У результаті проведеного дослідження автором зроблено такі висновки: 1. Діяльність видатного українського діяча Д. Марковича (1848 – 1920) в кооперативному та громадсько-політичному житті України вперше стала об’єктом дисертаційної роботи. Дослідження діяльності Д. Марковича в зазначених аспектах показало відсутність всебічного наукового аналізу та обмаль в Україні відомостей про його подвижницьку кооперативну та громадсько-політичну працю, незнання окремих сторінок біографії, не використання в науковому обігу нових архівних, документальних і літературних матеріалів. У сукупності це не дозволяло глибоко і всебічно репрезентувати особистість Д. В. Марковича і його кооперативну, громадську та державницьку діяльність. 2. Аналіз джерельної бази дав змогу встановити, що у своїй сукупності зазначені в дисертації групи джерел становлять багатий і різноманітний комплекс документального забезпечення досліджуваної проблеми. Їх опрацювання дало можливість досягти мети дисертаційного дослідження, показати значення концептуальних засад творчої спадщини Дмитра Марковича та визначити періоди життя і його діяльності. 3. Становлення особистості Д. В. Марковича, його високих загальнолюдських моральних якостей проходило під впливом членів родини, дядька Опанаса Марковича, письменника О.Кониського та ін. Формування світоглядних позицій Дмитра Васильовича припало на другу половину ХIХ ст., часи відміни кріпосного права, поширення ідеології нородовства серед частини прогресивних українців, зародження кооперативного руху на території етнічної України. Сенсом його життя стало відродження української нації, її культури і державності. Нами визначено, що впродовж державної служби в судових органах Російської імперії (1871 – 1900) Д.Маркович стояв на позиціях українських народовців, займався літературно-видавничою діяльністю, поширював серед українства ідеї гуманізму та пропагував європейські форми соціального захисту через утворення різних кооперативних товариств. 4. Під час проживання на Волині (1900 – 1913) Д. Маркович став прихильником ідей партії українських поступовців, активно залучився до розбудови крайового кооперативного руху та рішуче виступив проти засилля чорносотенної ідеології в середовище волинської кооперації. У цей час він відбувся як фундатор кредитної кооперації, організатор кооперативної спілки на Волині, знавець і розробник нового російського кооперативного законодавства. Громадська діяльність Д. Марковича була направлена на боротьбу проти провідників почаївського “Союзу руського народу”, котрі намагалися в черговий раз ошукати неосвічене волинське селянство. Він відверто виступив проти насадження російського великодержавного шовінізму та активно боровся проти засилля антисемітизму і внесення міжконфесійного протистояння в суспільне життя краю. 5. Доведено, що подільський період (1913 – 1920) життя і діяльності Дмитра Марковича виявився найбільш продуктивним у його кооперативній, громадській та державотворчій діяльності. Він став визначним українським кооперативним діячем, обирався депутатом губернських і повітових земських зборів, організував кооперативне видавництво “Воля” й керував редакцією часопису “Подільська воля”, став одним із засновників Вінницького товариства “Просвіта”, очолював Подільську губернську українську раду, працював на високих посадах в державних інституціях Української Центральної Ради, Української держави гетьмана П. Скоропадського та в уряді Директорії УНР. За високі заслуги перед Україною гідно вшанований українською кооперативною громадою та Директорією УНР. |
