Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Медичні науки / Імунологія та алергологія


Нахашова Вікторія Євгенівна. Дисбаланс системного і мукозального антиендотоксинового імунітету у хворих на хронічний панкреатит : Дис... канд. наук: 14.03.08 - 2009.



Анотація до роботи:

Нахашова В.Є. Дисбаланс системного і мукозального антиендотоксинового імунітету у хворих на хронічний панкреатит. Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.03.08 імунологія та алергологія. Донецький національний медичний університет ім. М. Горького МОЗ України, Донецьк, 2009.

Дисертація є клінічним дослідженням, в якому міститься теоретичне узагальнення і нове рішення актуальної для теоретичної і клінічної імунології задачи - вивчення особливостей дисбалансу гуморального антиендотоксинового імунітету у хворих на хронічний панкреатит та його корекція з використанням пробіотиків та ентеросорбентів.

Виділено 2 варіанти патогенезу хронічного панкреатиту: переважно імунокомплексний та переважно LBP-залежний.

У всіх хворих на хронічний панкреатит зареєстровано депресію мукозальної антитільної відповіді на ЕТ у вигляді зниження рівня секреторного антиендотоксинового Ig A в слині в залежності від клінічного перебігу ХП.

Встановлено, що одночасне застосування пробіотику Лінекс та ентеросорбенту Ентеросгель в складі комбінованого лікування призводить до відсутності загострень на протязі 3-х місяців спостереження та нормалізує рівень секреторного антиендотоксинового Ig A в слині після лікування.

Дисертація є клінічним дослідженням, в якому міститься теоретичне узагальнення і нове рішення актуальної для теоретичної і клінічної імунології задачи — вивчення особливостей дисбалансу гуморального антиендотоксинового імунітету у хворих на хронічний панкреатит та його корекція з використанням пробіотиків та ентеросорбентів.

1. При ХП виявлено, що 42,5±5,8% хворих мають високий вміст анти-ЕТ Ig G (0,179±0,016 од.опт.щіл., р<0,05) – гіперреспондери за анти-ЕТ Ig G, 15,0±4,5% хворих мають нормальний рівень анти-ЕТ Ig G (0,134±0,005 од.опт.щіл., р>0,05) – нормореспондери, а 42,5±5,8% хворих - низький рівень анти-ЕТ Ig G (0,083±0,005 од.опт.щіл., р<0,01) – гіпореспондери.

Для гіперреспондерів при загостренні ХП характерним є підвищення анти-ЕТ Ig А до 0,421±0,216 од.опт.щіл. (р<0,05) на тлі нормального рівня анти-ЕТ Ig М (0,235 ±0,069 од.опт.щіл., р>0,05).

У гіпо- і нормореспондерів рівні анти-ЕТ Ig класів А і М не виходять за межі фізіологічного діапазону.

2. У всіх хворих на ХП зареєстровано депресію мукозальної антитільної відповіді на ЕТ у вигляді зниження рівня секреторного анти-ЕТ Ig А в слині в залежності від клінічного перебігу ХП. Найбільш виражене зниження секреторного анти-ЕТ Ig А в слині зареєстровано у хворих із перебігом середньої тяжкості та тяжким (0,072±0,046 од.опт.щіл., р<0,01), в той час як у хворих з легким перебігом ХП зниження цього показнику менш значуще і складає 0,118±0,032 од.опт.щіл. (р<0,05) при значенні цього показника в нормі 0,188±0,033 од.опт.щіл.

На момент виписки рівень секреторного анти-ЕТ Ig A у хворих з легким перебігом ХП достовірно підвищується (р<0,05) до нормальних величин (0,221±0,038 од.опт.щіл., р>0,05), а у пацієнтів з перебігом ХП середньої тяжкості та тяжким не змінюється (0,104±0,013 од.опт.щіл., р<0,05), його вміст в слині при виписці в 2,1 рази менше ніж у хворих з легким перебігом захворювання, що достовірно нижче за показник попередньої групи (р=0,001).

Концентрація загального секреторного Ig А в слині не відрізняється від величини цього показника в групі здорових донорів (р>0,05).

3. Для гіперреспондерів за анти-ЕТ Ig G при загостренні ХП характерним є підвищення рівня LBP більш ніж в 2 рази порівняно з нормальним рівнем (9,5±2,39 мкг/мл, р<0,01) і ЦІК до 2,5 разів відносно норми (0,287±0,029 од.опт.щіл., р<0,01).

В процесі стандартного лікування загострення ХП у хворих цієї групи рівень ЦІК залишається на високому рівні, в той час як рівень LBP достовірно знижується при виписці до нормальних величин (переважно імунокомплексний патогенетичний варіант ХП).

У гіпо- і нормореспондерів за анти-ЕТ Ig G зареєстровано рівень LBP більш ніж в 3,5 рази вищий за нормальний показник (16,6±3,08 мкг/мл, р<0,01) при госпіталізації та більш ніж в 3 рази вищий (14,45±2,75 мкг/мл, р<0,01) при виписці на тлі стабільно нормального рівня ЦІК (0,072±0,028 та 0,084±0,032 од.опт.щіл., р>0,05 в обох випадках) (переважно LBP-залежний патогенетичний варіант ХП).

4. Концентрація загальних імуноглобулінів в крові не відображає в цілому достовірно стан антиендотоксинового гуморального імунітету у хворих на ХП (відсутність кореляційного зв’язку між показниками загальних та антиендотоксинових імуноглобулінів) і не може бути використана для його непрямої оцінки. Виявлено слабкий негативний корелятивний зв’язок між Ig А та анти-ЕТ Ig М (r=-0,248, р<0,05) і помірний позитивний кореляційний зв’язок між анти-ЕТ Ig G та анти-ЕТ Ig А (r=0,469, р<0,05).

5. Встановлено, що одночасне застосування пробіотику Лінекс та ентеросорбенту Ентеросгель в складі комбінованого лікування призводить до відсутності загострень на протязі 3-х місяців спостереження та нормалізує рівень секреторного антиендотоксинового Ig A в слині (0,184±0,027, р>0,05) після лікування.

Тоді як при застосуванні в складі комбінованої терапії тільки Ентеросгелю відмічається загострення протягом 3-х місяців після лікування у 18,2±11,6 % хворих та зберігається низький рівень секреторного анти-ЕТ Ig A (0,105±0,017 од.опт.щіл., р<0,05). У хворих, в схему лікування яких був включений тільки Лінекс, відмічається загострення протягом 3-х місяців після лікування у 20,0±12,6 % хворих та низький рівень секреторного анти-ЕТ Ig A (0,09±0,02 од.опт.щіл., р<0,05). В групі порівняння, де хворі не приймали ні Ентеросгелю, ні Лінексу відмічається загострення протягом 3-х місяців після лікування у 33,3±14,5 % хворих та низький рівень секреторного анти-ЕТ Ig A (0,099±0,011 од.опт.щіл., р<0,05).

Публікації автора:

1. Нахашова В. Е. Дисбаланс системного и мукозального антиэндотоксинового иммунитета у больных хроническим панкреатитом / В. Е. Нахашова // Український медичний альманах. – 2008. – Т. 11. – № 5. – С. 109-113.

2. Нахашова В. Е. Роль системной и местной антиэндотоксиновой антительной защиты при различных вариантах течения хронического панкреатита / В. Е. Нахашова // Таврический медико-биологический вестник. – 2008. – Т. 11. – № 1. – С. 46-49.

3. Нахашова В. Е. Изменения антиэндотоксинового иммунитета у больных хроническими панкреатитами / В. Е. Нахашова // Матеріали науково-практичної конференції, присвяченої 165-ї річниці НМУ ім. О.О. Богомольця // Імунологія та алергологія. – 2006. – № 2. – С. 77.

4. Белоглазов В. А. Опыт коррекции секреторного (мукозального) антиэндотоксинового иммунитета у больных хроническими панкреатитами с использованием Линекса и Энтеросгеля / В. А. Белоглазов, В. Е. Нахашова // Тезисы научно-практической конференции по актуальным вопросам клинической и лабораторной иммунологии, аллергологии и иммунореабилитации (Киев, 2008) // Імунологія та алергологія. – 2008. – № 1. – С. 35.

Дисертант проводив відбір хворих та збір матеріалу для лабораторного обстеження, пошук та аналіз літератури з даної теми, самостійно виконано статистична обробка даних, брав участь у розробці дизайну дослідження та в узагальненні результатів.

5. Белоглазов В. А. Антиэндотоксиновый гуморальный иммунитет у больных панкреатитами / В. А. Белоглазов, В. Е. Нахашова // Проблемы, достижения и перспективы развития медико-биологических наук и практического здравоохранения. Труды Крымского государственного медицинского университета им. С.И. Георгиевского. – 2005. – Т. 141. – Ч. 6. – Симферополь, 2005. – С. 14-18.

Дисертант приймав участь у проведенні досліджень та аналізі результатів, самостійно виконано формування комп’ютерної бази даних, дизайн дослідження, статистична обробка.

6. Содержание липополисахарид-связывающего белка и циркулирующих иммунных комплексов у больных хроническим панкреатитом в зависимости от типа антительного ответа на эндотоксин кишечной палочки / В. А. Белоглазов, В. Е. Нахашова, А. И. Гордиенко, А. А. Бакова // Вестник неотложной и восстановительной медицины. – 2008. – Т. 9. – № 2. – С. 192-195.

Дисертант провів інформаційний пошук, статистичну обробку, автор брав участь в узагальненні результатів.

7. Влияние препаратов Линекс и Энтеросгель на антиэндотоксиновый антительный иммунитет у больных хроническими панкреатитами / В. А. Белоглазов, В. Е. Нахашова, А. И. Гордиенко, А. П. Малицкая // Імунологія та алергологія. – 2007. – № 4. – С. 21-24.

Автором самостійно виконано збір клінічного матеріалу, статистична обробка, брав участь у розробці дизайну дослідження та в узагальненні результатів.

8. Течение хронического панкреатита при разном типе антительного ответа на эндотоксин кишечной палочки / В. А. Белоглазов, В. Е. Нахашова, А. И. Гордиенко, А. П. Малицкая // Таврический медико-биологический вестник. – 2007. – Т. 10. – № 1. – С. 17-21.

Автором самостійно виконано формування контингенту для комп’ютерної бази даних, дизайн дослідження, статистична обробка, пошук та аналіз літератури з даної теми.

9. Влияние препаратов Линекс и Энтеросгель на антиэндотоксиновый антительный иммунитет у больных хроническим панкреатитам / В. А. Белоглазов, В. Е. Нахашова, А. И. Гордиенко, А. П. Малицкая // Здоров’я України. – 2008. – № 5. – С. 48.

Автором самостійно виконано підбір препаратів для проведення дослідження, формування контингенту для комп’ютерної бази даних, збір клінічного матеріалу, статистична обробка, брав участь у розробці дизайну дослідження та в узагальненні результатів.

10. Beloglazov V. Local and systemic anti-endotoxin immunity in patients with chronic pancreatitis (abstract 1342) / V. Beloglazov, V. Nachashova, A. Gordienko, I. Dubuske, L. Dubuske // Allergy (European journal of allergy and clinical immunology). Abstracts XXVII Congress of the European Academy of Allergology and Clinical Immunology, 2008, 7-11 June in Barcelona Spain – 2008. – V. 63. – Suppl. 88. – P. 487.

Автором самостійно виконано підбір препаратів для проведення дослідження, формування контингенту для комп’ютерної бази даних, збір клінічного матеріалу, статистична обробка, брав участь у розробці дизайну дослідження та в узагальненні результатів.