Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Медичні науки / Інфекційні хвороби


Ткаченко Віталій Григорович. Ефективність поєднаного застосування циклоферону та магнітолазерної терапії при хронічному гепатиті С: дисертація канд. мед. наук: 14.01.13 / АМН України; Інститут епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л.В.Громашевського. - К., 2003.



Анотація до роботи:

Ткаченко В.Г. Ефективність поєднаного застосування циклоферону та магнітолазерної терапії при хронічному гепатиті С. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.13 – інфекційні хвороби. – Інститут епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л.В. Громашевського АМН України, Київ, 2003.

На підставі клінічного, біохімічного, біофізичного та молекулярно-біологічного обстеження хворих на маніфестну форму ХГС встановлено ефективність поєднаного застосування циклоферону ЦФ та МЛТ.

Вивчено ферментний спектр сироватки крові хворих на ХГС, активність різних за локалізацією та функціями ферментів при застосованих способах лікування. Виявлено порушення функціонально-структурного стану клітинних мембран за біохімічними та біофізичними даними, які слугували критерієм оцінки ефективності лікування. Показана можливість застосування методу динамічної радіонуклідної гепатохолесцинтиграфії для виявлення порушень функцій печінки; результати цього методу відповідають даним ультразвукового дослідження та доповнюють їх. Для оцінки ефективності лікування хворих на маніфестну форму ХГС визначено найбільш інформативні показники.

Ефективність поєднаного застосування ЦФ та МЛТ встановлено також за даними катамнестичного спостереження хворих.

У дисертації наведено теоретичне узагальнення вирішення наукової задачі вивчення особливостей змін ферментного спектру сироватки крові та функціонально-структурного стану клітинних мембран у хворих на ХГС; встановлено можливість корекції виявлених клініко-біохімічних порушень при використанні у комплексному лікуванні хворих ЦФ та МЛТ.

  1. При обстеженні 153 хворих на HCV-інфекцію, які були госпіталізовані до обласної клінічної інфекційної лікарні м. Харкова в 1998-2002 рр., у 135 (88,2%) діагностовано хронічний перебіг хвороби. Гострий ГС з високою вірогідністю встановлено у восьми пацієнтів (5,2%); ЦП, асоційований з HCV-інфекцією виявлено у десяти обстежених (6,6%).
    Перебіг ХГС характеризувався такими основними клінічними проявами, як гепатомегалія (98,5%), спленомегалія (23,7%), загальна слабкість (74,8%), зниження апетиту (45,9%), біль або тяжкість в правому підребер’ї (відповідно 21,5% і 34,1%), артралгія (14,1%), жовтяниця шкіри (43,0%) і очей (44,4%).

  2. Дослідження ферментного спектру в сироватці крові хворих на маніфестну форму ХГС виявило підвищення рівня активності АлАТ у 74,3% хворих, АсАТ – у 68,0%, ГГТП – 59,3%, ЛФ – 54,3%, КФК – 24,5%, ЛДГ – 74,8%, ЛАП – 60,0% та СорДГ у 68,6% хворих. Виявлені зміни свідчать про участь вивчених ферментів з різними біохімічними функціями та внутрішньоклітинною локалізацією в патогенезі ХГС.

  3. У 54,7% обстежених за даними УЗД спостерігалися ехографічні ознаки ХГ. Результати динамічної радіонуклідної гепатохолесцинтиграфії відповідали даним УЗД та доповнювали їх, дозволили кількісно оцінити порушення функції печінки і жовчного міхура та виявити помірне зниження поглинально-видільної функції полігональних гепатоцитів. У половини хворих з відсутністю ехографічних ознак ХГ при застосуванні динамічної радіонуклідної гепатохолесцинтиграфії виявлені різноманітні функціональні порушення печінки та жовчного міхура.

  4. У хворих на ХГС виявлено зміни показників, що характеризують функціонально-структурний стан клітинних мембран: підвищення вмісту МДА в 1,5; ДК в 2,9; Н2О2-ХЛ в 1,9; активності каталази в 2,2 рази та зниження активності СОД в 1,9 рази; рівня ПГЕ на 11%, ЕЯБЕ в 2,4 рази. Виявлення корелятивних зв’язків між рівнем ПГЕ, ЕЯБЕ і клініко-біохімічними показниками дозволяє використовувати перші для оцінки стану хворих та визначення ефективності лікування.

  5. При застосуванні в комплексному лікуванні хворих на маніфестну форму ХГС МЛТ у поєднанні з ЦФ спостерігалася позитивна динаміка клініко-біохімічних показників та регресія порушень функціонально-структурного стану клітинних мембран. Поєднане застосування ЦФ та МЛТ у хворих на ХГС було ефективнішим за лікування одними патогенетичними засобами або ЦФ, що проявлялося зменшенням тривалості та частоти основних клінічних симптомів ХГС, більш значним зниженням активності ферментів сироватки крові та зменшенням дисбалансу ПАС. Позитивного ефекту від застосування МЛТ і ЦФ було досягнуто за рахунок протизапальної, антиоксидантної, мембрано- і енергостабілізуючої дії на відповідні патогенетичні ланки ХГС.

  6. Катамнестичне спостереження протягом року після стаціонарного лікування свідчить про збереження у хворих на ХГС окремих клінічних проявів захворювання. Стабільна біохімічна ремісія, відсутність рецидиву за даними визначення активності АлАТ, негативний результат індикації РНК-HCV методом ПЛР частіше спостерігалися при поєднаному застосуванні ЦФ і МЛТ.

Публікації автора:

  1. Козько В.Н., Мишенин В.А., Ткаченко В.Г., Бондарь А.Е. Клинико-эпидемиологическая характеристика вирусного гепатита С // Клиническая и экспериментальная медицина. – 2001. – № 2. – С. 77-80. (Провів клінічне обстеження хворих, забір та дослідження лабораторного матеріалу).

  2. В.Г. Ткаченко, В.А. Мішенін. Показники стану клітинних мембран та їх клінічна оцінка у хворих на хронічний гепатит С // Клиническая и экспериментальная медицина. – 2002. – №3. – С 97-100. (Визначав рівень ПГЕ в гемолізатах. Провів підрахунки, аналіз результатів, оформив статтю).

  3. Козько В.М., Ткаченко В.Г., Мішенін В.А., Соломенник Г.О., Бондар О.Є. Біохімічні показники і стан клітинних мембран у хворих на HCV-інфекцію в залежності від способу лікування // Український біохімічний журнал. – 2002. – Т.74, №4. – С. 150-151. (Провів клінічне обстеження хворих, забір лабораторного матеріалу. Визначав рівень ПГЕ, ЕЯБЕ, застосував у хворих МЛТ).

  4. Козько В.М., Ткаченко В.Г., Бондар О.Є. Вплив препарату системної ензимотерапії “Флогензим” на патогенетичні ланки при вірусних гепатитах С і В+С // Ліки-людині: Матеріали ХV науково-практичної конференції (Харків, 14 червня 2001 р.). – Харків, 2001. – С.285-291. (Приймав участь у клінічному обстеженні хворих. Склав карту-опитувальник хворих, яким застосовували флогензим. Доповідав основні результати дослідження).

  5. Ткаченко В.Г., Бондарь А.Е., Соломенник А.О. Клинико-диагностические особенности вирусного гепатита С // Медицина сегодня и завтра. – 2000. – №2. – С. 38-42. (Опрацював літературу по проблемі. Обстежив хворих клініко-біохімічними та інструментальними методами).

  6. Ткаченко В.Г. Деякі клініко-лабораторні особливості мікст-форми вірусного гепатиту (В+С) та гепатиту С в порівняльному аспекті // Медицина сьогодні і завтра. – 1998. – №1 (4). – С. 65 – 68.

  7. Ткаченко В.Г. Стан системи перекисного окислення ліпідів і антиоксидантного захисту у хворих на вірусний гепатит // Современные проблемы диагностики и терапии гепатитов: Материалы научно-практической конференции с Международным участием (Харьков, 14-15 марта 2000 г.). – Харьков, 2000. – С. 136-137.

  8. Козько В.М., Ткаченко В.Г., Заблоцька С.І., Собко С.О. Клінічна характеристика HCV-асоційованого цирозу печінки // Матеріали науково-практичної конференції, присвяченої 50-й річниці з дня заснування Харківської обласної клінічної інфекційної лікарні “Актуальні питання розвитку стаціонарної допомоги інфекційним хворим”. – Х., 2002. – С. 73-81. (Провів клінічне дослідження хворих та оформлення статті).

  9. В.М. Козько, В.Г. Ткаченко, О.М. Винокурова. Ферментний спектр сироватки крові хворих на хронічний гепатит С в залежності від способу лікування // Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції, присвяченої пам’яті Л.В. Громашевського “Проблеми епідеміології, діагностики, клініки, лікування та профілактики інфекційних хвороб”. – К., 2002. – С. 367-371. (Проаналізував літературу по розглядуваній проблемі, досліджував клінічний та лабораторний матеріал. Застосував у хворих МЛТ).

  10. В.М. Козько, В.Г. Ткаченко. Показники стану клітинних мембран та можливості їх корекції при хронічному гепатиті С // Матеріали науково-практичної конференції “Гепатити в практиці терапевта, сімейного лікаря та інфекціоніста. Сучасні методи діагностики і терапії”. – Харків., 2003. – С. 111-114. (Визначав рівень ПГЕ в гемолізатах, ЕЯБЕ, застосовував МЛТ).

  11. Козько В.М., Граділь Г.І., Ткаченко В.Г., Винокурова О.М. Клініко-біохімічні показники у хворих на вірусний гепатит при застосуванні в комплексному лікуванні магнітолазерної терапії // Применение лазеров в медицине и биологии: Материалы Х Международной научно-практической конференции (Харьков, 19-23 мая 1998 г.). – Харьков, 1998. – С. 67.

  12. Козько В.М., Граділь Г.І., Пилипченко В.Ф., Ткаченко В.Г., Винокурова О.М., Шагаєв О.О. Результати біохімічних досліджень в ранньому періоді реконвалесценції у хворих на вірусний гепатит, які отримували в комплексному лікуванні магнітолазерну терапію // Применение лазеров в медицине и биологии: Материалы ХII Международной научно-практической конференции (Харьков, 20-23 апреля 1999 г.). – Харьков, 1999. – С. 112.

  13. Козько В.М., Мішенін В.А., Ткаченко В.Г., Винокурова О.М. Клінічна картина мікст-форми гепатиту В і С в умовах м. Харкова // Вірусні гепатити. СНІД: Матеріали науково-практичної конференції і пленуму Асоціації інфекціоністів України (Запоріжжя, 10-11 листопада 1999 р.). – Тернопіль, 1999. – С. 50 – 51.

  14. Козько В.М., Мішенін В.А., Ткаченко В.Г. Досвід використання магнітолазерної терапії в комплексному лікуванні хворих на вірусний гепатит С // Применение лазеров в медицине и биологии: Материалы ХIV Международной научно-практической конференции (Харьков, 16-19 мая 2000 г.). – Харьков, 2000. – С.95-96.

  15. Козько В.М., Ткаченко В.Г., Мішенін В.А., Бондар О.Є. Магнітолазерна терапія в комплексному лікуванні хворих на вірусні гепатити // Матеріали науково-практичної конференції і пленуму Асоціації інфекціоністів України (Львів, травень 2000 р.). – Тернопіль, 2000. – С. 31.

  16. Козько В.Н., Градиль Г.И., Мишенин В.А., Ткаченко В.Г., Винокурова О.Н., Бондарь А.Е., Чибисова М.А. Критерии хронизации при вирусных гепатитах С и В+С по данным ультразвукового исследования // Инфекционные болезни: диагностика, лечение, профилактика: Материалы VI Российско-Итальянской научной конференции (Санкт-Петербург, 14 – 16 декабря 2000 г.). – Санкт-Петербург, 2000. – С. 115.

  17. Ткаченко В.Г., Бондар О.Є., Собко С.О. Діагностичні критерії хронічного вірусного гепатиту С // Медицина третього тисячоліття: Збірник тез конф. молодих вчених Харк. держ. мед. ун-ту (Харків, 17 – 18 січня 2001 р.). – Харків, 2001. – Ч.I. – C. 85.

  18. Козько В.М., Мішенін В.А., Ткаченко В.Г., Соломенник Г.О., Бондар О.Є. Клініко-інструментальна характеристика мікст гепатиту В+С // Проблеми зооінженерії та ветеринарної медицини. – Випуск 7 (31). – Материали 5-го з’їзду паразитоценологів України (Харків, 5-6 квітня 2001р.). – С. 108-109.

  19. Ткаченко В.Г., Бондар О.Є., Винокурова О.М. Патогенетичне значення вивчення показників стану клітинних мембран при хронічному гепатиті С // Медицина третього тисячоліття: Збірник тез конф. молодих вчених Харк. держ. мед. ун-ту (Харків, 17 – 18 січня 2002 р.). – Харків, 2002. – C. 93.

  20. В.М. Козько, В.Г. Ткаченко, В.А. Мішенін, О.Є. Бондар, Г.О. Соломенник. Випадок тяжкого перебігу гепатиту С // Тяжкі форми інфекційних хвороб і невідкладні стани: Матеріали науково-практичної конференції і пленуму Асоціації інфекціоністів України (Дніпропетровськ, 16-17 травня 2002 р.). – Тернопіль, 2002. – С. 96-97.

21. Ткаченко В.Г., Бондар О.Є., Соломенник Г.О. Вплив циклоферону на активність ферментів сироватки крові у хворих на хронічний гепатит С // Медицина третього тисячоліття: Збірник тез конф. молодих вчених Харк. держ. мед. ун-ту (Харків, 20 січня 2003 р.). – Харків, 2003. – C. 163-164.