У дисертації проведене теоретичне узагальнення і запропоноване нове вирішення наукової задачі, що полягає в науковому обґрунтуванні напрямків удосконалення правового забезпечення процесу доказування в господарському судочинстві. При вирішенні наукової задачі дисертанткою підготовлені нові наукові положення та пропозиції по вдосконаленню законодавства щодо процесу доказування в господарському судочинстві з метою підвищення його ефективності при розгляді справ в господарських судах. Основними науковими та практичними результатами дисертаційного дослідження є розробка теоретичних засад та пропозицій щодо процесу доказування в господарському судочинстві, зокрема, визначення видів доказування та уточнення їх змісту; класифікація обов’язків по доказуванню та підстав звільнення від доказування; формулювання пропозицій стосовно вдосконалення процесу доказування; систематизація особливостей доказування при розгляді господарських спорів, що виникають з договору підряду на капітальне будівництво, вексельних зобов’язань, майнового страхування; вироблення конкретних пропозицій по вдосконаленню законодавства щодо процесу доказування в господарському судочинстві. На основі проведеного дослідження сформульовані наступні висновки. 1. Удосконалено поняття судового доказування як особливої форми пізнавальної діяльності осіб, які беруть участь у справі, і господарського суду, що забезпечує встановлення, перевірку й засвідчення фактів спірного правовідношення та прийняття законного й обґрунтованого судового рішення, урегульованого нормами господарсько-процесуального й матеріального права. 2. Виділено види доказування, які є передумовою судового доказування, а також уточнено їх зміст, а саме: позасудове доказування – це пізнавальна діяльність, урегульована нормами матеріального права, яка забезпечує встановлення і фіксування (засвідчення) фактів (обставин) з метою вирішення в майбутньому правових конфліктів і правильного застосування правових норм; досудове доказування – це пізнавальна діяльність осіб, які приймають участь у справі, регульована нормами матеріального та процесуального права, що забезпечує розгляд справи у господарському суді. 3. Підготовлено пропозиції по вдосконаленню процесу доказування, зокрема, запропоновано: доповнення переліку учасників процесу спеціалістом, відмежувавши його права та обов’язки; визначення процесуальної співучасті, тобто, коли позов пред'являється одночасно декількома позивачами або до декількох відповідачів, якщо предметом спору є загальні для них права чи обов'язки; розширення повноважень апеляційного суду відносно повної апеляції, суть якої в тому, щоб надати сторонам у справі права по представленню додаткових доказів без обмежень. 4. Сформульовано визначення стадій судового доказування як погоджених із законами логіки послідовних практичних дій учасників процесу, урегульованих нормами господарського процесуального закону, що забезпечують досягнення мети судового доказування. Для підкреслення завершеного характеру оцінки досліджених доказів виділено наступні стадії і підстадії процесу доказування, а саме: 1) доказування при підготовці справ, зокрема: визначення предмета доказування, виявлення, збір доказів, їх представлення до суду; 2) дослідження доказів у суді, зокрема: при розгляді справи, додатковому збиранні доказів, зміні предмета доказування, оцінці досліджених доказів; 3) винесення висновку суду для прийняття рішення по справі, укладання мирової угоди, відмовлення від позову, визнання позову. 5. Доведено доцільність використання при розгляді справ у господарських судах категорії “стандарт доказування” як моделі процесуального доказування, у якій мета, задачі судочинства, принципи господарського процесу, права й обов'язки його учасників в процесі доказування розглядаються як взаємозалежні елементи, що визначають сутність і зміст інституту процесуального доказування. 6. Уведено поняття “розкриття доказів” як зобов’язання кожної особи, яка бере участь у справі, розкрити докази, на які вона посилається як на підставу своїх вимог до початку судового розгляду, а також стверджується, що забезпеченням змагального початку у господарському процесі є механізм обміну змагальними паперами до початку судового розгляду особами, які беруть участь у справі. 7. Обґрунтовано висновок про те, що мета процесуальної презумпції – виключити представлення учасниками судового процесу доказів, необхідних для винесення судового рішення, або визначити суб'єкта, на який покладається тягар доказування і, таким чином, розподілити обов'язки сторін з доказування. 8. Підготовлено практичні рекомендації зі складання конкретних видів письмових документів у відносинах, що виникають з договору підряду на капітальне будівництво, вексельних зобов’язань, майнового страхування, і їх використання в доказувальній діяльності в господарському судочинстві. 9. Аргументовано, що за позовами, що виникають з вексельних зобов’язань, слід обмежити коло засобів доказування письмовими документами, поясненнями сторін та висновком експерта, передбачити право позивача на забезпечення позову й негайне виконання сторонами прийнятого судом рішення. Доведено, що законний векселеутримувач не зобов'язаний доказувати існування й чинність своїх прав, бо вони є існуючими та дійсними. При цьому тягар доказування зворотнього лежить на вексельному боржнику. 10. Доведено, що при вирішенні спорів, що виникають з договору майнового страхування, господарський суд повинен встановити наявність матеріально-правових і доказувальних фактів, що входять у предмет доказування з цієї категорії спорів, виходячи зі змісту понять страхового інтересу, страхового ризику та страхового випадку. 11. Запропоновано при вирішенні спорів, що виникають з договору майнового страхування, для доказування причинних зв'язків між страховим випадком і заподіяним збитком, виходити з фактичних обставин, складових підстави вимог страхувальника про виплату страхового відшкодування, для чого виділяти і доказувати ті обставини, що обумовлюють можливість і дійсність настання результату (збитку), а обставини, що створюють тільки можливість настання збитку не розглядати як страховий випадок. 12. На основі результатів дисертаційної роботи підготовлено пропозиції щодо внесення змін і доповнень до наступних нормативно-правових актів: Господарського процесуального кодексу України, зокрема: щодо процесуальної співучасті (ст. 23), обов’язків по доказуванню (ст. 33), підстав звільнення від доказування (ст. 35), поняття письмових доказів (ст. 36), оцінки доказів господарським судом (ст. 43), змагальних паперів (ст. 651), зміни підстав або предмету позову, зміни розміру позовних вимог, відмови від позову (ст. 78), повної апеляції (ст. 101); Господарського та Цивільного кодексів України відносно змісту технічної документації, її оформлення за договором підряду на капітальне будівництво, відношеннями між замовником та підрядчиком, порядку прийому та здачі робіт за договором підряду на капітальне будівництво; Закону України “Про страхування в Україні”, зокрема щодо змісту договору страхування (ст. 6), страхового випадку (ст. 8), відмови від виплати страхового відшкодування (ст. 25) та інші зміни. |
