Анотація до роботи:

Волкова Ю.В. Диференційований підхід до вибору медикаментозної терапії посттравматичного панкреатиту у хворих з політравмою. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.30 – анестезіологія та інтенсивна терапія. – Дніпропетровська державна медична академія, Дніпропетровськ, 2008.

Дисертація присвячена питанням діагностики та лікування посттравматичного панкреатиту у хворих при політравмі. Проаналізовано результати лікування 88 потерпілих з ушкодженням підшлункової залози. Наведені епідеміологічні особливості травми підшлункової залози, визначені основні маркери посттравматичного панкреатиту у динаміці. Доведено значимість показника титру антипанкреатичних антитіл та його роль у діагностиці посттравмаьтичного панкреатиту різного ступеня тяжкості.

Запропоновані компоненти інтенсивної терапії дозволили обмежити ступінь залучення ушкодженої тканини підшлункової залози у патологічний процес, досягти оптимального знеболювання в післяопераційному періоді, домогтися ранньої активації кишкової перистальтики, повністю виключити використання наркотичних анальгетиків, зменшити вираженість інтоксикації в гострому періоді травматичної хвороби, відрізнити стресову глікемію від панкреатогенної, зменшити екзогенне введення інсуліну. Їх перевага полягає у зниженні частоти виникнення посттравматичного панкреатиту на 20,1% та зменшенні тяжкості його перебігу.

У дисертації наведено узагальнення і нове вирішення актуальної наукової задачі – підвищення ефективності діагностики та лікування хворих з травматичним ушкодженням підшлункової залози при політравмі шляхом удосконалення методів інтенсивної терапії.

1. Травма підшлункової залози найчастіше, у 70,5% випадків, зустрічається після дорожньо-транспортних пригод у чоловіків при торако-абдомінальному (31,8%) варіанті політравми, сполучається з ушкодженням печінки (45,3%) і селезінки (42,5%) і в більшості випадків припадає на максимальний рівень панкреатичної секреції. Найчастішим (93,2%) її варіантом є забій органу, який у більшості випадків є основною причиною виникнення посттравматичного панкреатиту.

2. Одним із найбільш інформативних діагностичних маркерів посттравматичного панкреатиту є показник титру антипанкреатичних антитіл. У всіх пацієнтів протягом перших 24-ох годин після отримання травми підшлункової залози значущої наявності антипанкреатичних антитіл у крові не виявляється. У потерпілих, у яких, незважаючи на травму підшлункової залози, панкреатит не розвинувся, титр антитіл досягає 0,22-0,23 нг/мл в окремих пацієнтів протягом однієї доби в другій половині раннього періоду травматичної хвороби. Максимальна частота підвищеного титру антитіл у постраждалих з травмою підшлункової залози виявляється на 9-й день лікування незалежно від наявності у них посттравматичного панкреатиту

3. При розвитку посттравматичного панкреатиту легкого ступеня тяжкості збільшення титру антитіл у крові в 1,5-2 рази від верхньої межі норми реєструється на 7-му, досягає свого піку на 9-у добу з подальшою тенденцією до зменшення. Максимальні цифри вмісту антитіл у крові можуть досягати 0,58 нг/мл. При тяжкому перебігу даного ускладнення вже на 5-ий день титр антитіл перевищує початкові значення, зростає у 2,5-3,5 рази від верхньої межі норми на 9-у-14-у добу, поволі знижуючись до 21-го дня лікування. Максимальні цифри вмісту антитіл у крові можуть досягати 0,71 нг/мл.

4. Найбільш інформативними діагностичними маркерами ідентифікації тяжкості перебігу посттравматичного панкреатиту є рівень тригліцеридемії, -амілаземії, глікемії, інсулінемії, активність аланінової трансамінази. Для легкого ступеня тяжкості посттравматичного панкреатиту характерним є: зниження активності -амілази в крові в перший тиждень до норми, максимальні цифри аланінової трансамінази у перші 24 години з подальшим зниженням її рівня, нормалізація рівня глікемії з 14-ї доби, рівень інсулінемії 2,7 – 23,09 мкМО/мл з необхідністю введення інсуліну із зовні в окремих пацієнтів, лейкоцитоз до 14 х 10⁹/л на 3-ю добу з подальшим зменшенням.

Для тяжкого посттравматичного панкреатиту характерним є: зниження активності -амілази в крові в перший тиждень до значень, що перевищують норму удвічі, перевищення тригліцеридемії свого початкового рівня не менш ніж удвічі, максимальні цифри аланінової трансамінази у перші 24 години з подальшим зниженням її рівня до 3-ої доби і підвищенням на 5-ий день в 3-4 рази, підвищений рівень глікемії упродовж 21-ї доби, розкид показника інсулінемії в межах 8,47 – 60 мкМО/мл з необхідністю введення інсуліну із зовні у 50% хворих, лейкоцитоз більше 16 х 10⁹/л до 5-го дня лікування.

5. Запропонована схема інтенсивної терапії дозволила обмежити ступінь залучення ушкодженої тканини підшлункової залози у патологічний процес, досягти оптимального знеболювання в післяопераційному періоді, домогтися ранньої активації кишкової перистальтики, повністю виключити використання наркотичних анальгетиків, відрізнити стресову глікемію від панкреатогенної, зменшити екзогенне введення інсуліну.

6. Перевага запропонованої схеми інтенсивної терапії полягає у зниженні частоти виникнення посттравматичного панкреатиту на 20,1% та зменшенні тяжкості його перебігу.

Публікації автора:

1. Волкова Ю. В. Причины возникновения посттравматического панкреатита у пострадавших с травмой поджелудочной железы при политравме // Біль, знеболювання і інтенсивна терапія. – 2006. - № 1(д). – С. 76-78.

2. Волкова Ю.В. Особенности клинико-лабораторной картины посттравматического панкреатита легкой степени и тяжелых его форм // Український журнал екстремальної медицини імені Г.О. Можаєва. – 2007. – Том 8, №4. – С. 43-45.

3. Волкова Ю.В. Роль показників вуглеводного обміну у постраждалих із травмою підшлункової залози при політравмі в ідентифікації тяжкості посттравматичного панкреатиту // Врачебная практика. – 2007. - №6 (60). – С. 69-73.

4. Волкова Ю.В. Пролонгированная перидуральная блокада как структурный элемент интенсивной терапии посттравматического панкреатита // Международный медицинский журнал. – 2007. – Т 13, №4. – С. 97-99.

5. А. Хижняк, А. Ю. Павленко, Д. В. Сафронов, Ю. В. Волкова. Методика комбинированной вегетативной блокады у больных с повреждением поджелудочной железы в клинике политравмы // Біль, знеболювання і інтенсивна терапія. – 2003. - № 2(д). – С. 237-239.

Дисертантом особисто визначена мета наукової роботи, зібраний клінічний матеріал, написаний розділ, де викладено результати дослідження.

6. А. А. Хижняк, Ю. В. Волкова, А. Ю. Павленко, М. В. Лизогуб. Оптимізація тактики лікування хворих із закритою абдомінальною травмою // Одеський медичний журнал. – 2004. - № 4(84). – С. 83-86.

Дисертантом особисто зібраний клінічний матеріал, проведено статистичну обробка отриманих результатів, сформульовані висновки.

7. А. А. Хижняк, Ю. В. Волкова, Е. Л. Борисова. Новый подход к интенсивной терапии травмы поджелудочной железы и посттравматического панкреатита при политравме // Харківська хірургічна школа. – 2007. - № 1(24). – С. 77-81.

Дисертантом особисто зібраний клінічний матеріал, написаний розділ, де викладено матеріали і методи та результати дослідження.

8. Волкова Ю.В. Роль вегетативного блока при травме поджелудочной железы у пострадавших с политравмой // Междунар. конф. „Новые технологии в военно-полевой хирургии и хирургии повреждений мирного времени”. – Санкт-Петербург, 2006. – С. 52-53.

9. Волкова Ю.В. Особенности интенсивной терапии при травме поджелудочной железы у пострадавших с политравмой // Междунар. конф. „Новые технологии в военно-полевой хирургии и хирургии повреждений мирного времени”. – Санкт-Петербург, 2006. – С. 51-52.

10. Хижняк А. А., Волкова Ю. В., Бережной С. Е. Инфузионно-трансфузионная терапия у пострадавших с политравмой: место современных многоатомных спиртов (Реосорбилакт, Сорбилакт, Ксилат) в медицине критических состояний (неотложная хирургия, педиатрия, нейрохирургия, парентеральное питание): методические рекомендации / В. И. Черний, И. П. Шлапак, А. А. Хижняк и др. – Киев, 2006. – 42 с.

Дисертантом особисто написаний розділ щодо лікування посттравматичного панкреатиту.

11. Пат. 68300 UA, МПК А61, К 31/00. Спосіб лікування хворих з посттравматичним панкреатитом / заявник і патентовласник Харківський державний медичний університет. – №20031210913; заявл. 02.12.03 ; опубл. 15.07.04.