У висновках сформульовано основні результати та пропозиції, які мають теоретичне і практичне значення й полягають у такому: 1. Аналіз і систематизація історичних витоків становлення інституту досудового слідства дає підстави стверджувати, що на початку 60-х років XIX ст. у вітчизняному кримінальному судочинстві було створено попереднє, досудове слідство європейського типу, в основу якого була покладена демократична ідея відокремлення судової влади від влади адміністративної, з наданням першій слідчих повноважень та з покладанням на другу функцій дізнання, переслідування й розшуку. Після декількох років апробації на практиці (1860-1864 рр.) зазначена модель була остаточно закріплена в кримінально-процесуальному законодавстві (Статут кримінального судочинства 20 листопада 1864 року). 2. У розвитку вітчизняного досудового слідства сучасного типу виділяються три основні періоди: 1) досудове слідство другої половини XIX та початку XX ст. (1864-1917 рр.), так званий дореволюційній період; 2) досудове слідство Української Радянської Соціалістичної Республіки (1918-1991 рр.); 3) досудове слідство після отримання Україною незалежності, оскільки через органічну єдність досудового слідства і суб’єктів, які його здійснюють, з державою та її політикою, суттєві зміни у ньому, з моменту утворення фактично були обумовлені Жовтневою соціалістичною революцією 1917 року та розвалом колишнього Радянського Союзу й розбудовою незалежної України. Проте певних змін досудове слідство зазнавало й упродовж кожного з цих основних етапів свого розвитку і закономірності їх впливу є відчутними й важливими для його вдосконалення та формування нової системи органів досудового слідства. 3. Досудовому слідству в системі досудового розслідування України належить провідне місце, оскільки, на відміну від дізнання, воно є обов’язковим практично в усіх кримінальних справах. 4. Досудове слідство є самостійним видом державної діяльності, яку не можна звести до функцій, що їх би виконували органи суду, прокуратури та державного управління. У перспективі досудове слідство доцільно реформувати в окрему галузь правоохоронної діяльності та сформувати систему самостійних державних органів досудового слідства. Саме про це йдеться в Конституції України (ст.121) та її Перехідних Положеннях (ст.9). 5. Органи досудового слідства як частка державного апарату мають діяти за дорученням держави, бути наділені функціями державно-владного характеру, відповідною компетенцією, застосовувати специфічні форми й методи діяльності. Логіка попередньої тези дозволяє констатувати об’єктивну доцільність формування слідчого апарату саме в системі органів виконавчої, а не судової влади. Хоча, поряд з фігурою слідчого — спеціальної посадової особи, яка відповідає певним вимогам (має вищу юридичну освіту і знання, вміння та навички з розслідування злочинів), слід увести посаду слідчого судді для здійснення судового контролю за провадженням досудового слідства. 6. Кримінально-процесуальна функція є визначеною законом діяльністю суб’єкта кримінально-процесуальних відносин, яка характеризується його рольовим призначенням, заснована на системі прав та обов’язків цього суб’єкта й цілком залежна від мети й завдань кримінального судочинства. 7. За сучасних умов відомчий слідчий під час кримінально-процесуальної діяльності одночасно виконує три основні функції кримінального процесу — обвинувачення, захист і вирішення справи, а слідчий повинен виконувати лише функцію досудового слідства. 8. З метою посилення ролі органів досудового слідства необхідним є: обов’язкове закріплення в кримінально-процесуальному законодавстві функції досудового розслідування як самостійної функції кримінального процесу, у зв’язку з чим автор вважає доцільним доповнити статтю 16-1 КПК України новою частиною, виклавши її в такій редакції: “Функцію досудового розслідування здійснюють органи досудового слідства”. Необхідно також звільнення суб’єкта, котрий провадить досудове слідство, від обвинувальних функцій та сувора нормативна регламентація його процесуальної незалежності; законодавчий розподіл функцій між владними суб’єктами кримінального судочинства. 9. Створення єдиного Слідчого комітету забезпечить проведення єдиної кримінальної політики на всій території країни; виключить втручання в процесуальну діяльність не уповноважених на те законом осіб та органів, сприятиме зміцненню законності в діяльності правоохоронних органів, у тому числі органів досудового слідства. 10. Діяльність органів досудового слідства регулюється великою кількістю нормативно-правових актів різної юридичної сили. Центральне місце в механізмі правового регулювання діяльності органів досудового слідства посідають Конституція України, міжнародні документи й закони України. Основним нормативно-правовим актом, що регламентує діяльність органів досудового слідства, є Кримінально-процесуальний кодекс України. Але у всьому розмаїтті законодавчих актів немає закону, котрий би чітко визначив принципи, завдання, місце й роль діяльності органів досудового слідства. І таким має стати Закон “Про статус слідчого”. | 