Анотація до роботи:

Плітень О.М. Диференційна діагностика епітеліальних дисплазій шийки матки та інтраепітеліальної карциноми. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.03.02 – патологічна анатомія. Харківський національний медичний університет МОЗ України, Харків, 2008.

Дисертація присвячена вивченню морфо-функціонального стану багатошарового плоского епітелію шийки матки, його базальної мембрани, строми при дисплазіях різного ступеня тяжкості, інтраепітеліальній карциномі та інвазивному раку для удосконалення патоморфологічної диференціальної діагностики даних станів.

У нашому дослідженні виявлено закономірні зміни в багатошаровому плоскому епітелії, базальної мембрани і стромі шийки матки залежно від стадії канцерогенезу. Установлено, що збільшення морфометричних параметрів багатошарового плоского епітелію шийки матки з посиленням морфо-функціональної і проліферативної активності епітеліоцитів та інтенсифікацією процесів масової клітинної загибелі шляхом апоптозу прямо пропорційні ступеню збільшення тяжкості канцерогенезу.

Залежно від стадії канцерогенезу визначені зміни, які відбуваються в базальній мембрані і стромально-судинному компоненті: виразність базальної мембрани і строми, наявність інфільтрації, присутність певних видів колагену, деякі ознаки новоутворення судин.

Виявлений взаємозв'язок між ступенем канцерогенезу шийки матки і рівнем експресії імуногістохімічних маркерів біологічних властивостей крові – Ki-67 (показник проліферативного потенціалу) і p16^INK4a (індикатор злоякісної трансформації клітин).

У результаті проведеного комплексного дослідження виділено найбільш істотні показники, які можуть служити патоморфологічними критеріями диференціальної діагностики епітеліальних дисплазій шийки матки, інтраепітеліальної карциноми та інвазивного раку.

У дисертаційній роботі представлено теоретичне узагальнення і нове рішення науково-практичної задачі, що дозволило виявити взаємозв'язок між характером і ступенем виразності диспластичних і неопластичних процесів епітелію ШМ і морфо-функціональною і проліферативною активністю, рівнем експресії ІГХ маркерів біологічних властивостей тканин і станом базальної мембрани і підлягаючої строми.

1. У результаті ретроспективного аналізу частоти зустрічальності і факторів ризику розвитку плоскоклітинних інтраепітеліальних уражень ШМ та аналізу клінічних даних досліджуваних груп установлено, що перше місце за ризиком виникнення CIN та CIS займає ендоцервікоз з епідермізацією, що найчастіше зустрічається у віковій групі 20-29 років і що майже рівномірно убуває у міру збільшення віку, друге місце – поліпи ШМ з явищами епідермізації, що найчастіше зустрічаються в групі 40-49 і 50-59 років. Пік захворюваності плоскоклітинними інтраепітеліальними ураженнями ШМ і інвазивним плоскоклітинним раком доводиться на вік 50-59 і 40-49 років відповідно, тобто групи, де найчастіше зустрічаються поліпи ШМ і ще достатньо велика кількість ендоцервікозів, а також найчастіше зустрічаються проліферативні процеси міометрію і ендометрію, що побічно вказує на гормональний дисбаланс в організмі жінок, обумовлений періодами клімаксу і менопаузи.

2. У міру збільшення тяжкості стадії канцерогенезу відбувається збільшення морфометричних параметрів багатошарового плоского епітелію, що свідчить про збільшення рівня морфо-функціональної активності епітеліоцитів.

3. Ступінь посилення морфо-функціональної і проліферативної активності епітеліоцитів та інтенсифікація процесів масової клітинної загибелі шляхом апоптозу прямо пропорційний ступеню збільшення тяжкості стадії канцерогенезу.

4. У міру збільшення тяжкості стадії канцерогенезу відбуваються зміни в стромально-судинному компоненті і в базальній мембрані. При початку інфільтративного росту, кількість колагенових волокон зменшується, відмічається їх розпад, виражена лімфоїдно-плазмоцитарна інфільтрація, спостерігається новоутворення судин в інвазивній пухлині. ІГХ типірування колагену показало, що при CIN I-III в стромі переважає колаген I типу, при CIS його кількість зменшується, а при invCa його вміст украй низький. У стромі, що розвивається, при invCa виявляється і колаген III типу, який також виявляється і в стінках судин, особливо у великій кількості в інвазивних пухлинах, що свідчить про новоутворення останніх. Базальна мембрана – додатковий критерій у диференціальній діагностиці стадій канцерогенезу: із збільшенням ступеня дисплазії вона стоншується, її розщеплювання і фрагментація свідчать про початок інвазії. Інтенсивність світіння колагену IV типу, що виявляється в базальній мембрані, знижується в міру збільшення тяжкості ступеня дисплазії, фрагментоване світіння зустрічається в ділянках, підозрілих на інвазію і відсутнє в зонах інвазивного росту.

5. Експресія білка Ki-67 збільшується з наростанням ступеня диспластичних уражень епітелію ШМ і досягає максимуму при інвазивному плоскоклітинному РШМ, одночасно з цим змінюється і локалізація Ki-67-позитивних клітин у товщі епітелію: збільшення кількості клітин у середньому і поверхневому відділах епітелію ШМ при прогресії дисплазії. Показник середньої оптичної щільності в міру збільшення тяжкості ступеня дисплазії збільшується, досягаючи максимуму при CIN III, з подальшим зниженням у CIS і invCa.

6. У міру збільшення тяжкості стадії канцерогенезу зростає експресія білка p16^INK4a, що виявляється в збільшенні поширеності фарбування, питомої ваги клітин з позитивною реакцією ІГХ з даним білком і високою інтенсивністю реакції. Позитивна експресія p16^INK4a є специфічним тестом для визначення CIN, CIS, invCa і вірусу папіломи людини високого канцерогенного ризику.

7. На підставі отриманих результатів розроблені патоморфологічні критерії диференціальної діагностики дисплазій різного ступеня тяжкості, CIS і invCa ШМ, що дозволить підвищити якість патоморфологічного дослідження.

Публікації автора:

1. Плитень О.Н. Морфометрия в дифференциальной диагностике стадий канцерогенеза в шейке матки / А.Ф. Яковцова, В.Д. Марковский, О.Н. Плитень // Вісник морфології. – 2006. – №12 (2). – С. 206–209 (автором проведені набір зразків тканин шийки матки та гістологічне і морфометричне дослідження).

2. Плитень О.Н. Частота возникновения плоскоклеточных интраэпителиальных поражений шейки матки / А.Ф. Яковцова, В.Д. Марковский, О.Н. Плитень // Запорожский медицинский журнал. – 2006. – №4. – С. 44–46 (автором проведений статистичний аналіз).

3. Плитень О.Н. Факторы риска развития плоскоклеточных интраэпителиальных поражений шейки матки / О.Н. Плитень // Український морфологічний альманах. – 2006. – Том 4, №3. – С. 67–70.

4. Плитень О.Н. Значение аргирофильных белков, ассоциированных с областью ядрышковых организаторов, в дифференциальной диагностике плоскоклеточных интраэпителиальных поражений и рака шейки матки / О.Н. Плитень // Патология. – 2007. – Т. 4, №4. – С. 54–57.

5. Плитень О.Н. Риск возникновения плоскоклеточных интраэпителиальных поражений шейки матки / О.Н. Плитень // Актуальні проблеми геронтології та геріатрії: Мат. наук. конф. молодих вчених, присвяченої пам’яті акад. В.В. Фролькіса. – Київ. – 2006. – С. 150–151.

6. Плитень О.Н. Частота плоскоклеточных интраэпителиальных поражений шейки матки / О.Н. Плитень // Медицина третього тисячоліття: Мат. міжвузівської конф. молодих вчених. – Харків. – 2006. –С.33–34.

7. Плитень О.Н. Дифференциально-диагностические критерии стадий канцерогенеза в шейке матки / О.Н. Плитень, Н.В. Гольева // Сучасні досягнення молодих вчених на допомогу практичній медицині: Мат. Всеукр. наук.-практ. конф. – Харків. – 2006. – С.81–82 (автором проведені набір зразків тканин шийки, гістологічне та морфометричне дослідження та визначені діагностичні критерії для диференціальної діагностики стадій канцерогенезу).

8. Плитень О.Н. Активность ядрышковых организаторов как дополнительный критерий дифференциальной диагностики стадий канцерогенеза в шейке матки / О.Н. Плитень // Медицина третього тисячоліття: Мат. міжвузівської конф. молодих вчених. – Харків. – 2007. –С.21–22.

9. Плитень О.Н. Возраст как фактор риска возникновения плоскоклеточных интраэпителиальных поражений шейки матки / О.Н. Плитень // Біологічні основи розвитку патології пізнього віку: Мат. VIII наук. конф. молодих вчених з міжнародною участю, присвяченої памяті академіка В.В. Фролькіса. – Київ. – 2007. – С. 111–112.

10. Плитень О.Н. Состояние базальной мембраны эпителия шейки матки как показатель стадий канцерогенеза / О.Н. Плитень // Патологоанатомічна діагностика хвороб людини: здобутки, проблеми, перспективи: Мат. Всеукр. наук.-практ. конф., присвяченої 100-річчю від дня народження проф. Н.М. Шінкермана. – Чернівці. – 2007. – С. 145–147.