Анотація до роботи:

Івченко А.І. Дуб червоний (Quercus rubra L.) в лісових насадженнях Львівщини. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.03.03 – лісознавство і лісівництво. – Український державний лісотехнічний університет, Львів, 2002.

Робота присвячена вивченню лісівничо-біологічних особливостей дуба червоного, які в регіоні досліджень суттєво відрізняються від аборигенних видів дуба, а також розробці заходів щодо формування стійких насаджень з його участю.

Проведено ботанічну ідентифікацію, уточнено наукову назву та ряд властивостей поширеного в лісовому господарстві інтродукованого з Америки дуба червоного. Так як основним лімітуючим фактором росту цього виду в Україні є дефіцит вологи, проаналізовано рівень вологості клімату території країни щодо його відповідності помірній зоні природного ареалу дуба червоного. Встановлено, що на Львівщині дуб червоний знаходиться в зоні оптимальної вологості клімату.

Виділено ряд внутрішньовидових таксонів виду та вивчено їх господарське значення. Поглиблено вивчено рівень біологічної стійкості дуба червоного та вказано шляхи її підвищення. Вивчено алелопатичні особливості виду та його вплив на ґрунт. Показано лісівничі особливості росту чистих і мішаних деревостанів дуба червоного з основними лісотвірними породами та запропоновано науково обґрунтовані раціональні способи ведення лісового господарства в них.

У дисертації проведено теоретичне узагальнення суттєво відмінних лісівничо-біологічних особливостей дуба червоного на Львівщині порівняно з аборигенними видами дуба та показано нове вирішення наукової проблеми щодо формування лісових насаджень з участю цієї породи.

1. Ідентифіковано поширений у лісових насадженнях України інтродукований з Америки вид дуба та уточнено його назву – дуб червоний (Quercus rubra L.), що дозволяє уникнути ряд непорозумінь щодо його еколого-біологічних властивостей.

2. В Україні виділено 4 зони за рівнем відповідності вологості клімату, як основного лімітуючого фактора росту дуба червоного, природному ареалу цього виду. На Львівщині дуб червоний знаходиться в оптимальній кліматичній ніші.

3. Площа насаджень з участю дуба червоного на Львівщині становить понад 13 тисяч гектарів. Висаджений він переважно у грудах і сугрудах. Зафіксовано виражені інвазійні процеси, коли дуб червоний природним шляхом поширюється на сусідні ділянки, що несе в собі певну небезпеку спочатку захоплення нових територій, а потім – витіснення з них аборигенних лісоутворюючих порід.

4. В умовах екологічного оптимуму (D₃) дуб червоний має високу біологічну стійкість. Вона зменшується в сухіших та бідніших едатопах. У загущених молодняках зафіксовано пошкодження снігом та виявлено граничні значення D_1,3/Н між механічно стійкими та нестійкими деревами.

5. Алелопатична активність дуба червоного в мегатрофних умовах Львівщини значно вища, ніж в східних регіонах та у порівнянні з дубом звичайним, що й дозволяє йому успішно конкурувати тут з аборигенними породами шляхом гальмування їх росту.

6. Вплив дуба червоного на родючість сірих опідзолених суглинистих ґрунтів близький до впливу дуба звичайного. Під ним дещо більше нагромаджується азоту та менше рухомого фосфору. У букових насадженнях цей вид відіграє певну ґрунтопокращуючу роль. Мішані насадження дуба червоного і сосни звичайної дещо краще впливають на дерново-підзолисті супіщані ґрунти, ніж чисті деревостани цих порід.

7. Товщина дерев виділеної пізньолистопадної відміни дуба червоного на 22,7 % більша, ніж в особин ранньолистопадної, що свідчить про властивість першої інтенсивніше продукувати стовбурну деревину.

8. Встановлено, що кора дуба червоного тонша, ніж в дуба звичайного, а її частка відповідно становить 10,6 % та 17,6 % від загальної стовбурної маси. Протилежне трактування товщини кори цих порід зв’язане із ботанічною номенклатурно-таксономічною плутаниною дуба червоного.

9. Встановлено, що в C₃–D₃ у групі віку 51–60 років дерева дуба червоного характеризуються стабілізацією відсотку ядра, який до цього часу постійно зростав, що дозволяє трактувати цей період як вік технічної стиглості за ядровою деревиною.

10. У дуба червоного частка ядра на 2,6–10,6 % більша, ніж у дерев дуба зви-чайного того ж віку. В однорозмірних дерев спостерігається перевага за дубом звичайним (на 3–10 %). Найбільша різниця – у молодих та малорозмірних дерев. Отже, у стиглих деревостанах ці види дуба за часткою ядрової деревини практично не різняться.

11. При оптимальній густоті за короткий час у регіоні формуються високопродуктивні чисті насіннєві насадження дуба червоного (у D₃ стовбурний запас 50-річних деревостанів сягає 500 м³/га), що вказує на можливість використання виду для плантаційного лісовирощування.

12. Динаміка росту дуба червоного за висотою свідчить про наявність у нього спадаючого типу росту: в C₃–D₃ з 30 до 90 років бонітет міняється від I^е–I^d до I^а–I^b класу. З віком зменшується його переважання в рості над звичайним та скельним видами дуба від 2–3-ох (4-ох) до 1-го класу бонітету, хоча прогнози про втрату після 60 років всіх переваг в рості не підтвердилися.

13. Чисті паросткові молодняки дуба червоного на 1(2) класи бонітету переважають насіннєві, що вказує на можливість більш раннього періоду настання віку технічної стиглості в цих насадженнях.

14. Дуб червоний в одновікових мішаних насадженнях з такими видами як дуб звичайний, ясен звичайний, явір, клен гостролистий, ялина звичайна та ялиця біла має суттєву перевагу в рості та значно їх пригнічує, а то й цілком витісняє. На ділянках, де ці породи збереглися, спостерігається біогрупова просторова структура деревостанів або ж дуб червоний є значно молодшим. Бук лісовий та граб звичайний стійкіші, а їх конкурентноздатність помітно вища.

15. У модриново-червонодубових насадженнях дібров та бучин конкурентні потенції порід близькі. Відзначено зміщення конкурентної активності в бік дуба червоного у типових вологих едатопах, а в бік модрини європейської – у свіжуватих підтипах та свіжих едатопах.

16. У сосново-червонодубових насадженнях суборів домінує сосна звичайна, а в сугрудах і грудах – дуб червоний. В останньому випадку більш придатним показав себе стійкий до враження пухирчастоіржавчинним грибом екотип сосни веймутової.

Публікації автора:

1. Івченко А.І. Уточнення номенклатури і морфологічних ознак деяких видів роду Quercus L. // Український ботан. журнал. – 1985. – Т. 42, № 5. – С. 27–32.

2. Івченко А.І. Деякі особливості внутрішньовидової мінливості дуба червоного // Наук. вісник: Охорона біорізноманіття: теоретичні та прикладні аспекти / Збірник наук.-техн. праць. – Львів: УкрДЛТУ. – 2000. – Вип. 10.3. – С. 177–186.

3. Івченко А.І. Формування ядрової деревини в дуба червоного // Науковий вісник: Дослідження, охорона, та збагачення біорізноманіття / Збірник науково-технічних праць. – Львів: УкрДЛТУ. – 1999. – Вип. 9.9. – С. 89–96.

4. Івченко А.І. Особливості вирощування насаджень дуба червоного на Заході України // Науковий вісник: Лісівницькі дослідження в Україні / Збірник наук.-техн. праць. – Львів: УкрДЛТУ. – 1999 – Вип. 9.10 – С. 118–122.

5. Ивченко А.И. Результат создания смешанных насаждений дуба красного на Западе Украины // Лесная наука на рубеже ХХІ века / Сб. науч. тр. Института леса НАН Беларуси. – Гомель, 1997. – Вып. 46. – С. 84–86.

6. Гончар М.Т., Івченко А.І. Вплив дуба червоного на хімізм верхніх шарів грунту в лісових насадженнях Львівщини // Наук. вісник: Лісівницькі дослідження в Україні / Збірник наук.-техн. праць. – Львів: УкрДЛТУ. – 1996. – Вип. 5. – С. 58–64.

7. Івченко А.І. Особливості росту одновидових біогруп дендрофлори арборетуму "Страдч" // Науковий вісник: Проблеми та перспективи розвитку лісового господарства. – Львів: УкрДЛТУ. – 1998. – Вип. 9.2. – С. 203 – 206.

8. Ivchenco А.I. The botanical identification of the american introduced red oak // Folia oecologica. – 1998. – V. 24. – № 1–2. – P. 29–35.

9. Івченко А.І. Особливості кори дуба червоного // Проблеми та перспективи розвитку лісівничої освіти, науки та виробництва / Тези міжнарод. наук.-практ. конф. (14–16.04.1999 р.). – Львів: УкрДЛТУ. – 1999. – С. 62–63.

10. Ивченко А.И. Некоторые особенности ведения лесного хозяйства в насаждениях дуба красного на Западе Украины // Научные основы ведения лесного хозяйства в дубравах / Тезисы всесоюзной конф. – Воронеж, 5–7 июня 1991 г. – Воронеж, 1991. – Секц. 3–5. – С. 9–11.