полягає в підвищенні показника фагоцитозу, зниженні тесту з нітросинім тетразолієм і збільшенні активності мієлопероксидази.
2. Хронічний гіпокінетичний стрес характеризується стадійністю клітин-них реакцій в лімфоїдних органах, кістковому мозку і крові. На 15-у добу гіпокінезії реєструються максимальні відхилення від норми: в тимусі цитоз і кількість великих тимоцитів вірогідно зменшуются на 91% і 45% відповідно, в кістковому мозку вміст мієлобластів, промієлоцитів і мієлоцитів зростає в 1,5 рази. На 30-у добу цитоз тимусу відновлюється, в селезінці вірогідно зростає вміст еритроїдних клітин.
3. Мексидол (100 мг/кг) при одноразовому внутрішньоочеревинному введенні білим щурам і мишам за 30 хв до гострого стресу справляє протективну дію, що полягає у вірогідному збільшенні цитозу тимусу на 40%, попередженні змін клітинного складу тимусу і селезінки, запобіганні активації апоптозу в цих органах, нейтрофільозу, еозинопенії, а також у зниженні активності мієлопероксидази поліморфноядерних лейкоцитів на 15%. Такий ефект мексидолу супроводжується послабленням морфологічних ознак активації надниркових залоз (вірогідне зменшення ширини коркового і мозкового шару на 12%), а також антиоксидантною дією в селезінці і зміною в тимусі і селезінці співвідношення вмісту лактату і пірувату на користь піровиноградної кислоти.
4. Дія мексидолу (100 мг/кг) при щоденному внутрішньоочеревинному введенні щурам протягом 30 діб в лікувальнопрофілактичному режимі при хронічному гіпокінетичному стресі синергічна природним адаптаційним процесам в лімфоїдних органах, кістковому мозку і крові. На 15-у добу гіпокінезії це виявляється вірогідним зниженням у тимусі кількості малих і середніх тимоцитів, розвитком нейтрофільозу, збільшенням вмісту молодих клітин гранулоцитарного ряду в кістковому мозку. На 30-у добу під впливом мексидолу відбувається суттєве зростання цитозу тимусу, чисельності великих та малих тимоцитів у тимусі, попереджується екстрамедулярне кровотворення в селезінці. Ефекти мексидолу супроводжуються збереженням морфологічних ознак підвищеної активності надниркових залоз на 15-у добу та збільшенням у них кількості світлих клітин на 30-у добу гіпокінетичного стресу.
5. Пірацетам (100 і 300 мг/кг) при одноразовому внутрішньоочеревинному введенні щурам за 30 хв до гострого стресу справляє захисну дію – вірогідно збільшує цитоз тимусу на 68%, попереджує зміни його клітинного складу, запобігає посиленню апоптозу в тимусі і селезінці, зрушенням лейкоцитарної формули крові і активації мієлопероксидази лейкоцитів. При цьому послаблюються морфологічні ознаки активації надниркових залоз, що характеризується вірогідним зменшенням ширини їх коркового і мозкового шару на 16% і 14% відповідно. Стреспротективні ефекти пірацетаму обумовлені антиоксидантною дією препарату в тимусі і селезінці, а також змінами співвідношення вмісту лактату і пірувату в лімфоїдних органах на користь піровиноградної кислоти.
6. Пітуїтрин (1 ОД/кг) при одноразовому внутрішньом’язовому введенні щурам перед гострим стресом має протективну дію, що виявляється вірогідним збільшенням цитозу тимусу на 71%, попередженням змін його клітинного складу і посилення апоптозу в селезінці. Захисний вплив препарату зумовлений підтриманням на рівні норми експресії мембранних рецепторів лімфоцитів та антиоксидантного захисту в тимусі і селезінці. Пітуїтрин не зменшує морфологічних ознак активації надниркових залоз.
Окситоцин (1 ОД/кг) і тироліберин (0,04 мг/кг) при одноразовому внутрішньом’язовому введенні щурам перед гострим стресом не справляють протективної дії на кровотворні органи і кров.
7. Церебролізин (0,1 мл/кг) при одноразовому внутрішньоочеревинному введенні щурам за 30 хв до гострого стресу вірогідно зменшує вміст великих тимоцитів у тимусі на 41%, попереджує посилення апоптозу в селезінці, знижує показник фагоцитозу на 45% і активність мієлопероксидази поліморфноядерних лейкоцитів на 11% у порівнянні з патологічним фоном. Одним з механізмів дії церебролізину є антиоксидантний вплив на лімфоїдні органи (зменшення вмісту проміжних продуктів перекисного окислення ліпідів у тимусі, підвищення активності супероксиддисмутази в селезінці), а також зниження вмісту лактату в селезінці. Ефекти церебролізину не супроводжуються зменшенням морфологічних ознак активації надниркових залоз.
8. Природний комплекс регуляторних пептидів SNC (1 мг/кг) при одноразовому внутрішньом’язовому та внутрішньоочеревинному введенні щурам перед гострим стресом вірогідно збільшує цитоз селезінки і вміст в ній В-лімфоцитів, запобігає посиленню апоптозу в селезінці, а також попереджує активацію мієлопероксидази поліморфноядерних лейкоцитів. Ефекти SNC зумовлені пригніченням процесів перекисного окислення ліпідів у тимусі і селезінці. Вони відбуваються за посередництвом опіаторецепторів, що характеризується антагонізмом ефектів SNC і налоксону стосовно стресорних зрушень цитозу тимусу, селезінки і кісткового мозку. Завдяки впливу на клітинні реакції і процеси пероксидації в лімфоїдних органах SNC попереджує стресорну імунодепресію, що характеризується суттєвим підвищенням кількості антитілоутворюючих клітин у селезінці в 2,7 рази і титру гемаглютинінів у 1,7 рази.
9. Гострий стрес у стадії тривоги супроводжується збільшенням кількості міцних вірогідних кореляцій між показниками лімфоїдних органів, кісткового мозку і крові, а також змінами дисперсії значущих зв’язків, з яких найбільш постійними є збільшення числа кореляцій за участю морфофункціональних параметрів селезінки та взаємозв’язків між клітинними показниками і параметрами перекисного окислення ліпідів. Протективна дія ноотропів (пірацетаму) і регуляторних пептидів (пітуїтрину, екстракту неокортексу SNC) при гострому стресі закономірно супроводжується зменшенням загальної кількості міцних вірогідних кореляцій у системі крові та підтриманням на рівні норми розподілу їх дисперсії.
Хронічний гіпокінетичний стрес на 15-у і 30-у добу характеризується зменшенням загальної кількості міцних вірогідних кореляцій між морфофункціональними показниками лімфоїдних органів, кісткового мозку і крові. Мексидол збільшує кількість значущих кореляцій на 15-у добу і зменшує її на 30-у добу гіпокінезії, що свідчить про прискорення адаптативних процесів під впливом препарату.
Мексидол є найбільш ефективним лікарським засобом для профілактики порушень у кровотворних органах і крові, викликаних гострим стресом. Він рівною мірою попереджує стресорні порушення в тимусі, селезінці і крові, що підтверджується даними дискримінантного аналізу, і має найвищий протективний ефект за сумою балів (+6). Пірацетам поступається мексидолу за стреспротективною дією: він не попереджує порушень кількісних показників селезінки і активності гранулоцитів при гострому стресі. Регуляторні пептиди, на відміну від мексидолу, виявляють меншу стреспротективну дію: пітуїтрин не запобігає стресорним реакціям крові; церебролізин не попереджує порушень морфофункціональних показників селезінки і крові; екстракт неокортексу SNC не запобігає стресорним порушенням у тимусі і крові.
Публікації автора:
Важничая Е.М., Девяткина Т.А. Ноотропы и система крови в условиях стресса. - Полтава: Полимет, 2002. - 160 с. (Здобувачем виконано експеримен-тальну частину, проведено статистичну обробку і системний аналіз результатів, написано текст книги).
Важничая Е.М., Девяткина Т.А., Коваленко Э.Г. Влияние хронической гипокинезии на цитологические показатели лимфоидных органов и крови крыс // Лабораторные животные (Baltic J. Lab.Anim.Sci.).– 1993. – Т.3, №3. – С.155-161. (Здобувачем особисто виконано всі цитологічні дослідження, їх статистичну обробку і аналіз результатів, а також написано текст статті).
Важнича О.М., Дев’яткіна Т.О., Коваленко Е.Г. Вплив мексидолу на клітини тимусу при хронічній гіпокінезії // Фізіол. журн. – 1997. - Т.43, №3-4. – С.79-85. (Здобувачем особисто виконані всі цитологічні дослідження, статистична обробка, кореляційний аналіз, а також написано текст статті).
Важничая Е.М. Общие закономерности реакции гранулоцитов крыс на различные стрессорные воздействия // Проблеми екології та медицини. 1998.-Т.2,№3,4. – С.97-98.
Дев’яткіна Т.О., Важнича О.М., Кобізький О.І. Вивчення захисних власти-востей пептидних факторів неокортексу в умовах гострого стресу // Клінічна фармація. – 1998. – Т.2, №3. – С. 55-58. ( Здобувачем особисто виконані всі цитологічні і біохімічні дослідження та їх статистична обробка, написано текст).
Девяткина Т.А., Луценко Р.В., Важничая Е.М., Смирнов Л.Д. Влияние мексидола и его структурных компонентов на содержание углеводов и перекисное окисление липидов при остром стрессе // Вопр. мед. химии. -1999. - Т.45, вып.3. - С. 246-249. (Здобувачем особисто визначені показники пере-кисного окислення ліпідів, зроблено їх статистичну обробку).
Дев’яткіна Т.О., Важнича О.М. Сучасні підходи до фармакологічної корекції стресу // Ліки. - 2000. - №1-2. - С. 44-50. (Здобувачем особисто здійснено пошук і аналіз літератури, написано текст огляду).
Дев’яткіна Т.О., Важнича О.М., Луценко Р.В. Порівняльна характеристика антиоксидантної активності мексидолу, емоксипіну і натрію сукцинату при гострому стресі // Фармацевтичний журнал – 2000. - №2. – С. 65-69. ( Здобувачем особисто виконано визначення показників перекисного окислення і антиоксидантного захисту в крові, селезінці і мозку тварин, їх статистичну обробку, а також написано текст статті).
Важнича О.М. Вплив тироліберину, окситоцину і пітуїтрину на морфофункці-ональні показники гранулоцитів у інтактних тварин та при гострому стресі // Одеський медичний журнал. - 2000. - №5 (61). - С. 21-23.
Важнича О.М. Вплив тироліберину на процеси перекисного окиснення ліпідів і антиоксидантого захисту в лімфоїдних органах і крові при гострому стресі // Експериментальна і клінічна медицина. - 2000. - №2. - С. 21-23.
Девяткина Т.А., Важничая Е.М., Луценко Р.В. Особенности процессов пере-кисного окисления липидов в различных тканях при остром стрессе и его коррекции пирацетамом и церебролизином // Эксперим. и клин. фармако-логия. - 2000. - Т.63, №4 – С. 38-41. (Здобувачем особисто визначені біохіміч-ні показники в тимусі, селезінці і крові тварин, здійснено їх статистичну обробку та аналіз, написано частину тексту статті).
Боброва Н.А., Важничая Е.М., Кайдашев И.П. Влияние регуляторних пептидов на экспрессию маннозосодержащих мембранных структур лейкоцитов при остром стрессе // Пат.физиол.и эксперим. терапия. – 2000. -Вып.4. - С. 11-13. (Здобувачем особисто виконано моделювання стресу, пошук літератури і статистичну обробку результатів).
Важничая Е.М. Девяткина Т.А. Определение биологической значимости некоторых морфофункциональных показателей лимфоидных органов и крови // Укр.мед. альманах. – 2000. - Т.3, №5. - С.31-33. (Здобувачем виконано експериментальну частину, визначено середні величини і коефіцієнти варіації морфофункціональних показників системи крові, написано текст роботи).
Важнича О.М. Корекція пітуїтрином цитологічних змін імунних органів і крові при гострому стресі// Проблеми екології та медицини. - 2000. - №4-6. - С. 40-42.
Важнича О.М. Дія церебролізину на клітинні реакції лімфоїдних органів і крові при гострому стресі // Фармацевтичний журнал - 2000. - №3. - С. 84-87.
Важнича О.М. Імуномодулююча активність екстракту неокортексу тварин SNC при гострому стресі // Укр.мед.альманах. – 2000. – Т.3, №4. – С. 36-38.
Важнича О.М., Дев'яткіна Т.О., Луценко Р.В. Розвиток вчення про стрес на сучасному етапі (огляд) // Одеський медичний журнал. – 2000 – №6 (62). – С. 108-110. (Здобувачем особисто проаналізовано частину літератури і напи-сано текст статті).
Важнича О.М., Дев'яткіна Т.О., Макаренко О.М. Роль опіатергічних механізмів у реалізації ефектів екстракту неокортексу тварин SNC при гострому стресі // Вісник фармації – 2000. - №4 (24). - С. 59-62. (Здобувачем особисто виконано моделювання патології та її корекція, визначені морфофункціональні показники лімфоїдних органів, кісткового мозку і крові, здійснено їх статистичну обробку, написано текст статті).
Важнича О.М. Стан перекисного окислення ліпідів у лімфоїдних органах і крові щурів при стресі і його корекція окситоцином і пітуїтрином // Медицина сьогодні і завтра. - 2001.-№ 1.- С. 16-19.
Важнича О.М. Антистресорна активність мексидолу і роль структурних компонентів препарату в її реалізації // Клінічна фармація. - 2001. – № 5 (2). –С. 60-63.
Важнича О.М. Вплив мексидолу на медулярне та екстрамедулярне кровотво-рення при хронічному гіпокінетичному стресі // Проблеми екології та медицини. – 2001. – Т.5, № 2. – С. 30-32.
Луценко Р.В., Важнича О.М. Вплив пірацетаму на кореляції між біохіміч-ними показниками гепато-лієнальної системи при стресі // Вісник фармації. - 2001. – №3 (27). – С.145. (Здобувачем особисто виконано моделювання пато-логії та її корекція, визначені морфофункціональні показники лімфоїдних органів, кісткового мозку і крові, здійснено їх статистичну обробку, написано текст статті).
Луценко Р.В., Важнича О.М. Порівняння вираженості морфофункціональних і метаболічних зрушень при різних видах гострого стресу // Медицина сьогодні і завтра. - 2001. - №3. - С. 9-11. (Здобувачем особисто виконано моделювання стресу, визначенні всі показники системи крові, проведено статистичну обробку цих даних, написано текст статті).
Важнича О.М., Дев’яткіна Т.О., Макаренко О.М. Застосування кореляцій-ного аналізу для вивчення стреспротективної дії екстракту неокортексу SNC // Журн. АМН України. - 2001. - Т. 7, № 4.-С. 784-791. (Здобувачем особисто виконані всі експериментальні дослідження і їх кореляційний аналіз, написано текст статті).
Важнича О.М. Відмінності впливу окситоцину на клітинні реакції крові і кровотворних органів за звичайних умов та при гострому стресі // Матеріали науково-практичної конференції "Ліки-людині". - Т.XV, №1-2. - Харьків, 2001. -С. 106-112.
Важнича О.М., Луценко Р.В., Дев’яткіна Т.О. Ноотропні засоби і перспективи їхнього застосування при стресі // Матеріали науково-практичної конференції "Ліки-людині." – Т. XVI, №1-2. – Харків, 2001. - С. 95-101. (Здобувачем здійснено аналіз частини літератури і написано частину тексту статті).
Луценко Р.В., Важнича О.М. Екстрацеребральні ефекти церебролізину при гострому стресі та їх механізми // Актуальні проблеми сучасної медицини: Вісник Української медичної стоматологічної академії.-2001.-Т.1, вип. 1-2.- С. 28-30. (Здобувачем особисто виконані всі експериментальні дослідження, що стосуються лімфоїдних органів і крові, проведено їх статистичну обробку і написано текст статті).
Важнича О.М. Залежність ефектів екстракту неокортексу від способу введення // Фізіологія та патологія імунітету, гемостазу та перекисного окислення ліпідів:Зб.наук.праць.-Полтава,1997.-С.35-38.
Пат. 34784, МПК 6 А61К31/00. Спосіб визначення ефективності фармакологічних засобів при стресі /О.М. Важнича, Т.О. Дев’яткіна (Україна).-№99073834; Заявл. 06.07.1999; Опубл.15.03.2001, Бюл. №2. (Здобувачем особисто проведено експериментальні дослідження стреспротективної дії фармакологічних засобів, розроблено спосіб визначення їх ефективності та підготовлено опис винаходу).
Пат. 34785, МПК 6 А61К37/02. Спосіб імунокорекції / О.М. Важнича, Т.О. Дев’яткіна, О.М. Макаренко (Україна). - №99073835; Заявл. 06.07.1999; Опубл. 15.03.2001, Бюл. №2. (Здобувачем особисто визначені імунологічні показники при введенні екстракту неокортексу SNC у нормі і при стресі, розроблено спосіб імунокорекції і підготовлено опис винаходу).
Важничая Е.М. Некоторые механизмы изменений клеточного состава тимуса при хронической гипокинезии // Материалы международной конференции, посвященной 100-летию со дня рождения профессора Н.В. Поповой-Латкиной "Структурные преобразования органов и тканей на этапах онтогенеза в норме и при воздействии антропогенных факторов". – Астрахань, 1996.-С.35.
Кайдашев І.П., Боброва Н.О., Важнича О.М., Машко Л.В. Стан манозоміст-ких мембранних структур лімфоцитів і гранулоцитів при гострому стресі// Збірник тез доповідей Міжнародної конференції "Фізіологія та патологія імунітету, гемостазу та перекисного окиснення ліпідів".- Полтава, 1997.-С.25.
Дев’яткіна Т.О., Важнича О.М. Вплив нейропептиду на стан пероксидації і активність антиоксидантних ферментів // Тези доповідей VII Українського біохімічного з’їзду.-К.,1997.- С.24 .
Важничая Е.М., Девяткина Т.А., Коваленко Э.Г. Влияние мексидола на морфофункциональные показатели селезенки крыс при гипокинезии // Тезисы докладов ІV Российского национального конгресса "Человек и лекарство". - М., 1997.- С.249.
Девяткина Т.А., Важничая Е.М. Влияние ноотропных препаратов на процессы перекисного окисления липидов и содержание нуклеиновых кислот в лимфоидных органах при стрессе // Тезисы докладов V Российско-го национального конгресса "Человек и лекарство". – М., 1998. - С. 561.
Дев’яткіна Т.О. Важнича О.М. Експериментальне дослідження антистресор-ної активності пітуїтрину //Матеріали V національного з’їзду фармацевтів України "Досягнення сучасної фармації та перспективи її розвитку у новому тисячолітті". – Харків, 1999. - С. 572-573 .
Важничая Е.М., Девяткина Т.А. Влияние окситоцина на перекисное окисление липидов (ПОЛ) при остром стрессе // Тезисы докладов VI Россий-ского национального конгресса "Человек и лекарство".- М., 1999. - С.17.
Девяткина Т.А., Важничая Е.М., Луценко Р.В. Использование корреляци-онного анализа и информационных показателей для оценки системных механизмов стресса // Тезисы докладов ІІ Российского конгресса по патофи-зиологии "Патофизиология органов и систем. Типовые патологические процессы". - М., 2000. - С. 211.
Важнича О.М. Системні підходи до оцінки стреспротективної дії регуляторних пептидів // Тези доповідей ІІ Національного з’їзду фармако-логів України "Фармакологія 2001-крок у майбутнє". - Дніпропетровськ, 2001. - С. 35.
Дев’яткіна Т.О., Важнича О.М., Луценко Р.В. Доклінічне дослідження стреспротективної дії фармакологічних засобів: Методичні рекомендації; Схвалені наук.-експ.радою ДФЦ МОЗ України 1.03.2001. - К., 2001. – 24 с. (Здобувачем особисто узагальнено дані літератрути і власних експериментів, написано частину тексту).
Важничая Е.М., Луценко Р.В., Девяткина Т.А. Применение пирацетама для профилактики повреждений иммунокомпетентных органов и печени стрессорного генеза: Информационный листок №1 - 2002. - Харьков: ХЦНТЭИ, 2002. (Здобувачем здійснені експериментальні дослідження імунокомпонентних органів при профілактиці стресу пірацетамом, узагальнено результати, написано текст листка).
Важничая Е.М., Луценко Р.В., Девяткина Т.О. Экстрацеребральные эффекты церебролизина и возможности их клинического использования: Информаци-онный листок №2 - 2002. - Харьков: ХЦНТЭИ, 2002. (Здобувачем особисто виконані дослідження лімфоїдних органів і крові, узагальнено їх результати, написано текст).
