Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Медичні науки / Фармакологія


Важнича Олена Митрофанівна. Ефективність засобів з ноотропною дією і регуляторних пептидів при стресі (експериментальне дослідження): дисертація д-ра мед. наук: 14.03.05 / АМН України; Інститут фармакології та токсикології. - К., 2003. , табл.



Анотація до роботи:

Важнича О.М. Ефективність засобів з ноотропною дією і регуляторних пептидів при стресі (експериментальне дослідження) - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за спеціальністю 14.03.05 – фармакологія. - Інститут фармакології та токсикології АМН України, Київ, 2003.

Дисертація присвячена вивченню ефективності ноотропів (мексидолу і пірацетаму) і регуляторних пептидів (пітуїтрину, окситоцину, тироліберину, церебролізину, екстракту неокортексу SNC) стосовно зрушень у лімфоїдних органах, кістковому мозку і крові при стресі. Встановлено захисний вплив мексидолу і пірацетаму на лімфоїдні органи і клітини крові при стресі, який зумовлений зменшенням активності надниркових залоз, модифікацією перекисного окислення ліпідів і обміну глюкози. Показано наявність протективної дії пітуїтрину і церебролізину при гострому стресі, яка стосується міграції лімфоцитів і апоптозу. Встановлено, що регуляторні пептиди в складі SNC мають стреспротективну дію. Вплив SNC на лімфоїдні органи грунтується на опіатергічних механізмах. Він створює основу для попередження стресорної імунодепресії. Комплекси пептидів є більш ефективними стреспротективними засобами, ніж окремі пептиди (окситоцин і тироліберин). Доведено, що стреспротективна дія ноотропів і регуляторних пептидів у системі крові має кількісний еквівалент, доступний методам системного аналізу. Це дозволило порівняти ефективність фармакологічних засобів при стресі і встановити, що мексидол є найбільш активним препаратом для профілактики стресорних порушень у кровотворних органах і крові.

У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми – профілактики порушень у кровотворних органах і крові, викликаних гострим і хронічним стресом, шляхом застосування препаратів з ноотропною дією і регуляторних пептидів.

1. Гострий стрес у стадії тривоги викликає у білих щурів і мишей клітинні порушення в лімфоїдних органах, кістковому мозку і крові: вірогідне зменшення цитозу тимусу на 49%, збільшення вмісту великих тимоцитів і бластів на 62%, зниження цитозу селезінки на 24% і зростання в ній вмісту Т-лімфоцитів, збільшення цитозу кісткового мозку на 62%, лімфопенію, еозинопенію та нейтрофільоз. Одним із механізмів зниження цитозу тимусу і селезінки при гострому стресі є посилення апоптозу, яке виявляється міжнуклеосомною фрагментацією ДНК. Зміни функціонального стану лімфоцитів характеризуються посиленням експресії їх поверхневих глікопротеїнів на 33% (р<0,05). Рання реакція гранулоцитів на стресорний вплив полягає в підвищенні показника фагоцитозу, зниженні тесту з нітросинім тетразолієм і збільшенні активності мієлопероксидази.

2. Хронічний гіпокінетичний стрес характеризується стадійністю клітин-них реакцій в лімфоїдних органах, кістковому мозку і крові. На 15-у добу гіпокінезії реєструються максимальні відхилення від норми: в тимусі цитоз і кількість великих тимоцитів вірогідно зменшуются на 91% і 45% відповідно, в кістковому мозку вміст мієлобластів, промієлоцитів і мієлоцитів зростає в 1,5 рази. На 30-у добу цитоз тимусу відновлюється, в селезінці вірогідно зростає вміст еритроїдних клітин.

3. Мексидол (100 мг/кг) при одноразовому внутрішньоочеревинному введенні білим щурам і мишам за 30 хв до гострого стресу справляє протективну дію, що полягає у вірогідному збільшенні цитозу тимусу на 40%, попередженні змін клітинного складу тимусу і селезінки, запобіганні активації апоптозу в цих органах, нейтрофільозу, еозинопенії, а також у зниженні активності мієлопероксидази поліморфноядерних лейкоцитів на 15%. Такий ефект мексидолу супроводжується послабленням морфологічних ознак активації надниркових залоз (вірогідне зменшення ширини коркового і мозкового шару на 12%), а також антиоксидантною дією в селезінці і зміною в тимусі і селезінці співвідношення вмісту лактату і пірувату на користь піровиноградної кислоти.

4. Дія мексидолу (100 мг/кг) при щоденному внутрішньоочеревинному введенні щурам протягом 30 діб в лікувальнопрофілактичному режимі при хронічному гіпокінетичному стресі синергічна природним адаптаційним процесам в лімфоїдних органах, кістковому мозку і крові. На 15-у добу гіпокінезії це виявляється вірогідним зниженням у тимусі кількості малих і середніх тимоцитів, розвитком нейтрофільозу, збільшенням вмісту молодих клітин гранулоцитарного ряду в кістковому мозку. На 30-у добу під впливом мексидолу відбувається суттєве зростання цитозу тимусу, чисельності великих та малих тимоцитів у тимусі, попереджується екстрамедулярне кровотворення в селезінці. Ефекти мексидолу супроводжуються збереженням морфологічних ознак підвищеної активності надниркових залоз на 15-у добу та збільшенням у них кількості світлих клітин на 30-у добу гіпокінетичного стресу.

5. Пірацетам (100 і 300 мг/кг) при одноразовому внутрішньоочеревинному введенні щурам за 30 хв до гострого стресу справляє захисну дію – вірогідно збільшує цитоз тимусу на 68%, попереджує зміни його клітинного складу, запобігає посиленню апоптозу в тимусі і селезінці, зрушенням лейкоцитарної формули крові і активації мієлопероксидази лейкоцитів. При цьому послаблюються морфологічні ознаки активації надниркових залоз, що характеризується вірогідним зменшенням ширини їх коркового і мозкового шару на 16% і 14% відповідно. Стреспротективні ефекти пірацетаму обумовлені антиоксидантною дією препарату в тимусі і селезінці, а також змінами співвідношення вмісту лактату і пірувату в лімфоїдних органах на користь піровиноградної кислоти.

6. Пітуїтрин (1 ОД/кг) при одноразовому внутрішньом’язовому введенні щурам перед гострим стресом має протективну дію, що виявляється вірогідним збільшенням цитозу тимусу на 71%, попередженням змін його клітинного складу і посилення апоптозу в селезінці. Захисний вплив препарату зумовлений підтриманням на рівні норми експресії мембранних рецепторів лімфоцитів та антиоксидантного захисту в тимусі і селезінці. Пітуїтрин не зменшує морфологічних ознак активації надниркових залоз.

Окситоцин (1 ОД/кг) і тироліберин (0,04 мг/кг) при одноразовому внутрішньом’язовому введенні щурам перед гострим стресом не справляють протективної дії на кровотворні органи і кров.

7. Церебролізин (0,1 мл/кг) при одноразовому внутрішньоочеревинному введенні щурам за 30 хв до гострого стресу вірогідно зменшує вміст великих тимоцитів у тимусі на 41%, попереджує посилення апоптозу в селезінці, знижує показник фагоцитозу на 45% і активність мієлопероксидази поліморфноядерних лейкоцитів на 11% у порівнянні з патологічним фоном. Одним з механізмів дії церебролізину є антиоксидантний вплив на лімфоїдні органи (зменшення вмісту проміжних продуктів перекисного окислення ліпідів у тимусі, підвищення активності супероксиддисмутази в селезінці), а також зниження вмісту лактату в селезінці. Ефекти церебролізину не супроводжуються зменшенням морфологічних ознак активації надниркових залоз.

8. Природний комплекс регуляторних пептидів SNC (1 мг/кг) при одноразовому внутрішньом’язовому та внутрішньоочеревинному введенні щурам перед гострим стресом вірогідно збільшує цитоз селезінки і вміст в ній В-лімфоцитів, запобігає посиленню апоптозу в селезінці, а також попереджує активацію мієлопероксидази поліморфноядерних лейкоцитів. Ефекти SNC зумовлені пригніченням процесів перекисного окислення ліпідів у тимусі і селезінці. Вони відбуваються за посередництвом опіаторецепторів, що характеризується антагонізмом ефектів SNC і налоксону стосовно стресорних зрушень цитозу тимусу, селезінки і кісткового мозку. Завдяки впливу на клітинні реакції і процеси пероксидації в лімфоїдних органах SNC попереджує стресорну імунодепресію, що характеризується суттєвим підвищенням кількості антитілоутворюючих клітин у селезінці в 2,7 рази і титру гемаглютинінів у 1,7 рази.

9. Гострий стрес у стадії тривоги супроводжується збільшенням кількості міцних вірогідних кореляцій між показниками лімфоїдних органів, кісткового мозку і крові, а також змінами дисперсії значущих зв’язків, з яких найбільш постійними є збільшення числа кореляцій за участю морфофункціональних параметрів селезінки та взаємозв’язків між клітинними показниками і параметрами перекисного окислення ліпідів. Протективна дія ноотропів (пірацетаму) і регуляторних пептидів (пітуїтрину, екстракту неокортексу SNC) при гострому стресі закономірно супроводжується зменшенням загальної кількості міцних вірогідних кореляцій у системі крові та підтриманням на рівні норми розподілу їх дисперсії.

Хронічний гіпокінетичний стрес на 15-у і 30-у добу характеризується зменшенням загальної кількості міцних вірогідних кореляцій між морфофункціональними показниками лімфоїдних органів, кісткового мозку і крові. Мексидол збільшує кількість значущих кореляцій на 15-у добу і зменшує її на 30-у добу гіпокінезії, що свідчить про прискорення адаптативних процесів під впливом препарату.

  1. Мексидол є найбільш ефективним лікарським засобом для профілактики порушень у кровотворних органах і крові, викликаних гострим стресом. Він рівною мірою попереджує стресорні порушення в тимусі, селезінці і крові, що підтверджується даними дискримінантного аналізу, і має найвищий протективний ефект за сумою балів (+6). Пірацетам поступається мексидолу за стреспротективною дією: він не попереджує порушень кількісних показників селезінки і активності гранулоцитів при гострому стресі. Регуляторні пептиди, на відміну від мексидолу, виявляють меншу стреспротективну дію: пітуїтрин не запобігає стресорним реакціям крові; церебролізин не попереджує порушень морфофункціональних показників селезінки і крові; екстракт неокортексу SNC не запобігає стресорним порушенням у тимусі і крові.

Публікації автора:

  1. Важничая Е.М., Девяткина Т.А. Ноотропы и система крови в условиях стресса. - Полтава: Полимет, 2002. - 160 с. (Здобувачем виконано експеримен-тальну частину, проведено статистичну обробку і системний аналіз результатів, написано текст книги).

  2. Важничая Е.М., Девяткина Т.А., Коваленко Э.Г. Влияние хронической гипокинезии на цитологические показатели лимфоидных органов и крови крыс // Лабораторные животные (Baltic J. Lab.Anim.Sci.).– 1993. – Т.3, №3. – С.155-161. (Здобувачем особисто виконано всі цитологічні дослідження, їх статистичну обробку і аналіз результатів, а також написано текст статті).

  3. Важнича О.М., Дев’яткіна Т.О., Коваленко Е.Г. Вплив мексидолу на клітини тимусу при хронічній гіпокінезії // Фізіол. журн. – 1997. - Т.43, №3-4. – С.79-85. (Здобувачем особисто виконані всі цитологічні дослідження, статистична обробка, кореляційний аналіз, а також написано текст статті).

  4. Важничая Е.М. Общие закономерности реакции гранулоцитов крыс на различные стрессорные воздействия // Проблеми екології та медицини. 1998.-Т.2,№3,4. – С.97-98.

  5. Дев’яткіна Т.О., Важнича О.М., Кобізький О.І. Вивчення захисних власти-востей пептидних факторів неокортексу в умовах гострого стресу // Клінічна фармація. – 1998. – Т.2, №3. – С. 55-58. ( Здобувачем особисто виконані всі цитологічні і біохімічні дослідження та їх статистична обробка, написано текст).

  6. Девяткина Т.А., Луценко Р.В., Важничая Е.М., Смирнов Л.Д. Влияние мексидола и его структурных компонентов на содержание углеводов и перекисное окисление липидов при остром стрессе // Вопр. мед. химии. -1999. - Т.45, вып.3. - С. 246-249. (Здобувачем особисто визначені показники пере-кисного окислення ліпідів, зроблено їх статистичну обробку).

  7. Дев’яткіна Т.О., Важнича О.М. Сучасні підходи до фармакологічної корекції стресу // Ліки. - 2000. - №1-2. - С. 44-50. (Здобувачем особисто здійснено пошук і аналіз літератури, написано текст огляду).

  8. Дев’яткіна Т.О., Важнича О.М., Луценко Р.В. Порівняльна характеристика антиоксидантної активності мексидолу, емоксипіну і натрію сукцинату при гострому стресі // Фармацевтичний журнал – 2000. - №2. – С. 65-69. ( Здобувачем особисто виконано визначення показників перекисного окислення і антиоксидантного захисту в крові, селезінці і мозку тварин, їх статистичну обробку, а також написано текст статті).

  9. Важнича О.М. Вплив тироліберину, окситоцину і пітуїтрину на морфофункці-ональні показники гранулоцитів у інтактних тварин та при гострому стресі // Одеський медичний журнал. - 2000. - №5 (61). - С. 21-23.

  10. Важнича О.М. Вплив тироліберину на процеси перекисного окиснення ліпідів і антиоксидантого захисту в лімфоїдних органах і крові при гострому стресі // Експериментальна і клінічна медицина. - 2000. - №2. - С. 21-23.

  11. Девяткина Т.А., Важничая Е.М., Луценко Р.В. Особенности процессов пере-кисного окисления липидов в различных тканях при остром стрессе и его коррекции пирацетамом и церебролизином // Эксперим. и клин. фармако-логия. - 2000. - Т.63, №4 – С. 38-41. (Здобувачем особисто визначені біохіміч-ні показники в тимусі, селезінці і крові тварин, здійснено їх статистичну обробку та аналіз, написано частину тексту статті).

  12. Боброва Н.А., Важничая Е.М., Кайдашев И.П. Влияние регуляторних пептидов на экспрессию маннозосодержащих мембранных структур лейкоцитов при остром стрессе // Пат.физиол.и эксперим. терапия. – 2000. -Вып.4. - С. 11-13. (Здобувачем особисто виконано моделювання стресу, пошук літератури і статистичну обробку результатів).

  1. Важничая Е.М. Девяткина Т.А. Определение биологической значимости некоторых морфофункциональных показателей лимфоидных органов и крови // Укр.мед. альманах. – 2000. - Т.3, №5. - С.31-33. (Здобувачем виконано експериментальну частину, визначено середні величини і коефіцієнти варіації морфофункціональних показників системи крові, написано текст роботи).

  2. Важнича О.М. Корекція пітуїтрином цитологічних змін імунних органів і крові при гострому стресі// Проблеми екології та медицини. - 2000. - №4-6. - С. 40-42.

  3. Важнича О.М. Дія церебролізину на клітинні реакції лімфоїдних органів і крові при гострому стресі // Фармацевтичний журнал - 2000. - №3. - С. 84-87.

  4. Важнича О.М. Імуномодулююча активність екстракту неокортексу тварин SNC при гострому стресі // Укр.мед.альманах. – 2000. – Т.3, №4. – С. 36-38.

  5. Важнича О.М., Дев'яткіна Т.О., Луценко Р.В. Розвиток вчення про стрес на сучасному етапі (огляд) // Одеський медичний журнал. – 2000 – №6 (62). – С. 108-110. (Здобувачем особисто проаналізовано частину літератури і напи-сано текст статті).

  6. Важнича О.М., Дев'яткіна Т.О., Макаренко О.М. Роль опіатергічних механізмів у реалізації ефектів екстракту неокортексу тварин SNC при гострому стресі // Вісник фармації – 2000. - №4 (24). - С. 59-62. (Здобувачем особисто виконано моделювання патології та її корекція, визначені морфофункціональні показники лімфоїдних органів, кісткового мозку і крові, здійснено їх статистичну обробку, написано текст статті).

  7. Важнича О.М. Стан перекисного окислення ліпідів у лімфоїдних органах і крові щурів при стресі і його корекція окситоцином і пітуїтрином // Медицина сьогодні і завтра. - 2001.-№ 1.- С. 16-19.

  8. Важнича О.М. Антистресорна активність мексидолу і роль структурних компонентів препарату в її реалізації // Клінічна фармація. - 2001. – № 5 (2). –С. 60-63.

  9. Важнича О.М. Вплив мексидолу на медулярне та екстрамедулярне кровотво-рення при хронічному гіпокінетичному стресі // Проблеми екології та медицини. – 2001. – Т.5, № 2. – С. 30-32.

  10. Луценко Р.В., Важнича О.М. Вплив пірацетаму на кореляції між біохіміч-ними показниками гепато-лієнальної системи при стресі // Вісник фармації. - 2001. – №3 (27). – С.145. (Здобувачем особисто виконано моделювання пато-логії та її корекція, визначені морфофункціональні показники лімфоїдних органів, кісткового мозку і крові, здійснено їх статистичну обробку, написано текст статті).

  11. Луценко Р.В., Важнича О.М. Порівняння вираженості морфофункціональних і метаболічних зрушень при різних видах гострого стресу // Медицина сьогодні і завтра. - 2001. - №3. - С. 9-11. (Здобувачем особисто виконано моделювання стресу, визначенні всі показники системи крові, проведено статистичну обробку цих даних, написано текст статті).

  12. Важнича О.М., Дев’яткіна Т.О., Макаренко О.М. Застосування кореляцій-ного аналізу для вивчення стреспротективної дії екстракту неокортексу SNC // Журн. АМН України. - 2001. - Т. 7, № 4.-С. 784-791. (Здобувачем особисто виконані всі експериментальні дослідження і їх кореляційний аналіз, написано текст статті).

  13. Важнича О.М. Відмінності впливу окситоцину на клітинні реакції крові і кровотворних органів за звичайних умов та при гострому стресі // Матеріали науково-практичної конференції "Ліки-людині". - Т.XV, №1-2. - Харьків, 2001. -С. 106-112.

  14. Важнича О.М., Луценко Р.В., Дев’яткіна Т.О. Ноотропні засоби і перспективи їхнього застосування при стресі // Матеріали науково-практичної конференції "Ліки-людині." – Т. XVI, №1-2. – Харків, 2001. - С. 95-101. (Здобувачем здійснено аналіз частини літератури і написано частину тексту статті).

  15. Луценко Р.В., Важнича О.М. Екстрацеребральні ефекти церебролізину при гострому стресі та їх механізми // Актуальні проблеми сучасної медицини: Вісник Української медичної стоматологічної академії.-2001.-Т.1, вип. 1-2.- С. 28-30. (Здобувачем особисто виконані всі експериментальні дослідження, що стосуються лімфоїдних органів і крові, проведено їх статистичну обробку і написано текст статті).

  16. Важнича О.М. Залежність ефектів екстракту неокортексу від способу введення // Фізіологія та патологія імунітету, гемостазу та перекисного окислення ліпідів:Зб.наук.праць.-Полтава,1997.-С.35-38.

  17. Пат. 34784, МПК 6 А61К31/00. Спосіб визначення ефективності фармакологічних засобів при стресі /О.М. Важнича, Т.О. Дев’яткіна (Україна).-№99073834; Заявл. 06.07.1999; Опубл.15.03.2001, Бюл. №2. (Здобувачем особисто проведено експериментальні дослідження стреспротективної дії фармакологічних засобів, розроблено спосіб визначення їх ефективності та підготовлено опис винаходу).

  18. Пат. 34785, МПК 6 А61К37/02. Спосіб імунокорекції / О.М. Важнича, Т.О. Дев’яткіна, О.М. Макаренко (Україна). - №99073835; Заявл. 06.07.1999; Опубл. 15.03.2001, Бюл. №2. (Здобувачем особисто визначені імунологічні показники при введенні екстракту неокортексу SNC у нормі і при стресі, розроблено спосіб імунокорекції і підготовлено опис винаходу).

  19. Важничая Е.М. Некоторые механизмы изменений клеточного состава тимуса при хронической гипокинезии // Материалы международной конференции, посвященной 100-летию со дня рождения профессора Н.В. Поповой-Латкиной "Структурные преобразования органов и тканей на этапах онтогенеза в норме и при воздействии антропогенных факторов". – Астрахань, 1996.-С.35.

  20. Кайдашев І.П., Боброва Н.О., Важнича О.М., Машко Л.В. Стан манозоміст-ких мембранних структур лімфоцитів і гранулоцитів при гострому стресі// Збірник тез доповідей Міжнародної конференції "Фізіологія та патологія імунітету, гемостазу та перекисного окиснення ліпідів".- Полтава, 1997.-С.25.

  21. Дев’яткіна Т.О., Важнича О.М. Вплив нейропептиду на стан пероксидації і активність антиоксидантних ферментів // Тези доповідей VII Українського біохімічного з’їзду.-К.,1997.- С.24 .

  22. Важничая Е.М., Девяткина Т.А., Коваленко Э.Г. Влияние мексидола на морфофункциональные показатели селезенки крыс при гипокинезии // Тезисы докладов ІV Российского национального конгресса "Человек и лекарство". - М., 1997.- С.249.

  23. Девяткина Т.А., Важничая Е.М. Влияние ноотропных препаратов на процессы перекисного окисления липидов и содержание нуклеиновых кислот в лимфоидных органах при стрессе // Тезисы докладов V Российско-го национального конгресса "Человек и лекарство". – М., 1998. - С. 561.

  24. Дев’яткіна Т.О. Важнича О.М. Експериментальне дослідження антистресор-ної активності пітуїтрину //Матеріали V національного з’їзду фармацевтів України "Досягнення сучасної фармації та перспективи її розвитку у новому тисячолітті". – Харків, 1999. - С. 572-573 .

  25. Важничая Е.М., Девяткина Т.А. Влияние окситоцина на перекисное окисление липидов (ПОЛ) при остром стрессе // Тезисы докладов VI Россий-ского национального конгресса "Человек и лекарство".- М., 1999. - С.17.

  26. Девяткина Т.А., Важничая Е.М., Луценко Р.В. Использование корреляци-онного анализа и информационных показателей для оценки системных механизмов стресса // Тезисы докладов ІІ Российского конгресса по патофи-зиологии "Патофизиология органов и систем. Типовые патологические процессы". - М., 2000. - С. 211.

  27. Важнича О.М. Системні підходи до оцінки стреспротективної дії регуляторних пептидів // Тези доповідей ІІ Національного з’їзду фармако-логів України "Фармакологія 2001-крок у майбутнє". - Дніпропетровськ, 2001. - С. 35.

  28. Дев’яткіна Т.О., Важнича О.М., Луценко Р.В. Доклінічне дослідження стреспротективної дії фармакологічних засобів: Методичні рекомендації; Схвалені наук.-експ.радою ДФЦ МОЗ України 1.03.2001. - К., 2001. – 24 с. (Здобувачем особисто узагальнено дані літератрути і власних експериментів, написано частину тексту).

  29. Важничая Е.М., Луценко Р.В., Девяткина Т.А. Применение пирацетама для профилактики повреждений иммунокомпетентных органов и печени стрессорного генеза: Информационный листок №1 - 2002. - Харьков: ХЦНТЭИ, 2002. (Здобувачем здійснені експериментальні дослідження імунокомпонентних органів при профілактиці стресу пірацетамом, узагальнено результати, написано текст листка).

  30. Важничая Е.М., Луценко Р.В., Девяткина Т.О. Экстрацеребральные эффекты церебролизина и возможности их клинического использования: Информаци-онный листок №2 - 2002. - Харьков: ХЦНТЭИ, 2002. (Здобувачем особисто виконані дослідження лімфоїдних органів і крові, узагальнено їх результати, написано текст).